Теоретичні основи соціальної роботи. що характер залучення до вживання різних видів наркогеиних засобів у принципі подібний

що характер залучення до вживання різних видів наркогеиних засобів у принципі подібний. Різниця полягає у терміні формування залежності.

Проблема наркотизації у нашій країні вимагає нагального вирішення. Комплексний її аналіз свідчить, що суспільство повинно акцентувати увагу не стільки на боротьбі з наркотизацією населення (медикаментозне лікування, засудження, ізоляція), скільки на проведенні широкомасш­табної роботи з профілактики на всіх рівнях соціальних інститутів. У країні слід впроваджувати цілісний системний підхід щодо профілактики та соціально-психологічної корекції адитивної поведінки, що сприятиме формуванню несприятливості до вживання наркогениих речовин, особ­ливо серед підростаючого покоління.

Оскільки ми зосереджуємо увагу на психологічному та соціально-педагогічному аспекті та попередження хімічних узалежпепь в роботі практичного психолога та соціального педагога, то вважаємо за доцільне виділити основні вимоги до спеціаліста, який працюватиме з даною кате­горією клієнтів:

— по-перше у нього повинна бути сформована власна позиція, щодо вживання наркогениих речовин з метою зміни психологічного стану;

— по-друге він повинен вміти чітко розмежувати в проблемі парко-генних узалежпепь юридичні, медичні, психологічні, соціальні та соц-іально-педагогічні аспекти.

Ознаки виявлення осіб, які вживають наркогенні засоби

Для успішної протидії розповсюджен­ню серед населення України иаркогеїі-них засобів актуальним є раннє виявлен­ня осіб, особливо підлітків і молоді, які почали вживати наркогенні засоби.

Слід підкреслити, що виявлення їх — справа достатньо складна, тому що майже всі приховують факт вживання наркогениих засобів. У зв'язку з цим у роботі соціального педагога дуже важливим є ие тільки бесіда з підлітком, юнаком чи дівчиною, а й огляд тіла, одягу, отриман­ня об'єктивної інформації від батьків, родичів, знайомих, вчителів.

Про вживання наркогениих засобів може свідчити наявність:

— будь-яких таблеток, ампул, порошків та інших медикаментозних препаратів;

— шприців, голок, джгутів;

— різних приладів або їх деталей, що можуть використовуватися для обробки рослин, перегонки та очистки хімічних речовині реактивів, препаратів побутової хімії, що вживаються для миття та очистки;

246 Соціальна робота

— специфічного хімічного запаху в повітрі, що видихається, або запах від одежі, шкіри, волосся, рук;

— слідів від ін'єкцій на шкірі та судинах (свіжих чи давніх), особли­во на ліктьових згинах, передпліччі лівої руки та ін.

Окрім того, спостерігається звуження або, навпаки, розширення зіниць, обличчя бліде, червоне, очі тьмяні або з гарячковим блиском. Людина худне. Із зубів сходить емаль, і вони починають безболісно випадати. Нігті обломлюються шарами. Характерними є також „круги під очима" та яскраво червоні губи.

Для визначення формування залежного типу поведінки користують­ся наступними ознаками (достатньо співпадання п'яти тверджень для діагностики клінічної залежності):

1) нездатність особистості до прийняття рішень без порад інших людей;

2) здатність особистості дозволяти іншим приймати важливі для неї рішення за неї;

3) здатність погоджуватись з іншими через страх бути знехтуваним, навіть при усвідомленні особистістю, що інші не праві, що вони помиля­ються;

4) складність розпочати самостійно будь-яку справу;

5) здатність добровільно виконувати принизливу або неприємну ро­боту заради отримання уваги та любові оточуючих;

6) неможливість зносити самотність, вживання значних зусиль, щоб уникнути її;

7) катастрофічне відчуття спустошеності, самотності при розриві близь­ких стосунків;

8) постійний страх бути знехтуваним;

9) уразливість, схильність до сильних хвилювань при найменшій кри­тиці або при прояві легкого незадоволення зі сторони інших.

Поряд з перерахованими ознаками спостерігається схильність до по­шуку залежних емоційних переживань, навіть за рахунок серйозного ри­зику, та нездатність бути відповідальним за будь-які вчинки.

При залежному тині поведінки відбувається своєрідна "втеча" від реальності у вигляді заміни гармонійної взаємодії усіх аспектів дійсності, на концентрацію діяльності у одному напрямку, ігноруючи інші сфери. Згідно концепції N. РезезсЬкіап це виглядає наступним чином:

"втеча в тіло" — заміна традиційної життєдіяльності, спрямованої на сім'ю, кар'єру, хобі, па діяльність, мета якої власна фізична або психічна досконалість. Діяльність носить риси гіперкомпенсації, так зва-