УКРАЇНА В 1654 – 1657 роках

 

Новий союз дав Україні величезну перевагу над Польщею, не дивлячись на те, що на її сторону перейшли татари.

Одна московська армія виступила до Литви, інша з'явилася на Україні. Вже в 1654 р. російські війська взяли Смоленськ. У 1655 р. – Вільно, Ковно, Гродно і дійшли до Бреста. У цьому ж 1655 р. – шведський король Карл Х вторгся до Польщі, вигнав Яна Казимира і

частиною шляхти і магнатів був визнаний польським королем.

В результаті цього наступу до осені 1655 р. Польської держави фактично не існувало. Оскільки російсько-українські війська захопили Литву і Південну Русь по Львів і Люблін, а шведи – решту Польщі.

Якби таке положення було очевидне що поки Польща залишатиметься державою – вона не залишить своїх домагань на Україну.

Але Москва оцінювала положення з погляду своїх, а не ук-раїнськіх інтересів.

У серпні-вересні 1656 р. був укладений Віленській договір – який ясно висвітив егоїзм московської політики і був справжнім ударом для Б. Хмельницького. Річ Посполита зобов'язувалася після смерті Яна Казимира вибрати на польський престол Олексія Михайловича, який вважав уже Польщу як би своїм надбанням, обіцяв захищати її і обернути зброю проти шведів, колишніх своїх союзників. Хмельницький послав на Віленській з'їзд своїх послів – говорити на користь Південної Русі, але їх не пустили на переговори – нагадавши їм, що вони піддані.

Хоча незалежність України від Польщі була обумовлена, але фактичний результат зводився до того, що вся напруга і вся витрата сил України у війні не дали ніяких позитивних результатів – вона знову опинилася віч-на-віч з Польщею, яка по мірі відновлення сил обернула б їх на нову боротьбу з Україною.

Все це підштовхувало Б. Хмельницкого на пошук нових засобів до ослаблення Польщі. Хмельницький всупереч своїм зобов'язанням іде на переговори зі шведами, ворогами Москви, і з семиградським князем Ракочі, що має свої види на Польщу, щоб при їх допомозі добитися того, чого він не зміг добитися за допомогою Москви.

У той же час, хитрий і гнучкий дипломат, Б.Хмельницкий, - не відкидає при певних обставинах і угоди з поляками, які будучи ослабленими, зробилися більш схильними до поступок.

Серед цих тривог і хвилювань, нездійснених планів і нових сумнівних комбінацій гетьман захворів і помер.

За свідченням Виговського – Б.Хмельницкий помер 27 липня 1657 р., а Літопис Самовидця – указує дату 15 серпня (у Чигирині).

Похоронений він був 23 серпня в Субботові, на його прохання. Труну поставили в кам'яній церкві, побудованій самим Б.Хмельницьким.

Згодом поляк Чарнецький, захопивши Субботів, наказав викинути на наругу останки людини що боролась проти шляхти. Після смерті Б.Хмельницкого почався новий період в історії України – багаторічна боротьба старшинської верхівки за гетманську булаву.

Питання до самопідготовки:

1. Назвіть причини й характер визвольної війни українського народу 1648-1657 рр.

2. Назвіть рушійні сили визвольної війни українського народу 1648-1657 рр.

3. Охарактеризуйте основні етапи формування української державності у період війни.

4. З`ясуйте роль Переяславської ради та «Березневих статей» 1654 р. для розвитку України.

5. Охарактеризуйте основні події 1654-1657 рр. на Україні.

ЛІТЕРАТУРА:

1. М.Грушевский «История Украины - Руси» Т.VI-VII - 1995;

2. Костомаров Н. И. Материалы и исследования. Богдан Хмельницкий. – М.: «Чарли», 1994. – 768 с.

3. Костомаров Н. И. «Руина», «Мазепа», «Мазепинцы» Исторические монографии и исследования. – М.: «Чарли», 1995. – 800 с.

4. Н.Костомаров «Казаки. Исторические монографии и исследования» М.Чарли.1995;

5. Бантыш-Каменский Д. Н. История Малой России от водворения славян в сей стране до уничтожения гетьманства. – К.: Час, 1993. – 656 с.

6. Д. І. Яворницький. Історія запорозьких козаків. У 3-х т. – Київ.: «Наукова думка». 1990.

7. Історія Русів / Пер. І. Драча; вступ. Ст.. В. шевчука. – К.: Рад. Письменник, 1991. – 318 с.

10.Голобуцький В. Запорозьке козацтво. – К. – Вища шк.., 1994. – 539 с.

8. Крип`якевич І. П. Богдан Хмельницький. – 2-е вид., виправлене і доповнене. – Львів: Світ, 1990. – 408 с.

9. Е.Разин «История военного искусства» Ч.2. М.1940. С.315- 337;

10. «Іcторiя держави i права Украiни» Ч.1.Х.Основа.1993.

11. Олійник М., Ткачук І. Історія України: навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. – 3-е видання, виправлене і доповнене. – 2007. – 264 с.

12. Рибалка І. К. Історія України. Частина І: Від найдавніших часів до кінця XYIII століття. – Х.: Основа, 1994. - 448 с.

13. Історія України: Навчально-методичний посібник для семінарських занять / за ред.. В. М. Литвина. – К.: Знання, 2006. – 607 с.

14. Світлична В. В. Історія України: Навч. Посіб. / За ред.. Ю. А. Алексєєва. 3-є вид. – К.: Каравела, 2005. – 408 с.

15. А.Яковлев «Украiнсько-московськi договора в ХY11-ХY111 вiках». Украінський історичний журнал №4-6-7-8. 1993 р.

 

 

Тема 6