Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


 онституц≥€ –—‘–– 1918 року




III ¬серос≥йський з'њзд –ад у с≥чн≥ 1918 р., що проголосив федеративний устр≥й –ос≥йськоњ республ≥ки, прийн€в р≥шенн€ про розробку проекту  онституц≥њ ––‘—–.

1 кв≥тн€ 1918 була утворена  онституц≥йна ком≥с≥€ ¬÷¬ , складена на багатопарт≥йн≥й основ≥ (б≥льшовики, л≥в≥ есери, есери-максимал≥сти).

 ом≥с≥€ працювала прот€гом трьох м≥с€ц≥в ≥ п≥дготувала в результат≥ гостроњ полем≥ки проект ќсновного «акону. ¬≥н був прийн€тий 10 червн€ 1918 на V ¬серос≥йському з'њзд≥ –ад, але ви€вивс€ недовгов≥чним.

 онституц≥€ ––‘—– 1918 р. закр≥плювала владу –ад ≥ проголошувала програму соц≥ал≥стичних перетворень. ¬она закр≥плювала нац≥онально-державний устр≥й - федерац≥ю, права ≥ обов'€зки громад€н.

¬ажливою особлив≥стю  онституц≥њ ––‘—– 1918 р. було закр≥пленн€ принципу класовост≥. ÷е про€вл€лос€, перш за все, в тому, що виборчих (≥нших пол≥тичних) прав позбавл€лис€ представники буржуаз≥њ, пом≥щик≥в, а робочим надавалас€ перевага перед сел€нами. “акий стан в≥дображало склалис€ в крањн≥ протир≥чч€ ≥ не спри€ло њх ослабленн€.

¬се це спровокувало громад€нську в≥йну €к результат надзвичайного загостренн€ соц≥альноњ обстановки ≥ крайньоњ непримиренност≥ протисто€ть один одному стор≥н.

ѕроект  онституц≥њ 1918 р. готувавс€ 4 м≥с€ц≥ (кв≥тень-липень 1918 р.). ќстаточний текст  онституц≥њ прийн€то 10 липн€ 1918 р. на V з'њзд≥ –ад.

—труктура  онституц≥њ 1918 року входили розд≥ли:

1) ƒекларац≥€ прав труд€щого ≥ експлуатованого народу;

2) загальн≥ положенн€  онституц≥њ ––‘—– (вони включали статт≥ про права та обов'€зки прац≥вник≥в, компетенц≥ю ¬÷¬ а, –Ќ  ≥ т. д.);

3) конструкц≥€ рад€нськоњ влади (орган≥зац≥€ рад€нськоњ влади в ÷ентр≥ ≥ на м≥сц€х);

4) активне ≥ пасивне виборче право;

5) бюджетне право;

6) про герб ≥ прапор ––‘—–.

1. ƒекларац≥€ прав труд€щого ≥ експлуатованого народу.

—оц≥альна основа рад€нськоњ влади - диктатура пролетар≥ату. ѕол≥тична основа - система –ад роб≥тничих, сел€нських ≥ солдатських депутат≥в.

Ќововведенн€ в економ≥ц≥, встановлен≥  онституц≥Їю, - повна нац≥онал≥зац≥€ л≥с≥в, земл≥, надр, транспорту, банк≥в, промисловост≥.  онституц≥€ встановлювала монопол≥ю держави у сфер≥ економ≥ки. ¬ища –ада народного господарства - вищий орган у сфер≥ управл≥нн€ економ≥кою.

¬становлювавс€ терм≥н д≥њ  онституц≥њ - перех≥дний пер≥од в≥д кап≥тал≥зму до соц≥ал≥зму. ƒержавний устр≥й ––‘—– за  онституц≥Їю 1918 р. - ‘едерац≥€. —уб'Їкти ‘едерац≥њ - нац≥ональн≥ республ≥ки

—истема орган≥в державноњ влади за  онституц≥Їю:

1) всерос≥йський з'њзд –ад роб≥тничих, солдатських, сел€нських ≥ козацьких депутат≥в - вищий орган законодавчоњ влади. ¬≥н був тимчасовим органом, в пер≥од м≥ж сес≥€ми роботи «'њзду обов'€зки вищого органу влади виконував ¬серос≥йський центральний виконавчий ком≥тет (¬÷¬ ), що обираЇтьс€ «'њздом; ¬÷¬  - вищий законодавчий, розпор€дчий та контролюючий орган, тобто принцип под≥лу влади в ––‘—– д≥€в умовно;

2) ”р€д ––‘—– - вищий виконавчий орган влади. ¬≥н формувавс€ з'њздом –ад;

3) –ада народних ком≥сар≥в. Ѕув п≥дзв≥тним ”р€ду ––‘—–, до нього входили народн≥ ком≥сари, €к≥ очолювали окрем≥ галузев≥ народн≥ ком≥сар≥ати);

4) обласн≥, губернськ≥, пов≥тов≥ ≥ волосн≥ з'њзди –ад, њх виконавч≥ ком≥тети - органи влади на м≥сц€х (у м≥стах ≥ селах - м≥ськ≥ та с≥льськ≥ ради).

¬иборча система по  онституц≥њ 1918 р.

јктивним виборчим правом волод≥ли т≥льки представники окремих соц≥альних груп, Ђтруд€щ≥ї (пролетар≥ат, сел€ни).

Ќе мали права обирати:

1) особи, €к≥ використовують найману працю з метою одержанн€ прибутку;

2) громад€ни, що живуть на Ђнетрудов≥ доходиї (в≥д здач≥ житлового прим≥щенн€ в оренду, кредитуванн€ ≥нших громад€н за плату, визначену в≥дсотком за користуванн€ грошовими коштами ≥ т. п.);

3) приватн≥ торговц≥ ≥ посередники;

4) представники духовенства;

5) службовц≥ жандармер≥њ, пол≥ц≥њ та охоронного в≥дд≥ленн€.

¬ибори до –ад були багатоступеневими ≥ заснованими на принципах представництва та делегуванн€, тобто громад€ни обирали пр€мо депутат≥в у с≥льськ≥ та м≥ськ≥ –ади та делегат≥в на вибори вс≥х наступних р≥вн≥в.

≤сторичне значенн€  онституц≥њ 1918 р.: з'€вилас€ правова база дл€ подальшого створенн€ рад€нського законодавства та формуванн€ механ≥зму державноњ влади та њњ структур.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-05-06; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 626 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќадо любить жизнь больше, чем смысл жизни. © ‘едор ƒостоевский
==> читать все изречени€...

1966 - | 1700 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.007 с.