Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ѕравове становище населенн€ за —оборним ”ложенн€м




 лас феодально-залежних людей.

ѕом≥щики: царська влада закр≥плювала за землевласниками право монопольного волод≥нн€ земель ≥ кр≥паками, њх права та прив≥лењ по служб≥ в органах державноњ влади ≥ управл≥нн€.

як вже говорилос€, найб≥льшим землевласником був сам цар. ” XVII стол≥тт≥ царський домен обчислювавс€ багатьма дес€тками тис€ч дес€тин земл≥ з палацовими ≥ чернот€гловим≥ селами ≥ селами.

÷арський ур€д надало пом≥щикам м≥н€ти маЇток на маЇток, але дл€ цього було необх≥дно Ђбити чолом государев≥, ≥ чолобитн≥ про те подават≥ в ѕом≥сному наказ≥ї. ћ≥нова операц≥€ санкц≥онувалас€ царем. ¬становлюЇтьс€ принцип м≥ни пом≥сть - Ђчверть на чвертьї, Ђжитлове на житловеї, ЂпорожнЇ на порожнЇї, Ђнежитлове на порожнЇї.

ѕом≥щики, що знаходилис€ в полон≥ в≥д 10 до 20 ≥ б≥льше рок≥в, п≥сл€ поверненн€ з полону мали право просити цар€ про поверненн€ належних њм маЇтк≥в батьк≥в, €кщо так≥ над≥йшли вже в пом≥сний указ дл€ роздач≥.

ћаЇтки, що належали Ђ≥ноземц€мї, дозвол€лос€ перепродувати люд€м з ≥нших держав. ћаЇтки, що належали рос≥йським землевласникам, передавати ≥ноземц€м заборон€лос€.

¬отчинники: ” ”ложенн≥ в≥дводитьс€ р€д статей, присв€чених питанню вотчинного земельного волод≥нн€. ¬отчина була також €к ≥ маЇток, феодальним земельним волод≥нн€м, власник €кого був пов'€заний з≥ службою царев≥, але на в≥дм≥ну в≥д маЇтку вотчина передавалас€ у спадщину, њњ можна було купити. Ђѕорозж≥€ земл≥ї в ћосковському пов≥т≥ продавалис€ з дозволом цар€ в вотчину. “ак≥ ж вотчини можна було придбати в ƒмитров≥, в –уз≥, в «венигород≥ за рахунок пустопорожн≥х земель. ќсоби, €к≥ набували земл≥ за договором куп≥вл≥ продажу, мали право волод≥ти купленими вотчинами по купчих, ≥ не т≥льки сам≥, але ≥ њх дружини ≥ д≥ти.

 уплен≥ вотчини можна було продати, закласти ≥ дати в придане. ¬отчинники могли були продати своњ родов≥, куплен≥ ≥ вислуженние вотчини, видавши новому власнику купчу ≥ записавши њњ а ѕометном наказ≥ за набувачем. якщо вотчинник не записував Ђкрад≥жкою своњмї проданоњ вотчини в ѕом≥сному наказ≥ за новим власником, а пот≥м оформл€ли продаж ц≥Їњ ж вотчини вдруге, але п≥ддававс€ жорстокому покаранню - Ђпри багатьох людех у наказом бити батогом нещадної.

¬ласнику вотчини надавалос€ право закласти вислуженние або куплену вотчину на певний терм≥н Ђ≥ заставну кабалу на себе датиї. ќднак викуповувати њњ в≥н повинен був т≥льки в строк; при пред'€вленн≥ позову на викуп вотчини п≥сл€ зак≥нченн€ терм≥ну в позов≥ вотчинники в≥дмовл€ли, а закладен≥ на викуп йому не давали. «акладен≥ вотчини переходили у волод≥нн€ заставодержател€ - Ђу кого вони в заклад≥ будутьї.

ѕраво спадкуванн€ вотчини надавалос€ синам померлого вотчинника. јле н≥ один син без згоди брат≥в не м≥г н≥ продати, н≥ закласти вотчину, €кщо ж було необх≥дно зробити це, - то Ђвс≥м же вопчеї.

ƒружина мала право волод≥ти родовими або вислуженние вотчинами, €кщо у нењ не було син≥в, ≥ то т≥льки до своЇњ смерт≥. ѕродавати вотчини, закласти або Ђдо душ≥ в≥ддатиї вона не могла. ѕ≥сл€ њњ смерт≥ вотчини переходили в р≥д вотчинника.

” розд≥л≥ IX Ђѕро митах ≥ про перевезенн€, ≥ про мостиї феодальна власн≥сть на землю поширюЇтьс€ ≥ њх уг≥дд€, що вход€ть до складу вотчини або пом≥ст€.

¬ажливе значенн€ маЇ глава XIX ”ложенн€ Ђѕро посадських людей".

Ћ≥кв≥дац≥Їю приватновласницьких слоб≥д, поверненн€ заставник≥вї≥Ђбеломестцевїв т€гло ≥ подальшим масовим розшуком швидких посадських людей, «абороною сел€нами тримати в м≥стах лавки дл€ торг≥вл≥ (њм дозвол€лас€ торг≥вл€ з воз≥в ≥ струг≥в) ур€д задовольнив основну вимогу чолобитних. ≤нтересам торговц≥в в≥дпов≥дали ≥ постанови голови Ђчотириї.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-05-06; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 516 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ћюди избавились бы от половины своих непри€тностей, если бы договорились о значении слов. © –ене ƒекарт
==> читать все изречени€...

756 - | 604 -


© 2015-2023 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.008 с.