До активів відносять всі види майна підприємства, що належать йому на праві власності й використовуються для здійснення статутної діяльності. Політика управління активами суб'єктів господарювання базується на розумінні їх як джерела отримання грошових потоків. Класифікація активів за різними ознаками враховуючи їх переваги й недоліки дає можливість ефективніше ними управляти (Рис.6.1).
| Переваги необоротних активів: • менший ризик інфляційного знецінення та можливе збільшення ринкових цін на нерухомість швидшими темпами, ніж темпи інфляції; • менший ризик втрати в процесі господарської діяльності; • здатність приносити стабільний прибуток за несприятливої господарської кон'юнктури у формі орендних та лізингових платежів; • можливість більш інтенсивного використання (у дві або три зміни) в періоди підйому ринкової кон'юнктури | Недоліки необоротних активів: • можливість морального зносу за швидкої змінюваності технологій; • низький рівень маневреності, неможливість швидко змінити структуру вкладених коштів; • низький рівень ліквідності й неспроможність забезпечити потік платежів при погіршенні платоспроможності |
| Переваги оборотних активів: • більш висока ліквідність; • знаходження частини оборот них активів у вигляді готових засобів платежу; • можливість швидкої реструктуризації оборотних активів; • моживість підвищити темпи обігу шляхом раціонального управління | Недоліки оборотних активів: • можливе інфляційне знецінення грошових активів; • додаткові витрати на утримання зайвих оборотних активів; • можливі втрати у зв'язку з природним убутком товарно-матеріальних цінностей; • більш високий рівень фінансових ризиків |
Рис.6.1. Переваги й недоліки активів
Характеризуючи активи як об'єкт фінансового управління, необхідно відзначити особливості їх окремих складових. Так, необоротні активи є найменш мобільною частиною майна, основна відмінність якої полягає у багаторазовому використанні в процесі господарської діяльності та частковій амортизації протягом кожного операційного циклу. У процесі формування й управління необоротними активами необхідно усвідомлювати їх плюси і мінуси порівняно з оборотними активами.
Основне завдання управління необоротними активами полягає у забезпеченні своєчасного оновлення основних виробничих фондів та високої ефективності їх використання. Можливості оперативного управління необоротними активами незначні.
До оборотних активів підприємства підносять ті види майнових цінностей, які повністю споживаються за один виробничий цикл. При цьому необхідно усвідомлювати, що елементи оборотного капіталу, вкладеного в поточні активи підприємства, постійно переходять зі сфери виробництва у сферу обігу і знову повертаються у виробництво. Та частина оборотного капіталу, яка постійно перебуває у сфері виробництва, називається оборотними фондами. До складу оборотних фондів відносять: виробничі запаси, незавершене виробництво, напівфабрикати власного виробництва, витрати майбутніх періодів.
Друга частина оборотного капіталу перебуває у сфері обігу і відповідно називається фондами обігу (готова продукція на складі, відвантажені товари, грошові кошти, дебіторська заборгованість, поточні фінансові інвестиції та інші оборотні активи).
Залежно від рівня контролю за процесом формування і використання оборотні активи підприємства можуть бути:
· нормовані (всі оборотні виробничі фонди, а також та частина фондів обігу, що представлена залишками нереалізованої продукції на складі);
· ненормовані (всі інші елементи фондів обігу, крім залишків нереалізованої продукції).
Нормовані оборотні кошти є об'єктом фінансового планування і обов'язково відображаються у бізнес-планах та поточних бюджетах підприємства. Ненормовані оборотні кошти, як правило, не плануються.
При управлінні оборотними активами необхідно комплексно оцінювати їх позитивні та негативні сторони порівняно з необоротними активами.
Політика управління оборотними активами відзначається значною маневреністю, можливістю активного впливу на їх розмір, склад, структуру, оборотність, ліквідність та прибутковість. Відповідно, в процесі управління оборотними активами вирішується набагато більше коло завдань фінансового менеджменту.
До основних завдань управління оборотними активами належать:
