Товари є видом запасів. Товари – матеріальні та нематеріальні активи, у тому числі земельні ділянки, земельні частки (паї), а також цінні папери та деривативи, що використовуються у будь-яких операціях, крім операцій з їх випуску (емісії) та погашення.
При трактуванні сутності товарів, здійснено умовний поділ визначень за різними ознаками товарів, на які акцентували свою увагу вітчизняні та зарубіжні науковці: товари як продукти праці, товари як товарна маса сфери обігу. Окремі автори доповнюють визначення товарів як об’єкт продажу, а також необхідність їх переробки та доопрацювання. Товари кілька науковців розглядають як продукт праці: Ф. Котлер та К. Маркс. Зрозуміло, що визначення товару є досить узагальненим, з невизначеною формою, але з чіткою метою – продукт праці для задоволення потреб споживачів. Товари як товарну масу розглядають А.А. Мазаракі, Б.В.Скребник, Є.І. Свідерськй.
Досить важливим фактором при визначенні товарів є те, що вони не потребують подальшої доробки та переробки (А. Глен, А. Велш, І.В. Демиденко, С.А. Терещенко): товари, що за звичайних обставин призначені для продажу. Дані товари, як правило, закуповуються у готовому вигляді та продаються без додаткової обробки та переробки.
Зазвичай товари надходять на підприємство для подальшої їх реалізації (С.Фішер, Р.Дорнбуш, В.С. Лень, М.Р. Лучко): активи, які утримуються для подальшого продажу за умов звичайної господарської діяльності.
Окрім цього, товари трактують, узагальнюючи для торговельних підприємств, не розділяючи їх окремо для підприємств оптової торгівлі та для підприємств роздрібної торгівлі, хоча відмінність існує в меті створення товарних запасів.
Враховуючи ціль формування товарних запасів, форму, яку набуває товар у процесі переміщення, всі облікові та економічні аспекти, пропонуємо власне бачення товарів. Отже, товари - це товарна маса, що знаходиться на ринку та перебуває у сфері обігу від виробника до споживача, при цьому не потребує подальшої доробки та переробки, призначена для наступного продажу за умов звичайної господарської діяльності та є важливим активом підприємства, реалізація яких є основним джерелом його прибутку.
Останнім часом дуже багато авторів наукових статей значну увагу приділяють обліку не як інструменту для отримання достовірних даних про наявність і рух матеріальних цінностей, а як засобу отримання інформації для аналізу з метою прийняття управлінських рішень.
На думку О. В. Фоміної вдосконалення обліку продажу товарів повинно здійснюватися в таких напрямках: задовольняти потреби користувачів в інформації, де бухгалтерський облік як інформаційна підсистема в системі управління процесом продажу є основним постачальником інформації про обсяги продажу товарів, витрати на продаж, прибутковість або збитковість асортиментних груп (позицій), доцільність цінових стратегій і багатьох інших показників, необхідних для тих або інших користувачів, які мають різні цілі і причини для ознайомлення з інформацією про процес продажу товарів; користувачі інформації про дієвість заходів стимулювання продажу товарів повинні орієнтуватися на отримання підприємством прибутку у звітному періоді та забезпечувати передумови і гарантії його отримання в майбутньому, при цьому максимально задовольняючи платоспроможний попит споживачів та довгострокову ринкову стійкість і конкурентоспроможність підприємства.
Г. В. Власюк зауважує що для вдосконалення обліку операцій з реалізації товарів потрібно більш деталізувати такі операції в обліку. Виходячи з того, що відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» підприємства мають право самостійно обирати облікову політику, то даний автор пропонує ввести до аналітичного обліку рахунки третього і нижчих порядків для кращої деталізації і можливості швидкого доступу до інформації для аналізу. Зокрема запропоновано це зробити для рахунку 702 «Дохід від реалізації товарів» з метою відображення і аналізу результатів від маркетингових акцій для визначення їх ефективності.
Ідею використання аналітичних даних з обліку реалізації товарів підтримує і О. П. Чукурна. Основну ставку вона робить на проведенні АВС-аналізу для ефективного управління асортиментом підприємства роздрібної торгівлі. Зокрема автор зазначає, що методика АВС-аналізу дозволить формувати збалансований асортимент магазину. У кожній товарній групі мають бути категорії унікальних і зручних товарів. Але в кожній групі бажана наявність пріоритетних і періодичних і базових категорій для того, щоб кожна група в асортименті магазину була прибутковою.
УДК 657
Іванчук А.В., ст.гр. ОАм-51
Нуковий керівник: Московчук А.Т., к.е.н., доцент
Луцький національний технічний університет
