Виробничі запаси відіграють важливу роль в діяльності промислового підприємства, забезпечуючи разом з засобами праці та робочою силою виробничий процес. Вони беруть участь у процесі виробництва лише один раз і повністю переносять свою вартість на готову продукцію. Саме тому раціональне використання матеріальних цінностей дозволяє суттєво зменшити собівартість, а отже і ціну продукції, що дає змогу підприємству краще конкурувати на ринку.
Особливо гостро це питання постає зараз перед підприємствами України, технології яких вимагають великих затрат матеріалів та матеріальних ресурсів і роблять не конкурентноздатною продукцію як на зовнішньому так і на внутрішньому ринку. Економія виробничих запасів, використання відходів виробництва – основні напрями підвищення ефективності виробництва.
Для виконання виробничої програми підприємство повинно бути в достатній мірі забезпечене виробничими запасами і ефективно їх використовувати. Для виробництва важливо не лише мати достатні запаси сировини та матеріалів, але їх кількісне співвідношення, тобто структуру.
Тому на підприємстві необхідно проводити оперативний аналіз наявності матеріальних запасів та їх постачання, що дасть змогу не допустити простоїв через недостатню забезпеченість певними виробничими запасами. Наскільки швидко вдається отримати необхідну інформацію, настільки вчасно керівник підприємства зможе прийняти відповідні рішення і не допустити наступних недоліків в управлінні оборотними активами.
Значну увагу зазначеній проблематиці приділили в своїх працях такі науковці: Завгородній В., Кузьмінський А., Сміян Ю., Ткаченко Н., Чернова Н., Фітько А. Питання аналізу ефективності трудових ресурсів розглядали Івахненко М., Кіндрацька Г., Коробов М., Мних Є. та інші вчені.
Таким чином, актуальність проблеми ефективного забезпечення і використання виробничих запасів, зростання значення застосування економіко-математичних методів аналізу в системі управління оборотними активами, використання засобів обчислювальної техніки, створення на цій основі автоматизованої системи управління виробництвом, недостатньо теоретична, а особливо практична розробка методичних основ економічного аналізу забезпечення і використання виробничих запасів обумовили вибір теми дослідження.
Необхідність створення запасів обумовлюється суттю виробничого процесу. Вона полягає в тому, що виробництво продукції здійснюється погодинно, щоденно. Це означає, що сировина і матеріали, паливо, необхідне для виготовлення продукції, повинні надходити безперервно. А це можливо досягти лише при умові створення запасів сировини і матеріалів, палива.
За функціональним призначенням у процесі виробництва виробничі запаси поділяються на такі групи: сировина і матеріали; покупні напівфабрикати і комплектуючі вироби; паливо, тара і тарні матеріали; запасні частини; будівельні матеріали; матеріали, передані в переробку; матеріали сільськогосподарського призначення; інші матеріали.
Таким чином, виробничі запаси являють собою, з одного боку - речові фактори виробництва, з іншого – грошовий вираз вартості товарно-матеріальних цінностей, які беруть участь у процесі виробництва продукції, або знаходяться на складі для забезпечення його безперервності.
Відповідно до плану рахунків бухгалтерського обліку для кожної із перерахованих груп на рахунку 20 „Виробничі запаси” призначений окремий субрахунок.
При відпуску запасів у виробництві, продажу та іншому вибутті згідно з п.16 П(С)Б0 9 їх оцінка здійснюється за одним із таких методів: ідентифікаційної собівартості відповідної одиниці запасів; середньозваженої собівартості; собівартості перших за часом надходження запасів (ФІФО); собівартості останніх за часом надходження запасів (ЛІФО); нормативних затрат; ціни продажу.
МСБО 2 „Запаси” визначає загальний підхід до обліку запасів і вимоги щодо розкриття інформації про них у фінансовій звітності. Він первісно був прийнятий у 1975 році під назвою „Оцінка та подання запасів у контексті системи історичної собівартості”. Після перегляду у 1993 році МСБО 2 „Запаси” набув чинності з 1 січня 1995 року.
МСБО 2 передбачає, що облік запасів ведеться на основі історичної (фактичної) собівартості.
Отже, нами розглянуті теоретико-методичні та практичні аспекти обліку і аналізу виробничих запасів та визначені проблемні питання стосовно обраної теми дослідження.
УДК 657
Казмірчук В.В., ст. гр. ОАСз-22
Науковий керівник: Мартинюк Н.Ю., асистент
Луцький національний технічний університет
