Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


—удова система за судовою реформою 1864 року




ќдна з найб≥льших бурж. реформ 60-70-х рр. 19 стол≥тт€ в –ос. ≥мпер≥њ, €ка зм≥нила њњ судову систему, крим. ≥ цив. судочинство. «м≥ст суд. реформи в≥дображен≥ в суд. статутах, проекти €ких затверджен≥ в лист. 1864 (ѕристр≥й судових установлень, —татут цив≥льного судочинства, —татут крим≥нального судочинства, —татут про покаранн€, €к≥ накладали св≥тов≥ судд≥). —уд. статути ввели систему незалеж. суд≥в, в €ких зас≥дали профес≥йно п≥дготовлен≥ судд≥. —уди були в≥докремлен≥ в≥д адм≥н≥страц≥њ; зг≥дно суд. статутами утворено загальний ≥ формально р≥вний дл€ вс≥х суд: суди св≥тового юстиц≥њ (мировий судд€ - пов≥товий з'њзд мирових судд≥в - —енат) ≥ заг. суди (окружн≥ суди - судов≥ палати - сенат). ” окруж. судах дл€ розгл€ду б≥льшост≥ крим. справ запроваджено ≥нститут прис€жних зас≥дател≥в. ѕроголошувалис€ дем. принципи судочинства: ¬иборн≥сть мирових судд≥в ≥ прис€жних зас≥дател≥в; незалежн≥сть ≥ незм≥нн≥сть судд≥в, презумпц≥€ невинност≥, р≥вн≥сть ус≥х перед законом, гласн≥сть, усн≥сть ≥ змагальн≥сть судового процесу, в≥льна оц≥нка доказ≥в судом ≥ т.д. ѕроведено також реорган≥зац≥њ прокуратури, введений адвокатуру. –азом реформа зберегла залишки станового судочинства (станов≥ суди - церковн≥, в≥йськов≥, волосн≥, суди дл€ ≥нородц≥в, округ пор€док розгл€ду справ про служб, злочини, станових представник≥в при судових палатах, адм. ёстиц≥ю, двор€н, склад судд≥в ≥ т.д.). ¬ ”крањн≥ суди обох ланок створен≥ т≥льки в ѕолт, ’ерсон,  атер≥носл. ≥ “авр≥йськ≥й губерн≥€х. ¬ ≥н губерн≥€х ”крањни дозволено утворенн€ суд≥в св≥тового юстиц≥њ, та й то через дек≥лька рок≥в п≥сл€ оголошенн€ зм≥сту реформи (напр., у „ерн≥г. √уб - з 1869). ” ѕравобережж€. ”крањн≥ —. р. 1864 було проведено в два етапи. Ќа першому введений мировий суд (з 1872), на другому (з 1880) - заг. суд (окружн≥ суди ≥ суд. палати). ѕри цьому св≥тов≥ судд≥ до  иЇва, ¬ол. ≥ ѕод≥льськ≥й губерн≥€х не обиралис€, а призначалис€ м≥н≥стром юстиц≥њ.

“акож судов≥ статути передбачали створенн€ внесословной установ двох тип≥в - загальних та мирових суд≥в.

—в≥товий суд став найчисельн≥шою судовою установою. —в≥тов≥ суди створювалис€ дл€ розгл€ду др≥бних крим≥нальних та цив≥льних справ. ќстанн≥ вир≥шувалис€ св≥товими судд€ми одноос≥бно у пор€дку скороченого судочинства.

ѕершою ≥нстанц≥Їю мирових суд≥в був одноос≥бний суд д≥льничного мирового судд≥ або суду почесного (працював безоплатно) мирового судд≥. —в≥тов≥ судд≥ обиралис€ на три роки земськими зборами або м≥ськими думами з ос≥б, що мали вищу ≥ середню осв≥ту, в≥дпов≥дний в≥ковоњ та службовий ценз. ¬становлювавс€ також високий майновий ценз (15 тис. рубл≥в), вин€тками були т≥льки в≥дставн≥ оф≥цери. ƒ≥€ мирового судд≥ поширювалас€ на округ, що складаЇтьс€ з дек≥лькох д≥л€нок в пов≥т≥ або м≥ст≥, а до його компетенц≥њ належали крим≥нальн≥ та цив≥льн≥ порушенн€, грошовий екв≥валент €ких становив розм≥р штрафу: в≥д 300 до 500 руб. ƒ≥льничн≥ та почесн≥ св≥тов≥ судд≥ пов≥ту збиралис€ на сес≥њ, €к≥ отримали назву з'њзд≥в мирових судд≥в ≥ на €ких розгл€далис€ апел€ц≥њ на р≥шенн€ мирових судд≥в, €кщо ≥ апел€ц≥€ не влаштовувала вирок можна було оскаржити в касац≥йному пор€дку в —енат≥.

—истема загальних суд≥в складалас€ з окружних суд≥в ≥ судових палат. ѕершою ≥нстанц≥Їю був окружний суд. як правило, судовий округ сп≥впадав з територ≥Їю губерн≥њ. —аме в окружному суд≥ розгл€далас€ основна маса судових справ - €к крим≥нальних, так ≥ цив≥льних. ќкружн≥ суди створювалис€ в склад≥ призначаютьс€ голови, його товариша (заступника) ≥ член≥в суду.

 рим≥нальн≥ справи розгл€далис€ трьома судд€ми. ѕопереднЇ сл≥дство зд≥йснювали судов≥ сл≥дч≥.  рим≥нальн≥ справи, за €кими п≥дсудним погрожували покаранн€, пов'€зан≥ з позбавленн€м або обмеженн€м громад€нських прав, розгл€далис€ за участю прис€жних зас≥дател≥в. —удовим зас≥данн€м керував голова колег≥њ коронних судд≥в (судових чиновник≥в), €кий п≥сл€ зак≥нченн€ судових дебат≥в робив висновок ≥ звертавс€ з питанн€м до прис€жних. ќстанн≥ збиралис€ в спец≥альн≥й к≥мнат≥ ≥ виносили св≥й вердикт щодо винуватост≥ п≥дсудного, причому њхнЇ р≥шенн€ не залежало в≥д думки коронних судд≥в. ¬ироки суду, винесен≥ з участю прис€жних зас≥дател≥в, не п≥дл€гали апел€ц≥њ, могли бути оскаржен≥ т≥льки в —енат в касац≥йному пор€дку за ознакою порушенн€ процесуального закону.

—удова палата засновувалас€ в окруз≥, що об'Їднував дек≥лька губерн≥й або областей (по особливому розкладу). ¬она д≥лилас€ на департаменти, €к≥ складалис€ з голови ≥ член≥в департаменту. ƒл€ зав≥дуванн€ судовою частиною в —енат≥ були збережен≥ в €кост≥ верховного касац≥йного суду касац≥йн≥ департаменти по карних ≥ цив≥льних справах. —удова палата розгл€дала вс≥ крим≥нальн≥ ≥ цив≥льн≥ справи (за вин€тком крим≥нальних справ, €к≥ вир≥шувалис€ в окружних судах за участю прис€жних) кожна з €ких керувала д≥€льн≥стю 8-10 окружних суд≥в. —удових палат в ”крањн≥ було 3 ( ињвська, ’арк≥вська, ќдеська), €к≥ складалис€ з департамент≥в цив≥льних ≥ крим≥нальних справ. –азом з тим, судова палата €к перша ≥нстанц≥€ розгл€дала справи за звинуваченн€м у злочинах державних, посадових та ≥нших ос≥б. —уд проходив за участю губернського та одного з пов≥тових л≥дер≥в двор€нства, м≥ського голови губернського м≥ста ≥ одного з волосних старшин (за жеребом). —танов≥ представники зас≥дали в одн≥й колег≥њ з коронними судд€ми, що фактично зводило роль перших немаЇ.

¬ищою судовою ≥нстанц≥Їю став —енат, в €кому були створен≥ касац≥йн≥ департаменти.  р≥м того, при —енат≥ в 1877 р. було засновано ќсоблива присутн≥сть дл€ розгл€ду найважлив≥ших справ. “акож справи стосовно вищих чиновник≥в могли розгл€датис€ у ¬ищому крим≥нальному суд≥, склад €кого обиравс€ ≥мператором на кожне слуханн€. ‘актично в≥н перетворивс€ в Їдиний у крањн≥ касац≥йний суд.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-05-06; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 1177 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

∆изнь - это то, что с тобой происходит, пока ты строишь планы. © ƒжон Ћеннон
==> читать все изречени€...

342 - | 275 -


© 2015-2023 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.008 с.