Формування ринкових відносин передбачає конкурентну боротьбу між різними товаровиробниками, перемогти в якій зможуть ті із них, хто найбільш ефективно використовує всі види наявних ресурсів.
Під основними засобами розуміють сукупність матеріальних коштів, які формує і утримує підприємство з метою використання їх в процесі виробництва або постачання виробів, надання послуг, здавання в оренду іншим юридичним особам, здійснення адміністративних та інших соціокультурних функцій, очікуваний термін використання яких більше одного року або операційного циклу, якщо останній довший за рік.
Становлення та формування ринкових відносин передбачає подальше удосконалення організації обліку основних засобів на підприємствах. Організація обліку основних засобів сприяє ефективному використанню машин, обладнання, виробничих площин та інших засобів праці.
Вагомий внесок у розвиток теоретичних засад і методичних підходів до вирішення проблем оцінки, обліку і аналізу основних засобів внесли вчені-економісти Ф.Ф. Бутинець, М.Я. Дем’яненко, Г.Г. Кірейцев, М.Т. Білуха, О.М. Голованов, Л.І. Гомберг, М.В. Кужельний, Л.К. Сук, В.П. Завгородній, В.Ф., Палій, В.В. Сопко, В.Г. Лінник та інші.
Завдання аналізу стану та ефективності використання основних виробничих засобів можна визначити так:
- виявлення забезпеченості підприємства та його структурних підрозділів основними засобами, тобто встановлення відповідності величини, складу та технічного рівня фондів виробничій програмі підприємства;
- визначення рівня використання основних засобів і факторів, які впливають на нього;
- установлення належної комплектності наявного парку обладнання;
- з’ясування ефективності використання обладнання в часі та за потужністю;
- розрахунок впливу використання основних засобів на обсяг продукції;
- виявлення резервів підвищення ефективності використання основних засобів.
Джерелами інформації для аналізу основних засобів підприємства є: паспорт підприємства; план економічного та соціального розвитку; план технічного розвитку; відповідно до Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.99 р. підприємства зобов’язані складати фінансову звітність: форма 1 „Баланс підприємства”; форма 4 „Звіт про власний капітал”; форма 1-П „Звіт підприємства (об’єднання) з продукції”; форма 11-ОЗ “Звіт про наявність та рух основних засобів, амортизацію (знос)”.
Крім названих джерел інформації, для аналізу використовуються також дані проведених на підприємстві інвентаризацій, інвентарні картки обліку основних засобів тощо.
Основні напрямки аналізу використання основних засобів та послідовність його проведення:
1) Аналіз наявності та структури основних засобів:
- оцінка обсягу основних засобів;
- аналіз структури основних засобів;
- аналіз структури основних виробничих фондів.
2) Аналіз стану та руху основних засобів:
- аналіз технічного стану основних виробничих фондів;
- аналіз руху основних виробничих фондів.
3) Аналіз фондоозброєності праці:
- аналіз технічної озброєності праці;
- аналіз машино- озброєності праці.
4) Аналіз використання основних засобів:
- аналіз ефективності використання основних засобів;
- оцінка впливу факторів на зміну рівня фондовіддачі;
- оцінка впливу зміни фондовіддачі на обсяг виробництва;
- аналіз використання наявного обладнання.
Таким чином, нами розглянуті теоретичні аспекти аналізу основних засобів, зокрема, завдання аналізу стану та ефективності використання основних виробничих засобів, джерела інформації для проведення аналізу, а також основні напрямки аналізу використання основних засобів та послідовність його проведення.
УДК 657
Кантерук Т.І., ст. гр. ОАСз-22
Науковий керівник: Бортнікова О.О., к.е.н., старший викладач
Луцький національний технічний університет
