Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


 одиф≥кац≥€ права 1922-1927 рок≥в




«а минул≥ з моменту встановленн€ –ад€нськоњ влади роки накопичилас€ значна к≥льк≥сть нормативних акт≥в, €к≥ залишалис€ не систематизованими ≥ часто суперечили одна одн≥й. –озр≥знен≥сть законодавства вкрай ускладнювала правозастосовчу практику. ѕри велик≥й к≥лькост≥ нормативного матер≥алу, тим не менш, залишалис€ й ≥стотн≥ прогалини в законодавств≥. –азом з тим, дл€ зм≥цненн€ законност≥ ≥ подальшого стаб≥льного розвитку крањни потр≥бн≥ були ч≥тк≥, €сн≥ ≥ вичерпн≥ закони. ѕоновилис€ в ––‘—– п≥сл€ завершенн€ громад€нськоњ в≥йни роботи по кодиф≥кац≥њ законодавства повинн≥ були остаточно оформити й закр≥пити Їдину систему рад€нського права. ¬ основному кодиф≥кац≥йних роб≥т займалис€ фах≥вц≥ в≥дд≥лу законодавчих припущень ≥ кодиф≥кац≥њ Ќаркомату юстиц≥њ ––‘—–. ƒо кодиф≥кац≥њ в м≥ру необх≥дност≥ залучалис€ прац≥вники в≥дпов≥дних галузевих в≥домств. ѕроекти кодекс≥в, п≥дготовлен≥ Ќаркоматом юстиц≥њ та ≥ншими в≥домствами, передавалис€ на розгл€д до –аднаркому, а пот≥м - у ¬÷¬ . ѕ≥сл€ затвердженн€ ¬÷¬  проект знаходив силу закону.

” 1922 - 1923 роках були прийн€то с≥м кодекс≥в ––‘—–:  рим≥нальний, ÷ив≥льний,  рим≥нально-процесуального, ÷ив≥льного процесуального, «емельного, ≥  одекс закон≥в про працю. ” 1924 роц≥ прийн€то ¬иправно-трудовий кодекс. ” 1926 роц≥ затверджен≥ нов≥ Ўлюбно-с≥мейний та  рим≥нального кодекс≥в. Ќа основ≥ кодекс≥в ––‘—– створювали своњ кодекси ≥нш≥ союзн≥ республ≥ки ≥, тим самим, зд≥йснювалас€ рецепц≥€ рос≥йського рад€нського права. ” 1929 роц≥ було видано систематичне збори закон≥в ––‘—–, до €кого ув≥йшли вс≥ д≥юч≥ закони.

Ќа розвиток громад€нського права великий вплив справила нова економ≥чна пол≥тика (Ќ≈ѕ), в рамках €коњ дозвол€лас€ приватна власн≥сть ≥ торг≥вл€. ƒр≥бн≥ промислов≥ п≥дприЇмства ≥ малом≥рн≥ житлов≥ будови денац≥онал≥зувала. Ѕ≥льш велик≥ п≥дприЇмства могли передаватис€ в концес≥ю ≥ноземним компан≥€м. ¬се це призвело до розширенн€ сфери догов≥рних в≥дносин, що й знайшло своЇ в≥дображенн€ в новому ÷ив≥льному кодекс≥.

¬становлювалос€, що громад€нськоњ правоздатн≥стю волод≥ють вс≥ громад€ни, не обмежен≥ по суду у своњх правах. √ромад€нам гарантувавс€ в≥льне перем≥щенн€ ≥ виб≥р м≥сц€ проживанн€, право в≥льного вибору зан€ть, орган≥зац≥њ промислових ≥ торгових п≥дприЇмств. ƒ≥Їздатн≥сть виникала в повному обс€з≥ з 18 рок≥в. ѕор€д з правоздатними громад€нами вид≥л€лис€ ≥ так≥ суб'Їкти цив≥льних правов≥дносин €к юридичн≥ особи: акц≥онерн≥ товариства, трести ≥ ≥н

«акр≥плювалис€ три види власност≥: державна, кооперативна ≥ приватна. ƒержава обмежувало к≥льк≥сть ≥ види об'Їкт≥в, €к≥ могли перебувати у приватн≥й власност≥. « приватного обороти вилучалис€ велик≥ та середн≥ п≥дприЇмства (з к≥льк≥стю роб≥тник≥в понад 20 ос≥б), земл€, надра, л≥си, зал≥зн≥ дороги та њх рухомий склад, л≥тальн≥ апарати. ” зв'€зку з в≥дм≥ною приватноњ власност≥ на землю в рад€нському цив≥льному прав≥ втратило значенн€ под≥л майна на рухоме ≥ нерухоме.

” зобов'€зального права особливий статус мали державн≥ п≥дприЇмства. « одного боку, дл€ них створювалис€ певн≥ переваги. Ќаприклад, вони в≥дпов≥дали за зобов'€занн€ми т≥льки оборотним кап≥талом, а на основний кап≥тал (буд≥вл≥, обладнанн€ тощо) ст€гненн€ не зверталос€. ƒоговори, збитков≥ дл€ держави, розриваЇтьс€ в односторонньому пор€дку. « ≥ншого боку, на в≥дм≥ну в≥д приватних п≥дприЇмств, державн≥ п≥дприЇмства, виход€чи з вимог плановоњ економ≥ки, завжди зобов'€зан≥ були не т≥льки в≥дшкодовувати збитки, але ≥ реально виконувати вз€т≥ на себе зобов'€занн€. ƒл€ таких п≥дприЇмств обмежувалас€ свобода договор≥в з п≥дприЇмствами, що знаход€тьс€ в приватних руках.

–озр≥зн€лос€ спадкуванн€ за законом ≥ запов≥том. —падкоЇмц≥ могли успадковувати майно на суму не б≥льше 10тис. золотих рубл≥в (обмеженн€ були зн€т≥ в 1926 р.). ѕраво спадкуванн€ за законом мали т≥льки чолов≥к, д≥ти, а також особи, що перебували на повному утриманн≥ спадкодавц€ прот€гом останнього року його житт€. ¬с≥ спадкоЇмц≥ отримували р≥вн≥ частки спадщини. «апов≥дати майно дозвол€лос€ тим особам, €к≥ входили в коло спадкоЇмц≥в за законом. ” 1928 р. були дозволен≥ запов≥ту на користь держави, њњ орган≥в, парт≥йних, профес≥йних та ≥нших громадських орган≥зац≥й.

√оловним нововведенн€м в с≥мейному прав≥ було введенн€ ≥нституту фактичного шлюбу, тобто фактичне сп≥вжитт€ прир≥внювалос€ до зареЇстрованого шлюбу. Ќа€вн≥сть фактичного шлюбу в сп≥рних випадках встановлювалос€ судом на п≥дстав≥ таких факт≥в, €к сп≥льне веденн€ господарства, ви€вленн€ подружн≥х в≥дносин перед трет≥ми особами в р≥зних документах, сп≥льне вихованн€ д≥тей та ≥н ¬≥дновлювавс€ ≥нститут усиновленн€.

” рад€нському трудовому прав≥ л≥кв≥довувалис€ ≥нститути, пов'€зан≥ з пол≥тикою в≥йськового комун≥зму: р≥зн≥ примусов≥ повинност≥, трудов≥ моб≥л≥зац≥њ. ¬становлювавс€ Їдиний режим трудових в≥дносин дл€ п≥дприЇмств р≥зних форм власност≥. ѕрийом на роботу зд≥йснювавс€ на основ≥ трудового договору за добров≥льноњ згоди громад€нина. ¬≥дновилос€ укладенн€ колективних договор≥в м≥ж трудовими колективами та адм≥н≥страц≥Їю державних п≥дприЇмств. « жовтн€ 1927 вводивс€ 7-годинний робочий день дл€ фабрично-заводських роб≥тник≥в. ƒл€ безперервно д≥ючих п≥дприЇмств в 1929 р. встановлювалас€ п'€тиденний робочий тиждень, а дл€ решти п≥дприЇмств - шестиденний.

”  рим≥нальному кодекс≥ ––‘—– 1922 р. п≥д злочином розум≥лос€ вс€ке сусп≥льно небезпечне д≥€нн€ або безд≥€льн≥сть, що загрожуЇ основам рад€нського правопор€дку. «лочини под≥л€лис€ на дв≥ категор≥њ: 1) найб≥льш небезпечн≥ злочини: за даними складам встановлювавс€ лише нижн€ межа покаранн€ (суд не м≥г призначати покаранн€ нижче ц≥Їњ меж≥), 2) вс≥ ≥нш≥ злочини, за €кими встановлювавс€ найвищу межу покаранн€. —истема злочин≥в включала державн≥ злочини, злочини проти пор€дку управл≥нн€, господарськ≥, майнов≥, в≥йськов≥ та ≥нш≥ злочини. ƒо основних вид≥в покарань ставилис€: вигнанн€ з меж —–—– на строк або безстроково, позбавленн€ вол≥ на терм≥н в≥д 6 м≥с€ц≥в до 10 рок≥в, примусов≥ роботи без утриманн€ п≥д вартою, конф≥скац≥€ майна, смертна кара у вигл€д≥ розстр≥лу. ƒопускалос€ покаранн€ без вини (висилка на строк до 3 рок≥в) по в≥дношенню до ос≥б, п≥дозрюваних у причетност≥ до скоЇного злочину. якщо д≥€нн€ не було пр€мо заборонено законом, то допускалас€ квал≥ф≥кац≥€ за принципом аналог≥њ, тобто на основ≥ диспозиц≥њ ≥ санкц≥њ статт≥, €ка встановлюЇ в≥дпов≥дальн≥сть за схоже д≥€нн€.

”творенн€ —–—– призвело до виникненн€ новоњ правовоњ системи - права союзноњ держави, т≥сно взаЇмопов'€заного з правовими системами союзних республ≥к. “ак, в 1924 р. були прийн€т≥ ќсновн≥ початку крим≥нального законодавства —оюзу –—– ≥ союзних республ≥к, в €ких зам≥сть пон€тт€ покаранн€ вводилос€ Їдине пон€тт€ Ђм≥ри соц≥ального захистуї ƒо них належали заходи судово-виправного, медичного та медико-педагог≥чного характеру. ” жовтн≥ 1924 р. були прийн€т≥ ќснови судоустрою ≥ судочинства —оюзу –—– ≥ союзних республ≥к, в грудн≥ 1928 р. - «агальн≥ початку землекористуванн€ та землеустрою —–—–. —оюзн≥ республ≥ки приводили своњ кодекси у в≥дпов≥дн≥сть ≥з загальносоюзним законодавством.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-05-06; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 1297 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

„еловек, которым вам суждено стать Ц это только тот человек, которым вы сами решите стать. © –альф ”олдо Ёмерсон
==> читать все изречени€...

2078 - | 1932 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.011 с.