Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


—творенн€ рад€нськоњ адвокатури та прокуратури




” розгл€нутий пер≥од була проведена реорган≥зац≥€ системи репресивних орган≥в. ” 1922 р. засновуЇтьс€ прокуратура €к спец≥альний орган нагл€ду за законн≥стю. ¬она д≥€ла в рамках союзних республ≥к на засадах сувороњ централ≥зац≥њ.

“од≥ ж в≥дроджуЇтьс€ адвокатура. «а положенн€м про адвокатуру, прийн€тому в травн≥ 1922 р., при губернських в≥дд≥лах юстиц≥њ передбачалас€ орган≥зац≥€ колег≥й захисник≥в, на €к≥ покладалос€ забезпеченн€ захисту обвинувачених у крим≥нальних справах, представництво стор≥н у цив≥льному процес≥, наданн€ допомоги населенню - дача консультац≥й з юридичних питань.

јдвокатура ѕерший крок на шл€ху до пошуку соц≥ал≥стичноњ альтернативи адвокатуру був зроблений б≥льшовиками 19 грудн€ 1917. ” цей день  ом≥сар≥ат юстиц≥њ видав припис про створенн€ м≥сцевими радами колег≥й обвинувач≥в ≥ захисник≥в дл€ роботи в революц≥йних трибуналах, €к≥ повинн≥ бути орган≥зован≥ в кожн≥й губерн≥њ ≥ в м≥стах з населенн€м понад 200 тис€ч ос≥б дл€ розгл€ду справ про так званих контрреволюц≥йних злочинах, досконалими державними службовц€ми. ѕрийом до колег≥њ зд≥йснювавс€ шл€хом рекомендац≥й м≥сцевих рад. „лени колег≥њ запрошувалис€ в революц≥йн≥ трибунали дл€ виконанн€ функц≥й або захисник≥в, або обвинувач≥в.

7 березн€ 1918 1918 року був виданий ƒекрет про суд є 2, в €кому було наказано створенн€ Їдиноњ орган≥зованоњ колег≥њ захисник≥в при м≥сцевих радах у рамках субсидованих державою колег≥й правозаступн≥ков.

ћ≥сцевими радами в серпн≥-жовтн≥ 1918 року на вс≥й територ≥њ, контрольованоњ б≥льшовиками, були видан≥ положенн€, €к≥ встановлювали структуру та основн≥ правила д≥€льност≥ колег≥й у рег≥онах. Ѕудучи схожими в багатьох в≥дносинах, ц≥ акти у де€ких питанн€х були р≥зн≥. “ак, наприклад, в ѕетроград≥ дл€ правозаступн≥ков були встановлен≥ ф≥ксован≥ оклади, р≥вн≥ оклад≥в народних судд≥в. ” ћоскв≥ ж м≥сцевою радою була прийн€та система винагород, €ка, хоч ≥ виключала передачу грошей кл≥Їнтом адвокату з рук в руки, проте допускала багато чого з принцип≥в оплати, €ка застосовувалас€ в приватн≥й практиц≥ ≥ це, безсумн≥вно, не вс≥м подобалос€. ѕослуги кл≥Їнти оплачували допомогою центральноњ каси колег≥њ за певною схемою залежно в≥д к≥лькост≥ проведених справ ≥ р≥вн€ њх складност≥.

30 листопада 1918 ¬серос≥йський центральний виконавчий ком≥тет прийн€в ѕоложенн€ Ђѕро народному суд≥ї, €ка скасувала ≥снували закони про суди ≥ адвокатуру. ÷им положенн€м колег≥њ правозаступн≥ков були зам≥нен≥ на колег≥њ обвинувач≥в, захисник≥в та представник≥в стор≥н п≥д час цив≥льного процесу. „лени нових колег≥й ставали державними службовц€ми на оклад≥, призначаютьс€ м≥сцевими радами, причому розм≥р оклад≥в прир≥внювавс€ до оклад≥в судд≥в народних суд≥в.  л≥Їнти €к ≥ ран≥ше повинн≥ були платити за послуги, але вносити плату треба було за рахунок  ом≥сар≥ату юстиц≥њ, з бюджету €кого передбачалос€ виплачувати зарплату.

ƒл€ виключенн€ особистих контакт≥в м≥ж адвокатом ≥ кл≥Їнтом закон заборон€в громад€нам звертатис€ за юридичною допомогою до адвоката особисто. Ќеобх≥дн≥ проханн€ ≥ по крим≥нальних, ≥ по цив≥льних справах повинн≥ були пр€мувати кер≥вництву колег≥њ або до суду, ≥ тод≥ ц≥ ≥нстанц≥њ призначали адвоката. Ѕ≥льш того, адвокатам дозвол€лос€ виступати за цив≥льними позовами т≥льки в тому випадку, €кщо кер≥вництво колег≥њ визнавало позов правом≥рним, а захист за позовом - необх≥дним. “им самим держава набувало можлив≥сть впливати на справу ще до розгл€ду њњ в суд≥.

ѕрокуратура Ќеобх≥дн≥сть створенн€ прокуратури не викликала суперечок серед юрист≥в крањни, сп≥рним було питанн€ про те, €кими функц≥€ми њњ над≥лити.

Ќавесн≥ 1922 року Ќаркомюст ув≥йшов до ур€ду з проектом про заснуванн€ прокуратури €к органу, €кий повинен спостер≥гати за д≥€льн≥стю сл≥дчих орган≥в ≥ п≥дтримувати обвинуваченн€ в суд≥, а також зд≥йснювати нагл€д за законн≥стю взагал≥. «апропонований вар≥ант викликав запекл≥ суперечки у ¬÷¬ . ѕо-перше, р€д д≥€ч≥в комун≥стичноњ парт≥њ

ставилис€ до пон€тт€ Ђзаконн≥стьї €к до чогось тимчасового, неминучого придатку допущених в пер≥од Ќ≈ѕу кап≥тал≥стичних в≥дносин ≥ протиставл€ли њй революц≥йну доц≥льн≥сть. ѕрокуратура, на њхню думку, було тимчасовим осв≥тою. ѕо-друге, суперечки виникли про њњ п≥дпор€дкованост≥. ѕрокурор, стверджували противники створенн€ прокуратури у вигл€д≥ незалежного органу, не повинен сто€ти поза системою м≥сцевих рад€нських закон≥в. ѕо-третЇ, покладанн€ на прокуратуру нагл€ду за законн≥стю д≥й ус≥х орган≥в влади, на думку де€ких супротивник≥в проекту, повинно було привести до дублюванн€ вже ≥снувала –об≥тничо-сел€нськоњ ≥нспекц≥њ, ≥ тому сл≥д було загальний нагл€д виключити з функц≥й прокуратури, обмеживши њњ лише судового роботою, €к це було в дореволюц≥йн≥й –ос≥њ.

¬еличезний вплив на створенн€ прокуратури надала в≥дома статт€ ¬.≤. Ћен≥на, написана 20 травн€ 1922 - ЂѕроЂподв≥йнеїп≥дпор€дкуванн€ ≥ законност≥ї. ” н≥й в≥н обгрунтував принцип Їдност≥ соц≥ал≥стичноњ законност≥. ¬казав на помилков≥сть вимоги, що випливаЇ з бажанн€ Ђзберегти законн≥сть калузьку, на в≥дм≥ну в≥д законност≥ казанськоњї, вимагав, щоб розум≥нн€ законност≥ було однаковим по вс≥й –еспубл≥ц≥. ƒруга важлива частина лен≥нського тези пол€гала в строгому п≥дпор€дкуванн≥ прокурор≥в т≥льки по вертикал≥, дл€ того, щоб м≥сцев≥ рад€нськ≥ та парт≥йн≥ органи не могли чинити на них тиск. —аме ц≥ принципов≥ моменти ≥ л€гли в основу ѕоложенн€ про прокурорський нагл€д 1922 року.

—творена прокуратура, однак, не стала самост≥йним органом. ÷ентральна прокуратура ––‘—– входила €к IV в≥дд≥лу до складу Ќаркомюста ––‘—–. –оботою прокуратури керував заступник Ќародного ком≥сара, старший пом≥чник прокурора –еспубл≥ки. Ќарком одночасно був ≥ прокурором –еспубл≥ки.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-05-06; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 592 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

¬елико ли, мало ли дело, его надо делать. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

2122 - | 1807 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.01 с.