Репродуктивна функція розподілена між чоловічим і жіночим організмами. Жіноча і чоловіча репродуктивні системи – це динамічні інтегральні системи, які забезпечують відтворення потомства. Тобто реалізація репродуктивної функції залежить від стану репродуктивного здоров’я як жіночого, так і чоловічого населення. Незважаючи на те, що реалізація репродуктивної функції залежить від стану як жіночого, так і чоловічого здоров’я, слід зазначити, що низький рівень репродуктивного здоров’я жінок ще до настання вагітності проявляється і під час вагітності та пологів.
За останні роки народжуваність в Україні зменшилась майже на 40%. У зв’язку з забрудненням навколишнього середовища, нездоровим способом життя, безвідповідальним ставленням до свого репродуктивного здоров’я виникають різні ускладнення при виношуванні дитини. Близько 85% вагітних жінок хворі на різні грибкові й вірусні захворювання статевої системи. І, як наслідок, на 100 новонароджених тільки 5-7 дітей є здоровими; кожне третє немовля має певні генетичні вади, а кожна 17 дитина народжується психічно неповноцінною. Основними причинами дитячої смертності є вроджені вади, патологія органів дихання, інфекційні хвороби, нещасні випадки, травми, отримані при народженні [18].
До чинників ризику для репродуктивного здоров’я належать:
- несприятливий для здоров’я спосіб життя (хронічний стрес, низька фізична активність, безладні статеві зв'язки, нераціональне харчування, відсутність режиму праці й відпочинку тощо);
- уживання шкідливих речовин (тютюну, алкоголю, наркотиків);
- негативні чинники екологічного середовища (забруднення навколишнього середовища, високий рівень радіації тощо);
- негативні чинники соціального середовища (низький рівень життя, безробіття тощо);
- негативні спадкові чинники;
- недоступність медичних послуг;
- недоступність послуг з консультування та інформування [11, с.102-105].
Одним із критеріїв репродуктивного здоров’я є спосіб або стиль життя молоді. Відтак спосіб та якість життя молоді (критерії оцінки якості життя) є сукупністю типових видів життєдіяльності спільноти, що розглядається у єдності із умовами життя, що й визначають її. Спосіб або стиль життя дозволяє поєднати загальні сфери життєдіяльності індивіда, а саме побут, працю, харчування, шлюбні та національні стосунки, фізичне виховання, культуру і освіту. Стиль життя спільноти або окремого індивіда віддзеркалює ціннісні орієнтування, особливості й мотивацію вчинків і поведінки в цілому, що зумовлюються складом, рівнем та якістю життя [8].
Серед причин негативних змін стану репродуктивного здоров’я жінок велика кількість абортів у молодому віці посідає одне з головних місць. 75% вагітностей у ранньому віці закінчуються перериванням. Офіційна статистика в нашій країні свідчить про те, що протягом року у нас проводиться від 370 до 450 тисяч таких операцій, а за неофіційними даними ця цифра сягає мільйона. 15% усіх абортів роблять неповнолітні. На 100 народжуваних припадає 101 аборт. Серед наслідків підліткового сексуального життя — патології при вагітності та пологах, низький рівень здоров’я новонароджених та безпліддя. 70% ранніх вагітностей закінчуються недоношеністю плоду, 15% — викиднями [5, 149-152].
Важливим чинником, що впливає на особливості демографічної поведінки молоді, стали наслідки сексуальної революції. Дедалі більш суттєвими стають такі її прояви, як майже повна розкритість сексуальної сфери, упрозорення подвійного стандарту у статевій моралі (особливо серед дівчат), толерантність до дошлюбних статевих зв’язків, комерціалізація сексу, прийняті як нормальні розмаїті сексуальні зв’язки, толерантне ставлення до гомосексуальності. Ці явища фактично стали атрибутом молодіжної субкультур [8].
Важливим компонентом у контексті репродуктивного здоров’я як основи демографічної безпеки країни є репродуктивна поведінка – «система дій і стосунків, що сприяють народженню або відмові від народження дитини в шлюбі або поза шлюбом». Репродуктивна поведінка не зводиться до репродуктивного здоров’я, вона припускає повний репродуктивний цикл (зачаття – вагітність – пологи). Порушення безперервності цього циклу досягається через контрацептивну поведінку, яка все ширше поширюється при зниженні потреби в дітях до 1–2 малюків.
Рушійною силою репродуктивної поведінки є потреба в дітях, що виражається за допомогою репродуктивних установок – психічного стану особи, що обумовлює взаємну узгодженість різного роду дій, що характеризуються позитивним або негативним відношенням до народження певного числа дітей. Серед репродуктивних установок виділяють:
установки на кількість дітей в сім’ї (народжених, усиновлених);
установки до вагітності та її результату;
інтергенетичні інтервали;
близькі до репродуктивних установок контрацептивної поведінки. Репродуктивні установки реалізуються передусім під впливом індивідуальних репродуктивних мотивів, на формування яких впливають економічні, психологічні, біологічні та соціальні фактори [49, с. 30-42].
Важливою є роль чоловічого чинника у формуванні репродуктивної поведінки і збереженні репродуктивного здоров’я сім’ї. Залучення чоловіків до процесу охорони репродуктивного здоров’я, згідно з ВООЗ, має два основні аспекти:
власне чоловіча репродуктивна і сексуальна поведінка; характеризується мірою відповідальності (відповідальне батьківство, безпечна сексуальна поведінка і підтримка пренатального здоров’я);
сприйняття чоловіками потреб партнерів (жінок), підтримка в питаннях реалізації потреб жінок в охороні їх репродуктивного здоров’я і здійсненні репродуктивних прав; характеризується мірою участі (гендерна рівність, партнерство в питаннях народження і виховання дітей, контрацепція) [41].
Погіршення здоров’я населення, особливо жінок дітородного віку, пов’язано з погіршенням екологічних умов. Розширення асортименту хімічних речовин, що застосовуються у народному господарстві, у тому числі сільськогосподарському виробництві, призвело до забруднення об’єктів навколишнього середовища комплексом шкідливих для здоров’я населення ксенобіотиків (пестициди, нітрати, важкі метали). Після аварії на ЧАЕС додався радіаційний чинник, який призвів до появи нової проблеми комбінованого впливу радіаційного і хімічних чинників. Даними досліджень підтверджено, що в містах неблагополучне навколишнє середовище винне в 20-30% ускладнень під час вагітності [18].
Сучасні підлітки та молодь виховуються в складній соціально-економічній ситуації. Значний вплив на формування світогляду і статевої поведінки молоді мають ЗМІ, які заохочують їх до шкідливих звичок. Відзначено негативний вплив порнографії у багатьох інформаційних полях, у тому числі пропаганда сексуального насильства. В наш час вживання алкоголю в різних його іпостасях (пиво, вино, горілка, ром-кола тощо), наркотичних речовин (серед школярів переважає куріння коноплі, вживання трамадолу і маріхуани), а також і тютюнопаління стали патологічно необхідними атрибутами проведення вільного часу молоді. Вживання алкоголю і тютюнопаління стало майже сенсом життя серед значної частини молоді [10, с.132-135 ].
Розповсюдженість жіночого паління в віці 20-29 років в останні роки зросла в декілька разів. П’ята частина жінок, що палять, не кидають своєї звички всю першу половину вагітності, а не менше 15 % — продовжують курити до пологів. Значна частина репродуктивних втрат та низького рівня здоров’я дітей обумовлені саме курінням батьків. Жінка дізнається про свою вагітність тоді, коли закладені і формуються всі важливі органи і системи плода. Вже маючи хвору дитину та аналізуючи причини нещасть, батьки з сумом згадують своє, здавалось би невинне і так розповсюджене в суспільстві захоплення [3, с. 63-72].
З палінням пов’язаний підвищений ризик безпліддя, адже тютюновий дим впливає на вироблення статевих гормонів, що обумовлює порушення з боку репродуктивних органів як жінок, так і чоловіків. Жінки, що палять, більш підвладні інфекціям репродуктивних органів, їх дітородна функція може страждати: випалювання більше 20 цигарок на день значно збільшує вірогідність зачаття в більш віддалені строки, ризик непрохідності маткових труб і, як наслідок, — небезпеку виникнення позаматкової вагітності.
Встановлений зв’язок між палінням та передчасними пологами, абортами, внутрішньоутробною загибеллю плода і новонародженого. Порушення менструального циклу, передменструальний синдром, нерегулярність менструацій, а також раннє їх зникнення в багатьох випадках пов’язані з токсичним впливом палінняя. Паління вагітних, а також вплив пасивного паління достовірно знижують вагу тіла новонароджених [5, с. 149-152].
Алкоголь також негативно впливає на репродуктивне здоров’я. Насамперед, алкоголь порушує спадковий матеріал статевих клітин, що призводить до важких наслідків для нащадківа розумової відсталості, анатомічних каліцтв, захворювань внутрішніх органів та систем. Ще видатний лікар Гіппократ зазначав, що причиною ідіотизму, епілепсії та інших нервово-психічних захворювань у дітей є пияцтво їхніх батьків.
Підліток, який вживає алкоголь, зазвичай не замислюється про віддалені наслідки цієї дії. А тим часом в організмі дівчинки-підлітка вже є всі ті клітини, що передадуть майбутньому потомству генетичну інформацію. І вже в підлітковому віці на них впливає алкоголь [55].
Уживання алкоголю часто супроводжується випадковими статевими стосунками, наслідком яких є розповсюдження венеричних захворювань. Перебування алкоголю в організмі є причиною порушень у розвитку та дозріванні статевих клітин, позначається на формуванні тканин плода, становленні його фізіологічних систем, шкодить фізичному та психічному здоров'ю дітей.
У науці створено спеціальний термін — синдром алкогольної фетопатії, що об’єднує наслідки впливу алкоголю під час внутрішньоутробного розвитку дитини. Проявляється він уродженими аномаліями нервової та серцево-судинної систем, відставанням дитини у розвитку [18].
Вживання молоддю наркотиків - це ще один фактор ризику для репродуктивного здоров’я. У порядку речей у наркоманів вважається повна відсутність статевого потягу. А сам вплив наркотиків на репродуктивну функцію носить вкрай довготривалий ефект, який у деяких випадках стає незворотним і невиліковним. Тобто простіше кажучи вживаючи наркотики молоді люди сильно ризикують ніколи не мати дітей. Навіть за допомогою штучного запліднення. У чоловіків, що вживають наркотики, не тільки знижується рухливість сперматозоїдів до нуля, але і з часом повністю припиняється вироблення власного тестостерону. У жінок відбуваються незворотні зміни в яйцеклітинах (варто пам’ятати, що кількість яйцеклітин у жінок одна з народження і нові в організмі не виробляються зовсім).
Наркомани не тільки страждають порушеннями статевої функції, але і також перебувають у групі ризику захворювань, що передаються статевим шляхом. Це пояснюється тим, що вживання наркотиків дуже сильно підкошує імунітет організму в цілому. Також варто окремо сказати, що у наркоманів, якщо їм пощастить завести дітей, дуже високий рівень викиднів, а діти можуть народитися з вродженими патологіями та захворюваннями. Також статистика невблаганно доводить, що відсоток смертності серед дітей наркоманів дуже високий [30, с.35-37].
На стан репродуктивного здоров’я суттєво впливає соматичне та психічне здоров’я населення. За останні роки збільшилася частка захворювань з хронічним рецидивуючим перебігом, зросло число осіб із захворюваннями системи кровообігу, нервової системи, сечостатевих органів, з інфекційними хворобами. Відмічається підвищення рівня психічних захворювань, алкоголізму, наркоманії, кількості хворих на туберкульоз.
Тривогу викликає факт збільшення частоти інфекційних захворювань, що передаються статевим шляхом. За останні шістнадцять років загальна захворюваність сечостатевої системи жінок зросла вдвічі, раку молочної залози та матки – в 1,2 рази [23, с.111-116].
Негативні тенденції стосуються й найактивніших репродуктивних сил, зокрема вагітних жінок, дівчаток-підлітків і молоді в цілому. Так, за даними МОЗ України, за період 1991–2007 рр. дуже погіршився стан здоров’я вагітних жінок. Зокрема, частота захворювань системи кровообігу зросла більше як у два рази, сечостатевої системи – більше як у три рази, а частота анемій збільшилася більше ніж у п’ять разів. Водночас майже в 1,6 рази зросла частота ускладнень під час вагітності, пологів та післяпологового періоду. Слід зазначити, що різні патології вагітних – це не симптоматичні явища, а прояв порушень соматичного та репродуктивного здоров’я, що виникають у жінок у дитячому, підлітковому та ранньому молодому віці. Як свідчать дані МОЗ України, за останні 16 років загальна захворюваність дівчаток віком 15–17 років зросла практично удвічі, у тому числі кількість випадків захворювань сечостатевої системи – майже у п’ять разів, а розлади менструальної функції, що призводять до невиношування вагітності, – у 5,6 рази [22, с.162-166].
Невпорядкованість статевих стосунків, поширення неконтрольованого епіднаглядом секс-бізнесу і призводить до розповсюдження інфекційних захворювань, що передаються статевим шляхом, не лише у групах підвищеного ризику, а і серед тих, хто має незахищені сексуальні контакти з їх представниками. Основними венеричними хворобами, що доволі повно реєструє статистика, є сифіліс та гонорея.
Не менш небезпечними для збереження репродуктивних функцій є також інші венеричні хвороби, зокрема трихомоніаз, хламідіоз та урогенітальний мікоплазмоз, які часто мають хронічний перебіг і потребують доволі дорогих діагностичних матеріалів.
Небезпечність усіх зазначених венеричних хвороб полягає в тому, що вони не лише погіршують стан здоров’я потенційних батьків, а і призводять до безпліддя та вроджених аномалій, а також підвищують ризик позаматкових вагітностей і новоутворень, тобто спричинюють прямі кількісні та якісні репродуктивні втрати [23, с. 111-116].
До причин, які негативно впливають на стан репродуктивного здоров’я, відноситься також порушення санітарно-гігієнічних вимог до навчально-виховного процесу, перевантаження навчальною роботою, неправильний підбір парт відповідно до зросту учнів, нераціональне харчування, гіподинамія, фізичні та емоційні навантаження, захоплення комп’ютером. Праця на комп’ютері викликає не лише порушення, пов’язані з гіпокінезією та погіршенням зору. Відомо, що під час дії електромагнітного випромінювання відбуваються патологічні біохімічні, гормональні порушення та зниження опірності організму за рахунок змін у кровотвірних органах [18].
Отже, основи репродуктивного здоров'я закладаються ще в ранньому віці, та залежать від генетичних особливостей, наявності патології різних органів і систем організму, дії факторів зовнішнього середовища тощо. Ранній початок статевого життя, захворювання, що передаються статевим шляхом (ЗПСШ), в т.ч. ВІЛ/СНІД, незапланована вагітність, аборти є основними проблемами репродуктивної сфери. Стан репродуктивного здоров'я багато в чому визначається способом життя людини, відповідальним ставленням до власного здоров'я, а також рівнем її інформованості з питань репродуктивного здоров'я, можливостей його збереження та реалізації репродуктивних прав. Репродуктивне здоров’я населення України, зумовлене численними факторами в ланцюгу «природа – сім’я – суспільство», динамічно розвивається, зберігаючи сліди попередніх умов і генетичної детермінації. За останнє десятиріччя стан репродуктивного здоров’я населення України зазнав впливу різноманітних процесів, які спричиняють зростання захворюваності та смертності і викликають занепокоєння, оскільки не відповідають міжнародним стандартам.
