Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


 одиф≥кац≥€ права  атерини ≤≤




–еформи, у систем≥ центральних орган≥в влади ≥ управл≥нн€ супроводжувалис€ розгорнутоњ кодиф≥кац≥Їю рос≥йського права. ќсновн≥ напр€мки роботи були нам≥чен≥ в д≥€льност≥ ѕокладеноњ ком≥с≥њ  атерини II.

« царюванн€ ќлександра I зм≥нилис€ завданн€ кодиф≥кац≥њ, €к≥ формулювалис€ наступним чином:

Х закони повинн≥ затверджуватис€ на "непохитних п≥дставах права";

Х вони повинн≥ визначати вс≥ частини державного управл≥нн€, меж≥ компетенц≥њ державних орган≥в, права та обов'€зки п≥дданих в≥дпов≥дно до "духом правл≥нн€, пол≥тичним ≥ природним станом держави ≥ народним характером";

Х вони повинн≥ розташовуватис€ по сувороњ систем≥;

Х вони повинн≥ м≥стити в соб≥ правила дл€ в≥дправленн€ правосудд€.

 ом≥с≥њ доручалос€ скласти загальн≥ державн≥ закони, що д≥ють на територ≥њ вс≥Їњ –ос≥њ. « маси д≥ючих закон≥в сл≥д було вибрати т≥, €к≥ "найб≥льш корисн≥ дл€ блага народу ≥ в≥дпов≥дають духу нац≥њ ≥ природним умовам крањни".

 ом≥с≥ю очолив ћихайло ћихайлович —перанський (1772 - 1839 рр..), Ќайб≥льший державний д≥€ч, €кий займав р€д важливих державних пост≥в (директор департаменту ћ≥н≥стерства внутр≥шн≥х справ, статс-секретар цар€, державний секретар). ” жовтн≥ 1809 р. —перанський склав план державних перетворень - "¬ступ до уложенн€ державних закон≥в". ” цьому проект≥ —перанський рекомендував царю дати крањн≥ конституц≥ю, €ка маЇ лише "вт≥лити правл≥нн€ самодержавний ус≥ма, так би мовити, зовн≥шн≥ми формами закону, залишивши, по сут≥, ту ж силу ≥ те ж прост≥р самодержавства" [4]. ¬ основу

державного устрою —перанським був покладений принцип под≥лу влади -

законодавчоњ, виконавчоњ та судовоњ.  ожна з них, починаючи з самих нижн≥х ланок, повинна була д≥€ти в ч≥тко окреслених рамках закону. —творювалис€ представницьк≥ збори к≥лькох р≥вн≥в на чол≥ з ƒержавною ƒумою - всерос≥йським представницьким органом. ƒума повинна була давати висновки щодо законопроект≥в, представленим на њњ розгл€д, ≥ заслуховувати зв≥ти м≥н≥стр≥в.

”с≥ влади - законодавча, виконавча ≥ судова - з'Їднувалис€ в ƒержавн≥й рад≥, члени €кого призначалис€ царем. якщо в ƒержавн≥й рад≥ виникало розб≥жн≥сть, цар за своњм вибором стверджував думку б≥льшост≥ або меншост≥. ∆оден закон не м≥г вступити в д≥ю без обговоренн€ в ƒержавн≥й ƒум≥ та ƒержавн≥й рад≥.

–еальна законодавча влада за проектом —перанського залишалас€ в руках цар€. јле —перанський п≥дкреслював, що судженн€ ƒуми повинн≥ бути в≥льними, вони повинн≥ виражати "думку народне". ” цьому й пол€гав його принципово новий п≥дх≥д: д≥њ влади в центр≥ ≥ на м≥сц€х в≥н хот≥в поставити п≥д контроль громадськоњ думки. Ѕо безгласн≥сть народу в≥дкриваЇ шл€х до безв≥дпов≥дальност≥ влади.

«а проектом —перанського виборчими правами користувалис€ вс≥ громад€ни –ос≥њ, €к≥ волод≥ють землею або кап≥талами, включаючи державних сел€н. ћайстров≥, домашн€ прислуга ≥ кр≥паки у виборах не брали участь, але користувалис€ найважлив≥шими громад€нськими правами. √оловне з них —перанський сформулював так: "Ќ≥хто не може бути покараний без судового вироку". ÷е повинно було обмежити владу пом≥щик≥в над кр≥паками.

«д≥йсненн€ проекту почалос€ в 1810 р., коли було створено ƒержавну раду. —перанський вн≥с на його розгл€д п≥дготовчий проект першоњ частини цив≥льного ”ложенн€, трохи п≥зн≥ше - проект другоњ частини. Ѕудучи рецепц≥Їю французького законодавства, обидв≥ частини викликали р≥шучу критику, але в 1812 р. до ƒержавноњ ради було внесено проект третьоњ частини ”ложенн€.

ѕри розробц≥ системи ”ложенн€ ком≥с≥€ звернулас€ до анал≥зу —оборне уложенн€ 1649 р. шведського, датського, прусського ≥ французького законодавств. ” 1813 р. був п≥дготовлений проект  рим≥нального уложенн€, в 1814 р. - “орговельне укладенн€. ” 1815 - 1821 рр.. був п≥дготовлений зв≥д указ≥в до перших двох частинах ÷ив≥льного уложенн€ ≥ до  рим≥нального уложенн€.  ом≥с≥€ –озенкампфа, €кий зм≥нив —перанського, п≥дготувала також першу частину —татуту цив≥льного судочинства ≥ виправила проекти “оргового ≥  рим≥нального уложений.

ќднак ≥мператор ћикола I, продовжуючи справу своњх попередник≥в з кодиф≥кац≥њ рос≥йського права, став напол€гати на створенн≥ «воду закон≥в, а не нового ”ложенн€. ѕокладена ком≥с≥€ була перетворена у друге в≥дд≥ленн€ ¬ласноњ канцел€р≥њ …ого ¬еличност≥ (1826 р.). « двох можливих п≥дход≥в до кодиф≥кац≥њ права - зведенн€ вс≥х ≥снуючих (д≥ючих ≥ нед≥ючих) закон≥в воЇдино ≥ без зм≥н ≥ складанн€ нового ”ложенн€ - був обраний перший (зразком дл€ майбутнього «воду став  одекс ёстин≥ана).

ёридична техн≥ка дл€ складанн€ «воду грунтувалас€ на методиц≥, розробленоњ ≤. Ѕентамом:

Х статт≥ «воду, заснован≥ на одному д≥ючому указ≥, викладати тими ж словами, €к≥

м≥ст€тьс€ в текст≥ ≥ без зм≥н;

Х статт≥, заснован≥ на дек≥лькох указах, викладати словами головного указу з доповненн€ми ≥

по€сненн€ми з ≥нших указ≥в;

Х п≥д кожною статтею посилатис€ на укази, в нењ вв≥йшли;

Х з суперечать один одному закон≥в обирати кращий або б≥льш п≥зн≥й.

Ќа думку —перанського, закони сл≥д розд≥л€ти на основ≥ сп≥в≥снуванн€ двох правових пор€дк≥в: державного ≥ цив≥льного.

ƒержавн≥ закони под≥л€ютьс€ на чотири категор≥њ: закони основн≥, установи, закони державних сил, закони про стани, а також закони запоб≥жн≥ (статути благочинн€) ≥ закони крим≥нальн≥.

÷ив≥льн≥ закони под≥л€ютьс€ на три категор≥њ: закони "союзу родинного", загальн≥ закони про имуществах ≥ закони межов≥, що визначають пор€док "розлученн€" кордон≥в волод≥нн€, особлив≥ закони про имуществах (сфера торг≥вл≥, промисловост≥, кредиту); закони про пор€док ст€гненн€ по безперечним справах, закони про судочинство цив≥льному, межовому ≥ торговому, закони про заходи цив≥льних ст€гнень.

¬перше сфера цив≥льного права була вид≥лена €к особлива галузь.

ѕаралельно з роботою над «водом проходила робота з п≥дготовки хронолог≥чного з≥бранн€ закон≥в. —творенн€ ѕовного з≥бранн€ закон≥в було необх≥дно дл€ роботи над складанн€м «воду закон≥в ≥ стало п≥дготовчим етапом до його виданн€. 10 с≥чн€ 1832 ƒержавний рада розгл€нула п≥дготовлен≥ 15 том≥в «воду ≥ 56 том≥в ѕовного з≥бранн€ закон≥в. Ѕуло прийн€то

р≥шенн€ ввести в д≥ю «в≥д закон≥в –ос≥йськоњ ≥мпер≥њ з 1 с≥чн€ 1835 “аким чином, робота, розпочата ще  атериною II, була завершена.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-05-06; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 458 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—тудент может не знать в двух случа€х: не знал, или забыл. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

1043 - | 676 -


© 2015-2023 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.013 с.