За способом організації вантажні перевезення (чи форми доставки) поділяють на децентралізовані й централізовані, що бувають прямими, змішаними та комбінованими, а також контейнерними і пакетними.
При децентралізованій організації перевезень доставку вантажів здійснює одержувач, який замовляє транспорт, виконує навантаження, експедирування та розвантаження вантажу. При цьому постачальник не зацікавлений у механізації вантажних робіт, скороченні простоїв рухомого складу та ефективному його використанні.
У процесі перевезень вантажовідправник зобов'язаний:
ü попередньо підготувати, згрупувати, зважити і затарити вантажі;
ü своєчасно оформити товарно-транспортні документи;
ü тримати у справному стані під'їзні шляхи, вантажно-розвантажувальні майданчики, механізми, устаткування та мати необхідну кількість вантажників і обслуговуючого персоналу;
ü забезпечити місця навантаження-розвантаження освітленням у вечірній та нічний час;
ü організувати безперебійну роботу складів протягом доби, обумовлену договором на перевезення; завантажувати автомобілі до повної вантажопідйомності і не допускати наднормативних простоїв;
ü забезпечувати дотримання правил техніки безпеки при виконанні вантажно-розвантажувальних робіт, не допускати перевезення вантажів, що виконуються в централізованому порядку даним автотранспортним підприємством, автомобілями інших підприємств та організацій; забезпечити виконання умов централізованих перевезень вантажоодержувачами.
Централізовані перевезення є прогресивним способом виконання транспортного процесу та експлуатації рухомого складу. Перевезення вантажів у такий спосіб дає змогу поліпшити використання рухомого складу, підвищити продуктивність на всіх стадіях переміщення вантажів, звільнити вантажовідправників та вантажоодержувачів від турбот стосовно транспортування вантажів. При централізованих перевезеннях істотно скорочуються невиробничі простої транспортних засобів.
Організація централізованих перевезень передбачає:
- укладання договорів із вантажовласниками;
- розроблення раціональних маршрутів перевезень і графіків роботи рухомого складу;
- складання оперативних планів перевезень;
- визначення видів транспортних засобів та їх кількості;
- організацію транспортно-експедиційного обслуговування.
За замовленнями складають змінно-добовий план, у якому: розробляють маршрути перевезень вантажів; оптимально розподіляють автомобілі по об'єктах; визначають необхідну кількість одиниць у рухомому складі; узгоджують роботу автомобілів у вантажно-розвантажувальних пунктах.
До змінно-добового плану заносять такі дані: найменування замовника; час поданя рухомого складу; пункт призначення та одержувача; назву вантажу; спосіб навантаження і розвантаження; марку автомобіля; змінне завдання; обсяг перевезень.
Після цього розробляють календарний графік перевезень, який потім узгоджують з клієнтом. Для цього:
1) аналізують показники використання транспортних засобів, які обслуговують підприємство, складський комплекс, базу;
2) визначають споживачів продукції – постійних, сезонних, тимчасових. Складають картку споживача, визначають та узгоджують зі споживачем добову поставку продукції.
3) визначають можливості вантажних робіт на складському комплексі та розвантажувальних робіт у споживачів.
4) визначають рівень використання механізмів на складському комплексі споживача. Після аналізу рівня механізації розробляють та обґрунтовують нормативи часу на навантажувальні й розвантажувальні роботи;
5) складають карти дислокації споживачів, на яких позначають місце розташування автопідприємства, складського комплексу та підприємств-постачальників і споживачів продукції;
6) визначають та обґрунтовують відстані перевезення вантажів;
7) споживачів групують за напрямами та розмірами доставки. Групування за напрямами дає змогу визначити вантажовідправників у різні райони міста та за його межі. За допомогою нескладних схем та картограм створюють схему перевезень між пунктами відправлення і призначення, визначають обсяг транспортних робіт у т/км, що є підставою для розроблення раціональних маршрутів перевезень;
8) обґрунтовують тип рухомого складу для постачання продукції споживачам. Щоб вибрати належний тип автомобіля, необхідно враховувати: відповідність транспортного засобу виду вантажу, що перевозиться, його пакуванню, розміру партії та відстані перевезення; шляхові умови; тип і потужність вантажно-розвантажувальних засобів та їх відповідність вантажопідйомності рухомого складу. Критерієм вибору типу автомобіля може бути: годинна продуктивність автомобіля; собівартість перевезення; зведені витрати;
9) на підставі розрахунку раціональних маршрутів та заповнення карток споживача складають календарні графіки доставки продукції споживачам. Узгоджений графік доставки продукції є планом раціональної організації роботи усіх учасників транспортного процесу.
