Управління оборотними активами підприємства

І. Управління товарно-матеріальними запасами з метою забезпечення безперебійного здійснення статутної діяльності. У сучасних умовах підприємствам жорстко не нав'язуються нормативи формування оборотних коштів, і вони можуть утри­мувати на своєму балансі стільки запасів, скільки витримають їх фінансові джерела, незважаючи на це зростає роль економічного обґрунтування необхідних розмірів товарно-матеріальних запасів. У процесі фінансового управління ними особливу увагу необхідно звернути на визначення:

• оптимального обсягу замовлення;

• моменту замовлення;

• раціонального способу закупівлі.

Оптимальним є такий розмір замовлення, який мінімізує су­купні витрати на обслуговування товарно-матеріальних запасів. Для визначення оптимального обсягу замовленнязасто­совується модель Уілсона.

Визначення необхідного обсягу фінансових ресурсів, авансованих у формування запасів товарно-матеріальних цінностей, здійснюється за допомогою визначення потреби у окремих видах запасів.

Мінімізація поточних витрат з обслуговування запасів являє собою оптимізаційну задачу, яка вирішується у процессі їх нормування.Розрахунок оптимального розміру партії поставки, при якому мінімізуються сукупні поточні витрати з обслуговування запасів здійснюється за допомогою формули, відомої як модель Уілсона:

(6.5)

де: ОР_пп – оптимальний розмір партії постачання;

З_р – необхідний обсяг закупівлі товару (сировини, матеріалів) за рік (квартал);

ПВ₁ – розмір поточних витрат з розміщення замовлення, доставки товарів та їх приймання у розрахунку на одну партії, що постачається;

ПВ₂ – розмір поточних витрат зі зберігання одиниці запасів.

Оптимальний обсяг замовлення – це така замовлена кількість товарів, за якою сукупні витрати на органі­зацію замовлення і зберігання запасів будуть мінімаль­ними.

Для того щоб визначити період поновлення замовлення, необ­хідно знати, скільки часу минає з моменту його оформлення до фактичного виконання (тобто поставки замовленої партії). Цей період називається циклом замовлення. На практиці для визна­чення циклу замовлення потрібно зіставити тривалість виконан­ня десяти останніх замовлень і вибрати найбільшу. Спрощено момент повторного замовлення можна знайти шля­хом перемноження циклу замовлення на щоденні (щотижневі) витрати запасів.

Показник оптимального обсягу замовлення дає змогу визнача­ти оптимальний момент для поновлення замовлення, що зводиться до встановлення строку між попередньою поставкою товарно-ма­теріальних цінностей і наступним замовленням. Для всієї номенклатури товарно-матеріальних цінностей кількісні моделі управління застосовувати недоцільно. У зарубіжній практиці фінансового менеджменту рекомендуєть­ся здійснювати контроль за станом товарно-матеріальних запасів, використовуючи метод аналізу АВС. Цей метод базується на за­коні Паретто "Закон 80—20". Від кількісних моделей управління товарно-мате­ріальними запасами можна відмовитися у випадку: нестабільних поставок товарно-матеріальних запасів; очікуваного підвищення цін на товарно-матеріальні; невизначеності умов господарювання; швидкого фізичного або морального зносу товарно-матері­альних цінностей.

Обґрунтування раціонального способу їх закупівлі. При цьому потрібно усвідомлювати, що немає ідеального способу закупівель, і конкретний вибір фінансового менеджера повинен базуватися на аналізі всіх плюсів і мінусів кожної з можливих альтернатив, врахуванні конкретних умов і завдань діяльності. У систематизованому вигляді переваги і недоліки найбільш пошире­них способів закупівлі сировини наведено у таблиці 6.1.

Таблиця 6.1