Україна вступила на шлях побудови ринку цінних паперів у той час, коли у світовій практиці сформувалися принципи та механізми державного й наддержавного регулювання фінансових ринків. Це дає нашій країні змогу не повторювати помилок, що припускалися інші держави, а створити оптимальний механізм функціонування фондового ринку, спираючись на міжнародний досвід та національні особливості [1, c.328].
Питання державного регулювання ринку цінних паперів в Україні знайшли широке відображення у вітчизняній науковій літературі. Регулювання, контроль та інші управлінські функції на РЦП здійснюють різні державні органи України, які можна об'єднати в чотири групи (таб.1.) [2, c.65].
Таблиця 1
Державне регулювання ринку цінних паперів
| Групи | Органи які здійснюють державне регулювання ринку цінних паперів |
| І | Верховна Рада, Президент та Кабінет Міністрів України, які забезпечують створення загальних засад функціонування ринку, визначають стратегічні напрями державної політики та призначають склад Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку. |
| ІІ | Спеціально створений орган державної виконавчої влади, на який безпосередньо покладена функція державного регулювання - Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку України (НКЦПФР). |
| ІІІ | Фонд державного майна України (контроль за обігом приватизаційних паперів), Національний банк України (обслуговування обігу державних цінних паперів), Міністерство фінансів України (емісія, первинне розміщення, обслуговування та погашення ОЗДП тощо), Антимонопольний комітет (контроль за дотриманням вимог антимонопольного законодавства), Державна податкова адміністрація (контроль за дотриманням вимог податкового законодавства) та ін. |
| ІV | державні органи, які виконують спеціальні функції контролю та нагляду за дотриманням законодавства і правозастосування на ринку цінних паперів: Міністерство внутрішніх справ, Генеральна прокуратура, Служба безпеки України, господарські суди тощо. |
Державне регулювання ринку цінних паперів здійснюється через прийняття законодавчих та інших нормативних актів, ліцензування і контроль за діяльністю даного ринку. Держава повинна сприяти встановленню і розвитку ефективної та стабільної системи платежів для обслуговування угод з цінних паперів. Також за допомогою саморегулівних організацій (фондові біржі, асоціації брокерів і дилерів з цінних паперів) держава контролює поведінку емітентів і посередників, маючи на меті підвищення ефективності, стандартності, якості цінних паперів та інформаційної забезпеченості.
Із метою впорядкування ринку цінних паперів та підвищення дисциплінованості його учасників, підтримання довіри до ринку цінних паперів та його динамічного розвитку держава здійснює регулювання ринку цінних паперів.
Отже, держава повинна створити довготермінову концепцію щодо розвитку ринку цінних паперів, має знайти шляхи поєднання ресурсів держави і приватного сектору з метою його формування, а також впорядкувати низку нормативно-правових актів. Так, створення єдиної біржової фондової системи на сучасному етапі розвитку вітчизняного ринку цінних паперів стане потужним чинником підвищення його ефективності.
Державне регулювання ринку цінних паперів повинне перебувати в постійному пошуку оптимальних методів регулювання економіки, і цей процес має відбуватися одночасно з втіленням у життя нових форм господарювання, реформування економіки країни загалом.
1. Державне регулювання економіки: Навчальний посібник / С.М. Чистов, Никифоров А. Є., Т.Ф. Куценко та ін. - К.: КНЕУ, 2009. – с.328.
2. Складові системи регулювання ринків цінних паперів в ЄС / С. Хоружий// Ринок цінних паперів України. – 2009. – № 9-10. – С. 65-70.
УДК 330.3
Дудко Л.І., ст. гр. МЕ-41
Науковий керівник: Галазюк Н.М., к.е.н., доцент
Луцький національний технічний університет
