Лекции.Орг


Поиск:




Категории:

Астрономия
Биология
География
Другие языки
Интернет
Информатика
История
Культура
Литература
Логика
Математика
Медицина
Механика
Охрана труда
Педагогика
Политика
Право
Психология
Религия
Риторика
Социология
Спорт
Строительство
Технология
Транспорт
Физика
Философия
Финансы
Химия
Экология
Экономика
Электроника

 

 

 

 


Функції міжнародного права




П

ід функцією міжнародно­го права мають на увазі основні напрями його впливу і взаємодії із соціальним се­редовищем, взаємодію системи міжнародного права, її ком­понентів та елементів з іншими управлінськими системами, "їхніми компонентами та елементами. Як правило, таке ро­зуміння функцій є спільним для вітчизняних і зарубіжних учених. Але оскільки визначити всі напрями і параметри взаємодії міжнародного права дуже важко, а в завершеному варіанті практично неможливо, то визначенням поняття функцій, як правило, й обмежується єдність учених.

Щодо переліку функцій та класифікації подібність стану у вітчизняній науці із зарубіжними дослідженнями полягає в тому, що їх указується безліч: від однієї до не-встановленої кількості. Багато вчених (Г. Лаутерпахт, Р. Хіг-


Функції міжнародного права

гінс, В. Фрідман, В. Коплінг, К. Перрі, Дж. Шварцен-бергер та ін.) розглядають функції міжнародного права поряд з аналізом його природи, не розмежовуючи їх у ха­рактеристиці. Більшість зарубіжних дослідників обмежу­ються лише характеристикою юридичних функцій між­народного права, зводячи дослідження до доведення: чи є правом міжнародне право або наскільки останнє можли­во застосувати в судових інституціях. Виокремлюючи со­ціальні функції міжнародного права, вони, як правило, їх не досліджують, бо не вважають предметом науки між­народного права. Щоправда, в останні роки почали з'яв­лятися наукові публікації, в яких автори не тільки дають класифікацію функцій міжнародного права, а й намага­ються вийти за суто правові межі. Наприклад, К. Ландауер розрізняє такі функції: а) класично правові; б) наукові; в) історичні; г) політичні1. Аналіз політичних функцій особливо популярний в англо-саксонських доктринах міжнародного права (М. Н. Шоу, М. Макдугалл, В. Рейз-ман, А. Віллард, Ф. Фелісіано та ін.). Досить часто в та­ких дослідженнях науковці намагаються довести, що по­літичними й обмежуються функції міжнародного права.

Серед прихильників суто юридичних функцій міжна­родного права точиться дискусія: чи ці функції такі самі, як у внутрішньодержавного права, чи мають якісь особ­ливості. На думку перших (А. Сюі, І. Паенсон та ін.), вони є практично тотожними, з деякими варіаціями. «Го­ловною функцією кожної системи права, а отже й систе­ми міжнародного права, — вважають вони, — є визначен­ня кола ведення його суб'єктів; таким чином, загальні і партикулярні норми міжнародного права регулюють гар­монійне співіснування та співробітництво держав... Ос­новною функцією права взагалі є регулювання економіч­них, політичних та інших відносин і подолання викорис­тання сили для вирішення конфліктів між окремими людьми — позаяк це стосується міжнародного права; пра­вові домагання повинні здійснюватися не в порядку са­модопомоги, а шляхом звернення до неупереджених су­дових органів»2.

1 Landauer. С. L. Brierly and the Modernization of International Law //
Vanderbilt Journal of Transnational Law. February 1993. Vol. 25. № 5.
P. 881- 917.

2 Manual of the Terminology of Public International Law. P. 7.


Глава І
__________ Поняття, природа та сфера дії міжнародного права ______

На думку інших авторів (наприклад, Ш. Розенна), фун­кції міжнародного права суттєво відрізняються від функ­цій внутрішньодержавного права. Це видно хоча б з того, що у вирішенні внутрішньодержавних конфліктів (цивіль­них або кримінальних) право безпосередньо застосовуєть­ся до суб'єктів незалежно від їхнього бажання. В міжна­родному праві в кожному конкретному випадку потрібна згода держави1.

Досить активно досліджувалися функції міжнародно­го права в радянській юридичній науці. Та попри те, що всі дослідники погоджувалися з тезою: функції сучасного міжнародного права відбивають об'єктивну роль права як фактора суспільного прогресу, і цим (об'єктивним) по­винні керуватися вчені в розкритті сутності функцій, на­справді «на-гора» видавалося надто багато суб'єктивного, ідеологічно нашарованого. Скажімо, записано в партійних документах, що соціальне призначення міжнародного права в епоху переходу від капіталізму до соціалізму та комунізму — це забезпечення миру і мирного співісну­вання, сприяння соціальному прогресові, створенню сприятливих умов для демократичного оновлення і рево­люційного перетворення світу, під цю фразу й «винахо­дилися» відповідні функції: окремо для загального міжна­родного права, окремо для соціалістичного міжнародного права, та ще й так, щоб за кількістю вони не переважали одна одну.

Для загального міжнародного права: 1) підтримка та зміцнення міжнародного миру і безпеки в умовах мир­ного співіснування держав двох систем, вживання ко­лективних заходів щодо запобігання та припинення ак­тів агресії (та інших форм протиправного застосування сили й роззброєння; 2) здійснення міждержавного спів­робітництва в економічній сфері (з урахуванням все­світнього поділу праці), а також у соціальній, науковій і культурній сферах в інтересах всебічного поліпшення умов життя людей, сприяння добробуту народів; 3) про­ведення міжнародних заходів з метою ліквідації коло­ніалізму в усіх його формах і проявах, ліквідації расиз­му та інших злочинних замахів на права народів і лю­дини.


Функції міжнародного права

Для соціалістичного міжнародного права: 1) коорди­нація зовнішньої політики соціалістичних держав з метою забезпечення загального миру та безпеки, колективного захисту соціалізму і надання взаємної допомоги в разі аг­ресії; 2) здійснення соціалістичної економічної інтеграції, проведення комплексних заходів в усіх галузях співро­бітництва в інтересах побудови соціалізму та комунізму; 3) всебічна підтримка визвольних, революційних рухів відповідно до цілей суспільного прогресу, які дістали між­народно-правове закріплення.

Перелічені «функції» виводилися за принципом: на кожну з трьох груп (систем) держав (капіталістична, со­ціалістична і країни, що розвиваються) припадає по одній функції. Звичайно, як тільки розпався Радянський Союз, розвалилася соціалістична система, зникли й зазначені функції.

Виходячи з уроків минулого, вчені почали аналізувати функції міжнародного права лише за характером і напря­мом його впливу на навколишнє середовище. Але, як свідчать результати досліджень, без класифікації напрямів подібного впливу важко встановити порядок, систему та­ких функцій та їх взаємодію. Дослідження завжди мати­муть характер незавершених, а сам перелік функцій буде нерівнозначний. Скажімо, Г. 1. Тункін так визначає функ­ції міжнародного права:

—загальна і основна — забезпечення нормального функціонування міждержавної системи;

—найважливіша — програмування міждержавних від­носин;

—просто функція — встановлення параметрів пове­дінки держав;

—функції щодо зовнішньої політики держав;

—функція юридичного закріплення досягнутих до­мовленостей;

—стабілізуючі і творчі функції;

—функція регулювання відносин міжнародних між­державних організацій;

—функція впливу міжнародного права на внутрішньо­державне та ін.1


 


1 Див ' Rosenne Sh. Practice and Methods of International Law. London; Rome; New York, 1984. P. 2, 3.


1 Див.: Тункин Г. И. Функционирование международного нрава // Курс международного права: В 7 т. М., 1989. Т. 1. С. 149—154.


 




Глава I
__________ Поняття, природа та сфера дії міжнародного права ______

Вада цієї класифікації полягає в її безсистемності. Самі функції виводяться довільно, і коли їх спроектувати на ре­ально функціонуюче міжнародне право, то вони нерідко перетинатимуться або суперечитимуть одна одній. Крім того, в розкритті сутності певних функцій з'ясовується, шо в реальності вони не є функціями, або якщо і є ними — то не міжнародного права. Наприклад, функції міжнародного права стосовно зовнішньої політики вчений поділяє на три категорії. Суть однієї з них полягає в тому, що міжнародне право є юридичною основою «дій держав, якщо ці дії від­повідають міжнародному праву». А якщо ні? Що це за фун­кція, коли вона спрацьовує в окремих випадках? Другу ка­тегорію функцій складають ті, що «виявляються у впливі зовнішньої політики на розвиток міжнародного права»1. Але це має бути щонайменше стосовно функції зовніш­ньої політики, а не міжнародного права. До третьої кате­горії належать функції, що проявляються у впливі міжна­родного права на зовнішню політику держав.

Більш аргументованим є поділ функцій міжнародного права, запропонований 1. І. Лукашуком:

— головна соціальна функція — зміцнення чинної си­стеми міжнародних відносин;

— головна юридична функція — правове регулювання міждержавних відносин;

— функція протидії існуванню і появі нових відносин та інститутів, які суперечать цілям і принципам міжна­родного права;

— функція інтернаціоналізації, що полягає в розши­ренні та поглибленні взаємозв'язків між державами;

— інформаційно-виховна функція.

Такий підхід може бути продуктивним у подальшому дослідженні функцій міжнародного права.

У свою чергу, вважаємо за можливе розглядати фун­кції сучасного міжнародного права з п'яти основних по­зицій (насправді вони гнучко взаємодіють, а не виокрем­люються за вказаними напрямами):

Асоціальні функції міжнародного права (стабілізації, зміцнення й забезпечення відносин між суб'єктами між­народного права);

1 Див.: Тункин Г. И. Функционирование международного права // Курс международного права: В 7 т. М., 1989. ї. 1. С. 150, 151.


Функції міжнародного права

2) власне юридичні функції (визначення прав та обо­в'язків суб'єктів міжнародного права стосовно один од­ного, встановлення статусу різних категорій суб'єктів, їх правосуб'єктності, зміцнення міжнародного права, міжна­родної законності, міжнародного правопорядку та ін.);

3) функції взаємодії з іншими управлінськими сис­темами, що діють у міжнародній сфері (внутрішньодер­жавним правом, політикою, мораллю, релігією, етикою тощо);

4) функції програмування розвитку міжнародних від­носин та міжнародного права (програмування їхнього роз­витку на перспективу, прогнозування параметрів поведін­ки суб'єктів міжнародного права, передбачення варіантів напрямів розвитку інших систем, з якими взаємодіє між­народне право, тощо);

5) функції інформаційного порядку (забезпечення знаннями про зміст міжнародно-правових актів, вплив на формування міжнародно-правової свідомості та ін.).

РЕКОМЕНДОВАНА _ ЛІТЕРАТУРА,.,.„,

Буткевич В. Г.

Походження терміна «міжнародне право» //

Український часопис міжнародного права. 1994. № 1.

Василенко В. А.

Основы теории международного права. К., 1988.

Курс международного права: В 7 т. М., 1989. Т.1.

Лукашук И. И. Международное право. Общая часть. М, 1996.

Международное право / Под ред. К. А. Бекяшева. М., 1998.

Международное право / Под ред. Г. В. Игнатенко, О. И. Тиунова. М., 1999.

Международное право / Под ред. Г. И. Тункина. М., 1994.

Міжнародне право / За ред. I. I. Лукашука, В. А. Василенка. К., 1971.

Суверенітет України і міжнародне право / За ред. В. Н. Денисова, В. 1. Євінтова. К., 1995.

Тимченко Л. Д. Международное право. Харьков, 1999.

Тускоз Жан. Міжнародне право. К., 1998.

Україна в міжнародно-правових відносинах. К., 1996.


 





Глава I
__________ Поняття, природа та сфера дії міжнародного права ______

Шестаков Л. Н. Понятия международного права //Вестн. Моск. ун-та. Сер. 2. Право.

1997, № 6.

Detter J.

The International Legal Order. Dartmouth; London, 1994.

Encyclopaedia of Public International Law. Amsterdam; Tokyo, 1995. Vol. 2.

Higgins Rosalin.

Problems and Process, International Law and How We Use It. Clarendon

Press. Oxford, 1995.






Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2016-11-12; Мы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 589 | Нарушение авторских прав


Поиск на сайте:

Лучшие изречения:

Логика может привести Вас от пункта А к пункту Б, а воображение — куда угодно © Альберт Эйнштейн
==> читать все изречения...

2303 - | 2227 -


© 2015-2025 lektsii.org - Контакты - Последнее добавление

Ген: 0.009 с.