Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


«емська реформа 1864 року




ѕоложенн€ про губернськ≥ ≥ пов≥тов≥ земськ≥ установи, буржуазна реформа, викликана необх≥дн≥стю пристосувати самодержавних д. –ос≥њ до потреб кап≥тал≥стичного розвитку, прагненн€м царизму залучити на св≥й б≥к л≥берал≥в у боротьб≥ з революц≥йним рухом. Ђ... «емська реформа, - писав ¬. ≤. Ћен≥н, - була одн≥Їю з тих поступок, €к≥ в≥дбила у самодержавного ур€ду хвил€ громадського порушенн€ ≥ революц≥йного тискуї(повний з≥бр. —оч, 5 видавництво., “. 5, стор 33). ѕроект «. р. розробл€вс€ з 1859 ком≥с≥Їю при м≥н≥стерств≥ внутр≥шн≥х справ (голова ћ. ј. ћ≥лют≥н, з 1861 - ѕ. ќ. ¬алуЇв). ѕ≥дписана царем Ђѕоложенн€ї про земських установах в≥добразило р≥зн≥ ≥нтереси двор€нських угруповань. «г≥дно з Ђѕоложенн€мї 1864, створювалис€ губернськ≥ та пов≥тов≥ земськ≥ збори ≥ земськ≥ управи. ¬ основу виборчоњ системи були покладен≥ виборне, майновий (ценз) ≥ станову початку. ¬иборц≥ д≥лилис€ на 3 кур≥њ: «емлевласник≥в пов≥т≥в, м≥ських виборц≥в ≥ виборних в≥д с≥льських товариств. ѕравом участ≥ у виборах по перш≥й кур≥њ користувалис€ власники не менш н≥ж 200 дес. (ƒес€тина) земл≥, власники промислових, торговельних п≥дприЇмств або ≥н нерухомого майна на суму не нижче 15 тис. крб. або що приносить дох≥д не менше 6 тис. руб. на р≥к, а також уповноважен≥ в≥д землевласник≥в, товариств ≥ установ, що волод≥ли не менше 1 / 20 цензу перший кур≥њ. ¬иборц€ми м≥ськоњ кур≥њ були особи, €к≥ мали купецьк≥ св≥доцтва, власники п≥дприЇмств або торгових заклад≥в з р≥чним оборотом не нижче 6 тис. рубл≥в, а також власники нерухомоњ власност≥ на суму в≥д 500 руб. (” невеликих м≥стах) до 3 тис. руб. (” великих м≥стах). ¬≥д вибор≥в, тобто, усувалис€ роб≥тники, др≥бна буржуаз≥€, ≥нтел≥генц≥€. ¬ибори по сел€нськоњ кур≥њ були багатоступеневими: с≥льськ≥ товариства вибирали представник≥в на волосний сход, т≥ - виборщик≥в, а останн≥ - голосних в земськ≥ збор≥в пов≥ту. √убернськ≥ голосн≥ обиралис€ на земських зборах пов≥т≥в. —истема вибор≥в забезпечувала значне переважанн€ в земствах пом≥щик≥в. √оловами губернських ≥ пов≥тових з'њзд≥в були ватажки двор€нства.  упуЇмо мотоцикл?

«емськ≥ збори ≥ управи були позбавлен≥ права €к установи сп≥лкуватис€ м≥ж собою, вони не мали примусовоњ влади, тому що пол≥ц≥€ њм не п≥дпор€дковувалас€, њх д≥€льн≥сть контролювалас€ губернатором ≥ м≥н≥стром внутр≥шн≥х справ, €к≥ мали право припин€ти виконанн€ будь-€коњ постанови земських збор≥в. ѕобоюючись впливу земських установ, ур€д надав њм право в≥дати лише м≥сцевими господарськими справами: зм≥стом шл€х≥в сполученн€, буд≥вництвом ≥ зм≥стом шк≥л ≥ л≥карень (дл€ чого земства обкладали населенн€ м≥сцевими зборами), Ђтурботоюї про розвиток м≥сцевоњ торг≥вл≥ ≥ промисловост≥ ≥ т.п.

—. р. проводивс€ не повсюдно ≥ не одночасно. ƒо к≥нц€ 70-х рр. земства були введен≥ в 34 губерн≥€х ™вропейськоњ –ос≥њ в е р б ќбласт≥ в≥йська ƒонського (в 1882 л≥кв≥довано). Ѕагато нац≥ональних та ≥н райони –ос≥йськоњ ≥мпер≥њ земств не мали. Ќезважаючи на обмежен≥сть —. р., ¬она спри€ла розвитку м≥сцевоњ ≥н≥ц≥ативи, буржуазного господарства, буржуазноњ культури ≥ була кроком на шл€ху перетворенн€ феодальноњ монарх≥њ в буржуазну. Ђ онтрреформиї к≥нц€ 80-х - початку 90-х рр. значно звузили д≥€льн≥сть земств.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-05-06; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 565 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ћучша€ месть Ц огромный успех. © ‘рэнк —инатра
==> читать все изречени€...

1374 - | 1315 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.012 с.