Новий союз дав Україні величезну перевагу над Польщею, не дивлячись на те, що на її сторону перейшли татари.
Одна московська армія виступила до Литви, інша з'явилася на Україні. Вже в 1654 р. російські війська взяли Смоленськ. У 1655 р. – Вільно, Ковно, Гродно і дійшли до Бреста. У цьому ж 1655 р. – шведський король Карл Х вторгся до Польщі, вигнав Яна Казимира і
частиною шляхти і магнатів був визнаний польським королем.
В результаті цього наступу до осені 1655 р. Польської держави фактично не існувало. Оскільки російсько-українські війська захопили Литву і Південну Русь по Львів і Люблін, а шведи – решту Польщі.
Якби таке положення було очевидне що поки Польща залишатиметься державою – вона не залишить своїх домагань на Україну.
Але Москва оцінювала положення з погляду своїх, а не ук-раїнськіх інтересів.
У серпні-вересні 1656 р. був укладений Віленській договір – який ясно висвітив егоїзм московської політики і був справжнім ударом для Б. Хмельницького. Річ Посполита зобов'язувалася після смерті Яна Казимира вибрати на польський престол Олексія Михайловича, який вважав уже Польщу як би своїм надбанням, обіцяв захищати її і обернути зброю проти шведів, колишніх своїх союзників. Хмельницький послав на Віленській з'їзд своїх послів – говорити на користь Південної Русі, але їх не пустили на переговори – нагадавши їм, що вони піддані.
Хоча незалежність України від Польщі була обумовлена, але фактичний результат зводився до того, що вся напруга і вся витрата сил України у війні не дали ніяких позитивних результатів – вона знову опинилася віч-на-віч з Польщею, яка по мірі відновлення сил обернула б їх на нову боротьбу з Україною.
Все це підштовхувало Б. Хмельницкого на пошук нових засобів до ослаблення Польщі. Хмельницький всупереч своїм зобов'язанням іде на переговори зі шведами, ворогами Москви, і з семиградським князем Ракочі, що має свої види на Польщу, щоб при їх допомозі добитися того, чого він не зміг добитися за допомогою Москви.
У той же час, хитрий і гнучкий дипломат, Б.Хмельницкий, - не відкидає при певних обставинах і угоди з поляками, які будучи ослабленими, зробилися більш схильними до поступок.
Серед цих тривог і хвилювань, нездійснених планів і нових сумнівних комбінацій гетьман захворів і помер.
За свідченням Виговського – Б.Хмельницкий помер 27 липня 1657 р., а Літопис Самовидця – указує дату 15 серпня (у Чигирині).
Похоронений він був 23 серпня в Субботові, на його прохання. Труну поставили в кам'яній церкві, побудованій самим Б.Хмельницьким.
Згодом поляк Чарнецький, захопивши Субботів, наказав викинути на наругу останки людини що боролась проти шляхти. Після смерті Б.Хмельницкого почався новий період в історії України – багаторічна боротьба старшинської верхівки за гетманську булаву.
Питання до самопідготовки:
1. Назвіть причини й характер визвольної війни українського народу 1648-1657 рр.
2. Назвіть рушійні сили визвольної війни українського народу 1648-1657 рр.
3. Охарактеризуйте основні етапи формування української державності у період війни.
4. З`ясуйте роль Переяславської ради та «Березневих статей» 1654 р. для розвитку України.
5. Охарактеризуйте основні події 1654-1657 рр. на Україні.
ЛІТЕРАТУРА:
1. М.Грушевский «История Украины - Руси» Т.VI-VII - 1995;
2. Костомаров Н. И. Материалы и исследования. Богдан Хмельницкий. – М.: «Чарли», 1994. – 768 с.
3. Костомаров Н. И. «Руина», «Мазепа», «Мазепинцы» Исторические монографии и исследования. – М.: «Чарли», 1995. – 800 с.
4. Н.Костомаров «Казаки. Исторические монографии и исследования» М.Чарли.1995;
5. Бантыш-Каменский Д. Н. История Малой России от водворения славян в сей стране до уничтожения гетьманства. – К.: Час, 1993. – 656 с.
6. Д. І. Яворницький. Історія запорозьких козаків. У 3-х т. – Київ.: «Наукова думка». 1990.
7. Історія Русів / Пер. І. Драча; вступ. Ст.. В. шевчука. – К.: Рад. Письменник, 1991. – 318 с.
10.Голобуцький В. Запорозьке козацтво. – К. – Вища шк.., 1994. – 539 с.
8. Крип`якевич І. П. Богдан Хмельницький. – 2-е вид., виправлене і доповнене. – Львів: Світ, 1990. – 408 с.
9. Е.Разин «История военного искусства» Ч.2. М.1940. С.315- 337;
10. «Іcторiя держави i права Украiни» Ч.1.Х.Основа.1993.
11. Олійник М., Ткачук І. Історія України: навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. – 3-е видання, виправлене і доповнене. – 2007. – 264 с.
12. Рибалка І. К. Історія України. Частина І: Від найдавніших часів до кінця XYIII століття. – Х.: Основа, 1994. - 448 с.
13. Історія України: Навчально-методичний посібник для семінарських занять / за ред.. В. М. Литвина. – К.: Знання, 2006. – 607 с.
14. Світлична В. В. Історія України: Навч. Посіб. / За ред.. Ю. А. Алексєєва. 3-є вид. – К.: Каравела, 2005. – 408 с.
15. А.Яковлев «Украiнсько-московськi договора в ХY11-ХY111 вiках». Украінський історичний журнал №4-6-7-8. 1993 р.
Тема 6