Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


–еформи ќлександра ≤≤, њх юридична суть ≥ ≥сторичне значенн€




—ел€нська 1861р.

—учасники цю реформу назвали великою, так €к вона принесла свободу б≥льше 30 млн. сел€н-кр≥пак≥в, було знищено кр≥посне право - то Ђочевидне ≥ дл€ вс≥х в≥дчутне злої, €ке в ™вроп≥ пр€мо називали Ђрос≥йським рабствомї, була розчищена дорога дл€ становленн€ буржуазних в≥дносин, економ≥чноњ модерн≥зац≥њ крањни.

–азом з тим дана реформа мала половинчастий характер. ¬она була складним компром≥сом м≥ж державою ≥ вс≥м сусп≥льством, м≥ж двома основними класами - пом≥щиками ≥ сел€нами, а також м≥ж р≥зними сусп≥льно-пол≥тичними рухами. ѕроцес п≥дготовки реформи та њњ реал≥зац≥€ дозволили зберегти пом≥щицьке землеволод≥нн€, але прирекли рос≥йських сел€н на малоземелл€, злидн≥ й економ≥чну залежн≥сть в≥д пом≥щик≥в, так €к сел€ни п≥д час розпод≥лу земл≥ були змушен≥ в≥ддати пом≥щикам п'€ту частину своњх над≥л≥в.

–еформа 1861 року не зн€ла аграрне питанн€ в –ос≥њ, €кий залишавс€ центральним ≥ найб≥льш гострим ще довгий час.

Ќа початку ’’ стол≥тт€ в –ос≥њ спалахнула перша рос≥йська революц≥€, сел€нська багато в чому за складом руш≥йних сил ≥ завданн€м, €к≥ перед нею сто€ли. —аме це змусило ѕ. ј. —толип≥на зд≥йснити земельну реформу, дозволивши сел€нам вих≥д з общини. —уть реформи пол€гала у вир≥шенн≥ земельного питанн€, але не за рахунок конф≥скац≥њ земл≥ у пом≥щик≥в, €к вимагали сел€ни, а за рахунок перед≥лу земл≥ самих сел€н.

«емська реформа 1864р.

“ак п≥сл€ скасуванн€ кр≥посного права виникла необх≥дн≥сть м≥сцевого самовр€дуванн€. 1 с≥чн€ 1864 було видано Ђѕоложенн€ про губернськ≥ ≥ пов≥тов≥ земськ≥ установиї, вводившее беззаставн≥ виборн≥ органи м≥сцевого самовр€дуванн€ - земства. ¬они обиралис€ вс≥ма станами на трир≥чний терм≥н ≥ складалас€ з розпор€дчих орган≥в: ”т≥ха ≥ губернських земських збор≥в, та виконавчих: пов≥тових та губернських земських управ. «емства несли в≥дпов≥дальн≥сть за народну осв≥ту, за народне здоров'€, за своЇчасн≥ поставки продовольства, за €к≥сть дор≥г, за страхуванн€, за ветеринарну допомогу та ≥нше.

¬се це вимагаЇ великих кошт≥в, тому земствам було дозволено вводити нов≥ податки, обкладати населенн€ повинност€ми, утворювати земськ≥ кап≥тали. ѕри своЇму повному розвитку земська д≥€льн≥сть повинна була охопити вс≥ сторони м≥сцевого житт€. Ќов≥ форми м≥сцевого самовр€дуванн€ не т≥льки зробили його всесословним, а й розширили коло його повноважень. —амовр€дуванн€ одержало наст≥льки широке поширенн€, що багатьма було зрозум≥ле, €к перех≥д до представницького способу правл≥нн€, тому з боку ур€ду невдовз≥ стало пом≥тне прагненн€ утримати д≥€льн≥сть земств на м≥сцевому р≥вн≥, ≥ не дозвол€ти сп≥лкуватис€ м≥ж собою земським корпорац≥€м.

16 червн€ 1870 було видано Ђћ≥ське положенн€ї, €ким у 509 м≥стах вводилос€ виборне самовр€дуванн€ - м≥ськ≥ думи, €к≥ обираютьс€ на чотири роки. ћ≥ська дума обирала св≥й пост≥йно д≥ючий виконавчий орган - м≥ську управу, що складалас€ з м≥ського голови ≥ к≥лькох член≥в. ћ≥ський голова був одночасно головою ≥ м≥ськоњ думи ≥ м≥ськоњ управи. ѕраво обирати ≥ бути обраним до м≥ськоњ думи мали право лише мешканц≥, €к≥ мають майновим цензом (переважно власники будинк≥в, торгово-промислових заклад≥в, банк≥в - одним словом торгово-промислова буржуаз≥€).

“аким чином, основна маса м≥ського населенн€ була усунена в≥д участ≥ в м≥ському самовр€дуванн≥.  омпетенц≥€ м≥ського самовр€дуванн€ була обмежена р≥шенн€м суто господарських питань, тобто благоустр≥й м≥ст, пристр≥й базар≥в ≥ т. п.

—”ƒќ¬ј –≈‘ќ–ћј 1864р.

ќдночасно з земськоњ реформою, була п≥дготовлена ​​≥ судова. « ус≥х реформ того часу вона була найб≥льш посл≥довною ≥ одн≥Їю з найб≥льших. —удов≥ статути 20 листопада 1864 вводили беззаставний, гучний суд за участю прис€жних зас≥дател≥в, адвокатурою ≥ змагальн≥стю стор≥н. ѕрис€жн≥ зас≥дател≥, €к≥ беруть участь у судовому процес≥ встановлювали лише винн≥сть або невинн≥сть п≥дсудного, м≥ри покаранн€ ж визначали сам≥ судд≥. –≥шенн€, прийн€т≥ судом за участю прис€жних зас≥дател≥в вважалис€ остаточними, в ≥ншому випадку могли бути оскаржен≥ в судов≥й палат≥. –≥шенн€ окружних суд≥в, в €ких брали участь, прис€жн≥ зас≥дател≥ могли бути оскаржен≥ т≥льки в тому випадку, €кщо було зд≥йснено порушенн€ законного пор€дку судочинства. јпел€ц≥њ на ц≥ р≥шенн€ розгл€дав —енат.

ƒл€ розбору др≥бних проступк≥в ≥ цив≥льних справ з позовом до 500 рубл≥в в пов≥тах ≥ м≥стах вводивс€ мировий суд з≥ спрощеним судочинством. —клад св≥тових судд≥в обиравс€ на пов≥тових земських зборах.

—удов≥ статути 1864 року вводили ≥нститут Ђприс€жних пов≥ренихї - адвокатури, а також ≥нститут судових сл≥дчих. √олови та члени окружних суд≥в ≥ судових палат, прис€жн≥ пов≥рен≥, њхн≥ пом≥чники та судов≥ сл≥дч≥ повинн≥ були мати вищу юридичну осв≥ту. √олови та члени окружних суд≥в ≥ судових палат затверджувалис€ ≥мператором, а св≥тов≥ судд≥ - —енатом. ѕ≥сл€ цього вони не могли бути зв≥льнен≥ або в≥дсторонен≥ в≥д посади на час, а лише в раз≥ вчиненн€ будь-€кого крим≥нального злочину, але й тод≥ р≥шенн€ про њх усуненн€ з посади виносив суд. “аким чином, закон вводив важливий принцип незм≥нност≥ судд≥в.

¬≤…—№ ќ¬ј –≈‘ќ–ћј.

” 1861-1874 роках була проведена сер≥€ в≥йськових реформ. ” 1874 роц≥ було видано статут про загальну в≥йськову повинн≥сть, €кий докор≥нно зм≥нив пор€док поповненн€ в≥йськ. ѕри ѕетров≥ ¬еликому вс≥ стани залучалис€ до в≥йськовоњ служби. «а законами XVIII стол≥тт€ двор€нство поступово було зв≥льнено в≥д в≥йськовоњ повинност≥, ≥ рекрутчини стала долею не просто нижчих верств населенн€, але найб≥дн≥ших з них, так €к т≥, хто багатший могли в≥дкупитис€, найн€вши за себе рекрута. “ака форма в≥йськовоњ повинност≥ л€гла т€жким т€гарем на плеч≥ б≥дних верств населенн€, оск≥льки терм≥н служби в той час був 25 рок≥в, тобто годувальники, йдучи з дому, залишали його практично на все житт€, сел€нськ≥ господарства розор€лис€ з ус≥ма насл≥дками, що випливають зв≥дси насл≥дками.

«а новим законом, призиваютьс€ вс≥ молод≥ люди, що дос€гли 21 року, але ур€д щороку визначаЇ необх≥дну к≥льк≥сть новобранц≥в, ≥ по дол≥ бере з призовник≥в т≥льки це число, хоча зазвичай на службу закликалос€ не б≥льше 20-25% призовник≥в.

–≈‘ќ–ћ» ¬ —‘≈–≤ ќ—¬≤“» ƒ–” ”.

ўе на початку свого царюванн€ ќлександр II скасував де€к≥ сором'€злив≥ заходи стосовно навчальних заклад≥в, прийн€тих ≥мператором ћиколою I.

¬икладанн€ в ун≥верситетах отримало б≥льше свободи, вони стали доступн≥ дл€ в≥льних слухач≥в, €к чолов≥к≥в, так ≥ ж≥нок.  ласична г≥мназ≥€ була зроблена Їдиним типом загальноосв≥тньоњ ≥ всесословной середньоњ школи, випускники €коњ мали право вступу до ун≥верситету. –еальн≥ г≥мназ≥њ зам≥нили "реальними училищами"; мета њх була в тому, щоб давати осв≥ту люд€м ус≥х стан≥в, але пристосована до практичних потреб ≥ до придбанн€ практичних знань. ÷≥Їю реформою було створено повна перевага класичноњ школи. јле граф “олстой випустив з виду к≥лька момент≥в, а саме: через в≥дсутн≥сть достатньоњ к≥лькост≥ викладач≥в латин≥ ≥ грецькоњ мови, довелос€ виписувати фах≥вц≥в з-за кордону. ѕриродно, њх викладанн€ не подобалос€ студентам, так €к перш≥ не знали н≥ рос≥йськоњ мови, н≥ рос≥йськоњ л≥тератури. ќдночасно з реформою чолов≥чоњ середньоњ школи, реформувалас€ ≥ ж≥ноча. ¬ правл≥нн€ ќлександра II ≥снували т≥льки ≥нститути ≥ приватн≥ панс≥они, в €ких навчалис€ в основному двор€нки. « к≥нц€ 50-х рок≥в з'€вл€ютьс€ ж≥ноч≥ г≥мназ≥њ дл€ вс≥х стан≥в. ѕаралельно почали в≥дкриватис€ ж≥ноч≥ Їпарх≥альн≥ училища. „ерез де€кий час усп≥шно вир≥шилос€ питанн€ про вищу ж≥ночу осв≥ту. “акож були зроблен≥ велик≥ усп≥хи у план≥ початкового або народноњ осв≥ти. јле, незважаючи на зусилл€, народна грамотн≥сть в епоху реформ сто€ла ще на низькому р≥вн≥.

«Ќј„≈ЌЌя –≈‘ќ–ћ.

ѕроведен≥ реорган≥зац≥њ мали прогресивний характер. ¬они почали закладати базу дл€ еволюц≥йного шл€ху розвитку крањни. –ос≥€ певною м≥рою наблизилас€ до передовоњ дл€ того часу Ївропейськоњ соц≥ально-пол≥тичноњ модел≥. Ѕув зроблений перший крок з розширенн€ значущост≥ громадськост≥ у житт≥ крањни ≥ перетворенн€ –ос≥њ в буржуазну монарх≥ю.

ќднак процес модерн≥зац≥њ –ос≥њ мав специф≥чний характер. ¬≥н насамперед обумовлювавс€ традиц≥йноњ пригн≥чен≥стю рос≥йськоњ буржуаз≥њ ≥ пол≥тичною пасивн≥стю народних мас. ¬иступи радикал≥в (ш≥стдес€тник≥в ≥ революц≥йних народник≥в) т≥льки ≥н≥ц≥ювали консервативн≥ сили, л€кали л≥берал≥в ≥ затримували реформаторськ≥ устремл≥нн€ ур€ду.

«ачинател€ми реформ були де€к≥ вищ≥ державн≥ чиновники, так звана Ђл≥беральна бюрократ≥€ї. ÷им по€снювалас€ нелог≥чн≥сть, незавершен≥сть ≥ обмежен≥сть б≥льшост≥ реформ.

Ћог≥чним продовженн€м реформ 60-70 рок≥в XIX стол≥тт€ могло б стати прийн€тт€ пом≥рних конституц≥йних пропозиц≥й, розроблених в с≥чн≥ 1881 року м≥н≥стром внутр≥шн≥х справ, графом ћ.“.Ћорис-ћел≥кова. ¬они припускали розвиток м≥сцевого самовр€дуванн€, залученн€ представник≥в земств ≥ м≥ст (з дорадчим голосом) до обговоренн€ загальнодержавних проблем. ѕроте вбивство народовольц€ми ≥мператора ќлександра II 1 березн€ 1881 зм≥нило загальний напр€мок ур€дового курсу.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-05-06; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 816 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

¬ моем словаре нет слова Ђневозможної. © Ќаполеон Ѕонапарт
==> читать все изречени€...

320 - | 298 -


© 2015-2023 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.009 с.