Соціологічне опитування
Серед методів збору первинної соціальної інформації самим популярним є опитування. Опитування – це спосіб одержання інформації про суб'єктивний світ людей, їх мотивацію, установки і дії.
Різновидами опитування є інтерв'ю й анкетування.
1) Інтерв'ю
Інтерв'ю – це проведена за планом бесіда, що припускає прямий контакт інтерв'юера з респондентом. Розрізняють кілька видів інтерв'ю.
За змістом бесіди:
- документальне (виявлення фактів минулого і сьогодення);
- інтерв'ю думок (виявлення оцінок, суджень, поглядів);
- інтерв'ю з експертами;
- глибинне інтерв'ю (переслідує мету одержати інформацію не тільки про наявність соціального факту, але і пояснити причини появи цього факту).
За технікою проведення:
- вільне інтерв'ю (проводиться без деталізації питань, але за визначеною програмою);
- стандартизоване (чітка послідовність проведення).
За способом організації інтерв'ю буває:
- індивідуальне;
- групове.
При встановленні першого контакту необхідно створити сприятливу атмосферу для майбутнього розмови. Інтерв’ю представляється респонденту і роз'яснює задачі і мету соціологічного дослідження. Інтерв'юер повинний підкреслити, що гарантується дотримання анонімності, що дані будуть використовуватися тільки в узагальненому вигляді. При проведенні опитування інтерв'юер повинний дотримуватись наступних правил:
· не допускати своєї інтерпретації формулювання питань;
· задавати питання строго в тій же послідовності, що передбачена бланком інтерв'ю;
· виключити пропуск яких-небудь питань, окрім спеціально обговорених;
· якщо опитуваний не зрозумів питання, то його необхідно ще раз повторити і дати час обміркувати відповідь;
· важливо, щоб інтерв'юер не схиляв респондента до того варіанта відповіді, якого він дотримується сам.
На проведення інтерв'ю істотний впливає місце і час, стратегія і тактика його проведення:
- Опитування на робочому місці для багатьох респондентів незручний, тому що відволікає від справ, створює зайву напруженість під час інтерв'ю. На робочому місці людина найчастіше квапиться і не в змозі обмірковувати відповіді. Його можуть відволікати колеги, їхня присутність може перешкодити відвертій відповіді на те чи інше питання.
+ Перевага опитування за місцем проживання респондента полягає в тому, що людина в домашніх умовах тримається непримусово. Відповідає з більшим бажанням, повніше і точніше.
2) Анкетування
Анкетування припускає жорстко фіксований порядок, зміст і форму питань. Анкета містить у собі: паспортичку (стать, вік, сімейний стан, матеріальне становище) і основні блоки питань, які відповідають меті і задачам дослідження.
Класифікація питань анкети:
- відкриті (без варіантів відповідей, тобто передбачають вільну форму);
- закриті (передбачені варіанти відповіді, однак повинні бути враховані всі можливі варіанти).
- прямі;
- непрямі (часто використовуються тоді, коли респондент не хоче відповідати відверто, наприклад: “Якби Вам надався випадок перемінити місце роботи, Ви б це зробили?”).
- особисті (починаються словами “Як Ви думаєте…”,“Як ви вважаєте…”);
- безособові (“Вважається, що…”,“Говорять, що…”)...
- питання-фільтри (дозволяють виявити потрібні групи людей, наприклад:
1-й питання – “У Вас є домашні тварини”,
2-й питання – “Які?”, тобто на друге питання відповідають тільки ті, хто відзначив позицію “так” у першому).
- питання-пастки (дозволяють визначити відвертість відповідей респондента).
Вимоги до анкетування:
· інтерв'юер повинний пояснити правила заповнення анкети;
· анкета не повинна бути занадто великою і віднімати багато часу (тривалість не повинна перевищувати 40 хв.);
· питання повинні бути ясними, чіткими і зрозумілими;
· більш складні питання повинні чергуватися з більш легкими;
· якщо в анкеті з'являється новий розділ, то необхідно “підвести” опитуваного до нової теми.
Також різновидами опитування є поштове і телефонне опитування: Поштове опитування – це метод збору інформації, при якому анкети розсилаються і надходять поштою.
Переваги поштового опитування:
- відносно низька вартість;
- простота організації;
- дає можливість одночасно провести опитування на великій території, у тому числі у важкодоступних районах;
- можливість респондента самостійно вибирати зручне для нього час заповнення анкети.
Разом з тим поштове анкетування має чимало недоліків:
- основний з них - неповне повернення анкет;
- ще один недолік - зсув вибірки. (Нерідко надходять відповіді не від тих, кому надсилалися анкети. Респондент іноді не сам заповнює анкету, а «перекладає» це на когось із членів родини. Не можна цілком виключити і групове заповнення).
Телефонне опитування теж має свої плюси і мінуси:
+ низька вартість;
+ респондент відповідає самостійно;
- у вибірку попадають тільки ті респонденти, у кого є телефон;
- немає особистого контакту з респондентом.
Телефонне опитування триває 10-15 хвилин. Його успіх залежить від того, чи вміє інтерв'юер володіти голосом і почувати на відстані настрій респондента.
2.Спостереження. Спостереження зв'язане з прямим і безпосереднім сприйняттям подій.
Воно розвертається одночасно з досліджуваною подією.
Різновиди спостереження:
ü включене;
ü невключене (спостереження здійснюється при невтручанні дослідника в досліджувані події).
ü польове (спостереження, проведене в природно середовищі);
ü лабораторне.
ü систематичне (проводиться через певний інтервал часу);
ü несистематичне.
!Спостереження вважається достовірним, якщо при його повторенні в тих же умовах і з тим же об'єктом воно дає ті ж результати.
Експеримент
Експеримент – це метод збору інформації про факти, що впливають на зміну стану тих чи інших процесів і явищ.
Різновиду експерименту:
- польовий;
- лабораторний.
- лінійний (експерименту піддається та сама група);
- рівнобіжний (одночасно беруть участь дві групи: контрольна й експериментальна)
· експериментальна група – та на яку впливає експериментальний фактор;
· контрольна – не підпадає під вплив даного фактора.
Аналіз документів
Під документом у соціології розуміється будь-яка інформація яким-небудь чином зафіксована і доступна досліднику.
За формою фіксації інформація документи поділяються на:
- письмові (текстова форма викладу);
- статистичні (цифрова форма викладу);
- іконографічна документація (кіно-, фотодокумнтация);
- фонетичні документи.
Існують різні методи аналізу документів, однак найбільш розповсюдженими є традиційний аналіз і контент-анализ:
1) Під традиційним, класичним аналізом розуміється все різноманіття розумових операцій, спрямованих на інтеграцію інформації, що міститься в документі з точки зору, прийнятої дослідником. Традиційний аналіз документів дає можливість соціологу проникнути всередину досліджуваних явищ, виявити логічні зв'язки і протиріччя між ними, а також оцінити явища і факти з певних позицій. Однак слабістю такого аналізу документів є суб'єктивізм (тобто власна інтерпретація дослідника).
2) Прагнення перебороти суб'єктивність традиційного аналізу породило розробку принципово іншого методу аналізу документів – контент-аналізу. Контент - аналіз – це метод перекладу якісної інформації в кількісні показники. Даний метод знаходить застосування при вивченні ЗМІ: преси, телебачення, радіо. Але найчастіше контент-аналізу піддається зміст періодичної літератури. У тексті виділяються ключові одиниці (окремі поняття чи вирази, імена відомих особ, назви партій і т.д.) і підраховується частота їхнього вживання.
5. Соціометрія. Соціометрія – це метод збору інформації, спрямований на кількісний вимір і аналіз соціальної структури міжособистісних відносин.Його застосовують для дослідження міжособистісних і міжгрупових відносин з метою їхнього поліпшення. Він дає можливість соціологу вивчити склад соціальних груп, особливо в розрізі неофіційних відносин, одержуючи соціологічну інформацію, що іншим шляхом одержати майже неможливо. Таким чином, виявляються лідери, відчужені особистості, малі групи.
Здійснюється шляхом фіксації серед членів групи зв'язків переваги в ситуації вибору.
Взаємини між членами колективу з'ясовують на основі таких процедур:
- вибір (виражене бажання індивіда до співробітництва з іншим індивідом);
- відхилення чи негативний вибір (небажання індивіда співробітничати с іншим індивідом);
- зневага (залишення одним індивідом іншого поза власною увагою).
Респондентам задаються питання типу: «Кого б Ви обрали своїм старостою?», «Хто з Вашої групи, на Вашу думку, хотів би обрати Вас старостою?» чи «Укажіть, з ким із членів Вашого колективу Ви хотіли б створити мале підприємство?» і т.д. Відповіді заносяться респондентом у так звану соціоматрицю, де по горизонталі зафіксовані номери питань, а по вертикалі перераховані прізвища всіх членів даного колективу чи групи. Соціометрія допомагає проникнути в невидимі на соціальному рівні, але завжди існуючої структури міжособистісних відносин з метою їхнього вивчення, перебудови і більш ефективного управління.
