Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ѕол≥тична пол≥ц≥€ в –ос≥йськ≥й ≥мпер≥њ




Ќа початку 19 стол≥тт€ функц≥њ пол≥тичноњ пол≥ц≥њ зд≥йснювала “аЇмна експедиц≥€.

” 1802 роц≥ ќлександр I створюЇ в –ос≥њ нов≥ органи центрального управл≥нн€ - м≥н≥стерства ≥ серед них - м≥н≥стерство внутр≥шн≥х справ [1], €кому доручалис€ нагл€д за благоустроЇм та сан≥тарним станом крањни, функц≥онуванн€м шл€х≥в сполучень, постачанн€м населенн€ продовольством, орган≥зац≥€ поштового пов≥домленн€.  р≥м того ћ¬— керував д≥€льн≥стю губернатор≥в, у п≥дпор€дкуванн≥ €ких ≥ знаходилас€ вс€ м≥сцева пол≥ц≥€.

ЅезпосереднЇ кер≥вництво органами внутр≥шн≥х справ зд≥йснювалос€ другу експедиц≥ю м≥н≥стерства - експедиц≥Їю спокою ≥ благочинност≥. ¬она включала два в≥дд≥ленн€. ѕерше курирувало с≥льську пол≥ц≥ю (нижн≥й земський суд), друге - м≥ську (управу благочинн€).

 

«м≥нилас€ ≥ пол≥тична пол≥ц≥€: “аЇмна канцел€р≥€ скасовуЇтьс€, а повноваженн€ розсл≥дуванн€ пол≥тичних злочин≥в передаютьс€ —енату ≥ судам у крим≥нальних справах. « 1802 року ц≥ справи концентруютьс€ в особлив≥й канцел€р≥њ ћ≥н≥стерства внутр≥шн≥х справ (з 1811 по 1819 р≥к - особлива канцел€р≥€ ћ≥н≥стерства пол≥ц≥њ, €ка займалас€ секретним д≥ловодством, пол≥тичним розшуком, нагл€дом за ≥ноземц€ми), а пот≥м у  ом≥тет≥ дл€ розгл€ду справ за злочинами, що призводить до порушенн€ громадського спокою. ƒо складу останнього ув≥йшли м≥н≥стри юстиц≥њ та внутр≥шн≥х справ, а також к≥лька сенатор≥в. Ќа початку 20-х рок≥в виникаЇ р€д ≥нших секретних служб: таЇмна пол≥ц≥€ при штаб≥ гвард≥йського корпусу, под≥бна орган≥зац≥€ при ”правл≥нн≥ в≥йськових поселень. ¬с≥ вони працювали самост≥йно, конкуруючи м≥ж собою.

ѕрагнучи запоб≥гти революц≥њ в –ос≥њ, особливу увагу ћикола I прид≥л€в зм≥цненню репресивного апарату. ≤снуюча в крањн≥ в перш≥й чверт≥ XIX ст. система пол≥тичного розшуку потребувала, €к показало повстанн€ декабрист≥в, у реорган≥зац≥њ. Ќа думку ≥мператора, вс≥м протизаконному в сусп≥льств≥ повинна була протисто€ти секретна служба, зобов'€зана розкривати факти порушенн€ законност≥, контролювати антиур€дов≥ теч≥њ, революц≥йн≥ товариства ≥ гуртки.

ѕ≥сл€ придушенн€ повстанн€ декабрист≥в з 1826 р. забезпечувати Ђбезпека престолу ≥ спок≥й в держав≥ї ≥ органом пол≥тичного розшуку стаЇ “ретЇ ¬≥дд≥ленн€ ¬ласноњ …ого ≤мператорськоњ ¬еличност≥  анцел€р≥њ. ѕри утворенн≥ ¬≥дд≥ленн€ в €кост≥ вих≥дних складових частин до нього ув≥йшли особлива канцел€р≥€ ћ≥н≥стерства внутр≥шн≥х справ, таЇмна агентура та ќкремий корпус жандарм≥в, утворений в 1827 р.  рањна д≥лилас€ на жандармськ≥ округу, котрих очолював жандармськими генералами.

” кожн≥й губерн≥њ питанн€ми охорони державноњ безпеки в≥дав спец≥ально призначений штаб-оф≥цер (старший оф≥цер) жандармер≥њ. «агальна чисельн≥сть  орпусу була, вт≥м, невелика. ” 1850 р. в його склад≥ нал≥чувалос€ 210 оф≥цер≥в ≥ понад 5 тис. нижн≥х чин≥в. ÷е, однак, не заважало III в≥дд≥ленню розгорнути надзвичайно активну д≥€льн≥сть по захисту ≥снуючого ладу. ¬оно мало в своЇму розпор€дженн≥ великою мережею таЇмноњ агентури, орган≥зовувало секретний нагл€д за приватними особами, ур€довими установами, л≥тературою тощо

Ѕудь-€к≥ проблиски в≥льнодумства, опозиц≥йност≥ привертали увагу жандармського в≥домства, прагне тримати п≥д своњм контролем все житт€ рос≥йського сусп≥льства.

ќбов'€зки жандарм≥в регламентувалис€ неч≥тко: ѓм пропонувалос€ спостереженн€ за виконанн€м закон≥в, пересл≥дуванн€ розб≥йник≥в, розс≥юванн€ заборонених збор≥в, утихомиренн€ бунт≥в, пересл≥дуванн€ таЇмних товариств, конвоюванн€ арештованих, виробництво обшук≥в ≥ д≥знань, приведенн€ у виконанн€ вирок≥в. ƒ≥€льн≥сть жандармер≥њ законодавчо не обмежувалас€ ≥ регламентувалас€ розпор€дженн€ми кер≥вництва у вигл€д≥ усних ≥ письмових ≥нструкц≥й.

« моменту заснуванн€ ≥ до своЇњ смерт≥ (1844 р.) шефом жандарм≥в ≥ начальником III ¬≥дд≥ленн€ був ќлександр ’ристофорович Ѕенкендорф. Ѕезпосередн≥м орган≥затором ≥ керуючим III ¬≥дд≥ленн€м був ћаксим якович фон ‘ок, ран≥ше колишн≥й директор особливою канцел€р≥њ ћ≥н≥стерства пол≥ц≥њ.

јпарат ¬≥дд≥ленн€ спочатку нал≥чував всього 16 чолов≥к, орган≥зац≥йно об'Їднаних в чотири експедиц≥њ: ѕершу (пол≥тичн≥ справи), другу (Їресь, фальшивомонетництво, вбивства, м≥сц€ ув'€зненн€, сел€нське питанн€), третю (контроль за ≥ноземц€ми), четверту (д≥ловодство, особовий склад).

” 1842 роц≥ з'€вл€Їтьс€ ѕ'€та експедиц≥€, що спец≥ал≥зуЇтьс€ в област≥ театральноњ цензури. Ўтат службовц≥в поступово зб≥льшувавс€ ≥ до моменту л≥кв≥дац≥њ III ¬≥дд≥ленн€ (1880) перевищив 70 ос≥б.

ѕол≥тична пол≥ц≥€ того часу починаЇ активно використовувати можливост≥ агентури.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-05-06; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 676 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

„еловек, которым вам суждено стать Ц это только тот человек, которым вы сами решите стать. © –альф ”олдо Ёмерсон
==> читать все изречени€...

532 - | 533 -


© 2015-2023 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.007 с.