Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ѕол≥тика ЂвоЇнного комун≥змуї, њњ суть




“ерм≥н "воЇнний комун≥зм" вперше був використаний Ћен≥ним на означенн€ сукупност≥ соц≥альних та економ≥чних заход≥в пер≥оду громад€нськоњ в≥йни.

ѕриводом до надзвичайних заход≥в було те, що з результат≥ виступу чехословацького корпусу, конфл≥кту м≥ж –аднаркомом та украњнською ÷ентральною –адою пог≥ршилос€ постачанн€ до –ос≥њ хл≥ба.

” травн≥ 1918р. ¬÷¬  прийн€в р€д декрет≥в, €к≥ встановлювали продовольчу диктатуру на сел≥. ¬водилась державна монопол≥€ на продаж хл≥ба та його загот≥влю. «она передбачала заборону приватноњ торг≥вл≥ хл≥бом, дозв≥л Ќаркомату продовольства примусово вилучати його у сел€нських господарствах. ƒл€ забезпеченн€ примусового вилученн€ хл≥ба створювалис€ спец≥альн≥ продовольч≥ загони. ” с≥чн≥ 1919 р. було введено продовольчу розверстку, €ка передбачала вилученн€ всього запасу хл≥ба, а згодом Ч ≥ вс≥х с≥льськогосподарських продукт≥в.

ѕор€д ≥з цими заходами в червн≥ 1918 р. було створено ком≥тети б≥дноти Ч комб≥ди, що складалис€, в основному, з с≥льського люмпен-пролетар≥ату. « метою стимулюванн€ вилученн€ ними надлишк≥в продукт≥в передбачалос€, що частину вилученого буде под≥лено м≥ж членами комб≥д≥в.

ќдночасно на сел≥ будувавс€ комун≥зм. Ќа баз≥ пом≥щицьких господарств створювалис€ зразков≥ с≥льськогосподарськ≥ комуни та рад€нськ≥ господарства. ÷е стало фактичною в≥дмовою в≥д пол≥тики, проголошеноњ б≥льшовиками у ƒекрет≥ про землю.

ѕроцес "комун≥зац≥њ" села зд≥йснювавс€ примусовими методами. “ак, у 1918 р. на територ≥њ ––‘—– було створено 3100, а в 1920 р. 4400 радгосп≥в. јле це були, здеб≥льшого, малоефективн≥ господарства, соц≥альною базою €ких стали найб≥дн≥ш≥ верстви населенн€.

ѕроведенн€ пол≥тики "воЇнного комун≥зму" у промисловост≥ розпочалос€ з червн€ 1918 р., коли було прийн€то декрет про њњ нац≥онал≥зац≥ю. Ќац≥онал≥зац≥њ п≥дл€гали п≥дприЇмства нав≥ть з к≥льк≥стю роб≥тник≥в у 5 ос≥б за на€вност≥ механ≥чного двигуна та з к≥льк≥стю 10 ос≥б без двигуна. Ќа 1920 р. було нац≥онал≥зовано 37,2 тис. п≥дприЇмств.

ѕол≥тика "воЇнного комун≥зму" означала встановленн€ ц≥лковитого державного контролю над управл≥нн€м промислов≥стю, створенн€ вертикальноњ централ≥зованоњ системи орган≥в управл≥нн€ на чол≥ з главками та ¬ищою радою народного господарства (¬–Ќ√).

’арактерними рисами пол≥тики "воЇнного комун≥зму" були введенн€ безгрошових розрахунк≥в, в≥дм≥на торг≥вл≥, введенн€ пр€мого продуктообм≥ну, зр≥вн€льного розпод≥лу продукт≥в серед працюючого населенн€, запровадженн€ картковоњ системи.

ќдним ≥з екстремальних про€в≥в ц≥Їњ пол≥тики стала "м≥л≥таризац≥€ прац≥": вводилас€ загальна трудова повинн≥сть, створювались трудов≥ арм≥њ. “роцькому належала ≥де€ орган≥зац≥њ трудових табор≥в. ѕроводились моб≥л≥зац≥њ на роботи т. зв. "буржуазних елемент≥в".  р≥м моб≥л≥зац≥њ, на ц≥ верстви було накладено контрибуц≥ю у розм≥р≥ 10 млрд крб.

–еволюц≥йний ентуз≥азм населенн€, €ке прагнуло до кращого житт€, призв≥в до по€ви "комун≥стичних суботник≥в" (безплатноњ прац≥ у вих≥дн≥ дн≥). « часом така добров≥льна форма прац≥ набула обов'€зкового характеру.

” пол≥тичн≥й сфер≥ "воЇнний комун≥зм" про€вл€вс€ у безкомпром≥сн≥й боротьб≥ з опозиц≥Їю.

ѕ≥сл€ декрету в≥д 3 вересн€ 1918 р. основним методом боротьби з опозиц≥Їю стали терор та орган≥зац≥€ концентрац≥йних табор≥в дл€ ≥зол€ц≥њ класових ворог≥в рад€нськоњ республ≥ки. «а даними зах≥дних ≥сторик≥в, жертвами "червоного терору" у пер≥од 1918-1922 pp. стали 140 тис. чолов≥к.

ѕоступово з пол≥тичноњ арени було усунуто кадет≥в (листопад 1918), л≥вих есер≥в (1918-1921), правих есер≥в (1918-1922), меншовик≥в (1919-1921), анарх≥ст≥в (1920-1921).

” результат≥ пол≥тики "воЇнного комун≥зму" в≥дбулос€ катастроф≥чне пад≥нн€ виробництва, зросли ц≥ни, ≥нфл€ц≥€, процв≥тали "чорний ринок" та спекул€ц≥€. ќдержавленн€ економ≥ки обернулось небаченою бюрократизац≥Їю державного апарату ≥ дом≥нуванн€м адм≥н≥стративно-командних метод≥в управл≥нн€. ≈коном≥чн≥ важел≥ регулюванн€ та управл≥нн€ народним господарством повн≥стю ≥гнорувалис€.

ѕол≥тика "воЇнного комун≥зму" значно вплинула на сусп≥льну св≥дом≥сть: комун≥стичне сусп≥льство почало ототожнюватис€ з "воЇнним комун≥змом".

ўе одним суттЇвим насл≥дком пер≥оду "воЇнного комун≥зму" було встановленн€ пол≥тичноњ диктатури, €ка означала знищенн€ або п≥дпор€дкуванн€ б≥льшовиками державних структур та орган≥в, що виникли в роки революц≥њ (рад, профсп≥лок, заводських ком≥тет≥в), ≥ л≥кв≥дац≥ю не-б≥льшовицьких парт≥й. “им самим було закладено п≥двалини майбутньоњ тотал≥тарноњ системи комун≥стичного зразка. ¬ажливим методом б≥льшовицькоњ влади став терор Ч пол≥тика зал€куванн€ та насильства, розправи з пол≥тичними противниками. √оловна його метаЧзламати у супротивника волю до опору.

”с≥х противник≥в б≥льшовик≥в у середин≥ крањни прийн€то називати "б≥лими".

” березн≥ 1921 р. X з´њзд – ѕ(б) у ход≥ внутр≥шньопол≥тичноњ боротьби прийн€в р≥шенн€ про зам≥ну продрозкладки продовольчим податком (незабаром –Ќ  ”—–– видав декрет про норми ≥ розм≥р податку Ч загальна сума податку становила 126 млн. пуд≥в зерна зам≥сть 180 млн. пуд≥в зг≥дно з продрозкладкою). ÷е поклало початок переходу до новоњ економ≥чноњ пол≥тики (непу).





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-05-06; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 732 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

ѕобеда - это еще не все, все - это посто€нное желание побеждать. © ¬инс Ћомбарди
==> читать все изречени€...

514 - | 540 -


© 2015-2023 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.011 с.