III Всеросійський з'їзд Рад у січні 1918 р., що проголосив федеративний устрій Російської республіки, прийняв рішення про розробку проекту Конституції РРФСР.
1 квітня 1918 була утворена Конституційна комісія ВЦВК, складена на багатопартійній основі (більшовики, ліві есери, есери-максималісти).
Комісія працювала протягом трьох місяців і підготувала в результаті гострої полеміки проект Основного Закону. Він був прийнятий 10 червня 1918 на V Всеросійському з'їзді Рад, але виявився недовговічним.
Конституція РРФСР 1918 р. закріплювала владу Рад і проголошувала програму соціалістичних перетворень. Вона закріплювала національно-державний устрій - федерацію, права і обов'язки громадян.
Важливою особливістю Конституції РРФСР 1918 р. було закріплення принципу класовості. Це проявлялося, перш за все, в тому, що виборчих (інших політичних) прав позбавлялися представники буржуазії, поміщиків, а робочим надавалася перевага перед селянами. Такий стан відображало склалися в країні протиріччя і не сприяло їх ослаблення.
Все це спровокувало громадянську війну як результат надзвичайного загострення соціальної обстановки і крайньої непримиренності протистоять один одному сторін.
Проект Конституції 1918 р. готувався 4 місяці (квітень-липень 1918 р.). Остаточний текст Конституції прийнято 10 липня 1918 р. на V з'їзді Рад.
Структура Конституції 1918 року входили розділи:
1) Декларація прав трудящого і експлуатованого народу;
2) загальні положення Конституції РРФСР (вони включали статті про права та обов'язки працівників, компетенцію ВЦВКа, РНК і т. д.);
3) конструкція радянської влади (організація радянської влади в Центрі і на місцях);
4) активне і пасивне виборче право;
5) бюджетне право;
6) про герб і прапор РРФСР.
1. Декларація прав трудящого і експлуатованого народу.
Соціальна основа радянської влади - диктатура пролетаріату. Політична основа - система Рад робітничих, селянських і солдатських депутатів.
Нововведення в економіці, встановлені Конституцією, - повна націоналізація лісів, землі, надр, транспорту, банків, промисловості. Конституція встановлювала монополію держави у сфері економіки. Вища Рада народного господарства - вищий орган у сфері управління економікою.
Встановлювався термін дії Конституції - перехідний період від капіталізму до соціалізму. Державний устрій РРФСР за Конституцією 1918 р. - Федерація. Суб'єкти Федерації - національні республіки
Система органів державної влади за Конституцією:
1) всеросійський з'їзд Рад робітничих, солдатських, селянських і козацьких депутатів - вищий орган законодавчої влади. Він був тимчасовим органом, в період між сесіями роботи З'їзду обов'язки вищого органу влади виконував Всеросійський центральний виконавчий комітет (ВЦВК), що обирається З'їздом; ВЦВК - вищий законодавчий, розпорядчий та контролюючий орган, тобто принцип поділу влади в РРФСР діяв умовно;
2) Уряд РРФСР - вищий виконавчий орган влади. Він формувався з'їздом Рад;
3) Рада народних комісарів. Був підзвітним Уряду РРФСР, до нього входили народні комісари, які очолювали окремі галузеві народні комісаріати);
4) обласні, губернські, повітові і волосні з'їзди Рад, їх виконавчі комітети - органи влади на місцях (у містах і селах - міські та сільські ради).
Виборча система по Конституції 1918 р.
Активним виборчим правом володіли тільки представники окремих соціальних груп, «трудящі» (пролетаріат, селяни).
Не мали права обирати:
1) особи, які використовують найману працю з метою одержання прибутку;
2) громадяни, що живуть на «нетрудові доходи» (від здачі житлового приміщення в оренду, кредитування інших громадян за плату, визначену відсотком за користування грошовими коштами і т. п.);
3) приватні торговці і посередники;
4) представники духовенства;
5) службовці жандармерії, поліції та охоронного відділення.
Вибори до Рад були багатоступеневими і заснованими на принципах представництва та делегування, тобто громадяни обирали прямо депутатів у сільські та міські Ради та делегатів на вибори всіх наступних рівнів.
Історичне значення Конституції 1918 р.: з'явилася правова база для подальшого створення радянського законодавства та формування механізму державної влади та її структур.
