Теоретичні основи соціальної роботи. підході інформування містить у собі оціночні категорії — адекватний-неадекватний, нормальний

підході інформування містить у собі оціночні категорії — адекватний-неадекватний, нормальний — патологічний, здоровий — хворий і т.п. При другому — психолог уникає оцінок і орієнтується на роз'яснення, описування виявлених феноменів, при необхідності — багатоваріаитність трактування отриманих фактів.

Суттєвою є і термінологія, яку викорстовуює психолог у процесі інформування.

Можливе вживання спеціальної наукової термінології, навіть жаргону ("різноллановість мислення", "використання казуальної атрибуції" та інші), які незрозумілі клієнту, або урахування мовних та інших особливостей клієнта, надання заключення на зрозумілій для нього мові.

Важливим є те, що при консультуванні не відбувається нав'язування клієнту єдиного правильного шляху вирішення міжособистих та внутрішньо особистіших проблем, а дається багатоваріантність можливої поведінки. На відміну від психокорекції тут вибір способу вирішення проблеми або особистої трансформації залишається за клієнтом.

Найбільш відомими методиками, які відносять до способів психологічного консультування вважаються раціональна психотерапія (Р.БиЬоіз), логотерапія (У.РгапкІ), психологія саморегуляції (А.Ма5Іо\у), позитивна психотерапія (М.РезезсЬкіап), конгнітивна терапія (А.Веек), раціональ-но-емотивпа терапія (А.ЕПіз), антипаційний тренінг.

Не дивлячись на те, що в деяких назвах присутній термін "психотерапія", методики фактично визнають консультативними. Це пов'язано, по-перше, з тим, що психологічна допомога надається безпосередньо через вплив на світогляд клієнта; по-друге, в основі базується метод інформування клієнта; по-третє, через так звану "терапевтичну мішень", якою у даному випадку є світосприйняття та світорозуміння девіанта, а потім вже його психологічні проблеми та невропатичні симптоми.

З вітчизняних методик консультування слід відзначити реконструк-тивно-особистісну психотерапію, яка базується на теорії відносин особистості В.Н.Мясищева, і є дуже актуальною в процесі консультування узалежнеиих, членів їх сімей. Головним завданням цього методу консультування є інформування клієнта з метою:

— усвідомлення мотивів своєї поведінки, особливостей своїх відносин, емоційних та поведінкових реакцій;

— усвідомлення неконструктивного характеру своїх відносин, емоційних та поведінкових стереотипів;

— усвідомлення міри своєї участі і відповідальності у виникненні конфліктних та психотравмуючих ситуацій;

254 Соціальна робота

— усвідомлення глибинних причин своїх переживань і способів реагування, корені яких знаходяться у дитинстві, умов формування своєї системи відношень та цінностей;

— навчання розумінню та вербалізації своїх почуттів;

— навчання саморегуляції.

Консультування узалежнених та членів їх сімей за цим методом здійснюється в чотири етапи. На першому — відбувається переборювання неправдивих та викривлених уявлень узалежненого про його хворобу, акцептація залежності; на другому — усвідомлення психологічних причин та механізмів узалежненпя; на третьому — вирішення конфлікту; на четвертому — реконструкція системи відносин особистості (один з варіантів методики подано у додатку "Курси терапії узалежнень").

Логотерапія відноситься до гуманістичного напрямку психотерапії, завданням якої є відновлення людиною загубленої духовності, свободи, відповідальності, виходячи з відомої позиції А.Ейнштейна, що "людина, яка вважає своє життя безглуздим, не тільки не щаслива, — вона взагалі навряд чи придатна до життя". У.РгапкІ вважав, що повернути втрачений сенс можливо за допомогою переконання. Переконання використовує систему логічно обгрунтованих унікальних цінностей життя при абсолютній цінності трапсцендепції — сутності існування. Основу логоте-рапії становить зцілення душі за допомогою формування усвідомленого прагнення до сутності, і навіть до кінцевої сутності в альтернативу прагнення до насолоди або влади.

Застосування методики самореалізації при роботі з адиктивиими порушеннями поведінки націлене на вироблення у клієнта навичок психологічної стратегії максимально використовувати у житті власний особисті спий потенціал, а саме:

1) внутрішню природу людини, її індивідуальну самість у вигляді головних потреб, здібностей, індивідуально-психологічних особливостей;

2) потенційні можливості, а не реальні кінцеві стани, реалізація яких детермінована екстрапсихічними факторами (цивілізацією, сім'єю, референтною групою, освітою і тлі.);

3) автентичність — здатність пізнати справжні власні потреби та можливості;

4) здатність приймати себе;

5) потребу у любові.

При використанні методики А.Ма5Іо\у, психолог опирається на твердження автора, що у особистості існують цінності буття (Б-цішюсті) і цінності, які формуються за принципом ліквідації дефіциту (Д-цінності).

Теоретичні основи соціальної роботи 255

У процесі консультування проходить активація Б-цінностей, а саме: 1) цілістності — інтеграції та прагнення до однорідності взаємозв'язку; 2) досконалості, тобто природності доцільності; 3) завершеності; 4) справедливості — законності; 5) життєвості — спонтанності, саморегуляції; 6) наповненості — диференційованості, складності; 7) простоти — щирості; 8) красоти; 9) бажаності; 10) унікальності — неповторності, індивідуальності; 11) безпосередності — легкості, граційності, відсутності напруження; 12) гри — веселості, радості; 13) дійсності — чесності, реалістичності; 14) самодостатності — автономності, незалежності, вміння залишатись собою, незалежно від втручання інших людей.

Позитивна психотерапія опирається на здатність людини до саморозвитку та гармонійності. Основна мета консультування:

1) зміна уявлень девіанта про себе, про свої актуальні та базисні здібності;

2) пізнання ним (девіантом) традиційних для його особистості, його сім'ї, його культури механізмів переживання конфліктів;

3) розширення ним цілей свого життя, виявлення резервів та нових можливостей для переборювання конфліктних ситуацій та хвороб.

Психолог використовує транскультуральний підхід, зміст якого полягає в наданні клієнту інформації про відношення до подібних у нього проблем та ситуацій в інших культурах. Транскультуральні порівняння приводять до вироблення у узалежненого і, що дуже важливо, членів його сім'ї (спів-узалежнених) розуміння відносності власних життєвих цінностей, та навчають інтерпретувати власні негаразди в позитивному ракурсі.

Копгітивиий напрямок психотерапії частіше використовується під час консультування сиівузалежиених, батьків девіантів. Когнітивна терапія рахує, що емоційні порушення виникають через "когнітивну вразливість" — використання при аналізі зовнішніх подій жорстких, ірраціональних, оманливих викривлень. Серед когнітивиих викривлень виділяють:

— надгенералізацію, тобто узагальнення на основі одного-єдиного випадку;

— катастрофізацію — перебільшення наслідків будь-яких подій;

— персопалізацію — схильність інтерпретувати події в контексті особистих значень;

— дихотомічність мислення —- схильність до використання в мисленні крайностей;

— вибірковість абстрагування — концентрація ситуації на основі окремих фактів, вибірково взятих з контексту.

256 Соціальна робота

Метою консультування є виправлення помилкового сприйняття інформації і модифікація переконань клієнта у напрямку їх раціоналізації та вироблення життєвої позиції, здорового глузду.

Близькою за змістом до копгітивиої терапії є раціонально-емотивна психотерапія. А.ЕПіз виділяє дванадцять головних ірраціональних ідей, які в процесі консультування повинні бути виправленими:

1) для дорослої людини необхідно, щоб кожен її крок був схвалений оточуючими;

2) існують погані, несхвальні вчинки — винні у них повинні бути покарані;

3) це катастрофа, коли все стається не так, як було заплановано;

4) всі негаразди нав'язані нам ззовні — людьми чи обставинами;

5) постійно треба бути насторожі — завжди існує щось, що викликає небезпеку;

6) кожен потребує чогось або кої'ось більш сильного, вагомого, ніж він сам;

7) потрібно у всьому бути освіченим, компетентним, адекватним;

8) те, що колись сильно вплинуло на наше життя, завжди буде на нього впливати;

9) уникати відповідальних та рішучих дій безпечніше, ніж їх приймати;

10) інші люди завжди прагнуть вплинути на наше благополуччя, тому необхідно робити все можливе, щоб вони змінювались у бажаному для нас напрямку;

11) ми не в силі керувати власними емоціями;

12) плисти за течією, спостерігаючи за життям — ось шлях до щастя.
Техніка терапії базується на сократівському діалозі — диспуті між

клієнтом та психологом з використанням законів логіки.

На логічних переконаннях базується і раціональна психотерапія, яка націлена на навчання клієнта мисленню, яке уникає логічних помилок і оман з метою попередження розвитку невротичних симптомів.

З вітчизняних методик корекції наркогешшх узалежнень протягом останніх років увагу привертає антипаційпий тренінг (В.Менделевич), який базується на здатності особистості завбачати розвиток подій, будувати процес прогнозування, використовуючи минулий життєвий досвід. Антипаційний тренінг базується на наступних принципах: а) відмова від претензій (ніхто нікому нічого не винен); б) відмова від однозначності (це може означати все, що завгодно); в) відмова від фатальності (все можливо, ніколи не знаєш де загубиш, а де знайдеш); г) заміна стратегії "все буде добре", на стратегію — "не завжди так буде".

Теоретичні основи соціальної роботи. підході інформування містить у собі оціночні категорії — адекватний-неадекватний, нормальний — патологічний