Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


—проби л≥кв≥дац≥њ кр≥посного права в 1 пол. ’≤’ ст




 р≥посницька система орган≥зац≥њ с≥льського господарства на рубеж≥ XVIII ≥ XIX стол≥ть переживала пер≥од розкладу ≥ занепаду. ѕродуктивн≥ сили в с≥льському господарств≥ дос€гли в≥дносно високого розвитку, показником чого було застосуванн€ с≥льськогосподарських машин, певн≥ дос€гненн€ в област≥ агроном≥чноњ науки, поширенн€ пос≥в≥в трудом≥стких техн≥чних культур.

” друг≥й чверт≥ XIX стол≥тт€ пор€д з пол≥пшеними с≥льськогосподарськими знар€дд€ми одержують в≥дносно велике поширенн€ машини: молотарки, в≥€лки, сортуванн€.  ≥льк≥сть п≥дприЇмств, що робили ц≥ машини, до середини XIX стол≥тт€ значно зб≥льшилас€. ” сел€нському господарств≥ спостер≥гавс€ процес розвитку продуктивних сил (удосконаленн€ с≥льськогосподарських знар€дь, вирощуванн€ пол≥пшених пор≥д худоби, пос≥вах техн≥чних культур). ÷≥ нов≥ продуктивн≥ сили були несум≥сн≥ з≥ старими феодальними виробничими в≥дносинами, заснованими на п≥днев≥льн≥й прац≥ ≥з властивою йому рутинноњ техн≥кою, внасл≥док чого вони не набули значного розвитку.

” перш≥й половин≥ XIX стол≥тт€ спостер≥гаЇтьс€ значне зростанн€ товарно-грошових в≥дносин, €к≥ в умовах почавс€ впровадженн€ новоњ, кап≥тал≥стичноњ техн≥ки ≥ частково застосуванн€ в≥льнонайманоњ прац≥ характеризували собою кризу феодально-кр≥посницькоњ системи.

¬с≥ б≥льше залученн€ пом≥щицьких господарств у орб≥ту ринкових в≥дносин породжувало пом≥щицьке п≥дприЇмництво, тобто спроби розширенн€ та рац≥онал≥зац≥њ свого господарства в умовах збереженн€ кр≥посного права. якщо в умовах натурального господарства пом≥щик прагнув забезпечити можлив≥сть простого в≥дтворенн€, то в пер≥од розкладанн€ феодал≥зму в≥н виступаЇ в рол≥ с≥льськогосподарського п≥дприЇмц€, зац≥кавленого у всеб≥чному розширенн≥ свого господарства. “ому прот€гом першоњ половини XIX стол≥тт€ спостер≥гаЇтьс€ безперервний процес посиленн€ експлуатац≥њ кр≥посного сел€нства. ѕосиленн€ експлуатац≥њ кр≥посного сел€нства в умовах зростанн€ товарно-грошових в≥дносин знаходило своЇ вираженн€ в панщинних маЇтках у зб≥льшенн≥ пом≥щицькоњ оранки за рахунок зменшенн€ сел€нського над≥лу, а в де€ких випадках в повному обезземеленн€ сел€н ≥ переведенн€ њх на м≥с€чину, “обто щом≥с€чну видачу њм необх≥дного дл€ ≥снуванн€ к≥лькост≥ продукт≥в. Ђћ≥с€чникиї фактично ставали рабами пом≥щик≥в. ѕосиленн€ експлуатац≥њ сел€н дос€галос€ шл€хом р≥зкого зб≥льшенн€ суми оброку, що також призводило занепад землеробства та ≥нших галузей с≥льського господарства кр≥пак≥в ц≥Їњ категор≥њ. “аким чином, феодально-кр≥посницьк≥ в≥дносини в середин≥ XIX стол≥тт€ зумовлювали деградац≥ю с≥льського господарства. ¬елике значенн€ дл€ розвитку кап≥тал≥стичних в≥дносин у с≥льському господарств≥ мав зр≥ст торгового землеробства, €кий знаходив св≥й про€в у спец≥ал≥зац≥њ землеробства, пов'€зана з певним р≥внем розвитку продуктивних сил, наст≥йно вимагала затвердженн€ нових виробничих в≥дносин, ѕоглиблюючи тим самим криза кр≥посницькоњ системи.

¬ област≥ промислового розвитку перша половина XIX стол≥тт€ характеризувалас€ також процесом розкладанн€ феодально-кр≥посницькоњ економ≥ки та розвитком продуктивних сил. ÷е знаходило своЇ вираженн€ в поступовому впровадженн≥ машин ≥ по€ва складних механ≥чних двигун≥в. ÷ей пер≥од можна вважати початком промислового перевороту.

Ќов≥ продуктивн≥ сили перебувають у нев≥дпов≥дност≥ з ≥снуючими виробничими в≥дносинами, €к≥ були непереборною перешкодою дл€ подальшого прогресу. ќднак нов≥ виробнич≥ в≥дносини все ж пробивали соб≥ дорогу, т≥льки в межах, можливих в умовах пануванн€ феодально-кр≥посницького ладу. ÷ей процес знаходив вираз у поступовому занепад≥ вотчинноњ ≥ посес≥йною мануфактур, заснованих на малопродуктивних п≥днев≥льному, кр≥посн≥й прац≥, ≥ в розвитку кап≥тал≥стичноњ мануфактури, поступово переростала в кап≥тал≥стичну фабрику.

Ќов≥ продуктивн≥ сили отримали значний розвиток у тих галуз€х промисловост≥, у €ких пан≥вне становище займали кап≥тал≥стичн≥ виробнич≥ в≥дносини, тобто де застосовувалас€ в≥льнонаймана прац€. ќднак Ђв≥льнонайман≥ї роб≥тники в б≥льшост≥ своњй були кр≥паками, €к≥ перебували на оброк, що вкрай негативно позначалос€ на розвитку промисловост≥. ѕо-перше, пом≥щик мав право в будь-€кий момент в≥дкликати свого кр≥пака, а, по-друге, фабрикант вимушений був частина додатковоњ вартост≥ в≥ддавати пом≥щику, що зменшувало можлив≥сть дл€ розширеного в≥дтворенн€. ƒо того ж за кр≥посного права не могла створюватис€ резервна арм≥€ прац≥, що було одним з вир≥шальних умов, необх≥дних дл€ розвитку кап≥тал≥стичного способу виробництва.

ѕосиленн€ експлуатац≥њ кр≥посного сел€нства прот€гом першоњ половин≥ XIX стол≥тт€ викликало загостренн€ класовоњ боротьби, що знаходило своЇ в≥дображенн€ у зростанн≥ сел€нського руху. «а своњм зм≥стом сел€нський рух залишалос€ стих≥йним, неорган≥зованим, носило царистських характер.  риза феодально-кр≥посницькоњ системи обумовлював загостренн€ класових протир≥ч, що знаходило своЇ вираженн€ у зростанн≥ виступ≥в кр≥посних сел€н ≥ роб≥тник≥в.

Ѕоротьба кр≥пак≥в сел€н ≥ роб≥тник≥в мала велике прогресивне значенн€: вона розхитувала основи феодально-кр≥посницького ладу. —ел€нський рух, спр€мований на боротьбу проти кр≥пацтва €вл€ло собою загрозу дл€ ≥снуванн€ самодержавно-кр≥посного держави.

–озкладанн€ феодально-кр≥посницькоњ системи п≥д впливом розвитку кап≥тал≥зму зумовило виникненн€ революц≥йноњ ≥деолог≥њ, буржуазноњ за своњм об'Їктивним зм≥стом.

ѕодальший процес розкладу феодально-кр≥посницькоњ системи призводить до виникненн€ двох ≥деолог≥й: революц≥йно-демократичноњ та л≥беральноњ. Ќос≥€ми л≥беральноњ ≥деолог≥њ виступали представники т≥Їњ частини двор€нства, €ка ходом економ≥чного розвитку ви€вл€лас€ залученою в орб≥ту кап≥тал≥стичних в≥дносин. якщо революц≥йн≥ демократи, в≥дстоюючи ≥нтереси сел€нства, були прихильниками скасуванн€ кр≥посного права революц≥йним шл€хом, що означало повну л≥кв≥дац≥ю пом≥щицького землеволод≥нн€, то л≥берали, виход€чи з ≥нтерес≥в зростаючоњ буржуаз≥њ, були зац≥кавлен≥ у скасуванн≥ кр≥пацтва реформ≥стським шл€хом. ” м≥ру загостренн€ класових протир≥ч л≥берали в страху перед революц≥йним вибух≥в все б≥льше зближувалис€ з ур€дом, утворюючи в пер≥од революц≥йноњ ситуац≥њ Їдиний таб≥р пан≥вних клас≥в.

ѕол≥тика ур€ду в перш≥й половин≥ XIX стол≥тт€ визначилас€ прагненн€м пан≥вних клас≥в зберегти непорушним феодально-кр≥посноњ лад, запоб≥гти можливост≥ революц≥йних потр€с≥нь, посилювалас€ в м≥ру загостренн€ класових протир≥ч. ƒане завданн€ визначала напр€мок внутр≥шньоњ пол≥тики самодержавства ≥ обумовлювала безперервне наростанн€ реакц≥њ. ”р€д не видало жодного закону, €кий би в €к≥йсь м≥р≥ зм≥нив становище кр≥посного сел€нства. –озум≥ючи небезпеку, €ке приховувало в соб≥ кр≥посне право дл€ пан≥вного класу, ур€д разом з тим не бажала п≥ти на будь-€к≥ серйозн≥ зм≥ни в положенн≥ кр≥посного сел€нства, так €к це п≥дривало основи феодального ладу.

“аким чином, до середини XIX стол≥тт€ криза феодально-кр≥посницькоњ системи дос€г такоњ меж≥, при €кому подальший розвиток крањни було неможливо внасл≥док повноњ нев≥дпов≥дност≥ виробничих в≥дносин характеру продуктивних сил. ÷€ криза знаходив своЇ вираженн€ в безперервному пог≥ршенн€ становища основноњ маси безпосередн≥х виробник≥в - кр≥посних сел€н, €кий був насл≥дком посиленн€ експлуатац≥њ. ÷е в свою чергу призводило до загостренн€ класових протир≥ч, до посиленн€ боротьби народних мас, €к≥ не бажали миритис€ з ≥снуючим пор€дком речей.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-05-06; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 573 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—амообман может довести до саморазрушени€. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

785 - | 637 -


© 2015-2023 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.01 с.