Предмет і об'єкт міжнародного права

В

сучасній науці міжнарод­ного права значна більшість учених вирізняє поняття «предмет міжнародного права» і «об'єкт міжнародного права».

Під предметом міжнародного права розуміють особ­ливий вид соціальних відносин — міжнародні відноси­ни, що мають міждержавний характер. Це твердження різні автори формулюють по-різному. Одні (Г. М. Мел­ков) предмет міжнародного права визначають як суспіль­ні відносини, що виходять за межі як внутрішньої ком­петенції, так і територіальних кордонів держав. Предме­том міжнародно-правового регулювання вони вважають відносини між суб'єктами міжнародного права. Другі (Г. І. Тункін) визначають предмет міжнародного права як відносини між акторами міждержавної системи. Треті (Г. В. Ігнатенко) вважають, що предметом міжнародного права є міжнародні правовідносини, які включають від­носини між державами, між державами та міжурядовими

 

Глава I
__________ Поняття, природа та сфера дії міжнародного права ______

організаціями, між державами і державоподібними утво­реннями, між міжнародними міжурядовими організація­ми. Вказані відносини вони об'єднують одним поняттям: міждержавні відносини як предмет міжнародно-правово­го регулювання. Оскільки такі їх суб'єкти, як міжнарод­на міжурядова організація, є формою об'єднання держав, нація, що бореться за незалежність, є державою у стані формування, а державоподібні утворення також мають ряд ознак держав.

Незалежно від деяких нюансів ці визначення мають одну спільну ознаку — предметом міжнародного права у них виступають відносини. Різниця полягає лише в тому, що одні автори не виходять за межі суто міждер­жавних відносин як предмета міжнародного права, ін­ші — цю сферу розширюють. Ряд авторів під впливом змін, які відбуваються в сучасному міжнародному праві, трансформують і свої погляди на предмет міжнародно­го права. Наприклад, якщо Г. В. Ігнатенко раніше вва­жав, що предметною сферою дії міжнародного права є тільки міждержавні відносини і її розширення не вихо­дить за міждержавні межі¹, то сьогодні його позиція дещо змінилася².

Крім міждержавних відносин, до предмета міжнарод­ного права він прилучає певні міжнародні відносини не­державного характеру (відносини держав з фізичними і юридичними особами, які перебувають під юрисдикцією інших держав, а також з міжнародними неурядовими ор­ганізаціями та міжнародними господарськими об'єднан­нями) і навіть окремі внутрішньодержавні відносини (що­до прав і свобод людини, цивільно-правові відносини з іноземним елементом тощо).

Не дискутуючи з приводу того, наскільки правомір­ним є суміщення предметів правового регулювання внут­рішньодержавного, міжнародного приватного та міжна­родного публічного права, зазначимо лише, що воно не розширює предмета міжнародного права за межі відно­син.

Від предмета міжнародного права слід відрізняти об'єкт міжнародного права. Об'єктом міжнародного пра-

Предмет і об'єкт міжнародного права

ва також є відносини. Але якщо «предметні» відносини встановлюються за суб'єктами та об'єктами, то «об'єктні» відносини — за певними благами (матеріальними і нема­теріальними), з приводу яких вони розвиваються. І як суб'єкти права не можна вважати об'єктом міжправового регулювання, так само благо не є власне об'єктом міжна­родного права. Воно виступає тим фактором, цінністю матеріального чи нематеріального характеру, з приводу яких склалися міжнародні відносини — об'єкт міжнарод­ного права. Міжнародно-правові відносини складаються з приводу таких благ, як природні ресурси, континенталь­ний шельф, об'єкти, що запускаються в космос, тощо. Правом вплинути на ресурси, шельф та космічні апарати не можна, але можна врегулювати відносини, що виника­ють з приводу цих об'єктів. Так само, коли говорять про дії чи утримання від дій як фактор, з приводу яких скла­лися «об'єктні» відносини, не слід розуміти, що міжна­родне право впливає буквально на дії (рух літака, паро­плава, людей тощо). Воно регулює відносини, які сприя­ють, дозволяють чи забороняють певні дії або утримання від них. У науковій чи навчальній літературі ці нюанси часто ігноруються, і автори (Г. М. Мелков, Ф. 1. Кожев­ников, Д. Б. Левін та ін.) під об'єктом міжнародного пра­ва мають на увазі «все те, з приводу чого суб'єкти міжна­родного права можуть вступати в міжнародні правовідно­сини, які не належать виключно до внутрішньої компе­тенції держав і можуть виходити за межі території кожної конкретної держави»¹. Коли б це було так, то об'єктом міжнародного права залишилися б лише космос і від­крите море («за межами території держав»), якщо вихо­дити з теорії державного суверенітету, або ж практично все, що може бути врегульоване правом, бо сьогодні знач­но звузилася сфера «виключно внутрішньої компетенції держави».

На жаль, застосування термінів «предмет міжнарод­ного права», «об'єкт міжнародного права» ще не устали­лося, і те, що одні автори називають предметом, інші мо­жуть називати об'єктом, і навпаки. Трапляється навіть, що ті самі автори в різних публікаціях плутають визна-

 

¹ Международное право и общественный прогресе. М., 1972. С. 100.

² Международное право. М., 1999. С. 7—12.

¹ Международное публичное право / Под ред. К. А. Бекяшева. М., 1998. С. 9-10.

Глава I
__________ Поняття, природа та сфера дії міжнародного права ______

чення цих термінів. Так, 1994 р. Л. М. Шестаков під предметом міжнародного права розумів міждержавні від­носини¹. Але вже через три роки він стверджує, що «від­носини між державами, відносини незалежних одне від одного суверенних утворень... є об'єктом міжнародного права»².

У 1971 р. І. 1. Лукашук писав: «Об'єктом міжнарод­них правовідносин є все те, з приводу чого суб'єкти пра­ва вступають у правові відносини на основі принципів і норм міжнародного права. Такими об'єктами можуть бу­ти матеріальні і нематеріальні блага, певні дії або утри­мання від них... Предметом міжнародно-правового регу­лювання є особливий різновид суспільних відносин, від­носини міжнародні, а точніше — міждержавні. Під між­державними відносинами ми розуміємо також відноси­ни держав з міжнародними організаціями і останніх між собою»³.

1975 р. він ще залишався на цій позиції: «Об'єктом міжнародного права в цілому є система міжнародних від­носин, об'єктом окремого договору є певні міжнародні відносини, на які спрямована його дія. Все ті ж відноси­ни, але ще більш конкретні, будуть об'єктом правовідно­син. Різниця лише в обсязі відносин, що регулюються, і ступені їх індивідуалізації»⁴.

1996 р. він змінив думку на прямо протилежну: «Під об'єктом права розуміється все, на що спрямована його дія, що воно покликане регулювати, до обслуговування чого зводиться його соціальна функція. У міжнародному праві таким об'єктом є... міжнародні, а точніше, міждер­жавні відносини. Від об'єкта міжнародного права слід відрізняти предмет міжнародно-правового відношення, під яким розуміється все те, з приводу чого сторони всту­пають у правовідносини. Таким предметом можуть бути дії та утримання від дій (договір про співробітництво чи про ненапад), територія тощо»⁵.

'Международное право /Под ред. Л. М. Шестакова. М., 1994. С 9. ² Шестаков Л. М. Понятие международного права //Вест. Моск. ун­та. Сер. Право. М., 1997. № 6. С 93. 'Міжнародне право. К.., 1971. С 7, 8.

⁴ Лукашук И. И. Международно-правовое регулирование междуна­
родных отношений. М., 1975. С. 80.

⁵ Лукашук И. И. Международное право. Общая часть. М., 1996. С. 20.

Характерні особливості міжнародного права

Трапляються випадки, коли автори в одному дослід­женні користуються терміном «предмет міжнародного права» як синонімом «об'єкта міжнародного права». На жаль, таке застосування термінів не вносить ясності в ро­зуміння міжнародного права.