Конституція СРСР 1924 року
Лекции.Орг

Поиск:


Конституція СРСР 1924 року




Конституція СРСР 1924 року була затверджена Другим з'їздом Рад СРСР в січні 1924 року. Зміст:

1 Історія прийняття

2 Структура Конституції 1924 року

2.1 Декларація про утворення СРСР

2.2 Договір про утворення СРСР

3 Основні положення Конституції 1924 року

4 Ідеї світової революції

5 Див також

6 Примітки

Історія прийняття

У грудні 1922 року Перший з'їзд Рад СРСР затвердив Декларацію і Договір про утворення СРСР. Договір підписали чотири республіки: РСФРР, України, Білорусь і ЗСФРР (до складу якої входили Грузія, Вірменія, Азербайджан). Кожна з республік вже мала свою конституцію. З'їзд прийняв рішення про розробку загальносоюзної конституції, яка і була прийнята Другим з'їздом Рад у січні 1924 року

Структура Конституції 1924 року

Конституція СРСР складалася з двох розділів:

Декларація про утворення СРСР

Договір про утворення СРСР.

Декларація про утворення СРСР

У декларації були сформульовані принципи об'єднання (добровільність і рівноправність), особливий характер національної політики Радянської держави.

Договір про утворення СРСР

Договір включав 11 розділів:

I. Про предмети відання верховних органів влади СРСР

II. Про суверенних правах союзних республік і про союзну громадянство

III. Про З'їзді рад СРСР

IV. Про Центральному Виконавчому Комітеті СРСР

V. Про Президії ЦВК СРСР

VI. Про Раду народних комісарів СРСР

VII. Про Верховний суд СРСР

VIII. Про народні комісаріатах ​​СРСР

IX. Про Об'єднаному Державному політичному управлінні

X. Про союзних республіках

XI. Про герб, прапор і столиці СРСР

Основні положення Конституції 1924 року

За Конституцією до виключного відання Союзу були віднесені:

зовнішні зносини і торгівля,

вирішення питань про війну і мир,

організація і керівництво збройними силами,

загальне керівництво і планування економіки і бюджету,

розробка основ законодавства (загальносоюзна юстиція).

Утвердження і зміна основних засад Конституції знаходилися у виключній компетенції З'їзду Рад СРСР. За союзною республікою зберігалося право виходу з СРСР, територія могла бути змінена тільки з її згоди. Встановлювалося єдине союзне громадянство.

Вищим органом СРСР оголошувався З'їзд Рад СРСР, обирався від міських Рад і від губернських з'їздів Рад.

У період між з'їздами вищим органом влади був Центральний Виконавчий Комітет (ЦВК) СРСР, який складався з Союзної ради (обирається з'їздом з представників республік пропорційно населенню) і Ради національностей (складеного з представників союзних і автономних республік).

У проміжках між сесіями ЦВК СРСР вищим законодавчим органом був Президія ЦВК СРСР (обирався на спільному засіданні палат), який міг призупиняти дію постанов з'їздів рад союзних республік і скасовувати постанови РНК СРСР, Наркоматів СРСР, ЦВК і РНК союзних республік.

ЦВК СРСР формував вищий виконавчий і розпорядчий орган - Рада народних комісарів СРСР, до якого входив голова РНК, його заступники і десять наркомів.

Зміна статусу союзних республік в процесі утворення СРСР виразилося в тому, що вони стали частиною федеративного союзу і потрапляли у підпорядкування її органів влади і управління. Юрисдикція республіканських органів стала поширюватися на ті сфери і питання, які не становили виняткову компетенцію Союзу. Інтереси республік були представлені у структурах союзних органів (Президія ЦВК СРСР, Рада національностей) їх представниками.

За Конституцією центр отримував значні повноваження для контролю периферії. Конституція ставила за мету створення нової політичної культури - «пролетарської за змістом і національної за формою», і являла собою компроміс між комуністичними планами загального об'єднання і національними традиціями.





Дата добавления: 2015-05-06; просмотров: 916 | Нарушение авторских прав | Изречения для студентов


Читайте также:

Рекомендуемый контект:


Поиск на сайте:



© 2015-2020 lektsii.org - Контакты - Последнее добавление

Ген: 0.002 с.