Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


«лочин ≥ покаранн€ за ”ложенн€м про покаранн€ виправн≥ та крим≥нальн≥ 1845 року




”ложенн€ про покаранн€ крим≥нальних та виправних 1845 - законод. акт –осс. ≥мпер≥њ. ÷е був перший в –ос≥њ крим. кодекс, затв. ≥мператором. ” 1866 ≥ 1885 видавалис€ нов≥ редакц≥њ ”ложенн€. —кладалос€ з 24 розд≥л≥в, 81 глави ≥ 2224 статей. ѕерший розд≥л ¬. Ђ«агальна частинаї м≥стить 181 статтю. “ут дано пон€тт€ крим. д≥€нн€ ≥ види покаранн€, визначено стад≥њ вчиненн€ правопорушенн€, форми сп≥вучаст≥, обставини, що пом'€кшують або обт€жують крим. в≥дпов≥дальн≥сть. ”с≥ покаранн€ розд≥лен≥ на два розр€ди (покаранн€ крим≥нальних та покаранн€ виправн≥); розр€ди - на пологи (11), а пологи - на ступен≥ покаранн€ з вищою ≥ нижче ступен€ (35).

ѕон€тт€ злочину по ”кладенню 1845

” статт≥ 1, 2 ≥ 4 ”ложенн€ 1845 даЇтьс€ пон€тт€ злочину: Ђ«лочином або проступком визнаЇтьс€ €к саме протизаконне д≥€нн€, так ≥ невиконанн€ того, що п≥д страхом покаранн€ крим≥нальноњ або виправного законом наказано" (ст.4). ÷е визначенн€ дозвол€Ї вид≥лити €к м≥н≥мум три основн≥ характеристики злочинного д≥€нн€. ѕо-перше, головною ознакою злочину вважалос€ протиправн≥сть д≥€нн€ (так зване формальне визначенн€ злочину). ѕо-друге, злочинн≥ д≥€нн€ п≥дрозд≥л€лис€ на злочини ≥ провини. ѕо-третЇ (≥ це було вперше зазначено в ”ложенн≥ 1845), злочином називалос€ €к д≥€, так ≥ безд≥€льн≥сть.

–озмежуванн€ злочин≥в ≥ проступк≥в проводилос€ по об'Їкту пос€ганн€, хоч ≥ не дуже ч≥тко (ст. 1 ≥ 2). ќднак такий критер≥й розмежуванн€ був передбачений вперше - у «вод≥ закон≥в розпод≥л д≥€нь на злочини ≥ провини залежало в≥д т€жкост≥ покаранн€.  р≥м того, названий критер≥й дозвол€Ї стверджувати, що визначенн€ злочинного д≥€нн€, встановлене укладеним, не може бути позначена €к безумовно формальне. “аким чином, в пон€тт€ злочину ¬исновок 1845 було внесено нов≥ суттЇв≥ та прогресивн≥ дл€ того часу моменти.

ƒо крим. покарань ставилис€: позбавленн€ вс≥х прав стану в поЇднанн≥ з≥ смертною карою або посиланн€м на каторгу, на поселенн€ до —иб≥ру, ​​на  авказ. ѕозбавленн€ вс≥х прав стану означало втрату вс≥х прив≥лењв, пов'€заних з приналежн≥стю до нього, припиненн€ подружн≥х в≥дносин та позбавленн€ права на майно (воно переходило до спадкоЇмц≥в), позбавленн€ батьк≥в. прав. —тереотип. покаранн€ €ми вважалис€: ѕозбавленн€ вс≥х особливих особистих ≥ станових прав ≥ прив≥лењв, поЇднане з посиланн€м до —иб≥ру або ≥н м≥сц€; позбавленн€ вол≥ шл€хом укладенн€ у фортец≥, в'€зниц≥, гам≥вн≥ або роб≥тному будинках, в монастир≥; Ѕрешемо. арешт, догану, ден. ст€гненн€ ≥ т.д. ƒо цих покарань додавалис€ т≥лесн≥ покаранн€: битт€ батогом, палицею, мотузкою.  р≥м под≥лу покарань на крим. ≥ виправн≥, в ”ложенн≥ вид≥л€лос€ 3 групи покаранн€: головн≥, додатков≥ ≥ зам≥нюють. ƒо головних належали т≥ пологи, в €ких визначалас€ крим. в≥дпов≥дальн≥сть - т.зв. сходи покарань. ƒоп. покаранн€ми називалис€ так≥, €к≥ окремо не встановлювалис€ (церк. пока€нн€, конф≥скац≥€ майна, заборона промислу ≥ т.д.), але супроводжували головн≥. «ам≥нюють зв. покаранн€, €к≥ зам≥н€ли головн≥ в де€ких визначених законом випадках.  р≥м того, ≥снували особлив≥ покаранн€ за злочини та проступки по служб≥ (зв≥льненн€ з≥ служби, зм≥щенн€ з посади, догана, зауваженн€ тощо) ≥ вин€тков≥ покаранн€ (позбавленн€ христ. ѕохованн€, часткове позбавленн€ права спадкуванн€ тощо).

ќсоблива частина ”ложенн€ (розд≥ли II-XII) стосувалас€ системи злочин≥в. ÷е, зокрема, злочини проти в≥ри, державн≥ (замах на житт€ ≥мператора, участь у повстанн≥, складанн€ та поширенн€ письм. ≤ печатка, твор≥в бунт≥вного зм≥сту тощо), проти пор€дку управл≥нн€, посадов≥, проти закон≥в про стани (була окр. глава про злочини кр≥пак≥в проти своњх власник≥в), проти житт€, здоров'€, свободи ≥ г≥дност≥ приват, ос≥б, проти власност≥ приват, людина. ” ред 1866 к≥лька л≥берал≥зовано систему покарань. « ”ложенн€ вилучено статт≥ про малозначн≥ злочини ≥ провини. ¬ведено нове положенн€, €ке надавало суду право враховувати обставини вчиненн€ злочину. –едакц≥€ ”ложенн€ 1885 в≥др≥зн€лас€ в≥д ред. 1866 де€кими новими складами держ. злочин≥в: було, наприклад, встановлена ​​в≥дпов≥дальн≥сть за розповсюдженн€ твор≥в, €к≥ закликали до повстанн€ проти верх, влади серед в≥йська; посилена крим. в≥дпов≥дальн≥сть за страйку т.д.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-05-06; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 1081 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

ƒаже страх см€гчаетс€ привычкой. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

718 - | 580 -


© 2015-2023 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.009 с.