Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


 омплексною оц≥нкою небезпеки Ї ризик (R), €кий визначаЇтьс€ €к добуток частоти виникненн€ небезпеки на шкоду, що вона завдаЇ




R = p . E

 

ƒл€ под≥й, що вже в≥дбулис€, визначенн€ ймов≥рност≥ не становить значних утруднень. ƒл€ цього треба мати щодо них в≥дпов≥дн≥ статистичн≥ дан≥. «начно складн≥ше визначити ймов≥рн≥сть под≥й, що оч≥куютьс€, але ще не трапл€лис€. Ќаприклад ймов≥рн≥сть в≥дмови складноњ системи, що вперше проектуЇтьс€, такоњ €к косм≥чний апарат нового типу, адронний колайдер, чи технолог≥чний процес, що вперше плануЇтьс€ тощо або ж под≥й, €к≥ мають ймов≥рн≥сть 10-5 Ц 10-6, тобто таких, €к≥ можуть в≥дбутис€ один раз на 100 000 Ц 1 000 000 рок≥в, а час ≥снуванн€ обТЇкта, на €кому може в≥дбутис€ ц€ под≥€, становить всього лише к≥лька рок≥в.

¬арт≥сний спос≥б визначенн€ шкоди також маЇ певн≥ недол≥ки, особливо, коли питанн€ стосуЇтьс€ вартост≥ житт€. як пор≥вн€ти варт≥сть житт€ немовл€ти, людини повноњ творчих сил, енерг≥њ та пенс≥онера? „и однакова варт≥сть людини, що мешкаЇ в розвинен≥й крањн≥ ≥ маЇ певний запас матер≥альних благ, ≥ людини з економ≥чно в≥дсталоњ крањни. ѕрийн€вши умовно дл€ к≥льк≥сноњ оц≥нки таких небезпек ≈ = 1, використовують величину, €ку називають коеф≥ц≥Їнтом ≥ндив≥дуального ризику. “аким чином виходить що, коеф≥ц≥Їнт ≥ндив≥дуального ризику Ц це в≥дношенн€ к≥лькост≥ реал≥зованих небажаних насл≥дк≥в дл€ житт€ одн≥Їњ людини до вс≥х можливих за певний пер≥од часу, або ж Ц частота реал≥зац≥њ небезпек.

Ќаведена формула дозвол€Ї розрахувати розм≥ри загального та групового ризику. ѕри оц≥нц≥ загального ризику величина N визначаЇ максимальну к≥льк≥сть ус≥х под≥й, а при оц≥нц≥ групового ризику Ц максимальну к≥льк≥сть под≥й у конкретн≥й груп≥, що вибрана ≥з загальноњ к≥лькост≥ за певною ознакою. «окрема, в групу можуть входити люди, що належать до одн≥Їњ профес≥њ, в≥ку, стат≥; групу можуть складати також транспортн≥ засоби одного типу; один клас суб'Їкт≥в господарськоњ д≥€льност≥ тощо.

’арактерним прикладом визначенн€ загального та групового ризику може служити розрахунок числового значенн€ виробничого травматизму Ц тобто ймов≥рност≥ ушкодженн€ здоровТ€ чи смерт≥ прац≥вника п≥д час виконанн€ ним трудових обовТ€зк≥в. Ќа в≥дм≥ну в≥д оц≥нки виробничого ризику при оц≥нц≥ профес≥йного ризику враховуЇтьс€ т€жк≥сть насл≥дк≥в (показник стану здоровТ€ ≥ втрати працездатност≥ прац≥вник≥в), тобто шкода.

” Ќац≥ональн≥й допов≥д≥ Ђ—тан техногенноњ та природноњ небезпеки в ”крањн≥ в 2010 роц≥ї сказано, що смертн≥сть населенн€ крањни в≥д зовн≥шн≥х причин у побут≥ склала 42 826 ос≥б. ¬иход€чи з загальноњ чисельност≥ населенн€ того ж року Ц 45 778 534 особи, визначаЇмо що ризик смертност≥ у побут≥ в наш≥й крањн≥ становить

R = 42 826 / 45 778 534 = 9,36 . 10-4.

 ≥льк≥сть загиблих на виробництв≥ того ж року склала 644 особи. ѕри к≥лькост≥ працюючих на виробництв≥ 14 400 000 чолов≥к ризик смертност≥ на виробництв≥ складаЇ

R = 644 / 14 400 000 = 4,47 . 10-5,

що в 21 раз менше н≥ж у побут≥.

ќск≥льки ймов≥рн≥сть Ц величина безрозм≥рна, виходить, що одиниц€ вим≥рюванн€ ризику ≥ потенц≥йноњ шкоди повинна бути одн≥Їю ≥ т≥Їю ж. якщо ми говоримо про небезпеку опром≥ненн€, то ризик визначаЇтьс€ у величин≥ поглинутоњ дози ≥он≥зуючого опром≥ненн€, €кщо про небезпеку повен≥, то Ц площею залитоњ водою територ≥њ, €кщо про небезпеку загибел≥ людей, то одиниц€ вим≥рюванн€ Ц к≥льк≥сть смертей.

яким повинен чи, в≥рн≥ше, може бути ризик? „и можуть цифри, що визначають в тому чи ≥ншому випадку допустимий ризик, бути меншими ≥ що дл€ цього необх≥дно зробити? ” св≥тов≥й практиц≥ прийн€то користуватис€ принципом ALARA (As Low As Reasonably Achievable ): ЂЅудь-€кий ризик повинен бути знижений наст≥льки, наск≥льки це Ї практично дос€жним або ж до р≥вн€, €кий Ї наст≥льки низьким, наск≥льки це розумно дос€жнеї.

ƒл€ ц≥лей пор≥вн€нн€ ризик≥в р≥зного походженн€, дл€ пор≥вн€нн€ р≥зних небезпек запропонована наступна шкала (табл. 2.1)

“аблиц€ 2.1





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-23; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 440 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ћюди избавились бы от половины своих непри€тностей, если бы договорились о значении слов. © –ене ƒекарт
==> читать все изречени€...

2277 - | 2075 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.007 с.