Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ћан≥фест в≥д 17 жовтн€ 1905 року: юридичний зм≥ст, ≥сторичне значенн€




ѕрот€гом всього 1905 ур€д не м≥г вз€ти ≥н≥ц≥ативу у своњ руки, хоча пол≥ц≥њ вдалос€ провести вдал≥ операц≥њ з припиненн€ п≥дготовки Ђреволюц≥йних парт≥йї до повстанн€. Ќайважче було впоратис€ з≥ страйками. Ђ–еволюц≥йн≥ї парт≥њ вм≥ло проводили антидержавну аг≥тац≥ю ≥ мали домовлен≥сть про сп≥льн≥ д≥њ проти ур€ду. ѕостало питанн€ про скликанн€ б≥льш широкого представницького парламенту, але ран≥ше потр≥бно було надати пол≥тичн≥ права населенн€ –ос≥њ.

ѕод≥њ тим часом наростали. ” жовтн≥ у великих м≥стах почалас€ пол≥тичний страйк, в €к≥й, пор€д з роб≥тниками, брали участь ≥ представники техн≥чноњ ≥нтел≥генц≥њ. 8 жовтн€ 1905 припинивс€ рух на ћосковськ≥й зал≥зниц≥, до 17 жовтн€ значна частина дор≥г була парал≥зована. «акрилис€ фабрики, не виходили газети, у великих м≥стах майже не було електрики. ћикола II в≥дкинув пропозиц≥ю про надзвичайн≥ заходи ≥ призначенн€ Ђдиктатораї.

Ѕачачи гостроту становища, ћикола звернувс€ за допомогою до графа ¬≥тте, €кому нещодавно вдалос€ п≥дписати на б≥льш-менш прийн€тних умовах угоду з япон≥Їю. 9-го жовтн€ ¬≥тте представив государев≥ меморандум з викладу поточного стану справ та програмою реформ.  онстатуючи, що з початку року Ђв умах в≥дбулас€ справжн€ революц≥€ї, ¬≥тте вважав укази в≥д 6-го серпн€ застар≥лими, а оск≥льки Ђреволюц≥йне брод≥нн€ дуже великаї, в≥н прийшов до висновку, що треба вживати терм≥нових заход≥в, Ђпоки не стало надто п≥зної. ¬≥н радив царев≥: —л≥д покласти край самоуправству ≥ деспотизму адм≥н≥страц≥њ, дарувати народу основн≥ свободи та встановити справжн≥й конституц≥йний режим.

ѕровагавш≥сь тиждень, ћикола вир≥шив поставити св≥й п≥дпис п≥д текстом приготованому ¬≥тте на основ≥ меморандуму. јле при цьому цар вважав, що порушуЇ прис€гу, дану п≥д час вступу на престол. 17-го жовтн€ 1905 був виданий ман≥фест, €кий формально означав к≥нець ≥снуванн€ в –ос≥њ необмеженоњ монарх≥њ.

ќсь зм≥ст Ђћан≥фесту про вдосконаленн€ державного-венного пор€дкуї в≥д 17 жовтн€ 1905: ¬исловлюючи свою скорботу з приводу Ђсмут та хвилюваньї, що охопили держава, государ визнаЇ за необх≥дне Ђќб'Їднати д≥€льн≥сть вищого ур€дуї, на обов'€зок €кого в≥н покладаЇ Ђвиконанн€ непохитноњ нашоњ вол≥:

1) дарувати населенню непорушн≥ основи громад€нськоњ свободи на засадах недоторканост≥ особи, свободи, сов≥ст≥, слова, збор≥в ≥ сп≥лок;

2) не зупин€ючи призначених вибор≥в у ƒержавну ƒуму, залучити тепер же до участ≥ в ƒум≥... т≥ класи населенн€, €к≥ нин≥ не мають виборчих прав, надавши подальший розвиток початок розвитку загального виборчого права знову встановленому законодавчому пор€дку,

3) встановити, €к непорушне правило, ўоб н≥€кий закон не м≥г сприйн€ти силу без схваленн€ ƒержавноњ ƒуми ≥ щоб виборним в≥д народу забезпечена було д≥йсного п≥д час бутт€ у нагл€д≥ за законом≥рн≥стю д≥й поставлених в≥д нас влади. "

Ђќб'Їднане ур€дї утворило –ада м≥н≥стерства, головою €кого (тобто першим рос≥йським прем'Їр-м≥н≥стром) був призначений ¬≥тте.

ћан≥фест встановлював пол≥тичн≥ права дл€ громад€н –ос-ц≥: недоторканн≥сть особи, свободу сов≥ст≥, свободу слова, свободу з≥брань ≥ сп≥лок (профсп≥лок та парт≥й). ƒо вибор≥в у парламент залучалис€ верстви населенн€, що ран≥ше позбавлен≥ виборчого-них прав. «г≥дно ћан≥фесту, ƒержавна дума зм≥нювала своЇ значенн€ ≥ набувала рис розвинутого парламенту; проголошувалос€, що закон не може мати силу без схваленн€ ƒержавноњ думи. “аким чином, –ос≥€ вступила на шл€х досить зр≥лого парламентаризму.

ѕо€ва ћан≥фесту 17-го жовтн€ викликало розгублен≥сть влади на м≥сц€х ≥ не вн≥с швидкого заспокоЇнн€. якщо пом≥рно-л≥беральн≥ кола готов≥ були прийн€ти створене ман≥фестом становище €к виконанн€ њх бажань конституц≥йного перетворенн€ –ос≥њ, то л≥в≥ кола, соц≥ал-демократи ≥ есери, не були н≥ в найменш≥й м≥р≥ задоволен≥ ≥ вир≥шили продовжувати боротьбу за дос€гненн€ своњх програмних ц≥лей ("не бажали нагайки, загорнути в пергамент конституц≥њ "), з ≥ншого боку, прав≥ кола в≥дкидали м≥ст€тьс€ в ћан≥фест≥ 17-го жовтн€ поступки революц≥њ ≥ вимагали збереженн€ необмеженого царського самодержавства.

Ќезабаром п≥сл€ по€ви ман≥фесту зал≥зничний страйк припинивс€, але Ђсмути й хвилюванн€ї не т≥льки не припинилис€, але поширилис€ по вс≥й крањн≥: ” м≥стах в≥дбувалис€ то революц≥йноњ, то контрреволюц≥йн≥ демонстрац≥њ, причому в багатьох м≥ста контрреволюц≥йн≥ натовпу Ђчорносотенц≥вї громили ≥нтел≥гент≥в ≥ Їврењв; в селах розливалас€ хвил€ аграрних погром≥в - натовпи сел€н громили ≥ палили пом≥щицьк≥ садиби.

3 листопада був виданий ман≥фест, €к≥ зверталис€ до сел€н ≥з закликом припинити безлади, що об≥ц€в прийн€тт€ можливих заход≥в дл€ пол≥пшенн€ становища сел€н ≥ скасовував викупн≥ платеж≥ за сел€нськ≥ над≥льн≥ земл≥.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-05-06; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 578 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

≈сли вы думаете, что на что-то способны, вы правы; если думаете, что у вас ничего не получитс€ - вы тоже правы. © √енри ‘орд
==> читать все изречени€...

505 - | 523 -


© 2015-2023 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.009 с.