Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ќсновн≥ закони –ос≥йськоњ ≥мпер≥њ в≥д 23 кв≥тн€ 1906 року




√либок≥ хиби ќсновних «акон≥в ≥ про вищ≥ державн≥ установи, €кими 23 кв≥тн€ 1906 року була створена так звана конституц≥€, були очевидн≥ ≥з самого початку дл€ вс€кого знайомого з державною наукою.

ƒл€ анал≥зу њх не було потреби нав≥ть у досв≥дчен≥й перев≥рц≥.

јле ц€ г≥рка перев≥рка усе ж випала на частку –ос≥њ, ≥ р≥чне ≥снуванн€ конституц≥њ 1906 року було р≥чним приведенн€м крањни в анарх≥чний стан...

«акони ц≥ ви€вилис€ наст≥льки неможливими, незд≥йсненними, що п≥сл€ ћан≥фесту 3 червн€ 1905 року, по сут≥, не було в≥доме що Ї закон ≥ що не закон.

“акий стан не м≥г протриматис€ довгий час.

—воЇр≥дний утв≥р 1906 року так чи ≥накше неминуче був спричинений на провал.

јле саме через це необх≥дно €к можна уважн≥ше вникнути в ус≥ його помилки ≥ гр≥хи, щоб усунути його недол≥ки дл€ €ких-небудь подальших катастроф, шл€хом св≥домоњ мирноњ перебудови.

якщо потр≥бно назвати основну причину хиб конституц≥њ 1906 року, то вона, звичайно, складаЇтьс€ в безмежн≥й свавол≥ њњ творц≥в, у њхньому переконанн≥, н≥би-то житт€м народу ≥ держави можна розпор€джатис€ €к здумаЇтс€, ц≥лком не узгоджуючись ≥з самост≥йними законами житт€ нац≥њ.

“аке переконанн€, звичайно, може бути лише при дуже малому знайомств≥ з державною наукою, що ≥ про€вилос€ в частковост€х побудови ц≥Їњ конституц≥њ.

≤нше довершила неймов≥рна посп≥шн≥сть роботи, €ка потребувала глибокоњ обдуманост≥. ≤, звичайно, у цьому в≥дношенн≥ великий промах (€кщо т≥льки це не було умисним) склала та обставина, що кодиф≥кац≥€ нових закон≥в не була проведена законним пор€дком через колишню ƒержавну раду...

¬≥дзначимо т≥льки одну рису, дл€ нього фатальну.

” ньому позначилос€ очевидне прагненн€ до обмеженн€ ÷арськоњ влади, а водночас неможлив≥сть зробити це €вно ≥ в≥дкрито, зам≥нивши знищену ÷арську владу в €кийсь ≥нший, р≥вносильний дл€ потреб держави.

÷€ обставина була причиною того, що, п≥дриваючи ÷арську владу, але не створюючи н≥чого р≥вносильного, конституц≥€ п≥дривала сам≥ основи державност≥. “ворц≥ њњ, очевидно, погано усв≥домлювали цей насл≥док своњх праць.

“очно так само вони ц≥лком не усв≥домлювали значенн€ нац≥ональност≥ дл€ держави.

“им часом держава Ї не що ≥нше, €к орган≥зована нац≥€.

“ому закони, що визначають державний устр≥й, мають задачею й обов'€зком в≥дпов≥дати двом р€дам умов, що ≥снують поза волею законодавц€, €ким в≥н, хоче або не хоче, повинний п≥дкоритис€:

1) загальним законам державност≥, обумовленим самою њњ природою;

2) спец≥альним умовам житт€ нац≥њ, що також не залежать в≥д свавол≥ законодавц€.

јле конституц≥€ 1906 року н≥ тих, н≥ ≥нших умов не знала ≥ знати не хот≥ла, а тому потр€сла основи €к державного, так ≥ нац≥онального житт€. « перших своњх основ до останн≥х висновк≥в вона €вилас€, тому, знар€дд€м не творенн€, а руйнац≥њ.

–оздивимос€ де€к≥ щабл≥ њњ д≥њ, що дезорган≥зували державне управл≥нн€.

Ќасамперед, введен≥ в 1906 роц≥ зм≥ни по сут≥ складали спробу державного перевороту.

÷ю конституц≥ю не можна розгл€дати н≥ €к реформу, н≥ €к революц≥ю. ѓњ основна тенденц≥€ - не пол≥пшенн€ ћонарх≥њ, а зам≥на одн≥Їњ ¬ерховноњ влади другою.

“ака перерва складаЇ власне революц≥ю. ƒ≥йсно, до  онституц≥њ ¬ерховну владу держави займав ћонарх. ÷е був ≥нститут давн≥й, ≥сторичний, установлений нав≥ть установчим «емським собором 1613 року.

¬≥дпов≥дно з цим, по старих ќсновних «аконах, ≤мператор був ≥ ≥менувавс€ ¬ерховною владою, —амодержавною ≥ Ќеобмеженою.  онституц≥€ 1906 року викреслила слово "необмежений" ≥ обмеженн€ влади ≤мператора провела посл≥довно у ус≥й своњй побудов≥. —татт€ 7-а нових закон≥в пр€мо обмежувала законодавчу владу ≤мператора.

¬есь зм≥ст глави 1-оњ нових ќсновних «акон≥в (≥менованих немов глузуванн€ або через непорозум≥нн€ "ѕро сутн≥сть ¬ерховноњ —амодержавноњ влади") Ї не що ≥нше, €к встановленн€ досить вузьких меж влади ≤мператора. “е, що в≥н мав право робити по пунктах перераховуЇтьс€, ≥ н≥чого ≥ншого в≥н, за законом, не мав права починати. ”триманн€ ж прав, в≥дведених ≤мператору, таке, що в≥н уже зовс≥м не складав ¬ерховноњ влади, а лише де€ку частинку њњ, ≥з 1/3 частиною законодавчих прав, ≥з досить сильними, хоча все-таки обмеженими виконавчими - правами ≥ з ц≥лком ф≥ктивними судовими. ћ≥ж ≥ншим, по статт≥ 24-й нових закон≥в, нав≥ть у пор€дку ¬ерховного управл≥нн€ укази ≥ повел≥нн€, видан≥ √осударем, повинн≥ бути "скр≥плен≥" головою –ади м≥н≥стр≥в або хоч м≥н≥страми...

¬они на вс≥ лади, усно, у прокламац≥€х ≥ т.д., потребували знищенн€ —амодержавства ≥ скликанн€ ”становчих збор≥в. јле конституц≥€ не дала ”становчих збор≥в ≥ зберегла в закон≥ слово "—амодержавство"... –еволюц≥онери, ут≥м, ≥ сам≥ негайно за€вили, що конституц≥њ 1906 року не приймають.

јле, не маючи н≥€коњ опори в народн≥й вол≥, спроба перевороту суб'Їкта ¬ерховноњ влади точно так само зроблена без уповноваженн€ вол≥ ћонарха.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-05-06; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 720 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

¬аше врем€ ограничено, не тратьте его, жив€ чужой жизнью © —тив ƒжобс
==> читать все изречени€...

499 - | 520 -


© 2015-2023 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.008 с.