Поступовий розвиток цивілізації неминуче призводить до інтеграційних процесів між державами. Поєднання об’єктивної необхідності та об’єктивних можливостей входження України у світове господарство робить цей процес закономірним. З урахуванням змін у глобальному економічному середовищі розвиток торговельних відносин з найближчими сусідами – одне з пріоритетних завдань України, яке передбачає, як відновлення та розвиток торговельних зв’язків, так і забезпечення економічної безпеки України. Слід відзначити, особливості глобального соціального й економічного розвитку вимагають від країн нових підходів до формування своїх відносин у стратегічній перспективі. Вони повинні базуватися на взаємовигідному використанні економічних потенціалів, можливості міжрегіонального співробітництва [1, c.20].
Сучасні тенденції світового розвитку, інтернаціоналізацію національних економік, перетворення світового економічного механізму в єдину глобальну систему, доводять необхідність процесу активної інтеграції України до сучасної системи господарських зв’язків для успішного подальшого економічного, соціального та політичного розвитку [2, c.64].
На сьогодні ефективна інтеграція України до світової системи господарських зв’язків є нагальним завданням розбудови державності та економіки, але для того, щоб цей процес дійсно приніс очікувані результати, необхідно усвідомити деякі особливості інтеграції України.
Україна не знаходиться осторонь тих процесів, що відбуваються в сучасному світі. Однак при уважному розгляді можемо виділити низку проблем в поступі України до інтеграційних структур, її відставання від країн з більш низьким рівнем соціально-економічного розвитку та внутрішньополітичної стабільності.
Наша держава тільки входить до системи світового господарства і від того, як цей процес проходитиме, залежить можливість дальшого економічного та соціального розвитку країни як органічної підсистеми світової економіки.
Не зважаючи на низку проблем Україна все ж таки досягла деяких результатів в процесі інтеграції до світової системи господарських зв’язків:
- Україні вдалося зберегти свій суверенітет від спокус втягнення в реінтеграційні процеси в СНД;
- Україні вдалося стати членом Ради Європи, формалізувати взаємини з ЄС та увійти до низки перспективних регіональних інтеграційних утворень. Не секрет, що зараз успіху досягає той, хто володіє найбільш високими технологіями і вміє запроваджувати їх у виробництво. Але досягнення успіху неможливе без створення національної системи інновацій, яка формується на основі використання знань виробничої сили, шляхом організації досліджень і забезпечення сприяння запровадженню інновацій. В період розгортання глобалізації багато країн об’єдналися на основі взаємовигідного обміну знаннями і технологіями з метою досягнення прогресу в світовій економіці. У випадку відсутності в уряду сформованої системи інновацій проведення політики вільної торгівлі може призвести до серйозних економічних втрат і, більш того, до застою та деградації [3, c.22].
Отже, пріоритетним напрямком інтеграції України до світової системи господарських зв’язків є інтеграція України до ЄС. Цього можна досягти шляхом загального поліпшення інвестиційного клімату й залучення інвестицій у відповідні галузі, створення механізму стимулювання експорту та формування життєздатних конкурентоспроможних експортних виробництв.
Для України сталий розвиток та інтеграція у світове господарство є поки що декларацією про наміри. Мета – здійснення переходу на шлях сталого розвитку – нагально вимагає радикальних реформ національної економіки, зокрема:
1) докорінно реформувати сферу економічної і соціальної політики держави;
2) надати регіонам широкі можливості для здійснення економічних реформ на місцях;
3) створення та розвиток спільних підприємств та спеціальних зон «вільного підприємництва» на території України;
4) приділяти більше уваги міжнародному туризму;
5) здійснювати контроль за виконанням плану дій «Україна – ЄС» і застосовувати санкції у разі зниження ефективності економічних реформ.
Реалізацію цих реформ забезпечить виважена, послідовна зовнішньоекономічна державна політика, результативність якої засвідчуватиметься майбутнім високим рейтинговим статусом нашої країни у світовому співтоваристві.
1. Власюк О.С. Експортна стратегія України як чинник конкурентної боротьби на світовому ринку//Зовнішня торгівля: право та економіка, 2008. - №4. – С. 20-25.
2. Дедеркал Г.П. Напрямки інтегрування України в сучасну світову економічну систему// Актуальні проблеми економіки, 2008. – №8, - С. 64-66.
3. Стеценко Ж.В. Формування експортного потенціалу в Україні// Економіка та держава, 2008. - №7. – С. 22-30.
УДК 657
Євтушок Н., ст. гр. ОА-21
Науковий керівник: Нагірська К.Є., к.е.н., старший викладач
Луцький Національний технічний університет
