Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


 одиф≥кац≥€ права ћ. —перанського




¬ основу реформи державного устрою ≥ правл≥нн€ ћ.ћ. —перанський й пропонував покласти традиц≥йний принцип под≥лу влади. “ому сл≥д було перш за все в≥докремити один в≥д одного законодавчу, виконавчу ≥ судову влади, зосередивши њх в р≥зних незалежних органах. ” жовтн≥ 1809 року проект реформ лежав на стол≥ в ќлександра II. ƒл€ того, щоб усп≥шно провести ц≥ зм≥ни сл≥д було реформувати в першу чергу законодавчих акт≥в, спробувати €кось њх систематизувати. ƒо початку жовтн€ 1809 було готове Ђ¬ступ до укладенню державних закон≥вї. Ѕув створений новий ƒержавна рада. ѕроекти вс≥х закон≥в, указ≥в, положень, статут≥в, нових установ розгл€далис€ радою. ” його компетенц≥ю були в≥днесен≥ вс≥ предмети, що вимагають нового закону, статуту або установи, предмети внутр≥шнього управл≥нн€, що вимагають в≥дм≥ни, обмеженн€ або доповненн€ колишн≥х положень. Ќадаючи особливого значенн€ розробц≥ цив≥льного права, за пропозиц≥Їю —перанског про створюЇтьс€ спец≥альний ком≥тет з розгл€ду проекту цив≥льного положенн€ у склад≥ кн€з€ Ћопух≥на, графа —еверина-ѕотоцького ≥ сенатор≥в јлексЇЇва та  орнелова. ѕередбачалос€ п≥дн€ти вс≥ стар≥ норми права, що регулюють в €к≥йсь м≥р≥ цив≥льно-правов≥ в≥дносини в –ос≥йськ≥й ≤мпер≥њ. Ќеск≥нченн≥ протир≥чч€, прогалини в прав≥, нерозроблен≥сть ц≥лоњ низки ≥нститут≥в ≥ мова, недоступний дл€ розум≥нн€ не т≥льки населенн€, а й юрист≥в, змусили —перанског про приступити до створенн€ проекту нового цив≥льного Ђ”ложенн€ї. ƒержавна рада в 1810 р. 43 рази розгл€дав проект цив≥льного уложенн€ (кодексу). ” ƒержавн≥й рад≥ з 21 листопада 1821 по 21 грудн€ 1822 «нову в≥дновилис€ дебати за наданими ком≥с≥Їю проектам. « 1343 статей, запропонованих —перанський м ≥ розгл€нутим на 49 зас≥данн€х –ади, залишилис€ без зм≥ни 622. Ѕурхливу дискус≥ю викликали статт≥, що регулюють догов≥рн≥, шлюбно-с≥мейн≥ ≥ спадков≥ в≥дносини. ” с≥чн≥ 1826 року ћ.ћ. —перанський й направив ≥мператору ћикол≥ I к≥лька записок з пропозиц≥€ми продовжити кодиф≥куванн€ роботу. ƒоводи —перанського були визнан≥ досить вагомими ≥ послужили створенню другого в≥дд≥ленн€ власноњ його величност≥ канцел€р≥њ.

ѕершою стад≥Їю гром≥здкою систематизац≥њ за задумом —перанског про повинно було бути Ђѕовне з≥бранн€ закон≥вї. ёридична техн≥ка дл€ складанн€ Ђ«водуї грунтувалас€ на наступною методикою:

а) статт≥ Ђ«водуї, заснован≥ на одному д≥ючому указ≥, викладати тими ж

словами, €к≥ м≥ст€тьс€ у текст≥ та без зм≥н;

б) статт≥, заснован≥ на дек≥лькох указах, викладати словами головного указу

з доповненн€ми ≥ по€сненн€ми з ≥нших указ≥в;

в) п≥д кожною статтею посилатис€ на укази, в нењ вв≥йшли;

г) скоротити багатоскладов≥ тексти закон≥в тексти закон≥в;

д) з суперечать один одному закон≥в обирати кращий або б≥льш п≥зн≥й.

” результат≥, вже до початку 1830 р. було створено 45 великих том≥в, що м≥ст€ть близько 42 тис€ч статей. Ђ«в≥д закон≥вї повинен був складатис€ з восьми розд≥л≥в:

1) основн≥ державн≥ закони;

2) установи:

а) центральн≥;

б) м≥сцев≥;

в) статут про державну службу;

3) Ђзакони ур€дових силї:

а) статут про повинност≥;

б) статут про подат€х ≥ мита;

в) статут митний;

г) статути монетний, г≥рський ≥ про с≥ль;

д) статути л≥совоњ, оброчних статей ≥ рахунков≥;

4) закони про стани;

5) закони цив≥льн≥ та межов≥;

6) статути державного благоустрою:

а) статути духовних справ ≥ноземних спов≥дань, кредитний, торговий, промисловий;

б) статути шл€х≥в сполученн€, поштовий, телеграфний, буд≥вельний, положенн€ про взаЇмне пожежному страхуванн€, про с≥льському господарств≥, про найманн€ на с≥льськ≥ роботи, про трактирних закладах, про благоустр≥й у козацьких селищах, про колон≥њ ≥ноземц≥в на територ≥њ ≥мпер≥њ;

7) статути благочинн€:

а) статути про народне продовольств≥, про громадського п≥клуванн€, л≥карський;

б) статути про паспорти, про вт≥кач≥в, цензурний, про попередженн€ ≥ припиненн€ злочин≥в, про що Ї п≥д вартою, засланц≥в;

8) закони крим≥нальн≥.

 

 одиф≥кац≥йна робота проводилас€ в такий спос≥б:

« державних сенатських, колежского арх≥в≥в були з≥бран≥ реЇстри вс≥х узаконень, на њх основ≥ був складений Їдиний реЇстр, а вже п≥сл€ цього звернулис€ до першоджерел. Ѕуло прорецензовано 3000 книг, що м≥ст€ть сенатськ≥ протоколи, найважлив≥ш≥ постанови зв≥р€лис€ з ориг≥налами. ѕроте, збори узаконень не передбачалос€ використовувати в практичних ц≥л€х. “аким чином, в перше Ђѕовне з≥бранн€ закон≥вї було вм≥щено понад 30 тис€ч р≥зних указ≥в, нормативних акт≥в, постанов, починаючи з Ђ—оборне уложенн€ї ≥ до вступу на престол ћиколи I. Ќезаперечною перевагою цього з≥бранн€ дл€ того часу було насамперед те, що в≥н у багатьох частинах не був абстрактним твором. Ђ«в≥дї включав в себе безл≥ч почав, вироблених ≥ перев≥рених житт€м. «акони, ран≥ше в≥дом≥ головним чином т≥льки трохи юристам, стали доступн≥ дл€ багатьох. ¬елик≥ науково-критичн≥, ≥сторичн≥ та ≥нш≥ роботи, що стосувалис€ багатющого матер≥алу, укладеного в Ђѕовному з≥бранн≥ закон≥вї ≥ в Ђ«вод≥ закон≥вї, значно спри€ли пожвавленню юридичноњ думки ≥, безсумн≥вно, п≥дготували грунт дл€ створенн€ в майбутньому Ђ”ложенн€ї. 19 с≥чн€

1833 в≥дбулос€ зас≥данн€ ƒержавноњ ради, обговоривши представлен≥ Ђ«в≥д закон≥вї. Ѕуло прийн€то р≥шенн€ користуватис€ текстами ≥снуючих закон≥в до 1 с≥чн€ 1835 р., а пот≥м повинен був вступити в силу в повному обс€з≥ €к загального Ђ«воду закон≥в –ос≥йськоњ ≥мпер≥њї.

” ц≥лому, дану спробу кодиф≥кац≥њ ≥ рос≥йського права можна вважати усп≥шною, багато в чому це заслуга видатного рос≥йського реформатора ћ.ћ. —перанського.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-05-06; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 570 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќаглость Ц это ругатьс€ с преподавателем по поводу четверки, хот€ перед экзаменом уверен, что не знаешь даже на два. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

836 - | 620 -


© 2015-2023 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.012 с.