Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


—Ќ≤ƒ Ч синдром набутого ≥мунодеф≥циту




Ђ„ума XX ≥ вже XXI стол≥тт€ї Ч —Ќ≤ƒ Ч за роки своЇњ ≥стор≥њ перетворивс€ на один з найнебезпечн≥ших чинник≥в, що негативно впливають на розвиток особистост≥ й сусп≥льства в усьому св≥т≥.

ѕерше пов≥домленн€ про —Ќ≤ƒ з'€вилос€ у —получених Ўтатах јмерики 1981 року, в≥дтод≥ в≥н став еп≥дем≥Їю св≥тового масштабу.

„есть в≥дкритт€ в≥русу, €кий викликаЇ —Ќ≤ƒ, належить французькому вченому професору ѕастер≥вського ≥нституту в ѕариж≥ Ћюку ћонтанье (1983). ћенш ан≥ж за р≥к над≥йшло ще одне пов≥домленн€ про в≥дкритт€ в≥русу, що викликаЇ —Ќ≤ƒ, з јмерики в≥д професора Ќац≥онального ≥нституту раку –оберта √алло.

ќтже, —Ќ≤ƒ Ч смертельне захворюванн€ людини, що викликаЇтьс€ ¬≤Ћ (в≥русом ≥мунодеф≥циту людини).

Ўл€хи переданн€ ¬≤Ћ-≥нфекц≥њ:|

Чпри статевому контакт≥ з ≥нф≥кованою людиною

Ч п≥д час переливанн€ кров≥ та п≥д час пересадки орган≥в та тканин

Чпри неодноразовому використанн≥ голок та шприц≥в наркоманами, нанесенн≥ татуюванн€

Ч при пошкодженн≥ шк≥рних покрив≥в, слизових оболонок медичним ≥нструментом, забрудненим ¬≤Ћ, при контакт≥ з ≥нф≥кованими ¬≤Ћ тканинами та органами

Ч в≥д ≥нф≥кованоњ матер≥ Ч плоду п≥д час ваг≥тност≥ чи при годуванн≥ грудним молоком.

’вороба не передаЇтьс€: через рукостисканн€, через поц≥лунок, через њжу, через предмети домашнього вжитку, при купанн≥ в басейн≥, душ≥, через спортивн≥ предмети; через укуси комах, при догл€д≥ за хворими в раз≥ дотриманн€ правил особистоњ г≥г≥Їни.

¬≤Ћ може вразити кожного, хто практикуЇ повед≥нку, пов'€зану з п≥двищеним ризиком: використовуЇ голки та шприци п≥сл€ ≥нших ос≥б, вступаЇ у статев≥ контакти з випадковими особами або з ≥нф≥кованими особами без використанн€ презерватива.

” багатьох людей п≥сл€ першого ≥нф≥куванн€ симптоми не ви€вл€ютьс€. ѕроте у декого впродовж одного-двох м≥с€ц≥в п≥сл€ зараженн€ розвиваЇтьс€ захворюванн€, що нагадуЇ грип, спостер≥гаЇтьс€ п≥двищенн€ температури, головний б≥ль, зб≥льшенн€ периферичних л≥мфатичних вузл≥в. ÷≥ €вища, €к правило, тривають в≥д одного тижн€ до м≥с€ц€, а пот≥м зникають.

Ѕ≥льш ст≥йка ≥ т€жка симптоматика у дорослих може виникнути ≥ через дес€ть рок≥в п≥сл€ зараженн€, а у д≥тей з вродженою ¬≤Ћ- ≥нфекц≥Їю Ч через два роки. “ривал≥сть такого безсимптомного пер≥оду маЇ значн≥ ≥ндив≥дуальн≥ коливанн€. ” де€ких ос≥б кл≥н≥чна картина розгортаЇтьс€ вже в перш≥ м≥с€ц≥ п≥сл€ зараженн€, у той час €к ≥нш≥ не ви€вл€ють ознак захворюванн€ впродовж 10 рок≥в ≥ б≥льше. ѕрот€гом безсимптомного пер≥оду в≥рус активно розмножуЇтьс€, вражаючи та руйнуючи все нов≥ кл≥тини ≥мунноњ системи.

ѕоступово, у м≥ру виснаженн€ ≥мунноњ системи, розвиваютьс€ найр≥зноман≥тн≥ш≥ ускладненн€. ƒл€ багатьох людей першими симптомами ≥нфекц≥њ Ї зб≥льшенн€ л≥мфатичних вузл≥в, загальна квол≥сть, втрата маси т≥ла, част≥ п≥двищенн€ температури, п≥тлив≥сть, пост≥йн≥ або повторн≥ ≥нфекц≥њ з ураженн€м слизовоњ оболонки рота, висипанн€ шк≥ри та њњ лущенн€, запальн≥ г≥неколог≥чн≥ захворюванн€, що не п≥ддаютьс€ л≥куванню, а також еп≥зоди короткочасноњ втрати пам'€т≥.

“ерм≥н Ђ—Ќ≤ƒї застосовуЇтьс€ до найп≥зн≥ших стад≥й ¬≤Ћ-≥нфекц≥њ, коли розвиваютьс€ смертельно небезпечн≥ хвороби, €к≥ називаютьс€ опортун≥стичними ≥нфекц≥€ми. «деб≥льшого це ≥нфекц≥њ та ≥нваз≥њ, €к≥ р≥дко завдають шкоди здоровим люд€м. ” хворих на —Ќ≤ƒ ц≥ ≥нфекц≥њ часто мають т€жкий переб≥г ≥ призвод€ть до смерт≥, оск≥ль≠ки ≥мунна система наст≥льки пригн≥чена ¬≤Ћ, що орган≥зм ви€вл€≠Їтьс€ неспроможним впоратись з нашест€м бактер≥й, в≥рус≥в, грибк≥в, паразит≥в та ≥нших м≥кроорган≥зм≥в. ’вор≥ на —Ќ≤ƒ надзвичайно схильн≥ до р≥зноман≥тних новоутворень (саркома  апош≥, рак шийки матки, зло€к≥сн≥ л≥мфоми тощо), €к≥ в≥др≥зн€ютьс€ особливою агресивн≥стю ≥ ст≥йк≥стю до л≥куванн€.

 оли —Ќ≤ƒ уперше з'€вивс€ у —Ўј, препарат≥в дл€ боротьби з ≥мунодеф≥цитом не ≥снувало, а засоб≥в дл€ л≥куванн€ спровокованих ним ≥нфекц≥й було дуже мало. јле за останн≥ роки вченими було розроблено методи л≥куванн€ €к самоњ ¬≤Ћ-≥нфекц≥њ, так ≥ асоц≥йованих ≥нфекц≥йних захворювань та новоутворень. ќднак за допомогою в≥домих сьогодн≥ препарат≥в неможливо повн≥стю вил≥кувати ¬≤Ћ-≥нф≥кованих та хворих на —Ќ≤ƒ.

ќск≥льки ефективноњ вакцини проти —Ќ≤ƒу не ≥снуЇ, Їдиним способом запоб≥гти ≥нфекц≥њ Ї уникненн€ ситуац≥й, що несуть ризик зараженн€, таких, €к сп≥льне використанн€ голок та шприц≥в або практика небезпечних статевих стосунк≥в.

¬супереч поширен≥й думц≥ про неспроможн≥сть науки подолати —Ќ≤ƒ, хочетьс€ в≥рити, що ц€ хвороба буде переможена в найближчому майбутньому.

“реба пам'€тати, що сьогодн≥ вир≥шенн€ проблеми попередженн€ —Ќ≤ƒу залежить в≥д кожного з нас. «доровий спос≥б житт€, критичне ставленн€ до себе ≥ оточенн€ в план≥ ≥нтимних статевих в≥дносин, в≥дпов≥дальне виконанн€ своњх обов'€зк≥в тими, чи€ трудова д≥€льн≥сть пов'€зана з ризиком передач≥ ≥нфекц≥њ (медики, перукар≥ та ≥нш≥), допоможуть створити над≥йний засл≥н в≥д —Ќ≤ƒу.

—Ќ≤ƒ Ч це н≥би тест дл€ людей на здоровий глузд та сов≥сть.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-23; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 361 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—воим успехом € об€зана тому, что никогда не оправдывалась и не принимала оправданий от других. © ‘лоренс Ќайтингейл
==> читать все изречени€...

2170 - | 1986 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.012 с.