Злочин і покарання за Уложенням про покарання виправні та кримінальні 1845 року

Уложення про покарання кримінальних та виправних 1845 - законод. акт Росс. імперії. Це був перший в Росії крим. кодекс, затв. імператором. У 1866 і 1885 видавалися нові редакції Уложення. Складалося з 24 розділів, 81 глави і 2224 статей. Перший розділ В. «Загальна частина» містить 181 статтю. Тут дано поняття крим. діяння і види покарання, визначено стадії вчинення правопорушення, форми співучасті, обставини, що пом'якшують або обтяжують крим. відповідальність. Усі покарання розділені на два розряди (покарання кримінальних та покарання виправні); розряди - на пологи (11), а пологи - на ступені покарання з вищою і нижче ступеня (35).

Поняття злочину по Укладенню 1845

У статті 1, 2 і 4 Уложення 1845 дається поняття злочину: «Злочином або проступком визнається як саме протизаконне діяння, так і невиконання того, що під страхом покарання кримінальної або виправного законом наказано" (ст.4). Це визначення дозволяє виділити як мінімум три основні характеристики злочинного діяння. По-перше, головною ознакою злочину вважалося протиправність діяння (так зване формальне визначення злочину). По-друге, злочинні діяння підрозділялися на злочини і провини. По-третє (і це було вперше зазначено в Уложенні 1845), злочином називалося як дія, так і бездіяльність.

Розмежування злочинів і проступків проводилося по об'єкту посягання, хоч і не дуже чітко (ст. 1 і 2). Однак такий критерій розмежування був передбачений вперше - у Зводі законів розподіл діянь на злочини і провини залежало від тяжкості покарання. Крім того, названий критерій дозволяє стверджувати, що визначення злочинного діяння, встановлене укладеним, не може бути позначена як безумовно формальне. Таким чином, в поняття злочину Висновок 1845 було внесено нові суттєві та прогресивні для того часу моменти.

До крим. покарань ставилися: позбавлення всіх прав стану в поєднанні зі смертною карою або посиланням на каторгу, на поселення до Сибіру, ​​на Кавказ. Позбавлення всіх прав стану означало втрату всіх привілеїв, пов'язаних з приналежністю до нього, припинення подружніх відносин та позбавлення права на майно (воно переходило до спадкоємців), позбавлення батьків. прав. Стереотип. покарання ями вважалися: Позбавлення всіх особливих особистих і станових прав і привілеїв, поєднане з посиланням до Сибіру або ін місця; позбавлення волі шляхом укладення у фортеці, в'язниці, гамівні або робітному будинках, в монастирі; Брешемо. арешт, догану, ден. стягнення і т.д. До цих покарань додавалися тілесні покарання: биття батогом, палицею, мотузкою. Крім поділу покарань на крим. і виправні, в Уложенні виділялося 3 групи покарання: головні, додаткові і замінюють. До головних належали ті пологи, в яких визначалася крим. відповідальність - т.зв. сходи покарань. Доп. покараннями називалися такі, які окремо не встановлювалися (церк. покаяння, конфіскація майна, заборона промислу і т.д.), але супроводжували головні. Замінюють зв. покарання, які заміняли головні в деяких визначених законом випадках. Крім того, існували особливі покарання за злочини та проступки по службі (звільнення зі служби, зміщення з посади, догана, зауваження тощо) і виняткові покарання (позбавлення христ. Поховання, часткове позбавлення права спадкування тощо).

Особлива частина Уложення (розділи II-XII) стосувалася системи злочинів. Це, зокрема, злочини проти віри, державні (замах на життя імператора, участь у повстанні, складання та поширення письм. І печатка, творів бунтівного змісту тощо), проти порядку управління, посадові, проти законів про стани (була окр. глава про злочини кріпаків проти своїх власників), проти життя, здоров'я, свободи і гідності приват, осіб, проти власності приват, людина. У ред 1866 кілька лібералізовано систему покарань. З Уложення вилучено статті про малозначні злочини і провини. Введено нове положення, яке надавало суду право враховувати обставини вчинення злочину. Редакція Уложення 1885 відрізнялася від ред. 1866 деякими новими складами держ. злочинів: було, наприклад, встановлена ​​відповідальність за розповсюдження творів, які закликали до повстання проти верх, влади серед війська; посилена крим. відповідальність за страйку т.д.