Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


–изик ор≥Їнтований п≥дх≥д у забезпеченн≥ безпеки




ѕроцес формуванн€ сучасного фах≥вц€ практично будь-€коњ галуз≥ вимагаЇ глибоких знань методолог≥њ анал≥зу ризику складноњ системи Ђлюдина Ц життЇве середовищеї, €к сучасного ≥нструментар≥ю управл≥нн€ безпекою. ≤ €кщо п≥дготовка фах≥вц≥в певних галузей, таких €к енергетика, в тому числ≥ €дерна, ав≥ац≥йна та ракетно-косм≥чна техн≥ка тощо передбачаЇ вивченн€ спец≥альних дисципл≥н, повТ€заних з ц≥Їю тематикою, то дл€ решти науковий кругоз≥р формуЇтьс€ саме при вивченн≥ дисципл≥ни ЂЅезпека життЇд≥€льност≥ї, а також у р≥зному р≥вн≥ при вивченн≥ де€ких фахових дисципл≥н. ’оча саме фахова осв≥та буде необх≥дною умовою проф≥лактики, запоб≥ганн€, попередженн€ надзвичайних ситуац≥й вважаЇмо за необх≥дне прид≥лити увагу даному питанню в ц≥й дисципл≥н≥.

ѕередов≥ сусп≥льства наполегливо ведуть пошуки найкращих метод≥в анал≥зу ≥ управл≥нн€ ризиком соц≥ально-еколог≥чних систем. Ќеобх≥дн≥сть застосуванн€ ризик ор≥Їнтованого п≥дходу (–ќѕ) в питанн€х безпеки розум≥ють вчен≥, ≥нженери, фах≥вц≥ р≥зних галузей знань, виробництва, сфер д≥€льност≥.

 онцепц≥Їю ризик ор≥Їнтованого п≥дходу в питанн€х управл≥нн€ безпекою Ї пор≥вн€нн€ поточного ризику з припустимим (прийн€тним), зроблен≥ на п≥дстав≥ цього в≥дпов≥дн≥ висновки та прийн€т≥ до виконанн€ р≥шенн€, а методолог≥Їю –ќѕ служить ≥нформац≥йний анал≥з безпеки.

≤снуЇ два шл€хи встановленн€ гранично прийн€тного ризику Ц декларативний та обірунтований. ” раз≥ декларативного п≥дходу значенн€ прийн€тного ризику встановлюЇтьс€ в≥дпов≥дно до нормативно-правових акт≥в Ц закон≥в, стандарт≥в, правил, норм, €кими визначен≥ гранично допустим≥ (максимальн≥ чи м≥н≥мальн≥) параметри певних чинник≥в. ” раз≥ обірунтованого п≥дходу значенн€ прийн€тного ризику визначаЇтьс€ шл€хом сп≥вставленн€ окремих вид≥в ризику з р≥вн€ми природного ризику.  ≥нцеве значенн€ оптимального гранично прийн€тного ризику встановлюЇтьс€ балансовими розрахунками м≥ж витратами, €к≥ необх≥дно нести на п≥дтриманн€ зазначеного р≥вн€ безпеки ≥ величинами в≥двернутих збитк≥в.

–озгл€немо ц≥кавий наступний повчальний приклад.

”с≥ знають, (чи в≥дчувають) що Ђ≥мов≥рн≥стьї Ц це Ђщосьї, що може бути, а може й не бути. ≤мов≥рн≥сн≥ закони стають строгими при тенденц≥њ числа досл≥д≥в (≥спит≥в) до неск≥нченост≥. ≤ншими словами, при пор≥вн€но невеликому терм≥н≥ устаткуванн€ “ = 25 Ц 30 рок≥в ≥мов≥рност≥ –1 = 10-6 1/р≥к та –2 = 10-8 1/р≥к здаютьс€ такими, що мають несуттЇву (незрозум≥лу) р≥зницю, адже н≥ та н≥ ≥нша под≥€ не повинна реал≥зуватис€ за час “ = 25 рок≥в. “а чи Ї сенс в цих цифрах? „и варто витрачати зусилл€ дл€ њхнього одержанн€? јдже може вийти, що под≥€ менш ймов≥рна реал≥зуЇтьс€, а б≥льш ймов≥рна не в≥дбудетьс€ за цей час. ўоб в≥дпов≥сти на це питанн€ проведемо невелике психолог≥чне досл≥дженн€.

”€в≥мо, що ¬ам необх≥дно стрибати з л≥така на парашут≥, €кий ¬и можете вибрати з двох шухл€д. ” перш≥й знаход€тьс€ т≥, що не розкриваютьс€ з ≥мов≥рн≥стю –3 = 0,01 (один з≥ ста), а в друг≥й знаход€тьс€ т≥, що не розкриваютьс€ з ≥мов≥рн≥стю –4 = 0,0001 (один з 10 тис€ч). “а хоча ¬и розум≥Їте, що це всього лише ≥мов≥рност≥, та що напевно, в обох випадках парашут спрацюЇ, ¬и в≥зьмете парашут ≥з другоњ шухл€ди. ≤ навпаки, €кщо ¬ам запропонують виб≥р парашут≥в не уточнивши њхню над≥йн≥сть, ¬и першим же питанн€м уточните не кол≥р њхн≥х купол≥в, а показники над≥йност≥ спрацьовуванн€. “обто показник над≥йност≥ маЇ вир≥шальне значенн€ дл€ ¬ашого св≥домого вибору в даному випадку.

ƒетально ≥ ірунтовно проблеми ризику ≥ людського чинника розробл€ютьс€ в галуз€х з високою ц≥ною помилки в раз≥ надзвичайноњ ситуац≥њ, що характерно дл€ космонавтики, ав≥ац≥њ, €дерноњ енергетики тощо.  лючовим моментом впровадженн€ –ќѕ в ”крањн≥ стало прийн€тт€ в листопад≥ 2001 р. р≥шенн€ колег≥њ ƒержкоматомрегулюванн€ ”крањни про планом≥рне впровадженн€ –ќѕ в практику експлуатац≥њ ј≈— ≥ регулюючу д≥€льн≥сть. Ќа п≥дстав≥ цього р≥шенн€ в 2002 р. була розроблена ѕрограма впровадженн€ ризик ор≥Їнтованих п≥дход≥в, а у 2005 р. ƒержавний ком≥тет €дерного регулюванн€ ”крањни п≥дтвердив прихильн≥сть принципам –ќѕ ≥ визначив пр≥оритетним напр€мом своЇњ д≥€льност≥ виконанн€ ѕрограми –ќѕ.

’оча в широку практику принципи –ќѕ ще не вв≥йшли, вони одержали визнанн€ в розвинених крањнах при вир≥шенн≥ проблем безпеки в сусп≥льств≥. Ќадал≥ можливе широке впровадженн€ ц≥Їњ теор≥њ у р≥зн≥ сфери громадського житт€ Ц дл€ оц≥нки шкоди в≥д засух, повеней, ураган≥в, п≥дтоплень, еп≥дем≥й, ≥нших лих, де воно матиме значний економ≥чний ефект.

«астосуванн€ нових небезпечних технолог≥й вимагаЇ нових метод≥в управл≥нн€, адекватних цим технолог≥€м. «абезпеченн€ безпеки шл€хом використанн€ ризик ор≥Їнтованого п≥дходу передбачаЇ превентивне втручанн€ з врахуванн€м р≥вн€ розвитку науки ≥ технолог≥й. “акий п≥дх≥д може дати дес€тикратну економ≥ю кошт≥в на збереженн€ безпеки та л≥кв≥дац≥ю негативних насл≥дк≥в надзвичайних ситуац≥й.

¬ наш час ≥снують €к математичн≥ методи, так ≥ методи обчислень дл€ створенн€ ≥мов≥рн≥сних схем моделюванн€. Ќеобх≥дне т≥льки наукове обірунтуванн€ њхнього вибору ≥ над≥йн≥ експериментальн≥ дан≥ дл€ того, щоб уводити в≥дпов≥дн≥ параметри в ц≥ модел≥. –изик ор≥Їнтований п≥дх≥д в наш час Ц основа орган≥зац≥њ безпеки складних техн≥чних систем, контролю за њх д≥€льн≥стю та запоб≥ганн€ виникненн€ техногенних надзвичайних ситуац≥й.

”правл≥нн€ ризиком

ќсновним питанн€м теор≥њ ≥ практики безпеки життЇд≥€льност≥ Ї питанн€ п≥двищенн€ р≥вн€ безпеки. ѕор€док пр≥оритет≥в при розробц≥ будь-€кого проекту вимагаЇ, щоб вже на перших стад≥€х розробки продукту або системи у в≥дпов≥дний проект, наск≥льки це можливо, були включен≥ елементи, що виключають небезпеку. Ќа жаль, це не завжди можливо. якщо ви€влену небезпеку неможливо виключити повн≥стю, необх≥дно знизити ймов≥рн≥сть ризику до припустимого р≥вн€ шл€хом вибору в≥дпов≥дного р≥шенн€. ƒос€гти ц≥Їњ мети, €к правило, в будь-€к≥й систем≥ чи ситуац≥њ можна к≥лькома шл€хами. “акими шл€хами, наприклад, Ї:

- повна або часткова в≥дмова в≥д роб≥т, операц≥й та систем, €к≥ мають високий ступ≥нь небезпеки;

- зам≥на небезпечних операц≥й ≥ншими Ц менш небезпечними;

- удосконаленн€ техн≥чних систем та об'Їкт≥в;

- розробка та використанн€ спец≥альних засоб≥в захисту;

- заходи орган≥зац≥йно-управл≥нського характеру, в тому числ≥ контроль за р≥внем безпеки, навчанн€ людей з питань безпеки, стимулюванн€ безпечноњ роботи та повед≥нки.

 ожен ≥з зазначених напр€м≥в маЇ своњ переваги ≥ недол≥ки, ≥ тому часто заздалег≥дь важко сказати, €кий з них кращий. як правило, дл€ п≥двищенн€ р≥вн€ безпеки завжди використовуЇтьс€ комплекс цих заход≥в та засоб≥в.

ƒл€ того щоб надати перевагу конкретним заходам та засобам або певному њх комплексу, пор≥внюють витрати на ц≥ заходи та засоби ≥ р≥вень зменшенн€ шкоди, €кий оч≥куЇтьс€ в результат≥ њх запровадженн€.

“акий п≥дх≥д до зменшенн€ ризику небезпеки зветьс€ управл≥нн€ ризиком.

 

–ис. 2.2 граф≥чно ≥люструЇ модель ≥ндексу витрат, що оч≥куютьс€, €ка базуЇтьс€ на вартост≥ витрат у систем≥ пор≥вн€но з в≥рог≥дн≥стю цих втрат. ѕрийн€тна варт≥сть небезпечноњ ситуац≥њ визначена ≥ндексом п'€ть (насправд≥ можна використовувати будь-€кий ≥ндекс, це призведе лише до зм≥ни нахилу л≥н≥њ). ѕриклад на цьому малюнку маЇ в≥дношенн€ т≥льки до матер≥альних втрат. ћожлива шкода персоналу (смерть, травми, захворюванн€) в даному приклад≥ не розгл€даЇтьс€. ¬ раз≥ шкоди персоналу значенн€ втрат у систем≥ та пов'€зан≥ з цим витрати пови≠нн≥ бути перегл€нут≥ через важлив≥сть збереженн€ людського житт€.

Ќа ц≥й г≥потетичн≥й ≥люстрац≥њ показана система, в €к≥й допускаЇтьс€ прийн€тною ймов≥рн≥сть небезпечноњ ситуац≥њ 1 з 1000 (ризик 10-3), €кщо витрати менш≥ або дор≥внюють 5000 долар≥в. “ак само була запроектована втрата 5 млн. долар≥в, €кщо можлив≥сть такоњ ситуац≥њ Ц 1 з 1 млн. (ризик 10-6) була б прийн€тним ризиком. ¬икористовуючи цю концепц≥ю €к базову л≥н≥ю, можна визначити €к≥сн≥ та к≥льк≥сн≥ меж≥ дл€ будь-€ких ≥нших ситуац≥й. ѕроте, оск≥льки залежн≥сть вартост≥ витрат в≥д ризику встановлюЇтьс€ на фаз≥ розробки проекту, в процес≥ його реал≥зац≥њ ≥нод≥ стаЇ очевидним, що де€к≥ обставини змушують зб≥льшити ризик пор≥вн€но з програмованим.

–ис. 2.2. ≤ндекс втрат, що оч≥куютьс€

 

≤ншим аспектом того, €к встановлюЇтьс€ сп≥вв≥дношенн€ витрат з розм≥ром прийн€тного ризику, Ї можлив≥сть контролюванн€ чи л≥кв≥дац≥њ ризику.

ƒе€к≥ небезпеки, що мають в≥дносно низький р≥вень ризику, вважаютьс€ неприпустимими, тому що њх досить легко контролювати та л≥кв≥дувати.

Ќаприклад, хоча ризик удару блискавкою, ймов≥рн≥сть €кого становить 1 на 14 млн., може вважатис€ в≥дносно низьким, люди р≥дко знаход€тьс€ на вулиц≥ п≥д час грози. ¬ даному раз≥, незважаючи на те, що ризик невеликий, необх≥дн≥сть л≥кв≥дац≥њ його базуЇтьс€ на тому, що ц≥на повного нехтуванн€ такою небезпекою дуже висока (смерть або серйозн≥ ф≥зичн≥ пошкодженн€), а ц≥на контролю чи л≥кв≥дац≥њ цього ризику, навпаки, незначна (наприклад, треба просто залишитись у прим≥щенн≥). ѕроте, €кщо головн≥ буд≥вельн≥ операц≥њ повинн≥ зд≥йснюватис€ за щ≥льним граф≥ком, варт≥сть зменшенн€ можливост≥ враженн€ людини блискавкою розгл€даЇтьс€ з точки зору р≥зних перспектив.

Ќавпаки, ≥снують ≥нш≥ небезпеки, €к≥ вважаютьс€ допустимими, хоча мають великий потенц≥ал ризику, через те що њх важко або практично неможливо усунути.

як приклад, можна навести д≥њ ≥з запуску косм≥чного л≥тального апарату. « точки зору експлуатац≥њ ц≥лоњ системи р≥вень ризику, пов'€заний ≥з запуском ≥ посадкою косм≥чного човника, на дек≥лька пор€дк≥в перевищуЇ ризик польоту на ав≥ал≥н≥њ, а ризики, €к≥ м≥стить у соб≥ пол≥т на ав≥ал≥н≥њ, ризик п≥лотуванн€ легкого одномотор≠ного л≥така. јле в даному раз≥ такий ризик приймаЇтьс€ тому, що, по-перше, його практично неможливо усунути на даному р≥вн≥ розвитку космонавтики, ≥ по-друге, кожен пол≥т косм≥чного човника в≥дкриваЇ нов≥ перспективи дл€ розвитку багатьох галузей науки, техн≥ки, оборони, народного господарства.

ќтже, варт≥сть не Ї Їдиним та головним критер≥Їм встановленн€ прийн€тного ризику. ¬ажливу роль, €к показано вище, в≥д≥граЇ оц≥нка процесу, пов'€зана з визначенн€м та контролем ризику.

ƒл€-того щоб ч≥тк≥ше у€вити соб≥, €к на практиц≥ використовуЇтьс€ методика управл≥нн€ ризиком, розгл€немо приклад, пов'€заний з ризиком небезпеки лише одн≥Їњ технолог≥чноњ операц≥њ Ц операц≥њ покритт€ мебл≥в к≥лькома шарами лаку в процес≥ њх виготовленн€. ÷ей приклад покаже не лише, €к потр≥бно використовувати методику управл≥нн€ ризиком, а й те, коли ≥ €к використовуютьс€ засади окремих напр€м≥в безпеки життЇд≥€льност≥, а саме: охорони прац≥, захисту навколишнього середовища та цив≥льного захисту.

”€в≥мо, що п≥дприЇмець бажаЇ побудувати невелику фабрику з виробництва мебл≥в.  ≥нцевий процес виготовленн€ мебл≥в передбачаЇ стад≥ю покритт€ њх к≥лькома шарами лаку. ќсновн≥ небезпеки сучасних лакувальних матер≥ал≥в Ц токсичн≥сть, горюч≥сть, здатн≥сть до вибуху. ¬же на стад≥њ проектуванн€ виробництва, а саме при вибор≥ конкретного виду та марки лаку, ц≥ небезпечн≥ властивост≥ матер≥алу сл≥д враховувати пор€д з ≥ншими його характеристика≠ми Ц варт≥стю, технолог≥чн≥стю, результуючою €к≥стю товару, що виробл€Їтьс€ тощо.

¬иб≥р технолог≥њ нанесенн€ лаку на мебл≥ також пов'€заний з вибором б≥льш безпечного вар≥анта, а також в≥дпов≥дних засоб≥в ≥ндив≥дуального та колектив≠ного захисту прац≥вник≥в. якщо власник п≥дприЇмства побажаЇ взагал≥ уник≠нути небезпеки шк≥дливого впливу пар≥в лаку на прац≥вник≥в у процес≥ лакуванн€, то в≥н зможе скористатись автоматичною фарбувальною л≥н≥Їю. ќднак таке обладнанн€ досить дороге, ≥ тому дл€ невеликого п≥дприЇмства, €ке лише починаЇ промислову д≥€льн≥сть, установка його практично неможлива, особливо в умовах жорсткоњ конкуренц≥њ.  р≥м того, сл≥д пам'€тати, що використанн€ автоматичноњ л≥н≥њ не виключаЇ повн≥стю вс≥ небезпеки, а навпаки, може призвести до по€ви нових небезпек, наприклад, до небезпеки враженн€ електричним струмом при наладц≥ та проф≥лактичних роботах на н≥й.

—кор≥ш за все нанесенн€ лаку буде зд≥йснювати оператор за допомогою пульверизатора у фарбувальн≥й камер≥. ƒл€ захисту оператора передус≥м не≠обх≥дно вибрати в≥дпов≥дний зас≥б захисту орган≥в диханн€. –есп≥ратор Ц найдешевший з можливих засоб≥в Ц в даному раз≥ не може бути запропонований, оск≥льки в≥н не захищаЇ обличч€ та оч≥. ћожлив≥сть використанн€ ф≥льтруючо≠го протигаза буде визначатись характеристиками пар≥в лаку, але скор≥ш за все такий протигаз у даному випадку буде малоефективним, Ц потр≥бен буде ≥золюючий протигаз. ≤золююч≥ протигази бувають шлангов≥, та автономн≥. ќтже, необх≥дно вир≥шувати, чи встановлювати стац≥онарну систему забезпеченн€ оператора пов≥тр€м за допомогою шлангового протигаза, чи використати авто≠номний дихальний апарат.

Ќе сл≥д забувати, що Ї ≥нш≥ прац≥вники фабрики, €к≥ не ма≠ють пр€мого в≥дношенн€ до процесу лакуванн€, але змушен≥ працювати у безпосеред≠н≥й близькост≥ до фарбувальноњ камери. ¬они також можуть зазнавати впливу токсичних випарувань. ўоб виключити можлив≥сть негативного впливу па≠р≥в лаку на ≥нших прац≥вник≥в, фарбувальна камера повинна мати ефективну систему вентил€ц≥њ та в≥дпов≥дне обладнанн€, €ке запоб≥гаЇ проникненню ≥н≠шого виробничого персоналу у небезпечну зону п≥д час проведенн€ лакуваль≠них операц≥й. “аким обладнанн€м можуть, серед ≥ншого, бути: 1) попереджу≠вальн≥ знаки, розташован≥ у зон≥ роб≥т, €к≥ нагадують персоналу про небезпеку та/або потребують використанн€ ≥ндив≥дуальних засоб≥в захисту; 2) сигналь≠н≥ або попереджувальн≥ вогн≥, €к≥ будуть вмикатис€ кожен раз, коли в≥дбува≠Їтьс€ лакуванн€, дл€ того щоб перешкодити решт≥ сп≥вроб≥тник≥в проникнути у зону роб≥т; 3) оголошенн€ по вс≥й фабриц≥, €ке ≥нформуЇ прац≥вник≥в про початок ≥ к≥нець небезпечноњ операц≥њ.

« метою зменшенн€ ризику вибуху та пожеж≥ електричне та вентил€ц≥йне обладнанн€, €ке знаходитьс€ у фарбувальн≥й камер≥ та пор€д з нею, повинно мати в≥дпов≥дне вибухопожежозахисне виконанн€. —л≥д зазначити, що вар≠т≥сть, наприклад, двох електричних двигун≥в, що мають однаков≥ технолог≥ч≠н≥ параметри, але один маЇ в≥дкрите виконанн€, а другий Ц особливе вибухозахисне, може р≥знитис€ у к≥лька дес€тк≥в раз≥в.

«апровадженн€ наведених вище техн≥чних заход≥в забезпеченн€ безпеки прац≥вник≥в не виключаЇ необх≥дност≥ зд≥йсненн€ спец≥альних орган≥зац≥йних та сан≥тарно-г≥г≥Їн≥чних заход≥в: а) розробки ≥ запровадженн€ технолог≥чних карт та ≥нструкц≥й з техн≥ки безпеки; б) навчанн€ та ≥нструктажу персоналу; в) контролю за дотриманн€м та виконанн€м встановлених правил безпеки при проведенн≥ роб≥т; г) забезпеченн€ прац≥вник≥в сан≥тарно-г≥г≥Їн≥чним обладнанн€м та в≥дпов≥дними процедурами, а також ≥ншими заходами та засобами, €к≥ вимагаютьс€ чинними нормативними документами з охорони прац≥.

”с≥ наведен≥ вище питанн€ безпеки належать до компетенц≥њ охорони прац≥, але забруднене пов≥тр€, €ке буде вилучатись з фарбувальноњ камери може становити небезпеку дл€ людей, €к≥ живуть або з тих чи ≥нших причин знаход€тьс€ поблизу цього виробництва. ÷е вже сфера д≥њ ≥ншого законодавства, а саме: «аконодавства про захист навколишнього середовища, ≥нших нормативних документ≥в та ≥нших орган≥в контролю.

ƒл€ того щоб отримати дозв≥л на запровадженн€ нового технолог≥чного процесу, п≥дприЇмцю необх≥дно узгодити можлив≥сть ≥ к≥льк≥сть викид≥в з органами сан≥тарного нагл€ду та захисту навколишнього середовища. ” даному раз≥ мова йде про можлив≥сть забрудненн€ пов≥тр€, ≥, можливо, цей приклад не зовс≥м показовий, бо в ≥нших виробництвах можуть використовуватис€ значно агресивн≥ш≥ речовини або в набагато б≥льших к≥лькост€х, н≥ж т≥, про €к≥ йдетьс€ тут, але все ж цей приклад наочно демонструЇ ризики, з €кими пов'€зане будь-€ке виробництво, ≥ необх≥дн≥сть застосуванн€ методики управл≥нн€ ними.

«ахист пов≥тр€ного басейну в≥д забруднень регламентуЇтьс€ гранично допустимими концентрац≥€ми (√ƒ ) шк≥дливих речовин в атмосферному пов≥тр≥ населених пункт≥в, гранично допустимими викидами (√ƒ¬) шк≥дливих речовин та тимчасово узгодженими викидами шк≥дливих речовин в≥д джерел забруднень. «наченн€ √ƒ  речовин, що забруднюють пов≥тр€, встановлен≥ в≥дпов≥дними державними та м≥ждержавними стандартами ≥ сан≥тарними нормами. Ќорми √ƒ¬ розробл€ютьс€ дл€ кожного джерела забрудненн€, виход€чи з того, щоб його викиди в сум≥ з викидами вс≥х ≥нших джерел забрудненн€, що розташован≥ в цьому район≥, не призвели до утворенн€ у приземному шар≥ пов≥тр€ населеного пункту перевищенн€ √ƒ , а в м≥сц€х розташуванн€ санатор≥њв, будинк≥в в≥д≠починку та в зонах в≥дпочинку м≥ст з населенн€м понад 200 тис. мешканц≥в ц≥ концентрац≥њ не повинн≥ перевищувати 0,8 √ƒ .

ƒл€ того щоб виключити або зменшити можлив≥сть впливу шк≥дливих речовин на людей та навколишнЇ середовище в раз≥ авар≥њ, стих≥йного лиха чи катастрофи, на п≥дприЇмств≥ зг≥дно з вимогами законодавства ≥ нормативних акт≥в з питань цив≥льного захисту та охорони прац≥ власником мають бути опрацьован≥ ≥ затверджен≥ план попередженн€ надзвичайних ситуац≥й ≥ план (≥нструкц≥€) л≥кв≥дац≥њ авар≥й (надзвичайних ситуац≥й).

” план≥ попередженн€ надзвичайних ситуац≥й розгл€даютьс€ можлив≥ авар≥њ та ≥нш≥ надзвичайн≥ ситуац≥њ техногенного ≥ природного походженн€, прогнозуютьс€ насл≥дки, визначаютьс€ заходи щодо њх попередженн€, терм≥ни виконанн€, а також сили ≥ засоби, що залучаютьс€ до цих заход≥в.

” план≥ (≥нструкц≥њ) л≥кв≥дац≥њ авар≥й (надзвичайних ситуац≥й) мають бути перел≥чен≥ вс≥ можлив≥ авар≥њ та ≥нш≥ надзвичайн≥ ситуац≥њ, визначен≥ д≥њ посадових ос≥б ≥ прац≥вник≥в п≥дприЇмства п≥д час њх виникненн€, обов'€зки профес≥йних авар≥йно-р€тувальних формувань або прац≥вник≥в ≥нших п≥дприЇмств, установ ≥ орган≥зац≥й, €к≥ залучаютьс€ до л≥кв≥дац≥њ надзвичайних ситуац≥й.

–озробивши вс≥ необх≥дн≥ орган≥зац≥йн≥, сан≥тарно-г≥г≥Їн≥чн≥ та техн≥чн≥ заходи забезпеченн€ безпеки прац≥вник≥в ≥ узгодивши њх з м≥сцевою ≥нспекц≥Їю ƒержавного ком≥тету з промисловоњ безпеки та г≥рничого нагл€ду, виконавши розрахунки √ƒ¬ шк≥дливих речовин ≥ узгодивши њх з в≥дпов≥дними органами охорони здоров'€ та захисту навколишнього середовища, розробивши ≥ узгодивши з органами цив≥льного захисту план попередженн€ надзвичайних ситуац≥й ≥ план (≥нструкц≥ю) л≥кв≥дац≥њ авар≥й (надзвичайних ситуац≥й), п≥дприЇмець, €кщо немаЇ ≥нших перешкод, може розпочинати виробництво продукц≥њ.

јле йому не сл≥д забувати також про можлив≥сть несанкц≥онованого до≠ступу до шк≥дливих речовин, у тому числ≥, з метою крад≥жки, ¬ де€ких випадках, наприклад, €кщо йдетьс€ про рад≥оактивн≥ речовини, сильнод≥юч≥ отруйн≥ речовини, агрох≥м≥кати тощо, п≥дприЇмець несе в≥дпов≥дальн≥сть за належне њх збереженн€, транспортуванн€ та контроль за ними.

 

як≥сний анал≥з небезпек

¬ище було показано, що жодна система чи операц≥€ не гарантуЇ абсолютноњ безпеки. “а все ж доки ми не маЇмо 100% безпеки, ми намагаЇмос€, наск≥льки це можливо, наблизитис€ до ц≥Їњ мети, « плином часу р≥зн≥ заходи та методи, €к≥ використовуютьс€ дл€ вир≥шенн€ в≥дпов≥дних задач, удосконалюютьс€, зб≥льшуючи наш≥ можливост≥ у досл≥дженн≥ систем, визначенн≥ небезпек, виключенн≥ або контрол≥ за цими небезпеками, зниженн≥ ризику до прийн€тного р≥вн€ при робот≥ з цими системами. јнал≥з небезпек починають з попереднього досл≥дженн€, €ке дозвол€Ї в основному ≥дентиф≥ку≠вати джерела небезпек. ѕот≥м, при необх≥дност≥, досл≥дженн€ можуть бути поглиблен≥ ≥ може бути виконаний детальний €к≥сний анал≥з. ћетоди цих анал≥з≥в та прийоми, €к≥ використовуютьс€ при њх виконанн≥, в≥дом≥ п≥д р≥зними назвами. Ќижче наведен≥ основн≥ з цих загальних ≥нструмент≥в.

“ипи анал≥зу:

- попередн≥й анал≥з небезпек (ѕјЌ)

- системний анал≥з небезпек (—јЌ)

- п≥дсистемний анал≥з небезпек (ѕ—јЌ)

- анал≥з небезпеки роб≥т та обслуговуванн€ (јЌ–ќ).

ћетоди та прийоми, що використовуютьс€ при анал≥зах:

- анал≥з пошкоджень та викликаного ними ефекту (јѕ¬≈)

- анал≥з дерева в≥дмов (јƒ¬)

- анал≥з ризику помилок (ј–ѕ)

- прорахунки менеджменту та дерево ризику (ѕћƒ–)

- анал≥з поток≥в та перешкод енерг≥њ (јѕѕ≈)

- анал≥з поетапного наближенн€ (јѕЌ)

- програмний анал≥з небезпек (ѕрјЌ)

- анал≥з загальних причин поломки (ј«ѕѕ)

- причинно-насл≥дковий анал≥з (ѕЌј)

- анал≥з дерева под≥й (јƒѕ).

ќзнайомимось з основами двох з наведених вище методик, а саме: з попередн≥м анал≥зом небезпек (ѕјЌ) та анал≥зом дерева в≥дмов (јƒ¬).

ѕопередн≥й анал≥з небезпек Ч це анал≥з загальних груп небезпек, присутн≥х в систем≥, њх розвитку та рекомендац≥њ щодо контролю. ѕјЌ Ї першою спробою в процес≥ безпеки систем визначити та класиф≥кувати небезпеки, €к≥ мають м≥сце в систем≥.

ѕјЌ звичайно виконуЇтьс€ у такому пор€дку:

- вивчають техн≥чн≥ характеристики об'Їкта, системи чи процесу, а також джерела енерг≥њ, що використовуютьс€, робоче середовище, матер≥али, встановлюють њхн≥ небезпечн≥ та шк≥длив≥ властивост≥;

- визначають закони, стандарти, правила, д≥€ €ких поширюЇтьс€ на даний об'Їкт, систему чи процес;

- перев≥р€ють техн≥чну документац≥ю на в≥дпов≥дн≥сть њњ зако≠нам, правилам, принципам ≥ нормам безпеки;

- складають перел≥к небезпек, в €кому зазначають ≥дентиф≥кован≥ джерела небезпек (системи, п≥дсистеми, компоненти), чинни≠ки, що викликають шкоду, потенц≥йн≥ небезпечн≥ ситуац≥њ, ви€вле≠н≥ недол≥ки.

ѕри проведенн≥ ѕјЌ особливу увагу прид≥л€ють на€вност≥ вибухо-пожежнонебезпечних та токсичних речовин, ви€вленню компонент≥в об'Їкта, в €ких можлива њх присутн≥сть, потенц≥йна небезпечна си≠туац≥€ в≥д неконтрольованих реакц≥й чи при перевищенн≥ тиску.

ѕ≥сл€ того, €к ви€влен≥ крупн≥ системи об'Їкта, €к≥ Ї джерелами небезпеки, њх можна розгл€дати окремо ≥ досл≥джувати б≥льш детально за допомогою ≥нших метод≥в анал≥зу, перел≥к €ких наведено вище.

≤снують базов≥ запитанн€, на €к≥ обов'€зково необх≥дно в≥дпов≥сти, коли провод€ть ѕјЌ, незважаючи на те що де€к≥ з них можуть здаватис€ занадто простими. якщо ц≥ запитанн€ не розгл€нути, то ≥снуЇ ризик неповного анал≥зу безпеки системи. ¬с€ простота чи очевидн≥сть маЇ схильн≥сть приховувати де€кий р≥вень прихованоњ небезпеки. Ѕазов≥ запитанн€, €к≥ мають бути вир≥шен≥, включають наступн≥:

- €кий процес/система анал≥зуютьс€?

- чи залучен≥ до ц≥Їњ системи люди?

- що система повинна зазвичай робити?

- чого система не повинна робити н≥коли?

- чи ≥снують стандарти, правила, норми, €к≥ мають в≥дношенн€ до системи?

- чи використовувалась система ран≥ше?

- що система виробл€Ї?

- €к≥ елементи включено в систему?

- €к≥ елементи вилучено ≥з системи?

- що може спричинити по€ву небезпеки?

- €к оц≥нюЇтьс€ ц€ по€ва?

- що ≥ де Ї джерелами та перешкодами енерг≥њ?

- чи ≥снуЇ критичний час дл€ безпечност≥ операц≥й?

- €к≥ загальн≥ небезпеки притаманн≥ систем≥?

- €к може бути покращений контроль?

- чи сприйме кер≥вництво цей контроль?

ѕровести ѕјЌ доц≥льно вже п≥дчас виконанн€ розд≥лу Ђќхорона прац≥ї дипломноњ роботи бакалавра. ѕроведенн€ ѕјЌ може бути спрощено ≥ формал≥зовано завд€ки використанню матриц≥ попередньоњ небезпеки, спец≥альних анкет, списк≥в ≥ таблиць.

јнал≥з дерева в≥дмов (јƒ¬) вважаЇтьс€ одним з найб≥льш корисних анал≥тичних ≥нструмент≥в у процес≥ системноњ безпеки, особливо при оц≥нц≥ надзвичайно складних або детал≥зованих систем. «авд€ки тому що в≥н використовуЇ дедуктивний лог≥чний метод (тобто поступово рухаЇтьс€ в≥д загального до часткового), в≥н дуже корисний при досл≥дженн≥ можливих умов, €к≥ можуть призвести до небажаних насл≥дк≥в або €ким-небудь чином вплинути на ц≥ насл≥дки. як в≥домо б≥льшост≥ профес≥йних ≥нженер≥в з охорони прац≥, €к≥ мають досв≥д розсл≥дувань нещасних випадк≥в, небажан≥ под≥њ р≥дко в≥дбуваютьс€ п≥д впливом т≥льки одного чинника. „ерез це при анал≥з≥ дерева в≥дмов в процес≥ системноњ безпеки небажану под≥ю в≥днос€ть до к≥нцевоњ под≥њ. ќск≥льки анал≥тик починаЇ ≥дентиф≥кувати окрем≥ под≥њ, €к≥ спри€ли к≥нцев≥й под≥њ, може бути побудовано дерево в≥дмов. –озташовуючи кожний фактор у в≥дпов≥дному м≥сц≥ дерева, досл≥дник може точно визначити, де в≥дбулись будь-€к≥ пошкодженн€ в систем≥, €кий зв'€зок ≥снуЇ м≥ж под≥€ми ≥ €ка взаЇмод≥€ в≥дбулась (чи не в≥дбулась, але може в≥дбутись).

—творенн€ дерева в≥дмов починаЇтьс€ з визначенн€ к≥нцевоњ под≥њ. ÷€ под≥€ може мати широкий та загальний характер Ц в≥дмова чи пошкодженн€ системи, або вузький та специф≥чний, коли порушуЇтьс€ функц≥онуванн€ компонента X. ÷€ к≥нцева под≥€ буде розташовуватись на верх≥вц≥ дерева в≥дмов, а вс≥ наступн≥ под≥њ, €к≥ ведуть до головноњ, будуть розташовуватись €к г≥лки на дерев≥. –ис. 2.3 ≥люструЇ початок простого дерева в≥дмов, з розташуванн€ к≥нцевоњ под≥њ, пот≥м тих под≥й, €к≥ впливають на те, що ц€ под≥€ в≥дбудетьс€, та нерозвинутих под≥й ≥ дал≥ аж до перв≥сних (основних) под≥й.

 

–ис. 7.3.  онцепц≥€ дерева в≥дмов

 

 оли користувач крокуЇ в≥д к≥нцевоњ под≥њ вниз, буде матер≥ал≥зуючись кожен р≥вень дерева. ƒл€ того щоб перейти в≥д одного р≥вн€ до наступного, анал≥тик повинен пост≥йно ставити фундаментальне запитанн€: Ђўо могло б призвести до зд≥йсненн€ ц≥Їњ под≥њ?ї як т≥льки причинн≥ под≥њ ≥дентиф≥кован≥, вони розм≥щуютьс€ у в≥дпов≥дн≥й позиц≥њ на дерев≥ в≥дмов.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-23; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 509 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќадо любить жизнь больше, чем смысл жизни. © ‘едор ƒостоевский
==> читать все изречени€...

2094 - | 1820 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.043 с.