Для формування здорового способу життя молоді, на нашу думку, необхідно розробити та реалізувати комплексні програми за основними напрямами, до яких слід віднести:
- визначення наявних показників існуючого стану соматичного та психологічного здоров’я молоді;
- організація здорового харчування; дотримання ергономічних вимог при формуванні режиму діяльності навчальних закладів; виховання високої санітарної культури, навичок особистої гігієни; здоровий спосіб життя не сумісний зі шкідливими звичками.
Велику роль у становленні здорової особистості повинні відігравати вищі навчальні заклади шляхом розробки програм під загальною назвою «Культура здоров’я» та проведення різноманітних спортивних змагань серед студентів. Оскільки, за соціологічними даними, частина студентів, вступивши до навчального закладу, припиняє займатися спортом, мотивуючи це великим навчальним навантаженням.
Для ефективної профілактичної роботи в цьому напрямку потрібно створювати центри консультування молоді, де студентам анонімно надаватимуть належну допомогу психотерапевт, психіатр, нарколог, сексолог, дерматовенеролог, гінеколог та соціальні працівники, які пройшли підготовку в різних країнах світу, створення студентських клубів психологічної підтримки, телефонів довіри та ін.
Одним з напрямів роботи центру мають бути сучасні загальноосвітні програми, спрямовані на формування у студентів потреби в здоровому способі життя, відповідальності за своє здоров’я, на профілактику алкоголізму, наркоманії, захворювань, що передаються переважно статевим шляхом, на знання фізіології сексу та інші мотивації здорового способу життя. Фахівці таких центрів мають проводити лекції в активному режимі спілкування, тренінги для персоналу та студентів, акції з пропаганди здорового способу життя, готувати волонтерів для надання допомоги з питань здорового способу життя та психологічної підтримки студентської молоді за програмою «Рівний — рівному».
На сьогоднішній день фахівці виокремлюють два стратегічних напрями зміцнення здоров’я студентів: удосконалення та посилення позитивного, що є в кожній особистості, розширення життєвих ресурсів, зміцнення фізичного, психічного і духовного потенціалу людини; боротьба, подолання та усунення негативного: хвороб, обмежень, проблем, поганих звичок [43, с.13-17]. Для реалізації вищенаведених напрямів зміцнення здоров’я студентів необхідно вироблення та втілення комплексних державних програм, забезпечених економічно у бюджеті і підтверджених законодавчими нормами. На місцевому рівні вищі навчальні заклади та органи місцевого самоврядування повинні більше уваги приділяти популяризації здорового способу життя.
Сьогодні особистісна роль молоді відносно підтримки і зміцнення свого здоров’я практично зведена до мінімуму. Поступово формується зовсім необґрунтована впевненість у тому, що здоров’я гарантовано молодим віком, що будь-яке навантаження, значні порушення харчування, режиму, відпочинку, небезпечна поведінка й зловживання токсичними речовинами, стреси, гіподинамія, інші фактори ризику молодий організм здатен побороти самостійно [55].
Доцільно буде запровадити сучасну профілактичну навчальну програму для учнів старших класів середніх шкіл, студентів коледжів і вищих навчальних закладів, молоді про алкоголь, тютюнопаління та наркотики і наслідки їх вживання, переглядати навчальні програми з питань валеології. Кожен українець повинен усвідомити потребу в організованій руховій активності як невід’ємному чиннику здорового способу життя та успішної життєдіяльності.
На сучасному етапі навчання та виховання студентської молоді вищі навчальні заклади цю проблему вирішують завдяки оновленню відповідних педагогічних технологій, форм, засобів, змісту та методики навчання. Цілеспрямована робота з профілактики негативних явищ, боротьба за здорову людину проводиться в процесі просвітницької діяльності позанавчальної роботи.
Зокрема в ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди» з метою формування соціально активної, фізично здорової, духовно багатої особистості та профілактики шкідливих звичок професорсько-викладацьким складом організовуються та проводяться лекції, групові заняття, різноманітні акції, сюжетно-рольові ігри, тренінги тощо. Організації здорового способу життя студентів сприяє змістовна фізкультурно-оздоровча діяльність. В університеті викладачі активно залучають студентів у спортивні секції та гуртки, організовують спортивні змагання, проводять «Дні здоров’я», «Тижні здорового способу життя», заходи до днів фізичної культури і спорту, боротьби з палінням, боротьби з туберкульозом, захисту довкілля. До всесвітніх днів боротьби з наркоманією та СНІДом проводяться науково-практичні конференції, шоу-програми, акції, виставки, конкурси тощо.
Надзвичайно результативними та дієвими є масові профілактичні заходи, зокрема: конкурси плакатів, виставки, шоу-програми, рок-концерти, дискотеки під гаслом «Світ без наркотиків та СНІДу», акції «Молодь у Всесвітній кампанії боротьби зі СНІДом», «Здоров’я молоді – здоров’я нації»; виступи студентських агітбригад під гаслом «Молодь за здоров’я української нації», «Здоров’я молоді», «Просто скажи – «НІ», «Молоде покоління обирає здоров’я», «Не дамо СНІДу перемогти людство» тощо. Також активну роботу викладачі та волонтери ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди» проводять з батьками студентів з використанням таких форм роботи, як перегляд та обговорення відео-, кінофільмів, телепередач, проведення індивідуальних консультацій та зустрічей з працівниками різних служб, представниками неурядових організацій, акцентуючи увагу на відповідальності сім’ї за моральне виховання і здоров’я молодої людини. Студенти університету активно включаються в просвітницько-лекційну діяльність, розповсюдження буклетів, листівок, до роботи в консультаційних пунктах, беруть участь у семінарах, конференціях тощо [48, с. 65-68].
Нагальним є питання ефективного реформування галузі охорони здоров’я для забезпечення доступності надання медичної допомоги населенню. Важливою складовою є запровадження системи моніторингу діяльності органів виконавчої влади та місцевого самоврядування щодо стану здоров’я населення та заходів з його поліпшення. Потрібно розгорнути широку інформаційну підтримку здорового способу життя і харчування, проводити просвітні кампанії для населення про небезпеку активного та пасивного тютюнопаління, його наслідки та способи захисту свого здоров’я від тютюнового диму.
Важливо інформувати споживачів тютюнових виробів про способи позбавлення від тютюнової залежності, надавати професійну допомогу тим, хто не може самостійно подолати цю проблему.
Також первинним заходом профілактики негативних явищ у суспільстві, які негативно впливають на стан репродуктивного здоров’я, на мою думку, мають стати консультації при лікарнях (жіночі, сімейні), медичних центрах тощо.
Важливим досягнення в цьому плані є те, що на сьогодні в кожній поліклініці відкрито клініки дружні до молоді надають комплексну медичну, соціальну та психологічну допомогу підліткам від 14 до 18 років та молоді віком до 24 років на основі «дружнього підходу» за принципами доступності, добровільності, доброзичливості, довіри, конфіденційності, анонімності (за проханням відвідувача), безвідмовності, неосудливого ставлення до відвідувачів [30, 77-80].
Отже, на нашу думку, покращити або навіть зберегти репродуктивне здоров’я молоді можливо шляхом розроблення теоретико-методологічного та методичного забезпечення сучасного молодіжного оздоровчого руху, створення реальної національної концепції здорового способу життя із залученням фахівців з медицини, соціології, психології, соціальної роботи, яка б спиралась на довгострокову молодіжну державну політику різних рівнів і передбачала:
– створення попиту, моди на здоров’я, здоровий спосіб життя, формування у молоді навичок реальної самозберігаючої поведінки;
– формування ринку оздоровчих послуг, для чого необхідно дослідити потреби молоді у конкретному наборі оздоров-чих послуг та їх якості, підготувати спеціалістів з надання цих послуг, провести інформаційно-пропагандистську діяльність та забезпечити комплексну реалізацію оздоровчих програм;
– об’єктивне інформування молоді про наслідки нездорового способу життя, вживання психогенних, наркотичних, алкогольних речовин, паління;
– активне навчання засобів, моделей поведінки, які мають можливості збере-ження та розвитку здоров’я, його складових;
– створення умов для проведення молод-дю вільного часу, які давали б їй змогу задовольняти духовні, соціальні, рек-реаційні потреби і створювали так зва-не альтернативне профілактичне поле вживанню психогенних, наркотичних, алкогольних речовин, палінню тощо.
Також важливо створити систему безперервної освіти молоді стосовно здоров’я, здорового способу життя, починаючи з дошкільних дитячих закладів до навчальних закладів різного рівня акредитації, для чого:
– розробити програму раннього навчання дітей здорового способу життя, форму-вання позитивного ставлення до свого здоров’я, засвоєння навичок самозберігаючої поведінки;
– ввести в навчальний процес вищих, середньо-технічних закладів, професій-но-технічних навчальних закладів курс із валеології;
– для заповнення дефіциту знань про здоров’я, здоровий спосіб життя розро-бити концепцію їх пропаганди в засо-бах масової комунікації. Ураховуючи сильний вплив електронних ЗМК на свідомість і поведінку молодих людей, не-обхідно організувати активну пропаганду здорового способу життя саме з ви-користанням телебачення, інтернет-технологій тощо.
Розробити засоби для об’єднання зусиль різних соціальних груп та організацій з формування в української молоді здорового способу життя, для чого:
– підвищити рівень компетентності щодо здоров’я, здорового способу життя ви-хователів дошкільних дитячих закладів, вчителів і викладачів навчальних за-кладів, молодих батьків;
– підключити засоби масової комунікації до активного пропагування здорового способу життя, створити ефективний цикл передач із цієї проблеми із залученням не тільки медиків, а й соціологів, психологів, самих молодих людей;
– з метою профілактики здорового способу життя та надання реальної допомоги молоді, яка опинилася в скрутній ситуації, має схильність або веде нездоровий спосіб життя, ввести до складу навчальних закладів обов’язкові посади психолога та соціального працівника;
– посилити підготовку психологів, соціальних працівників, які будуть працювати з підлітками та молоддю, з психологічних та соціологічних основ здоров’я, щоб надати їм змогу проводити професійну діяльність з корекції певної поведінки, організовувати роботу з форму-вання в молодих людей позитивно-конструктивного ставлення до свого здоров’я, засвоєння способів і методів його збереження і розвитку.
Отже, ефективність формування здорового способу життя молоді залежить від інтеграції та координації зусиль державних установ щодо пропаганди здорового способу життя, орієнтації молоді на кращі здобутки духовної спадщини, популяризації притаманних українському народові загальнолюдських цінностей, запобігання негативному впливу на систему цінностей через розробку інформативно-освітніх програм, тренінгів, орієнтованих на збереження, зміцнення та відновлення здоров’я молоді.
