Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


II. ћовленнЇва зм≥стова л≥н≥€




ѕрограма передбачаЇ набутт€ учн€ми елементарних знань про мовленн€: усне ≥ писемне, д≥алог≥чне й монолог≥чне; про особливост≥ висловлювань, зумовлен≥ њх комун≥кативними завданн€ми, ситуац≥Їю сп≥лкуванн€. ќднак основну увагу в навчанн≥ сл≥д прид≥л€ти розвитку вм≥нь зд≥йснювати вс≥ види мовленнЇвоњ д≥€льност≥: слуханн€-розум≥нн€ (ауд≥юванн€), говор≥нн€, читанн€, письмо. « ц≥Їю метою необх≥дно використовувати спец≥альн≥ види роботи, забезпечувати регул€рний контроль за сформован≥стю в≥дпов≥дних ум≥нь.

¬ основ≥ розвитку р≥зних навичок мовленнЇвоњ д≥€льност≥ лежить ум≥нн€ слухати ≥ розум≥ти усне мовленн€. ”чн≥, дл€ €ких украњнська мова Ї р≥дною, безумовно, волод≥ють цим ум≥нн€м на побутовому р≥вн≥. ќднак у шк≥льному навчанн≥ пост≥йно зб≥льшуЇтьс€ лексичний запас, ускладнюЇтьс€ граматичний лад мовленн€, розширюЇтьс€ тематика й поглиблюЇтьс€ лог≥ка м≥ркувань у висловлюванн€х, що пропонуютьс€ дл€ слуханн€. ѕри цьому значно п≥двищуютьс€ вимоги до швидкост≥, точност≥ сприйн€тт€ усного мовленн€, розум≥нн€ прослуханого, ум≥нн€ зосереджувати дов≥льну увагу прот€гом б≥льш тривалих в≥др≥зк≥в часу. ”се це зумовлюЇ необх≥дн≥сть удосконалювати навичку ауд≥юванн€ не т≥льки в початкових, а й у наступних класах школи.

Ўкол€р≥в необх≥дно вчити стежити за розвитком думки, адекватно сприймати емоц≥йно-оц≥нну ≥нформац≥ю; пом≥чати в текст≥ слова, найважлив≥ш≥ дл€ розум≥нн€ висловлюванн€; усв≥домлювати значенн€ загального тону, тембру, темпу, сили голосу.

–озвиток ум≥нн€ уважно слухати, розум≥ти прослухане, виконувати п≥сл€ одного прослуховуванн€ певн≥ завданн€ в≥дбуваЇтьс€ не т≥льки на матер≥ал≥ звТ€зних (д≥алог≥чних ≥ монолог≥чних) висловлювань, а також на складеному з окремих одиниць р≥зних мовних р≥вн≥в. ” вправл€нн≥ з ауд≥юванн€, €к правило, використовують фронтальн≥ види роботи; дл€ нењ плануютьс€ завданн€, виконанн€ €ких не вимагаЇ (чи майже не вимагаЇ) в≥д учн€ усних чи письмових висловлювань. ƒо таких завдань належать: виконанн€ д≥њ, описаноњ у текст≥, малюнка за текстом; виб≥р правильноњ в≥дпов≥д≥ на запитанн€ до тексту ≥з к≥лькох пропонованих вар≥ант≥в тощо.

‘ормуванн€ та розвиток навичок мовленнЇвоњ д≥€льност≥ передбачаЇ роботу над побудовою д≥алог≥чних ≥ монолог≥чних висловлювань Ц усних ≥ письмових. ћаЇтьс€ на уваз≥ переказ готових текст≥в ≥ побудова своњх висловлювань на добре знайом≥ учн€м теми: на основ≥ прочитаних чи прослуханих твор≥в, перегл€нутих ф≥льм≥в, розпов≥дей родич≥в, знайомих про т≥ чи ≥нш≥ под≥њ, про випадки ≥з повс€кденного житт€ школ€р≥в тощо. Ќеобх≥дно пропонувати учн€м складати усн≥ ≥ письмов≥ висловлюванн€ з безпосередньою комун≥кативною метою (запрошенн€, в≥танн€, вибаченн€, оголошенн€).

÷€ робота виконуЇтьс€ учн€ми самост≥йно або з опорою на р≥зн≥ допом≥жн≥ матер≥али, пропонован≥ вчителем, Ц план, ключов≥ словосполученн€, реченн€, початок чи к≥нець майбутнього висловлюванн€, малюнок чи сер≥€ малюнк≥в тощо. ’арактер, к≥льк≥сть допом≥жного матер≥алу залежать в≥д ступен€ п≥дготовленост≥ школ€р≥в, в≥д мети роботи.

¬ажливо, щоб в орган≥зац≥њ мовленнЇвоњ д≥€льност≥ учн≥в на уроках складалис€ так≥ ситуац≥њ, €к≥ спонукали б њх до говор≥нн€. « ц≥Їю метою використовуютьс€ сюжетно-рольов≥ ≥гри, в €ких умовно визначаЇтьс€ м≥сце д≥њ (у клас≥, автобус≥, парку, магазин≥), сп≥врозмовник (товариш, молодший брат, мама, г≥сть з ≥ншого м≥ста, села), мета висловлюванн€ (про щось розпов≥сти, пов≥домити, переконати, виправдатись тощо).

” розвитку усного (д≥алог≥чного, монолог≥чного) мовленн€ доц≥льно широко використовувати роботу в парах ≥ невеликих групах, €ка даЇ можлив≥сть висловитись б≥льшост≥ учн≥в класу. ѕри цьому важливо прищеплювати школ€рам культуру сп≥лкуванн€, €ка ви€вл€Їтьс€ не т≥льки в доречному використанн≥ формул мовленнЇвого етикету, а й в ум≥нн≥ уважно слухати сп≥врозмовника, призупин€ти своЇ мовленн€, щоб дати можлив≥сть висловитись ≥ншому, погоджувати власн≥ репл≥ки з тим, що сказав сп≥врозмовник, в ум≥нн≥ сказати йому добре слово, висловити критичне зауваженн€ в так≥й форм≥, щоб н≥кого не образити.

–озвиваючи писемне мовленн€ молодших школ€р≥в, учитель маЇ заохочувати њх занотовувати своњ думки, враженн€, писати про те, що њх справд≥ хвилюЇ. ¬ажливим фактором Ї така орган≥зац≥€ роботи, за €коњ у того, хто робить записи, були б зац≥кавлен≥ читач≥ або слухач≥, готов≥ обговорити написане (передус≥м його зм≥ст, а не огр≥хи в побудов≥ речень, правопис≥). ѕри цьому необх≥дно заохочувати школ€р≥в удосконалювати, виправл€ти, переписувати своњ роботи.

¬ажливе м≥сце в систем≥ роботи над розвитком мовленнЇвоњ д≥€льност≥ учн≥в в≥дводитьс€ урокам розвитку звТ€зного мовленн€, €к≥ рекомендуЇтьс€ проводити один раз на два тижн≥: у 2-4 класах Ц це окремий урок (17 годин на р≥к), а в 1 клас≥ Ц фрагмент уроку прот€гом 15-20 хвилин. ќсновна мета цих урок≥в у 1 клас≥ Ц ознайомленн€ учн≥в ≥з тематичними групами сл≥в (ЂЌавчальне приладд€ї, Ђявища природиї, Ђ¬в≥члив≥ словаї ≥ т. ≥н.); збагаченн€ њхнього лексичного запасу словами Ц назвами предмет≥в, ознак, д≥й; формуванн€ ум≥нн€ будувати з вивченими словами словосполученн€ ≥ реченн€, повТ€зувати 2-3 реченн€ у звТ€зну розпов≥дь. ” першому клас≥ звТ€зн≥ висловлюванн€ будуютьс€ усно. ¬ажливо, щоб теми дл€ них були ц≥кавими д≥т€м, торкалис€ под≥й з њхнього повс€кденного житт€. ”же з першого року навчанн€ сл≥д спонукати учн≥в до висловлюванн€ власних думок, своњх оц≥нних суджень, висновк≥в, порад тощо.

”роки розвитку звТ€зного мовленн€ в 2 клас≥ присв€чуютьс€ ознайомленню школ€р≥в ≥з виражальними засобами мови: пор≥вн€нн€ми, еп≥тетами, метафорами (без уживанн€ терм≥н≥в). ”чн≥ повинн≥ навчитис€ правильно њх розум≥ти ≥ доречно вживати у своЇму мовленн≥. ” другокласник≥в також формуютьс€ вм≥нн€ редагувати деформован≥ реченн€ ≥ тексти, будувати розпов≥д≥, описи за малюнком ≥ запитанн€ми, сер≥Їю малюнк≥в, даним початком, опорними словами тощо. “ворч≥ роботи, €к правило, виконуютьс€ усно. ќднак, починаючи з ≤≤ семестру, учн€м потр≥бно пропонувати самост≥йно записувати в зошити невелик≥ висловлюванн€ (3-4 реченн€).

3 клас≥ на вс≥х уроках розвитку звТ€зного мовленн€ в учн≥в формуютьс€ вм≥нн€ будувати письмов≥ висловлюванн€. ј саме: перекази текст≥в, розпов≥д≥, описи, м≥ркуванн€ з використанн€м певних допом≥жних матер≥ал≥в Ц запитань, опорних сл≥в, даного початку, плану тощо. ѕеред виконанн€м кожноњ письмовоњ творчоњ роботи обовТ€зковим маЇ бути п≥дготовчий етап уроку. ¬≥н передбачаЇ лексичну роботу (тлумаченн€ значенн€ окремих сл≥в, доб≥р синон≥м≥в, виражальних засоб≥в мови, образних сл≥в ≥ словосполучень та ≥н.); складанн€ плану майбутнього переказу чи твору; ≥ншу п≥дготовчу роботу (повторенн€ правил пунктуац≥њ, правопису окремих сл≥в, структури тексту тощо). ” добор≥ тематики текст≥в дл€ переказ≥в ≥ учн≥вських твор≥в необх≥дно враховувати ≥нтереси д≥тей, практичне спр€муванн€ та виховне значенн€ текст≥в. ¬ажливо навчити третьокласник≥в письмово висловлювати своЇ ставленн€ до того, про що вони пишуть.

–обота на уроках розвитку мовленн€ в 4 клас≥ передбачаЇ формуванн€ в учн≥в ум≥нь писати твори на основ≥ своњх спостережень, вражень в≥д екскурс≥њ, з обірунтуванн€м власноњ думки, аргументац≥Їю свого вибору, власною оц≥нкою героњв прочитаного тексту чи перегл€нутого ф≥льму тощо. «начна частина урок≥в розвитку мовленн€ в≥дводитьс€ на формуванн€ ум≥нь писати докладний переказ тексту, можливе також ознайомленн€ з ≥ншими видами переказ≥в: стислим, виб≥рковим, творчим. —кладанн€ плану ≥ написанн€ творчоњ роботи кожний учень зд≥йснюЇ самост≥йно.  олективно клас працюЇ лише на п≥дготовчому етап≥ уроку. ≤ндив≥дуальна допомога вчител€ у вигл€д≥ консультац≥њ, додатковоњ ≥нструкц≥њ, поради можлива окремим учн€м, €к≥ цього потребують.

ќдним ≥з найважлив≥ших вид≥в мовленнЇвоњ д≥€льност≥, робота над €ким в≥дбуваЇтьс€ в початкових класах, Ї читанн€. ” 2-4 класах дл€ роботи з читанн€ в≥дведено спец≥альн≥ уроки, але й на уроках украњнськоњ мови цьому виду мовленнЇвоњ д≥€льност≥ важливо прид≥л€ти належну увагу.

Ќасамперед треба мати на уваз≥, що у навчанн≥ мови широко використовуютьс€ тексти, робота над €кими маЇ розпочинатис€ з читанн€ (вголос або мовчки), поб≥жноњ перев≥рки розум≥нн€ й обговоренн€ окремих фрагмент≥в. —пециф≥кою роботи з читанн€ на уроках мови Ї те, що увагу д≥тей сл≥д особливо привертати до правильного вимовл€нн€, значенн€ сл≥в; ≥нтонац≥њ речень, р≥зних за структурою; зм≥стового под≥лу речень за допомогою пауз, мелодики та ≥н. ÷≥ аспекти залишаютьс€ у сфер≥ уваги ≥ на уроках читанн€, але там акценти частково перем≥щуютьс€ в б≥к елементарного л≥тературознавчого анал≥зу.

«агалом формуванн€, розвиток навичок з ус≥х вид≥в мовленнЇвоњ д≥€льност≥, будучи головною метою початкового навчанн€, займаЇ не менше половини навчального часу на уроках мови.

III. ћовна зм≥стова л≥н≥€

”чн≥ одержують загальн≥ у€вленн€ про мову €к зас≥б сп≥лкуванн€, п≥знанн€, впливу; про ≥снуванн€ у св≥т≥ р≥зних мов (спор≥днених ≥ неспор≥днених), про державну мову та ≥нш≥ мови, що функц≥онують в ”крањн≥.

ѕочаткове навчанн€ мови передбачаЇ пропедевтичну роботу з формуванн€ у школ€р≥в знань про одиниц≥ р≥зних мовних р≥вн≥в (текст, реченн€, слово в його лексичному ≥ граматичному значенн€х, звуки мовленн€).

—труктуруванн€ розд≥л≥в з вивченн€ зазначених мовних одиниць у п≥дручниках дл€ 2-4 клас≥в може зд≥йснюватис€ по-р≥зному, за принципом науково обірунтованоњ методичноњ доц≥льност≥.

ќсновна увага маЇ прид≥л€тис€ практичним аспектам: робот≥ над значенн€м слова ≥ к≥льк≥сному нарощуванню словникового запасу учн≥в, збагаченню њхнього мовленн€ р≥зними граматичними формами, розвитку вм≥нн€ користуватис€ мовними засобами в≥дпов≥дно до норм л≥тературноњ мови (орфоеп≥чних, лексичних, граматичних); ум≥нню анал≥зувати, оц≥нювати власну мовленнЇву творч≥сть, удосконалювати њњ.

ѕрактична спр€мован≥сть початкового навчанн€ ви€вл€Їтьс€ ≥ в тому, що навчальн≥ дос€гненн€ молодших школ€р≥в з мови оц≥нюютьс€ не ст≥льки за знанн€ми про мову, ск≥льки за мовними вм≥нн€ми: будувати реченн€, р≥зн≥ за структурою (прост≥ ≥ складн≥, з однор≥дними членами реченн€, звертанн€м та ≥н.), за метою висловлюванн€ та ≥нтонац≥Їю; ум≥нн€ правильно утворювати форми слова ≥ будувати словосполученн€; дотримуватис€ норм лексичноњ сполучуваност≥, норм вимови, наголошуванн€ сл≥в.

¬ажливим навчальним ум≥нн€м, €ке п≥дл€гаЇ обовТ€зковому контролю, Ї вм≥нн€ застосовувати украњнську абетку (алфав≥т) дл€ в≥дпов≥дного розташуванн€ списк≥в сл≥в, користуванн€ навчальними словниками та ≥ншою дов≥дковою л≥тературою.

¬ опануванн≥ украњнськоњ мови важливо враховувати те, що вона Ї не т≥льки предметом навчанн€, а й засобом засвоЇнн€ ≥нших предмет≥в шк≥льноњ програми. “ому на уроках украњнськоњ мови необх≥дно опрацьовувати ≥ мовний матер≥ал, €кий використовуЇтьс€ на уроках з ≥нших предмет≥в, щоб забезпечити загальну мовленнЇву культуру учн≥в. “ак, на уроках мови доц≥льно регул€рно пропонувати дл€ практичних завдань складанн€ словосполучень, речень з≥ сл≥в, що належать до тих частин мови, поглиблена робота над €кими не передбачаЇтьс€ програмою початкових клас≥в, але €кими учн≥ часто користуютьс€, починаючи з першого класу. ÷е числ≥вники в р≥зних в≥дм≥нках (до ш≥стдес€ти п'€ти додати п'€ть...), присл≥вники, прикметники вищого й найвищого ступен≥в пор≥вн€нн€ (швидко Ц швидше Ц найшвидше; великий Ц б≥льший Ц найб≥льший ≥ под.), займенники р≥зних розр€д≥в (цей, той, вс€кий, самий та ≥н.).

ќдним ≥з важливих завдань початкового навчанн€ мови Ї формуванн€ елементарних ум≥нь орфограф≥чно правильно писати слова, вживати пунктуац≥йн≥ знаки.

ќсновою орфограф≥чноњ грамотност≥ Ї вм≥нн€ сп≥вв≥дносити фонетичний ≥ граф≥чний образи слова, позначати звуки слова в≥дпов≥дними буквами без њх пропуск≥в, зам≥н, вставл€нь ≥ переставл€нь. ”чн≥ початкових клас≥в мають оволод≥ти цими ум≥нн€ми ≥ безпомилково писати слова за фонетичним принципом.  р≥м того, вони мають засвоњти ≥ самост≥йно користуватись у процес≥ письма тими правилами правопису, алгоритм застосуванн€ €ких Ї простим (1-2 кроки у м≥ркуванн≥, наприклад, уживанн€ знака мТ€кшенн€ в к≥нц≥ слова, прописноњ л≥тери у власних назвах; написанн€ не з д≥Їсловом тощо).

≤нш≥ правила, €к≥ передбачають складний алгоритм застосуванн€, засвоюютьс€ на пропедевтичному р≥вн≥; ознайомленн€ з ними ≥ њх застосуванн€ зд≥йснюЇтьс€ п≥д кер≥вництвом учител€. ÷е, наприклад, правила про написанн€ сл≥в з ненаголошеними голосними [е], [и], дзв≥нкими ≥ глухими приголосними, €к≥ п≥ддаютьс€ взаЇмн≥й асим≥л€ц≥њ, правопису ненаголошених в≥дм≥нкових та особових зак≥нчень та ≥н.

ƒо текст≥в контрольних ≥ перев≥рних роб≥т на знанн€ правил, що передбачають певний алгоритм застосуванн€, внос€тьс€ т≥льки т≥ слова, €к≥ попередньо були опрацьован≥ на уроках у р≥зних видах навчальних завдань.

¬ажливою частиною роботи з орфограф≥њ в початкових класах Ї засвоЇнн€ списку сл≥в, вимову ≥ написанн€ €ких школ€р≥ мають запамТ€тати. ѕерев≥рка засвоЇнн€ цих сл≥в (за попередн≥ ≥ поточний роки навчанн€) Ї обовТ€зковою частиною контролю за сформован≥стю правописних ум≥нь.

–обота над правописом охоплюЇ також засвоЇнн€ правил використанн€ зазначених у програмах пунктуац≥йних знак≥в.

¬изначальним ум≥нн€м, €ке маЇ бути сформоване на початковому етап≥ навчанн€ мови, Ї орфограф≥чна ≥ пунктуац≥йна з≥рк≥сть: бачити в текст≥ особливост≥ граф≥чноњ форми слова, пом≥чати пунктуац≥йн≥ знаки у простих випадках, усв≥домлювати њх роль у реченн≥, а також самост≥йно виправл€ти допущен≥ помилки, з≥ставл€ючи написане з≥ зразком. ÷е ум≥нн€ формуЇтьс€ у процес≥ виконанн€ школ€рами системи в≥дпов≥дних вправ на списуванн€, р≥зних вид≥в навчальних диктант≥в, у робот≥ над помилками.

¬ажливим складником початкового навчанн€ мови Ї формуванн€ граф≥чних навичок, техн≥ки письма. Ќеобх≥дно прагнути, щоб письмо молодших школ€р≥в було охайним, розб≥рливим; його швидк≥сть маЇ задовольн€ти навчальн≥ потреби учн≥в з урахуванн€м њхн≥х ≥ндив≥дуальних особливостей.

–обота над кал≥граф≥Їю, техн≥кою письма не обмежуЇтьс€ пер≥одом навчанн€ грамоти, а продовжуЇтьс€ в наступних класах. ”вага до цього аспекту письма необх≥дна не т≥льки п≥д час виконанн€ школ€рами спец≥альних вправ у написанн≥ окремих л≥тер, њх елемент≥в, буквосполучень, сл≥в, а й п≥д час виконанн€ вс≥х ≥нших письмових роб≥т (списуванн€, письмо п≥д диктуванн€, з памТ€т≥ та ≥н.).

¬ажливим завданн€м учител€ початкових клас≥в Ї формуванн€ в учн≥в ум≥нн€ писати на дошц≥ з ор≥Їнтац≥Їю на њњ площину, регулювати розм≥ри букв, дотримуватис€ горизонтальност≥ р€дк≥в, доц≥льно розташовувати матер≥ал тощо.

–обота з письма передбачаЇ формуванн€ у школ€р≥в культури оформленн€ письмових роб≥т (в≥дступ в≥д попередньоњ роботи чи в≥д верхнього краю стор≥нки, розташуванн€ на р€дку заголовка, дотриманн€ абзац≥в, пол≥в, охайн≥сть п≥дкреслень, виправлень тощо).





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-23; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 1273 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

∆изнь - это то, что с тобой происходит, пока ты строишь планы. © ƒжон Ћеннон
==> читать все изречени€...

2072 - | 1882 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.012 с.