Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


“ехногенн≥ небезпеки та њхн≥ насл≥дки. ’≥м≥чна безпека




ѕТ€ть тис€чол≥ть тому, коли зТ€вились перш≥ м≥ськ≥ поселенн€, почала формуватис€ техносфера Ц тобто рег≥он б≥осфери, перетворений людиною за допомогою техн≥чних засоб≥в з метою найкращоњ в≥дпов≥дност≥ своњм матер≥альним ≥ соц≥ально-економ≥чним потребам. —правжн€ техносфера зТ€вилась в епоху промисловоњ революц≥њ, коли пара та електрика дозволили багаторазово розширити можливост≥ людини, давши њй змогу а) швидко пересуватись по земн≥й поверхн≥ ≥ створювати св≥тове господарство, б) заглибитись у земну кору та океан, в) п≥дн€тис€ в атмосферу ≥ косм≥чний прост≥р, г)створити багато нових речовин, що не ≥снували в природ≥, д) розвинути ≥нформац≥йн≥ технолог≥њ. ¬иникли процеси, не властив≥ б≥осфер≥: отриманн€ метал≥в та ≥нших елемент≥в, виробництво енерг≥њ на атомних електростанц≥€х, синтез нев≥домих дос≥ орган≥чних речовин.

” звТ€зку з використанн€м все б≥льших енергетичних потужностей люди змушен≥ концентрувати енерг≥ю на невеликих д≥л€нках, причому найчаст≥ше в межах м≥ст та ≥нших населених пункт≥в. …де просторова концентрац≥€ синтетичних х≥м≥чних сполук (њх к≥льк≥сть дос€гла 400 тис€ч), б≥льша частина котрих отруйна. ¬насл≥док цього р≥зко зросло забрудненн€ навколишнього середовища, нищенн€ л≥с≥в, з пустошенн€, все б≥льше людей гине внасл≥докнадзвичайних ситуац≥й техногенного походженн€, авар≥й на виробництв≥ ≥ транспорт≥. јвар≥њ, спричинен≥ порушенн€м експлуатац≥њ техн≥чних обТЇкт≥в, за своњми масштабами почали набувати катастроф≥чного характеру вже у 20 Ц 30-х роках минулого стол≥тт€. ¬плив цих авар≥й деколи переходить кордони держав ≥ охоплюЇ частини континент≥в. Ќеспри€тлива еколог≥чна обстановка, викликана цими авар≥€ми, може збер≥гатис€ в≥д дек≥лькох дн≥в до багатьох рок≥в. Ћ≥кв≥дац≥€ насл≥дк≥в таких авар≥й потребуЇ великих кошт≥в та залученн€ багатьох спец≥ал≥ст≥в.

јвар≥€ Ч це небезпечна под≥€ техногенного характеру, що створюЇ на обТЇкт≥, територ≥њ або акватор≥њ загрозу дл€ житт€ ≥ здоровС€ людей ≥ призводить до руйнуванн€ буд≥вель, споруд, обладнанн€ ≥ транспортних засоб≥в, порушенн€ виробничого процесу чи завдаЇ шкоди довк≥ллю.

ќсобливо важк≥ авар≥њ, тобто так≥, що призвод€ть до важких насл≥дк≥в дл€ людей, тваринного та рослинного св≥ту, зм≥нюють умови середовища ≥нуванн€ називаютьс€ катастрофами.

јвар≥њ под≥л€ють на дв≥ категор≥њ:

- до ≤ категор≥њ належать авар≥њ, внасл≥док €ких: загинуло 5 чи травмовано 10 ≥ б≥льше ос≥б; ставс€ викид отруйних, рад≥оактивних, небезпечних речовин за сан≥тарно-захисну зону п≥дприЇмства; зб≥≠льшилась концентрац≥€ забруднюючих речовин у навколишньому природному середовищ≥ б≥льш €к у 10 раз≥в; зруйновано буд≥вл≥, споруди чи основн≥ конструкц≥њ об'Їкта, що створило загрозу дл€ житт€ ≥ здоров'€ прац≥вник≥в п≥дприЇмства чи населенн€;

- до IIкатегор≥њ належать авар≥њ, внасл≥док €ких: загинуло до 5 чи травмовано в≥д 4 до 10 ос≥б; зруйновано буд≥вл≥, споруди чи основн≥ конструкц≥њ об'Їкта, що створило загрозу дл€ житт€ ≥ здоров'€ прац≥вник≥в цеху, д≥л€нки (враховуютьс€ цех, д≥л€нка з чисельн≥стю прац≥вник≥в 100 ос≥б ≥ б≥льше).

¬ипадки порушенн€ технолог≥чних процес≥в, роботи устаткуванн€, тимчасовоњ зупинки виробництва в результат≥ спрацюванн€ автоматичних захисних блокувань та ≥нш≥ локальн≥ порушенн€ у робот≥ цех≥в, д≥л€нок ≥ окремих об'Їкт≥в, пад≥нн€ опор та обрив дрот≥в л≥н≥й електропередач не належать до авар≥й, що мають категор≥њ.

15 липн€ 1998 р. ѕостановою  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни є 1099 Ђѕро пор€док класиф≥кац≥њ надзвичайних ситуац≥йї затверджено Ђѕоложенн€ про класиф≥кац≥ю надзвичайних ситуац≥йї. «г≥дно з цим ѕоложенн€м залежно в≥д територ≥ального поширенн€, обс€г≥в запод≥€них або оч≥куваних економ≥чних збитк≥в, к≥лькост≥ людей, €к≥ загинули, розр≥зн€ють чотири р≥вн≥ надзвичайних ситуац≥й.

- Ќадзвичайна ситуац≥€ загальнодержавного р≥вн€ Ч це надзвичайна ситуац≥€, €ка розвиваЇтьс€ на територ≥њ двох та б≥льше областей (јвтономноњ –еспубл≥ки  рим, м≥ст  иЇва та —евастопол€) або загрожуЇ транскордонним перенесенн€м, а також у раз≥, коли дл€ њњ л≥кв≥дац≥њ необх≥дн≥ матер≥али ≥ техн≥чн≥ ресурси в обс€гах, що перевищують власн≥ можливост≥ окремоњ област≥ (јвтономноњ –еспубл≥ки  рим, м≥ст  иЇва та —евастопол€), але не менше одного в≥дсотка обс€гу видатк≥в в≥дпов≥дного бюджету.

- Ќадзвичайна ситуац≥€ рег≥онального р≥вн€ Ч це надзвичайна ситуац≥€, €ка розвиваЇтьс€ на територ≥њ двох або б≥льше адм≥н≥стративних район≥в (м≥ст обласного значенн€) јвтономноњ –еспубл≥ки  рим, областей, м≥ст  иЇва та —евастопол€ або загрожуЇ перенесенн€м на територ≥ю сум≥жноњ област≥ ”крањни, а також у раз≥, коли дл€ њњ л≥кв≥дац≥њ необх≥дн≥ матер≥альн≥ ≥ техн≥чн≥ ресурси в обс€гах, що перевищують власн≥ можливост≥ окремого району, але не менше одного в≥дсотка обс€гу видатк≥в в≥дпов≥дного бюджету.

- Ќадзвичайна ситуац≥€ м≥сцевого р≥вн€ Ч це надзвичайна ситуац≥€, €ка виходить за меж≥ потенц≥йно небезпечного об'Їкта, загрожуЇ поширенн€м самоњ ситуац≥њ або њњ вторинних насл≥дк≥в на довк≥лл€, сус≥дн≥ населен≥ пункти, ≥нженерн≥ споруди, а також у раз≥, коли дл€ њњ л≥кв≥дац≥њ необх≥дн≥ матер≥альн≥ ≥ техн≥чн≥ ресурси в обс€гах, що перевищують власн≥ можливост≥ потенц≥йно небезпечного об'Їкта, але не менше одного в≥дсотка обс€гу видатк≥в в≥дпов≥дного бюджету. ƒо м≥сцевого р≥вн€ також належать вс≥ надзвичайн≥ ситуац≥њ, €к≥ виникають на об'Їктах житлово-комунальноњ сфери та ≥нших, що не вход€ть до затверджених перел≥к≥в потенц≥йно небезпечних об'Їкт≥в.

- Ќадзвичайна ситуац≥€ об'Їктового р≥вн€ Ч це надзвичайна ситуац≥€, €ка не п≥дпадаЇ п≥д зазначен≥ вище визначенн€, тобто така, що розгортаЇтьс€ на територ≥њ об'Їкта або на самому об'Їкт≥ ≥ насл≥дки €коњ не виход€ть за меж≥ об'Їкта або його сан≥тарно-захисноњ зони.

ƒл€ орган≥зац≥њ ефективноњ роботи ≥з запоб≥ганн€ надзвичайним ситуац≥€м, л≥кв≥дац≥њ њхн≥х насл≥дк≥в, зниженн€ масштаб≥в втрат та збитк≥в дуже важливо знати причини њх виникненн€ та волод≥ти теор≥Їю виникненн€ катастроф.

ѕоложенн€ про класиф≥кац≥ю надзвичайних ситуац≥й за характером походженн€ под≥й, котр≥ зумовлюють виникненн€ надзвичайних ситуац≥й на територ≥њ ”крањни, розр≥зн€Ї чотири класи надзвичайних ситуац≥й Ч надзвичайн≥ ситуац≥њ техногенного, природного, соц≥ально-пол≥тичного, в≥йськового характеру.  ожен клас надзвичайних ситуац≥й под≥л€Їтьс€ на групи, €к≥ м≥ст€ть конкретн≥ њх види.

- Ќадзвичайн≥ ситуац≥њ техногенного характеру Ч це транспортн≥ авар≥њ (катастрофи), пожеж≥, неспровокован≥ вибухи чи њх загроза, авар≥њ з викидом (загрозою викиду) небезпечних х≥м≥чних, рад≥оактивних, б≥олог≥чних речовин, раптове руйнуванн€ споруд та буд≥вель, авар≥њ на ≥нженерних мережах ≥ спорудах життЇзабезпеченн€, г≥дродинам≥чн≥ авар≥њ на гребл€х, дамбах тощо.

- Ќадзвичайн≥ ситуац≥њ природного характеру Ч це небезпечн≥ геолог≥чн≥, метеоролог≥чн≥, г≥дролог≥чн≥ морськ≥ та пр≥сноводн≥ €вища, деградац≥€ ірунт≥в чи надр, природн≥ пожеж≥, зм≥на стану пов≥тр€ного басейну, ≥нфекц≥йна захворюван≥сть людей, с≥льськогосподарських тварин, масове ураженн€ с≥льськогосподарських рослин хворобами чи шк≥дниками, зм≥на стану водних ресурс≥в та б≥осфери тощо.

- Ќадзвичайн≥ ситуац≥њ соц≥ально-пол≥тичного характеру Ч це ситуац≥њ, пов'€зан≥ з протиправними д≥€ми терористичного та антиконституц≥йного спр€муванн€: зд≥йсненн€ або реальна загроза терористичного акту (збройний напад, захопленн€ ≥ затриманн€ важливих об'Їкт≥в, €дерних установок ≥ матер≥ал≥в, систем зв'€зку та телекомун≥кац≥й, напад чи замах на ек≥паж пов≥тр€ного чи морського судна), викраденн€ (спроба викраденн€) чи знищенн€ суден, встановленн€ вибухових пристроњв у громадських м≥сц€х, викраденн€ або захопленн€ зброњ, ви€вленн€ застар≥лих боЇприпас≥в тощо.

- Ќадзвичайн≥ ситуац≥њ воЇнного характеру Ч це ситуац≥њ, пов'€зан≥ з насл≥дками застосуванн€ зброњ масового ураженн€ або звичайних засоб≥в ураженн€, п≥д час €ких виникають вторинн≥ фактори ураженн€ населенн€ внасл≥док зруйнуванн€ атомних ≥ г≥дроелектричних станц≥й, склад≥в ≥ сховищ рад≥оактивних ≥ токсичних речовин та в≥дход≥в, нафтопродукт≥в, вибух≥вки, сильнод≥ючих отруйних речовин, токсичних в≥дход≥в, нафтопродукт≥в, транспортних та ≥нженерних комун≥кац≥й тощо.

 

јнтропогенний вплив на навколишнЇ середовище

Ќайб≥льший Ђвнесокї в забрудненн€ навколишнього середовища внос€ть так≥ галуз≥ народного господарства: теплов≥ електростанц≥њ, автомоб≥льний транспорт, металург≥йн≥ й х≥м≥чн≥ п≥дприЇмства, п≥дприЇмства целюлозно-паперовоњ промисловост≥, сучасне с≥льське господарство.

Ќа частку теплових електростанц≥й припадаЇ 35% сумарного забрудненн€ води ≥ 46% пов≥тр€. ¬они викидають сполуки сульфуру, карбону та н≥трогену, споживають велику к≥льк≥сть води: дл€ отриманн€ одн≥Їњ к¬т-години електроенерг≥њ теплов≥ електростанц≥њ витрачають близько 3 л води (атомн≥ Ч ще б≥льше: 6Ч8 л). —т≥чн≥ води теплових електростанц≥й забруднен≥ й мають високу температуру, що стаЇ причиною не т≥льки х≥м≥чного, а й теплового забрудненн€.

ћеталург≥йн≥ п≥дприЇмства в≥др≥зн€ютьс€ високим споживанн€м ресурс≥в ≥ великою к≥льк≥стю в≥дход≥в, серед €ких пил, оксид карбону, с≥рчаний газ, коксовий газ, фенол, с≥рководень, вуглеводн≥ (в тому числ≥ бензоп≥рен). ћеталург≥йна промислов≥сть споживаЇ багато води, €ка забруднюЇтьс€ в процес≥ виробництва.

–≥зноман≥тними видами виробництва характеризуЇтьс€ х≥м≥чна промислов≥сть. Ќайб≥льш небезпечними Ї виробництво ам≥аку, кислот, ан≥л≥нових фарб, фосфорних добрив, хлору, пестицид≥в, синтетичного каучуку, каустичноњ соди, ртут≥, карб≥ду кальц≥ю, фтору.

—ильно забруднюють атмосферу автомоб≥л≥. Ќа них припадаЇ 70Ч 90% забруднень у м≥стах. якщо врахувати, що в м≥стах мешкаЇ б≥льше половини населенн€ «емл≥, то стане зрозум≥лим вир≥шальне значенн€ автотранспорту щодо безпосереднього впливу на людей.

” викидних газах автомоб≥л≥в переважають оксид карбону, д≥оксид н≥трогену, свинець, токсичн≥ вуглеводн≥ (бензол, толуол, ксилол та ≥н.). ¬заЇмод≥€ вуглеводн≥в та оксид≥в н≥трогену при висок≥и температур≥ призводить до утворенн€ озону (ќ3). якщо в шар≥ атмосфери на висот≥ 25 км достатньо високий вм≥ст озону, необх≥дний дл€ захисту орган≥чного житт€ в≥д жорсткого ультраф≥олетового випром≥нюванн€, то б≥л€ земноњ поверхн≥ п≥двищений вм≥ст озону викликаЇ пригн≥ченн€ рослинност≥, подразненн€ дихальних шл€х≥в й ураженн€ легень.

«начне забрудненн€ даЇ целюлозно-паперова промислов≥сть. «а об'Їмом забруднених сток≥в вона пос≥даЇ перше м≥сце (б≥льше 15%). ¬ ст≥чних водах п≥дприЇмств ц≥Їњ промисловост≥ нал≥чуЇтьс€ б≥льше 500 компонент≥в, причому √ƒ  визначен≥ лише дл€ 55. Ќайб≥льшу небезпеку становл€ть сполуки сульфуру та хлору, розчинена орган≥ка.

«начна к≥льк≥сть забруднюючих речовин потрапл€Ї в природне середовище в процес≥ с≥льськогосподарськоњ д≥€льност≥. Ќайб≥льших збитк≥в завдаЇ застосуванн€ пестицид≥в Ч щор≥чно у св≥т≥ њх використовують 4 млн. т, але лише один њх в≥дсоток безпосередньо впливаЇ на шк≥дник≥в с≥льськогосподарських культур. –ешта впливаЇ на ≥нш≥ орган≥зми, вимиваЇтьс€ в ірунти та водоймища, розв≥юЇтьс€ в≥тром. ≈фективн≥сть застосуванн€ пестицид≥в пост≥йно знижуЇтьс€ через звиканн€ до них шк≥дник≥в, тому, щоб дос€гнути попередн≥х результат≥в, необх≥дна все б≥льша њх к≥льк≥сть. ѕри розкладанн≥ пестицид≥в в ірунт≥, вод≥, рослинах часто утворюютьс€ б≥льш ст≥йк≥ ≥ токсичн≥ метабол≥ти. ўор≥чно у св≥т≥ стаЇтьс€ 0,5 млн. випадк≥в отруЇнн€ пестицидами.

«начне забрудненн€ ірунт≥в, а €к насл≥док Ч с≥льськогосподарських культур, пов'€зане з використанн€м м≥неральних добрив. ўор≥чно у св≥т≥ на пол€ вноситьс€ 400Ч500 млн. т м≥неральних добрив. ¬елик≥ забрудненн€ дають тваринницьк≥ комплекси: в навколишнЇ ≥ середовище потрапл€ють гн≥й, залишки силосу ≥ кормових добавок, и €ких досить часто м≥ст€тьс€ сальмонели та €йц€ гельм≥нт≥в.

ƒосить неспод≥ван≥ еколог≥чн≥ насл≥дки виникають у зв'€зку з розвитком електронноњ промисловост≥. Ќаприклад, виробництво комп'ютер≥в потребуЇ значноњ к≥лькост≥ енерг≥њ ≥ води. ўе одна еколог≥чна проблема виникаЇ внасл≥док зб≥льшенн€ складност≥ машин а скороченн€ терм≥ну њх служби через швидке моральне стар≥нн€ Ч це утил≥зац≥€ в≥дход≥в.

√≥дродинам≥чн≥ авар≥њ

÷е авар≥њ €к≥ виникають в результат≥ руйнац≥њ дамб, плотин та ≥нших споруд, що утримують воду. ¬елика к≥льк≥сть води заливаЇ значн≥ територ≥њ призводить до загибел≥ великоњ к≥лькост≥ людей, руйнуванн€ систем життЇзабезпеченн€. ѕричиною таких авар≥й можуть бути природн≥ катакл≥зми, а також д≥€ людей (тероризм, нев≥рне виконанн€ певних функц≥й, стар≥нн€ та руйнуванн€ цих споруд).

јвар≥њ на транспорт≥

Ќеобх≥дн≥сть транспорту в наш час не викликаЇ жодного сумн≥ву. “ранспортн≥ засоби мають великий позитивний вплив на економ≥ку крањни, створюють зручн≥сть ≥ комфорт дл€ людей. –озвиток транспорту, п≥двищенн€ його рол≥ у житт≥ людей супроводжуЇтьс€ не т≥льки позитивним ефектом, а й негативними насл≥дками, зокрема, високим р≥внем авар≥йност≥ транспортних засоб≥в та дорожньо-транспортних пригод (ƒ“ѕ), а також тим, що будь-€кий транспортний зас≥б це вже Ї забрудненн€.

јвтомоб≥льний транспорт

” св≥т≥ щор≥чно внасл≥док ƒ“ѕ гине 250 тис€ч людей ≥ приблизно в 30 раз≥в б≥льша к≥льк≥сть отримуЇ травми.

«акон ”крањни Ђѕро дорожн≥й рухї визначаЇ правов≥ та соц≥альн≥ основи дорожнього руху з метою захисту житт€ та здоровТ€ громад€н, створенн€ безпечних ≥ комфортних умов дл€ учасник≥в руху та охорони навколишнього природного середовища.

¬елике значенн€ при авар≥€х маЇ психолог≥чний чинник, зокрема емоц≥йний стрес. ƒл€ пасажир≥в, зовс≥м не п≥дготовлених та необ≥знаних з обставинами можливих авар≥й, цей чинник в≥д≥граЇ негативну роль. Ћюди, €к≥ п≥дготовлен≥, знають про можлив≥ авар≥йн≥ ситуац≥њ, а також про те, що робити при њх виникненн≥, ско€ть менше помилок п≥д час д≥йсноњ авар≥йноњ ситуац≥њ, що може вр€тувати њм житт€. «окрема, при поњздц≥ в легковому автомоб≥л≥ необх≥дно прист≥бати ремен≥ безпеки, в≥дрегулювавши њх так, щоб пасажир був щ≥льно притиснутий до сид≥нн€. Ѕагаж сл≥д розм≥щати в багажнику. Ќе допускайте на€вност≥ в салон≥ гострих, колючих та р≥жучих предмет≥в.

 

ѕов≥тр€ний транспорт

« моменту виникненн€ ав≥ац≥њ виникла проблема забезпеченн€ безпеки ав≥апольот≥в. Ќа в≥дм≥ну в≥д ≥нших вид≥в транспорту, в≥дмови двигун≥в у польотах практично завжди призвод€ть до неминучих катастроф≥чних насл≥дк≥в. ” середньому щор≥чно в св≥т≥ стаЇтьс€ близько 60 ав≥ац≥йних катастроф, в 35 з €ких гинуть ус≥ пасажири та ек≥паж. Ѕлизько двох тис€ч людських житт≥в щор≥чно забирають ав≥ац≥йн≥ катастрофи, а на дорогах св≥ту щор≥чно гине понад 250 тис€ч чолов≥к. ќтже, ризик потрапити п≥д колеса машин в 10Ч15 раз≥в вищий в≥д ризику загинути в ав≥акатастроф≥. јнал≥з ав≥ац≥йних катастроф у св≥товому масштаб≥ показуЇ, що загальний шанс на спас≥нн€ в ав≥акатастрофах при польотах на великих реактивних ав≥алайнерах значно вищий, пор≥вн€но з невеликими л≥таками.

Ќасл≥дки при ав≥акатастрофах дл€ пасажир≥в можуть бути: в≥д слабкого невротичного шоку до т€жких чисельних травм. ÷е можуть бути ушкодженн€ тазових орган≥в, орган≥в черевноњ порожнини, грудноњ кл≥тки, пораненн€ голови, шињ, оп≥ки, переломи, особливо нижн≥х к≥нц≥вок, асф≥кс≥€, €ка настаЇ внасл≥док диханн€ парами синильноњ кислоти, що вид≥л€Їтьс€ при гор≥нн≥ пластикових матер≥ал≥в корпусу л≥така. ѕри катастрофах де€ких травм можна уникнути, €кщо дотримуватись певних рекомендац≥й, €к≥ надають пасажирам члени ек≥пажу.

 

«ал≥зничний транспорт

ѕасажири зал≥зничного транспорту також знаход€тьс€ в зон≥ п≥двищеноњ небезпеки. «онами п≥двищеноњ небезпеки на зал≥зничному транспорт≥ Ї: зал≥зничн≥ кол≥њ, перењзди, посадочн≥ платформи та вагони, в €ких пасажири зд≥йснюють перењзди. ѕост≥йну небезпеку становить система електропостачанн€, можлив≥сть авар≥й, з≥ткненн€, отриманн€ травм п≥д час посадки або висадки.  р≥м цього, зал≥зничними кол≥€ми перевоз€тьс€ небезпечн≥ вантаж≥: в≥д палива та нафтопродукт≥в до рад≥оактивних в≥дход≥в та вибухових речовин.

Ќайб≥льшу небезпеку дл€ пасажир≥в становл€ть пожеж≥ у вагонах. «умовлюЇтьс€ це тим, що у вагонах (замкненому простор≥) завжди перебуваЇ велика к≥льк≥сть людей. “емпература в осередку пожеж≥ дуже швидко п≥двищуЇтьс€ з утворенн€м токсичних продукт≥в гор≥нн€. ќсобливо небезпечними Ї пожеж≥ в н≥чний час на великих перегонах, коли пасажири спл€ть.

ƒотриманн€ правил безпеки €к пасажирами ≥ машин≥стами, так ≥ п≥шоходами значно зменшуЇ ризик потрапл€нн€ в надзвичайн≥ ситуац≥њ, а саме:

Ј при рус≥ вздовж зал≥зничноњ кол≥њ не дозвол€Їтьс€ п≥дходити ближче н≥ж на 5м до крайньоњ рейки;

Ј на електриф≥кованих д≥л€нках зал≥зничноњ кол≥њ не п≥дн≥матис€ на опори, а також не торкатис€ спуску, €кий в≥дходить в≥д опори до рейок, а також дрот≥в, €к≥ лежать на земл≥;

Ј зал≥зничн≥ кол≥њ можна переходити т≥льки у встановлених м≥сц€х (по п≥шох≥дних м≥стках, переходах тощо); перед переходом кол≥й необх≥дно впевнитись у в≥дсутност≥ пот€га або локомотива ≥ т≥льки п≥сл€ цього зд≥йснювати перех≥д;

Ј при екстрен≥й евакуац≥њ з вагона збер≥гайте спок≥й, з собою бер≥ть т≥льки те, що необх≥дно, велик≥ реч≥ залишайте у вагон≥, тому що це пог≥ршить швидк≥сть евакуац≥њ; надайте допомогу в евакуац≥њ пасажирам з д≥тьми, л≥тн≥м люд€м, ≥нвал≥дам та ≥ншим;

Ј п≥дход€чи до перењзду, уважно простежте за св≥тловою та звуковою сигнал≥зац≥Їю та положенн€м шлагбаума; переходити кол≥њ можна т≥льки при в≥дкритому шлагбаум≥, а при його в≥дсутност≥ Ч коли не видно пот€га;

Ј заборон€Їтьс€ б≥гти по платформ≥ вокзалу вздовж пот€га, що прибуваЇ чи в≥дходить;

Ј п≥д час проходженн€ пот€га без зупинки не сто€ти ближче двох метр≥в в≥д краю платформи;

Ј п≥дходити до вагона дозвол€Їтьс€ т≥льки п≥сл€ повноњ зупинки пот€га;

Ј посадку у вагон та вих≥д з нього зд≥йснювати т≥льки з боку перону ≥ бути при цьому обережним, щоб не оступитис€ та не потрапити в зазор м≥ж посадочною площадкою вагона та платформою;

Ј на ходу пот€га не в≥дкривайте зовн≥шн≥ двер≥ тамбур≥в, не ст≥йте на п≥дн≥жках та перех≥дних майданчиках, а також не висовуйтесь з в≥кон вагон≥в; при зупинках пот€га на перегонах не виходьте з вагон≥в;

Ј заборон€Їтьс€ використовувати у вагонах в≥дкритий вогонь та користуватис€ побутовими приладами, що працюють в≥д вагонноњ електромереж≥ (чайники, праски ≥ таке ≥нше); перевозити у вагонах легкозаймист≥ та вибухонебезпечн≥ матер≥али;

Ј при виход≥ через боков≥ двер≥ та авар≥йн≥ виходи будьте обережними, щоб не потрапити п≥д зустр≥чний пот€г.

 

ћорський транспорт

як ≥ вс≥ ≥нш≥ види транспортних засоб≥в, мореплавство повТ€зане з можлив≥стю авар≥й, катастроф та ризиком дл€ житт€ людини.

ћожливий ризик дл€ житт≥ людини на морських транспортних засобах значно вищий, н≥ж на ав≥ац≥йних та зал≥зничних видах, але нижчий, н≥ж на автомоб≥льних.

” св≥товому морському транспорт≥ щор≥чно зазнають авар≥й понад 8000 корабл≥в, з них гине понад 200 одиниць. Ѕезпосередньоњ небезпеки дл€ житт€ п≥д час авар≥њ зазнають понад 6000 людей, з €ких б≥л€ 2000 гине.

Ќайт€жча в ≥стор≥њ мореплавства катастрофа пасажирського судна Ђƒона ѕасї в район≥ ‘≥л≥пп≥н забрала 3132 житт€. “ого ж року в катастроф≥ англ≥йського пасажирського порома Ђ√ерольд офф фри ентер- прайзї загинуло 1193 особи. ѕри розсл≥дуванн≥ останньоњ катастрофи ви€вилось, що безпосередньою причиниою стала колективна помилка кап≥т≥на ≥ команди.. Ћюдськ≥ помилки призвели до загибел≥ техн≥чно справних корабл≥в Ђћихайло Ћомоносовї та Ђјдм≥рал Ќах≥мовї при спок≥йному мор≥ та €сн≥й погод≥.

” процес≥ розвитку авар≥њ при виникненн≥ загрози загибел≥ корабл€ постаЇ необх≥дн≥сть вжити заход≥в дл€ швидкоњ евакуац≥њ пасажир≥в. ќперац≥€ з евакуац≥њ вже сама по соб≥ пов'€зана з ризиком дл€ житт€ людей, особливо в умовах штормовоњ погоди. Ќайб≥льша небезпека виникаЇ тод≥, коли в≥дмовл€ють пристроњ. Ќеможлив≥сть залишити в таких випадках корабель призводить до того, що пасажири втрачають шанси на спас≥нн€ ≥ потрапл€ють в надзвичайно складну ситуац≥ю.

–изик дл€ житт€ пасажир≥в виникаЇ при спуску на воду р€тувальних засоб≥в, а саме: при перекиданн≥ шлюпки, сильних ударах об борт корабл€ ≥ таке ≥нше. ¬трата шанс≥в на вр€туванн€ може виникати внасл≥док неправильного використанн€ р€тувальних жилет≥в або коли люди стрибають з висоти 6Ч15 м з борту корабл€, €кий тоне.

√≥потерм≥€ становить головну небезпеку ≥ дл€ тих пасажир≥в, €к≥ р€туютьс€ в шлюпках або на плотах.

ўоб упов≥льнити переохолодженн€ орган≥зму ≥ зб≥льшити шанси на виживанн€ при низьких температурах води, необх≥дно голову тримати €комога вище над водою тому, що понад 50% вс≥х тепловитрат орган≥зму припадаЇ на голову. ”тримувати себе на поверхн≥ води треба так, щоб м≥н≥мально витрачати ф≥зичн≥ зусилл€.

ѕеребуваючи на р€тувальному плот≥, шлюпц≥ чи у вод≥, людина повинна намагатис€ подолати пан≥ку, розгублен≥сть, в≥рити в те, що њњ вр€тують. “ака повед≥нка в екстремальних ситуац≥€х зб≥льшуЇ шанси людини на виживанн€.

 

’≥м≥чна безпека

Ћюдина прот€гом житт€ пост≥йно стикаЇтьс€ з великою к≥льк≥стю шк≥дливих речовин, €к≥ можуть викликати р≥зн≥ види захворювань, розлади здоровТ€, а також травми €к у момент контакту, так ≥ через певний пром≥жок часу. Ўк≥длива речовина Ц це речовина, €ка в раз≥ контакту з орган≥змом людини може викликати захворюванн€ чи в≥дхиленн€ у стан≥ здоровТ€ €к п≥д час впливу речовини, так ≥ в подальший пер≥од житт€ тепер≥шнього ≥ наступних покол≥нь. Ўк≥длив≥ речовини знаход€тьс€ у простор≥ в р≥зному агрегатному стан≥: твердому, р≥дкому, гази, аерозол≥ (дим, пил).

¬ сан≥тарно-г≥г≥Їн≥чн≥й практиц≥ прийн€то под≥л€ти шк≥длив≥ речовини на х≥м≥чн≥ речовини та промисловий пил.

«алежно в≥д њх практичного використанн€ х≥м≥чн≥ речовини можна под≥лити на:

1. ѕромислов≥ отрути (ртуть, свинець).

2. ќтрутох≥м≥кати, що використовуютьс€ у с/г.

3. Ћ≥карськ≥ препарати.

4. –ечовини побуту.

 

¬ залежност≥ в≥д характеру д≥њ на людину вс≥ х≥м≥чн≥ речовини под≥л€ютьс€ на:

1. ѕодразнювальн≥.

2. ћутагенн≥.

3.  анцерогенн≥.

4. Ќаркотичн≥.

5. «адушлив≥.

6. “≥, що впливають на репродуктивну функц≥ю.

7. —енсиб≥л≥зуч≥ (алергени).

¬иробничий пил досить поширений небезпечний та шк≥дливий чинник. «алежно в≥д походженн€ пил може бути орган≥чним, неорган≥чним та зм≥шаним. ѕил може зд≥йснювати на людину ф≥брогенну д≥ю, при €к≥й в леген€х в≥дбуваЇтьс€ розростанн€ сполучних тканин, що порушуЇ нормальну будову та функц≥ю органу.

Ўк≥длив≥сть пилу залежить в≥д розм≥ру, форми, походженн€, ф≥зичних та магн≥тних властивостей пилинок.

«а розм≥ром пил под≥л€Їтьс€ на крупнодисперсний (розм≥р пилинок б≥льше 10 мкм), середньодисперсний (5 Ц 10 мкм) та др≥бнодисперсний (менше 5 мкм). Ќайб≥льш небезпечний Ц др≥бнодисперсний

Ўк≥длив≥ речовини потрапл€ють в орган≥зм трьома шл€хами:

1. ќргани диханн€.

2. ќргани травленн€ (шлунково Ц кишковий тракт).

3. „ерез шк≥ру та слизов≥ оболонки.

 

ƒл€ послабленн€ ступеню впливу шк≥дливих речовин на орган≥зм людини розроблен≥ певн≥ параметри, що визначають ≥ обмежують концентрац≥ю шк≥дливих речовин в р≥зних середовищах.

√ƒ  (гранично допустима концентрац≥€) Ц максимальна концентрац≥€ речовини в певному середовищ≥, €ка не призводить до пошкодженн€ живих орган≥зм≥в в раз≥ пост≥йного контакту ≥ не викликаЇ небажаних насл≥дк≥в у нащадк≥в.

¬ ”крањн≥ встановлен≥ наступн≥ р≥зновиди √ƒ :

Ј √ƒ  в пов≥тр≥ населеноњ зони.

Ј √ƒ  в пов≥тр≥ робочоњ зони.

Ј √ƒ  в природних водах, господарського призначенн€, рибного господарства.

Ј √ƒ  в питн≥й вод≥.

Ј √ƒ  в ірунтах.

якщо маЇ м≥сце Ђбукетї шк≥дливих речовин, тобто на жив≥ обТЇкти водночас впливають к≥лька шк≥дливих речовин, то увагу звертають спочатку на характеру д≥њ. якщо реагенти мають р≥зний характер д≥њ, то необх≥дно, щоб не перевищувалась √ƒ  кожноњ речовини, зазначена в нормативному документ≥. якщо в середовищ≥ Ї к≥лька речовин односпр€мованоњ д≥њ, повинна виконуватись наступна умова: сума в≥дношень концентрац≥њ кожноњ речовини до њњ √ƒ  не повинна перевищувати одиниц≥.

Ќаприклад, у пов≥тр€ному середовищ≥ знаход€тьс€ речовини, фактичн≥ концентрац≥њ €ких зазначен≥ в нижченаведен≥й таблиц≥. ¬ ц≥й же таблиц≥ заначен≥ √ƒ  цих речовин у пов≥тр≥ робочоњ зони та характер д≥њ.

є з/п Ќазва речовини  онцентрац≥€ речовини в середовищ≥ (—), мг/м3 √ƒ , мг/м3 ќсобливост≥ д≥њ
  јлюм≥н≥й     ф≥брогенна
  Ѕензин (паливний)     канцерогенна
  Ќ≥кель 0,03 0,05 канцерогенна, алерг≥чна
  ѕил азбестовий 0,5   канцерогенна,ф≥брогенна

¬изначити, чи припустиме це середовище дл€ виробничоњ д≥€льност≥.

ѕор€док визначенн€.

1.  онцентрац≥€ жодноњ речовини не перевищуЇ њњ √ƒ .

2. «азначен≥ речовини мають алерг≥чну д≥ю (н≥кель), ф≥брогенну (алюм≥н≥й, пил азбестовий) та канцерогенну (бензин паливний, н≥кель, пил азбестовий). ќтже Ї дв≥ групи речовин односпр€мованоњ д≥њ. ÷е: алюм≥н≥й, пил азбестовий Ц ф≥брогенна д≥€ та бензин паливний, н≥кель, пил азбестовий Ц канцерогенна д≥€.

3. ¬изначаЇмо чи Ї перевищенн€ дл€ кожноњ групи.

ƒл€ речовин ф≥брогенноњ д≥њ: 1/2 + 0,5/2 = 0,75. ѕеревищенн€ немаЇ

ƒл€ речовин канцерогенноњ д≥њ: 75/100 + 0,03/0,05 +0,5/2 = 1,85. “ака сум≥ш недопустима.

 р≥м √ƒ  важливими нормативним параметром також Ї √ранично допустим≥ викиди (√ƒ¬) та ќр≥Їнтовно безпечн≥ р≥вн≥ впливу (ќЅ–¬).

√ранично допустим≥ викиди (√ƒ¬) Ц максимальна концентрац≥€ речовини, що допускаЇтьс€ на виход≥ з джерела забрудненн€ (вихлопна труба автомоб≥л€, труби п≥дприЇмств тощо). √ƒ¬ розробл€Їтьс€ дл€ кожного окремого обТЇкту, виход€чи з фактичноњ концентрац≥њ ц≥Їњ шк≥дливост≥ в даному рег≥он≥, характеру рег≥ону, напр€му в≥тру, висоти труби, з €коњ зд≥йснюЇтьс€ викид тощо.

ќр≥Їнтовно безпечн≥ р≥вн≥ впливу (ќЅ–¬) розробл€ютьс€ дл€ речовин, €к≥ щойно розроблен≥, але ще не впроваджен≥ в широку практику ≥ щодо них не розроблен≥ значенн€ √ƒ . ќр≥Їнтовний безпечний р≥вень впливу речовин (ќЅ–¬) Ц це максимальна концентрац≥€ забруднюючоњ речовини, €ка визнаЇтьс€ ор≥Їнтовно безпечною при д≥њ на людину та встановлюЇтьс€ €к тимчасовий г≥г≥Їн≥чний норматив допустимого вм≥сту речовини в атмосферному пов≥тр≥ населених пункт≥в. јналог≥чно ≥снуть ќЅ–¬ дл€ виробничих п≥дприЇмств.

јвар≥њ з викидом сильнод≥ючих отруйних речовин (—ƒќ–)

—ильнод≥ючими отруйними речовинами (—ƒќ–) називають х≥м≥чн≥ сполуки, €к≥ в певних к≥лькост€х, що перевищують √ƒ , дуже негативно впливають на людей, с≥льськогосподарських тварин, рослини та викликають у них ураженн€ р≥зного ступен€.

јвар≥њ з витоком сильнод≥ючих отруйних речовин ≥ зараженн€м навколишнього середовища виникають на п≥дприЇмствах х≥м≥чноњ, нафтопереробноњ, целюлозно-паперовоњ ≥ харчовоњ промисловост≥, водопров≥дних ≥ очисних спорудах, а також при транспортуванн≥ —ƒќ–.

 

викиди та витоки небезпечних х≥м≥чних речовин

ƒжерела х≥м≥чних авар≥й

загоранн€ р≥зних матер≥ал≥в, обладнанн€, буд≥вельних конструкц≥й, €ке супроводжуЇтьс€ забрудненн€м навколишнього середовища

авар≥њ на транспорт≥ при перевезенн≥ небезпечних х≥м≥чних речовин, вибухових та пожежонебезпечних вантаж≥в

 

Ѕезпосередн≥ми причинами цих авар≥й Ї: порушенн€ правил безпеки й транспортуванн€, недотриманн€ техн≥ки безпеки, вих≥д з ладу агрегат≥в, механ≥зм≥в, трубопровод≥в, ушкодженн€ Їмностей тощо.

ќдним з най€скрав≥ших приклад≥в авар≥й може служити авар≥€, €ка трапилась на х≥м≥чному п≥дприЇмств≥ американськоњ транснац≥ональноњ корпорац≥њЂён≥он  арбайдї в ≥нд≥йському м≥ст≥ Ѕхопал 1984 р. ¬икид ставс€ раптово, в н≥чний час. ¬ результат≥ авар≥њ в атмосферу потрапило дек≥лька дес€тк≥в тонн газопод≥бного компонента Ч метил≥зоц≥онату. ÷€ сполука Ч дуже сильна отрута, €ка викликаЇ ураженн€ очей, орган≥в диханн€, мозку та ≥нших життЇво важливих орган≥в людини. «агинуло б≥льше 2,5 тис€ч ос≥б, 500 тис€ч ос≥б отруњлос€, з них у 70 тис€ч отруЇнн€ зумовили багатор≥чн≥ захворюванн€. «битки в≥д ц≥Їњ техногенноњ катастрофи оц≥нюютьс€ в 3 м≥ль€рди долар≥в —Ўј.

ќф≥ц≥йне розсл≥дуванн€ причин ц≥Їњ катастрофи ви€вило значн≥ прорахунки в проектуванн≥ п≥дприЇмства, недосконал≥сть системи попередженн€ виток≥в отруйних газ≥в. ћ≥сцева влада та населенн€ не були заздалег≥дь спов≥щен≥ про потенц≥йну небезпеку дл€ м≥сцевих жител≥в, пов'€зану з технолог≥Їю виробництва отрутох≥м≥кат≥в.

√оловною особлив≥стю х≥м≥чних авар≥й (на в≥дм≥ну в≥д ≥нших промислових катастроф) Ї њх здатн≥сть розповсюджуватись на значн≥й територ≥њ, де можуть виникати велик≥ зони небезпечного забрудненн€.

ѕов≥тр€н≥ потоки, €к≥ м≥ст€ть гази, паропод≥бн≥ токсичн≥ компоненти, аерозол≥ та ≥нш≥ частинки, стають джерелом ураженн€ живих орган≥зм≥в не т≥льки в осередку катастрофи, а й у прилеглих районах. ¬ —Ўј дл€ кожноњ з 336 особливо небезпечних х≥м≥чних речовин, €к≥ можуть потрапити в навколишнЇ середовище внасл≥док авар≥њ, встановлено три р≥вн≥ впливу;

1. ¬иникаЇ дискомфорт у постраждалих.

2. «'€вл€Їтьс€ втрата працездатност≥.

3. ¬иникаЇ загроза життю.

ƒо числа небезпечних дл€ здоров'€ людини газопод≥бних сполук, €к≥ забруднюють атмосферу при х≥м≥чних авар≥€х та катастрофах, можна в≥днести: —12, Ќ—I, HF, Ќ—N, Sќ, Sќ2, —S2, —ќ, —O2, NЌ3, —ќ—l3, оксиди н≥трогену та ≥нш≥.

—ильнод≥юч≥ отруйн≥ речовини можуть бути елементами технолог≥чного процесу (ам≥ак, хлор, сульфатна й н≥тратна кислоти, фтористий г≥дроген та ≥н.) ≥ можуть утворюватись при пожежах на п≥дприЇмствах, в установах, орган≥зац≥€х, м≥сц€х проведенн€ масових заход≥в тощо (чадний газ, оксиди н≥трогену та сульфуру, хлористий водень).

Ќа територ≥њ ”крањни знаходитьс€ 877 х≥м≥чно небезпечних об'Їкт≥в та 287000 об'Їкт≥в використовують у своЇму виробництв≥ сильнод≥юч≥ отруйн≥ речовини або њх пох≥дн≥ (у 140 м≥стах та 46 населених пунктах). Ќарощенн€ х≥м≥чного виробництва призвело також до зростанн€ к≥лькост≥ промислових в≥дход≥в, €к≥ становл€ть небезпеку дл€ навколишнього середовища ≥ людей.

Ќебезпечн≥ вантаж≥, що транспортуютьс€ повинн≥ маркуватис€ в≥дпов≥дно до ѕравил дорожнього перевезенн€ небезпечних вантаж≥в, зг≥дно з €кими на транспортному засоб≥, €кий перевозить небезпечний вантаж, повинен бути нанесений знак небезпеки, транспортна назва, класиф≥кац≥йний шифр та номер ќрган≥зац≥њ ќб'Їднаних Ќац≥й.

Ќебезпечний вантаж - речовини, матер≥али, вироби, в≥дходи виробничоњ та ≥ншоњ д≥€льност≥, €к≥ внасл≥док притаманних њм властивостей за на€вност≥ певних фактор≥в можуть п≥д час перевезенн€ спричинити вибух, пожежу, пошкодженн€ техн≥чних засоб≥в, пристроњв, споруд та ≥нших об'Їкт≥в, запод≥€ти матер≥альн≥ збитки та шкоду довк≥ллю, а також призвести до загибел≥, травмуванн€, отруЇнн€ людей, тварин.

«нак небезпеки Ц це ромб в≥дпов≥дного кольору (оранжевого, червоного, зеленого, б≥лого, синього, двокол≥рового або смугастого), на €кому знаходитьс€ символ, що означаЇ характер небезпеки, а дл€ рад≥оактивних та ≥нфекц≥йних вантаж≥в в≥дпов≥дний напис.

 ласиф≥кац≥йний шифр Чце одна або дв≥ цифри, €к≥ вказують на агрегатний стан речовини (тверда, р≥дка, газ) характер небезпеки (вибухов≥ речовини та вироби, окиснювальн≥ речовини, токсичн≥ (отруйн≥), ≥нфекц≥йн≥, рад≥оактивн≥, короз≥йн≥ речовини тощо).

Ќомер ќрган≥зац≥њ ќб'Їднаних Ќац≥й (Ќомер UN або UN-≥дентиф≥катор) Ччотиризначний ≥дентиф≥кац≥йний номер речовини або виробу зг≥дно з –екомендац≥€ми ќќЌ з перевезенн€ небезпечних вантаж≥в. Ќомер ќќЌ- наб≥р чотиризначних чисел, що дозвол€ють визначити небезпеку речовини або виробу (такого, наприклад, €к вибухова речовина, легкозаймиста р≥дина, токсична речовина тощо) у рамках м≥жнародних перевезень.

ƒе€к≥ небезпечн≥ речовини мають своњ UN-номера (наприклад, акрилам≥д маЇ номер UN2074), а ≥нод≥ ≥ групи х≥м≥чних речовин або продукт≥в з аналог≥чними властивост€ми здобувають загальне UN-число. ’≥м≥чна речовина в твердому стан≥ та в в р≥дк≥й фаз≥ може отримати р≥зн≥ UN-номера, €кщо њњ небезпечн≥ властивост≥ в р≥зних фазах ≥стотно р≥зн€тьс€; речовини з р≥зними р≥вн€ми чистоти (або концентрац≥€ми в розчин≥) також можуть отримувати р≥зн≥ номери UN. UN-номера в д≥апазон≥ в≥д UN0001 до UN3500 призначаютьс€ експертами  ом≥тету ќрган≥зац≥њ ќб'Їднаних Ќац≥й з перевезенн€ небезпечних вантаж≥в. ¬они публ≥куютьс€ в ц≥й €кост≥ в частин≥ –екомендац≥њ з перевезенн€ небезпечних вантаж≥в, також в≥домого €к "ѕомаранчева книга".

 


Ћекц≥€є5

ѕожежна безпека

ѕожеж≥ та вибухи в б≥льшост≥ випадк≥в виникають у побут≥ та на п≥дприЇмствах х≥м≥чноњ промисловост≥, але в≥д них страждають також ≥ ≥нш≥ обТЇкти промисловост≥. ѕри гор≥нн≥ багатьох матер≥ал≥в утворюютьс€ високотоксичн≥ речовини, в≥д д≥њ €ких люди гинуть част≥ше, н≥ж в≥д вогню. –ан≥ше при пожежах вид≥л€вс€ переважно чадний газ. јле в останн≥ дес€тир≥чч€ горить багато речовин штучного походженн€: пол≥стирол, пол≥уретан, в≥н≥л, нейлон, поролон. ÷е призводить до вид≥ленн€ в пов≥тр€ синильноњ, хлороводневоњ й мурашиноњ кислот, метанолу, формальдег≥ду та ≥нших високотоксичних речовин.

Ќайб≥льш вибухо-, та пожежонебезпечн≥ сум≥ш≥ з пов≥тр€м утворюютьс€ при витоку газопод≥бних та зр≥джених вуглеводних продукт≥в метану, пропану, бутану, етилену, проп≥лену тощо.

¬ останнЇ дес€тир≥чч€ в≥д третини до половини вс≥х авар≥й на виробництв≥ пов'€зано з вибухами технолог≥чних систем та обладнанн€: реактори, Їмност≥, трубопроводи тощо. ѕожеж≥ на п≥дприЇмствах можуть виникати також внасл≥док ушкодженн€ електропроводки та машин, €к≥ перебувають п≥д напругою, опалювальних систем.

ѕевний ≥нтерес (щодо причин виникненн€) можуть становити дан≥ оф≥ц≥йноњ статистики, €к≥ базуютьс€ на проведених у —Ўј досл≥дженн€х 25 тис€ч пожеж та вибух≥в: несправн≥сть електрообладнанн€ Ч 23%; кур≥нн€ в неналежному м≥сц≥ Ч 18%; перегр≥в внасл≥док терт€ в несправних вузлах машин Ч 10%; перегр≥в пальних матер≥ал≥в Ч 8%; контакти з пальними поверхн€ми через несправн≥сть котл≥в, печей, димоход≥в Ч 7%; контакти з полум'€м, запаленн€ в≥д полум'€ гор≥лки Ч 7%; запаленн€ в≥д пальних часток (≥скри) в≥д установок та устаткуванн€ дл€ спалюванн€ Ч 5%; самозапалюванн€ пальних матер≥ал≥в Ч 4%, запалюванн€ матер≥ал≥в при р≥зц≥ та зварюванн≥ металу Ч 4%.

Ѕ≥льше 63% пожеж у промисловост≥ обумовлено помилками людей або њх некомпетентн≥стю.  оли п≥дприЇмство скорочуЇ штати й бюджет авар≥йних служб, знижуЇтьс€ ефективн≥сть њх функц≥онуванн€, р≥зко зростаЇ ризик виникненн€ пожеж та вибух≥в, а також р≥вень людських та матер≥альних втрат.

ѕожежа Ц неконтрольоване гор≥нн€, що розповсюджуЇтьс€ з часом у простор≥.

ƒл€ виникненн€ гор≥нн€ необх≥дн≥ 3 складов≥:

- √орюча речовина;

- ќкисник;

- ƒжерело запалюванн€.

«а швидк≥стю поширенн€ процес гор≥нн€ д≥литьс€ на наступн≥ групи:

- ƒефлаграц≥йне Ц гор≥нн€ з швидк≥стю к≥лька м/с;

- ¬ибухове Ц швидке х≥м≥чне перетворенн€, що супроводжуЇтьс€ вид≥ленн€м енерг≥њ ≥ утворенн€ стиснених газ≥в. Ўвидк≥сть к≥лькасот м/с;

- ƒетонац≥йне Ц гор≥нн€, що поширюЇтьс€ з надзвуковою швидк≥стю (тис. м/с). ¬иникненн€ детонац≥њ по€снюЇтьс€ стисненн€м, нагр≥ванн€м та перем≥щенн€м незгор≥лоњ сум≥ш≥ перед фронтом полумТ€. ÷е призводить до прискоренн€ поширенн€ полумТ€, виникненн€ ударноњ хвил≥, завд€ки €к≥й зд≥йснюЇтьс€ передача теплоти сум≥ш≥.

«а походженн€м розр≥зн€ють форми гор≥нн€:

- —палах Ц швидке загоранн€ горючоњ сум≥ш≥ без утворенн€ стиснених газ≥в, €ке не переходить у гор≥нн€;

- «айманн€ Ц гор≥нн€, €ке виникаЇ п≥д впливом джерела загоранн€.

- —палахуванн€ Ц займанн€, що супроводжуЇтьс€ по€вою полумТ€.

- —амозайманн€ Ц гор≥нн€, €ке починаЇтьс€ без впливу окремого джерела запалюванн€.

- “л≥нн€ Ц гор≥нн€ без випром≥нюванн€ св≥тла.

- —амоспалахуванн€ Ц самозайманн€, що супроводжуЇтьс€ утворенн€м полумТ€.

«алежно в≥д агрегатного стану ≥ особливост≥ гор≥нн€ р≥зних горючих речовин вс≥ пожеж≥ под≥л€ютьс€ на пТ€ть клас≥в:

ј Ц гор≥нн€ твердих матер≥ал≥в;

¬ Ц гор≥нн€ р≥дин;

— Ц гор≥нн€ газ≥в;

D Ц гор≥нн€ метал≥в;

≈ Ц гор≥нн€ електроустановок п≥д напругою.

 ласи ј, ¬ та D у свою чергу д≥л€тьс€ на п≥дкласи:

ј1 Ц Ц гор≥нн€ супроводжуЇтьс€ тл≥нн€м;

ј2 Ц Ц гор≥нн€ без тл≥нн€;

¬1 Ц Ц гор≥нн€ р≥дин, що розчин€ютьс€ у вод≥;

¬2 Ц гор≥нн€ р≥дин, що не розчин€ютьс€ у вод≥;

D1 Ц метали легк≥;

D2 Ц метали лужн≥;

D3 Ц металовм≥сн≥ сполуки.

ќсновою дл€ встановленн€ нормативних вимог щодо конструктивних та планувальних р≥шень на промислових об'Їктах, а також ≥нших питань забезпеченн€ њхньоњ вибухопожежобезпеки Ї визначенн€ категор≥њ прим≥щень та буд≥вель виробничого, складського та невиробничого призначенн€ за вибухопожежною та пожежною небезпекою (ЌјѕЅ Ѕ.07.005-86).

 атегор≥€ пожежноњ небезпеки прим≥щенн€ (буд≥вл≥, споруди) Ц це класиф≥кац≥йна характеристика пожежноњ небезпеки об'Їкта, що визначаЇтьс€ к≥льк≥стю i пожежонебезпечними властивост€ми речовин i матер≥ал≥в, €к≥знаход€тьс€ (обертаютьс€) в них з урахуванн€м особливостей технолог≥чних процес≥в розм≥щених в них виробництв.

¬≥дпов≥дно до ЌјѕЅ Ѕ.07.005-86 (ќЌ“ѕ24-86) прим≥щенн€ за вибухопожежною та пожежною небезпекою под≥л€ють на п'€ть категор≥й (ј, Ѕ, ¬, √, ƒ). як≥сним критер≥Їм вибухопожежноњ небезпеки прим≥щень (буд≥вель) Ї на€вн≥сть в них речовин з певними показниками вибухопожежноњ небезпеки. як≥сним критер≥Їм визначанн€ категор≥њ Ї надлишковий тиск (–), €кий може розвинутис€ при вибуховому загор€нн≥ максимально можливого скупченн€ (завантаженн€) вибухонебезпечних речовин у прим≥щенн≥.

 атегор≥€ ј (вибухопожежонебезпечна)

ѕрим≥щенн€, в €ких застосовуютьс€ горюч≥ гази, легкозаймист≥ р≥дини з температурою спалаху не б≥льше 28∞— в так≥й к≥лькост≥, що можуть утворюватис€ вибухонебезпечн≥ парогазопов≥тр€н≥ cyм≥ш≥, при спалахуванн≥ котрих розрахунковий надлишковий тиск вибуху в прим≥щенн≥ перевищуЇ 5 кѕа. –ечовини та матер≥али, здатн≥ вибухати та гор≥ти при взаЇмод≥њ з водою, киснем пов≥тр€м або одне з одним в так≥й к≥лькост≥, що розрахунковий надлишковий тиск вибуху в прим≥щенн≥ перевищуЇ 5кѕа.

 атегор≥€ Ѕ (вибухопожежонебезпечна)

ѕрим≥щенн€, в €ких застосовуютьс€ вибухонебезпечний пил i волокна, легкозаймист≥ р≥дини з температурою спалаху б≥льше 28∞— та горюч≥ р≥дини за температурних умов i в так≥й к≥лькост≥, що можуть утворюватис€ вибухонебезпечн≥ пилопов≥тр€н≥ або паропов≥тр€н≥ cyм≥ш≥, при спалахуванн≥ котрих розвиваЇтьс€ розрахунковий надлишковий тиск вибуху в прим≥щенн≥, що перевищуЇ 5кѕа.

 атегор≥€ ¬ (пожежонебезпечна)

ѕрим≥щенн€, в €ких знаход€тьс€ горюч≥ р≥дини, твepдi горюч≥ та важкогорюч≥ речовини, горючий пил та волокна, матер≥али здатн≥ при взаЇмод≥њ з водою, киснем пов≥тр€ або одне з одним лише гор≥ти за умов, що прим≥щенн€, в €ких вони знаход€тьс€ або використовуютьс€, не в≥днос€тьс€ до категор≥й ј та Ѕ.

 атегор≥€ √

ѕрим≥щенн€, в €ких знаход€тьс€ негорюч≥ речовини та матер≥али в гар€чому, розжареному або розплавленому стан≥, або процес обробки €ких супроводжуЇтьс€ вид≥ленн€м променистого тепла, icкop, полум'€. ѕрим≥щенн€, в €ких горюч≥ гази, горюч≥ р≥дини, тверд≥ речовини спалюютьс€ або утил≥зуютьс€ €к паливо.

 атегор≥€ ƒ

ѕрим≥щенн€, в €ких знаход€тьс€ негорюч≥ речовини та матер≥али в холодному стан≥.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-23; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 1127 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—лабые люди всю жизнь стараютс€ быть не хуже других. —ильным во что бы то ни стало нужно стать лучше всех. © Ѕорис јкунин
==> читать все изречени€...

2027 - | 1963 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.12 с.