Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ƒжерела небезпеки, небезпечн≥ та шк≥длив≥ фактори




Ќј÷≤ќЌјЋ№Ќ»… “≈’Ќ≤„Ќ»… ”Ќ≤¬≈–—»“≈“ ” –јѓЌ»

Ђ »ѓ¬—№ »… ѕќЋ≤“≈’Ќ≤„Ќ»… ≤Ќ—““”“ї

 ј‘≈ƒ–ј ќ’ќ–ќЌ» ѕ–ј÷≤,

ѕ–ќћ»—Ћќ¬ќѓ “ј ÷»¬≤Ћ№Ќќѓ Ѕ≈«ѕ≈ѕ »

«ацарний ¬. ¬.

Ѕ≈«ѕ≈ ј ∆»““™ƒ≤яЋ№Ќќ—“≤

( ќЌ—ѕ≈ “ Ћ≈ ÷≤…)

 ињв - 2012 «м≥ст

Ћекц≥€ є1. ¬ступ до дисципл≥ни.  атегор≥йно-пон€т≥йний апарат, таксоном≥€ небезпек. —истемний анал≥з в безпец≥ життЇд≥€льност≥ ЕЕЕЕЕЕЕЕЕ.. 3

Ћекц≥€ є2.  ≥льк≥сна оц≥нка небезпек. «астосуванн€ ризик ор≥Їнтованого п≥дходу дл€ побудови ≥мов≥рн≥сних структурно-лог≥чних моделей виникненн€ та розвитку Ќ—. ”правл≥нн€ ризиком. як≥сний анал≥з небезпекЕЕЕЕЕЕ 16

Ћекц≥€ є3. ѕриродн≥ загрози та характер њх про€в≥в ≥ д≥њ на людей тварин, рослин та обСЇкти економ≥киЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ 44

Ћекц≥€ є4. “ехногенн≥ небезпеки. ’≥м≥чна безпекаЕЕЕЕЕЕЕЕ.. 66

Ћекц≥€ є5. “ехногенн≥ небезпеки. ѕожеж≥ та вибухи –ад≥ац≥йна безпека 79

Ћекц≥€ є 6. —оц≥ально-пол≥тичн≥ небезпеки, њхн≥ види та характеристики. —оц≥альн≥ та психолог≥чн≥ фактори ризику. ѕовед≥нков≥ реакц≥њ населенн€ у Ќ—.Ќебезпеки, викликан≥ залежност€ми. —оц≥альн≥ хвороби та еп≥дем≥њ. Ќебезпеки сучасного урбан≥зованого середовищаЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ...ЕЕЕЕ. 96

Ћекц≥€ є7. ћенеджмент безпеки. ѕравове забезпеченн€ та орган≥зац≥йно-функц≥ональна структура захисту населенн€ та територ≥й у надзвичайних ситиуац≥€хЕ...ЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ. 121

Ћекц≥€ є8. ќсновн≥ принципи ≥ положенн€ захисту населенн€ ≥ територ≥й у раз≥ надзвичайноњ ситуац≥њ. ѕ≥дготовка населенн€ до д≥й в умовах надзвичайноњ ситуац≥њ. “ехнолог≥€ прийн€тт€ управл≥нських р≥шень. ≤нформац≥€ про загрозу або виникненн€ надзвичайноњ ситуац≥њ, повед≥нка та д≥њ в цих умовахЕЕЕЕЕ 136

 

 


Ћекц≥€ є1

¬ступ до дисципл≥ни

Ќизка катастроф техногенного та природного походженн€, зростанн€ числа соц≥альних небезпек, пов'€заних з економ≥чними ≥ пол≥тичними суперечност€ми ≥ негараздами характерн≥ дл€ останн≥х рок≥в XX ≥ початку XXI стол≥тт€.

—татистика св≥дчить про те, що р≥вень смертност≥, травматизму, авар≥й ≥ катастроф в ”крањн≥ набагато перевищуЇ аналог≥чн≥ показники розвинутих крањн. «а темпами вимиранн€ людей ”кра≠њна входить в першу дес€тку крањн св≥ту, а дит€ча смертн≥сть в н≥й найвища в ™вроп≥. «а результатами ¬сеукрањнського перепису населенн€, що в≥дбувс€ у грудн≥ 2001 р.,чисельн≥сть сп≥вв≥тчизник≥в ско≠ротилас€ майже на 4 млн., а зараз це скороченн€ с тановить б≥льше н≥ж 6 млн.

” так≥й ситуац≥њ зрозум≥лим Ї те, що кожна людина ≥, безперечно, людина з вищою осв≥тою повинна усв≥домлювати важлив≥сть питань безпеки життЇд≥€льност≥. «важаючи на це, ЂЅезпека життЇд≥€ль≠ност≥ї в≥дноситьс€ до рекомендованих навчальних дисципл≥н, €к≥ вивчаютьс€ в ус≥х вищих навчальних закладах крањни в цикл≥ про≠фес≥йноњ та практичноњ п≥дготовки фах≥вц≥в осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йних р≥вн≥в молодшого спец≥ал≥ста та бакалавра. ЂЅезпека життЇд≥€ль≠ност≥ї узагальнюЇ дан≥ в≥дпов≥дноњ науково-практичноњ д≥€льност≥, формуЇ пон€ттЇво-категор≥йний, теоретичний ≥ методолог≥чний апа≠рат, необх≥дний дл€ вивченн€ у подальшому охорони прац≥, захисту навколишнього середовища, цив≥льного захисту та ≥нших дисципл≥н, €к≥ вивчають конкретн≥ небезпеки ≥ способи захисту в≥д них.

¬иход€чи з сучасних у€влень, безпека життЇд≥€льност≥ Ї багато≠гранним обТЇктом розум≥нн€ ≥ сприйн€тт€ д≥йсност≥, €кий потребуЇ ≥нтеграц≥њ р≥зних стратег≥й, сфер, аспект≥в, форм ≥ р≥вн≥в п≥знанн€. —кладовими ц≥Їњ галуз≥ Ї р≥зноман≥тн≥ науки про безпеку.

” всьому св≥т≥ велика увага прид≥л€Їтьс€ вивченню дисципл≥н, повТ€заних з питанн€ми безпеки. ƒо них належать:

- гуман≥тарн≥ (ф≥лософ≥€, культуролог≥€, л≥нгв≥стика);

- природнич≥ (математика, ф≥зика, х≥м≥€, б≥олог≥€);

- ≥нженерн≥ науки (оп≥р матер≥ал≥в, ≥нженерна справа, електро≠н≥ка);

- науки про людину (медицина, психолог≥€, ергоном≥ка, педа≠гог≥ка);

- науки про сусп≥льство (соц≥олог≥€, економ≥ка, право).

Ќауки про безпеку мають сп≥льну та окрем≥ частини (рис. 1.1).

√уман≥тарн≥, природнич≥, ≥нженерн≥ науки, науки про людину та про сусп≥льство Ї складовими галуз≥ знань, €ка зветьс€ безпекою життЇд≥€льност≥, свого роду кор≥нн€м генеалог≥чного дерева знань у сфер≥ безпеки життЇд≥€льност≥. « цього кор≥нн€ Ђпророслиї також ≥нш≥ науки сучасного бутт€ так≥ €к еколо≠г≥чна культура, соц≥альна еколог≥€ тощо.

     

 роною цього дерева Ї охорона прац≥, г≥г≥Їна прац≥, пожежна безпека, ≥нженерна психолог≥€, цив≥льний захист (цив≥льна оборона), основи медич≠них знань, охорона навколишнього природного середовища, про≠мислова еколог≥€, соц≥альна та комунальна г≥г≥Їна ≥ багато ≥нших дисципл≥н.

ћета дисципл≥ни ЂЅезпека життЇд≥€льност≥ї пол€гаЇ в тому, щоб сформувати у людини св≥доме й в≥дпов≥дальне ставленн€ €к до питань особистоњ безпеки так ≥ безпеки тих, хто њњ оточуЇ, навчити людину розп≥знавати й оц≥нювати потенц≥йн≥ небезпеки,визначати шл€х над≥йного захисту в≥д них, ум≥ти в раз≥ потреби надати допомогу соб≥ та ≥ншим, а також оперативно л≥кв≥довувати насл≥дки про€ву небезпек у р≥зноман≥тних сферах людськоњ д≥€льност≥.

«авданн€ дисципл≥ни ЂЅезпека життЇд≥€льност≥ї у вищ≥й школ≥ пол€гаЇ в тому, щоб навчити студент≥в:

- ≥дентиф≥кувати потенц≥йн≥ небезпеки, тобто розп≥знавати њх вид, визначати величину ≥ ймов≥рн≥сть њхнього про€ву;

- визначати небезпечн≥, шк≥длив≥ ≥ вражаюч≥ чинники, що породжуютьс€ джерелами цих небезпек;

- розум≥ти причини й механ≥зм д≥њ непбезпечних чинник≥в на людину;

- прогнозувати можлив≥сть ≥ насл≥дки впливу небезпечних та шк≥дливих чинник≥в на орган≥зм людини;

- використовувати нормативно-правову базу захисту людини й навколишнього середовища;

- розробл€ти заходи ≥ застосовувати засоби захисту в≥д д≥њ небезпечних, шк≥дливих та вражаючих чинник≥в;

- запоб≥гати виникненню надзвичайних ситуац≥й, а в раз≥ њх виникненн€ вживати адекватних заход≥в ≥ виконувати д≥њ, спр€мован≥ на њх л≥кв≥дац≥ю;

- використовувати у своњй практичн≥й д≥€льност≥ правов≥, громадсько-пол≥тичн≥, соц≥ально-економ≥чн≥, техн≥чн≥, природоохоронн≥, медико-проф≥лактчн≥ й осв≥тньо виховн≥ заходи, спр€мован≥ на забезпеченн€ здорових ≥ безпечних умов ≥снуванн€ людини.

—пец≥ал≥ст, що вивчив цей курс здатний д≥€ти в умовах небезпеки та захистити житт€ своЇ та оточуючих.

ѕередус≥м зупинимос€ на основних терм≥нах та положенн€х, на €ких базуЇтьс€ ЂЅезпека життЇд≥€льност≥ї.

 

“ерм≥ни та визначенн€

∆итт€ Ї вищою формою ≥снуванн€ матер≥њ пор≥вн€но з ≥ншими формами такими €к ф≥зична, х≥м≥чна, енергетична, хвильова тощо.

∆итт€ Ц це одна ≥з форм ≥снуванн€ матер≥њ, €ку в≥др≥зн€Ї в≥д ≥нших здатн≥сть до розвитку, розмноженн€, росту, розвитку, активноњ регул€ц≥њ свого складу та функц≥й, р≥зних форм руху, можлив≥сть пристосу≠ванн€ до середовища та на€вн≥сть обм≥ну речовин ≥ реакц≥њ на по≠дразненн€.

≤снуЇ багато р≥зноман≥тних визначень цього терм≥ну. ћи зупинимось на наведеному вище, зазначивши також, що €к в≥дм≥чав Ќ. ‘. –еймерс житт€ Ч це особлива форма руху матер≥њ з≥ специф≥чним обм≥ном речовин, самов≥дновленн€м, системним управл≥нн€м, саморозвитком, ф≥зичною ≥ функц≥ональною дискретн≥стю живих ≥стот ≥ њх сусп≥льних конгломерат≥в. ( онгломерат Ц обТЇднанн€ однакових за формою чи структурою обТЇкт≥в.)

«≥ сказаного виведемо головне: житт€ можна розгл€дати €к посл≥довний, упор€дкований обм≥н речовин ≥ енерг≥њ. Ќев≥д'Їмною властив≥стю усього живого Ї активн≥сть. Ђ”с≥ жив≥ ≥стоти повинн≥ д≥€ти або ж загинути. ћиша повинна перебува≠ти у стан≥ руху, птах л≥тати, риба плавати ≥ нав≥ть рослина повинна ростиї (—елье √. ќт мечты к открытию. Ч ћ., 1987. Ч —. 32). ќтже, активн≥сть Ї властив≥стю усього живого, тобто терм≥н Ђжитт€ї вже де€кою м≥рою передбачаЇ активну д≥€льн≥сть.

Ћюдсь≠ка активн≥сть маЇ особлив≥сть, €ка в≥др≥зн€Ї њњ в≥д активност≥ решти живих орган≥зм≥в та ≥стот. ÷€ особлив≥сть пол€гаЇ в тому, що люди≠на не лише пристосовуЇтьс€ до навколишнього середовища, а й трансформуЇ його дл€ задоволенн€ власних потреб, активно взаЇ≠мод≥Ї з ним, завд€ки чому ≥ дос€гаЇ св≥домо поставленоњ мети, що виникла внасл≥док про€ву у нењ певноњ потреби.

як елемент природи ≥ ланка в глобальн≥й еколог≥чн≥й систем≥ людина в≥дчуваЇ на соб≥ вплив закон≥в природного св≥ту. ¬одночас завд€ки своњй активност≥, €ка поЇднуЇ њњ б≥олог≥чну, соц≥альну та ду≠ховно-культурну сутност≥, людина сама впливаЇ на природу, зм≥ню≠ючи та пристосовуючи њњ в≥дпов≥дно до закон≥в сусп≥льного розвит≠ку дл€ задоволенн€ своњх матер≥альних ≥ духовних потреб. ¬ цьому пол€гаЇ в≥дм≥нн≥сть активност≥ людини в≥д активност≥ решти живих ≥стот планети. ÷€ активн≥сть зветьс€ д≥€льн≥стю.

ƒ≥€льн≥сть Ї специф≥чно людською формою активност≥, необх≥дною умовою ≥снуванн€ людського сусп≥льства, зм≥ст €коњ пол€гаЇ у доц≥льн≥й зм≥н≥ та перетворенн≥ в ≥нтересах людини навколишнього середовища.

јнал≥зуючи терм≥ни Ђжитт€ї та Ђд≥€льн≥стьї робимо висновок про значенн€ терм≥ну ЂжиттЇд≥€льн≥стьї.

∆иттЇд≥€льн≥сть - властив≥сть людини не просто д≥€ти в життЇвому середовищ≥, €ке њњ оточуЇ, а процес збалансо≠ваного ≥снуванн€ та самореал≥зац≥њ ≥ндив≥да, групи людей, сусп≥льства ≥ людства загалом в Їдност≥ њхн≥х життЇвих потреб ≥ можливостей.

ƒ≥€лн≥сть €к правило в≥дбуваЇтьс€ в умовах на€вност≥ певних джерел, що можуть завдати шкоду людин≥, системам, що забезпечують житт€ людини, продуктам њњ д≥€льност≥ тощо.

ѕотенц≥йне джерело шкоди Ц €вища, процеси, обТЇкти,властивост≥, здатн≥ за певних умов завдавати шкоди життю людини, системам що забезпечують њњ житт€, продуктам њњ д≥€льност≥ тощо.

—тан середовища за умови в≥дсутност≥ потенц≥йних джерел шкоди можна вважати безпечним. јле таким стан навколишнього середовища можна у€вити лише теоретично. –еально д≥€льн≥сть людини в≥дбуваЇтьс€ в умовах на€вност≥ джерел, що можуть завдати шкоду.

“ому п≥д безпекою розум≥Їтьс€ збалансований (за експертною оц≥нкою) стан люди≠ни, соц≥уму, держави, природних, антропогенних систем тощо.

÷е одне з багатьох ≥снуючих нараз≥ визначень пон€тт€ безпека. ƒуже часто його (безпеку) формулюють €к в≥дсутн≥сть небезпеки. ’оча таке формулюванн€ не зовс≥м коректне, вище було сказано, що реально д≥€льн≥сть людини в≥дбуваЇтьс€ в умовах на€вност≥ джерел, що можуть завдати шкоду, тобто на€вност≥ небезпеки, таке формулюванн€ Ї досить красноречивим. “ому дамо визначенн€ пон€ттю небезпека.

Ќебезпека Ч негативна властив≥сть живоњ та неживоњ матер≥њ, що здатна спричин€ти шкоду сам≥й матер≥њ: люд€м, природному се≠редовищу, матер≥альним ц≥нност€м.

Ќебезпека ≥снуЇ у простор≥, реал≥зуЇтьс€ у вигл€д≥ поток≥в енерг≥њ. ѓй п≥дл€гаЇ все живе ≥ неживе. Ћише р≥зн≥ обТЇкти на одну ≥ ту ж небезпеку реагують по р≥зному.

ƒжерелами (нос≥€ми) небезпек Ї:

- природн≥ процеси та €вища;

- елементи техногенного середовища;

- людськ≥ д≥њ, що приховують у соб≥ загрозу небезпеки;

- соц≥ально Ц пол≥тичн≥ д≥њ, процеси, €вища;

- комб≥нован≥ д≥њ, процеси та€вища.

Ѕезпека життЇд≥€льност≥ (Ѕ∆ƒ) Ч це галузь знанн€ та науково - практична д≥€льн≥сть, спр€мована на формуванн€ безпеки ≥ попере≠дженн€ небезпеки шл€хом вивченн€ загальних законом≥рностей виникненн€ небезпек, њхн≥х властивостей, насл≥дк≥в њхнього впливу на орган≥зм людини, основ захисту здоровТ€ та житт€ людини ≥ середовища њњ проживанн€ в≥д небезпек.

Ѕезпека життЇд≥€льност≥ Ч нев≥д'Їмна складова характеристика стратег≥чного напр€му людства, що визначений ќќЌ €к Ђсталий людський розвитокї (Sustainable Human Development).

—талий ро́звиток Ч такий розвиток, €кий веде не т≥льки до економ≥чного, а й до соц≥ального, культурного, духовного зростанн€, спри€Ї гуман≥зац≥њ ментал≥тету громад€н ≥ збагаченню позитивного загальнолюдського досв≥ду.

—талий ро́звиток Ч загальна концепц≥€ стосовно необх≥дност≥ встановленн€ балансу м≥ж задоволенн€м сучасних потреб людства ≥ захистом ≥нтерес≥в майбутн≥х покол≥нь, включаючи њх потребу в безпечному ≥ здоровому довк≥лл≥. –€д теоретик≥в ≥ прихильник≥в сталого розвитку вважають його найб≥льш перспективною ≥деолог≥Їю 21 стол≥тт€ ≥ нав≥ть усього третього тис€чол≥тт€, €ка, з поглибленн€м науковоњ обірунтованост≥, вит≥снить ус≥ ≥снуюч≥ св≥тогл€дн≥ ≥деолог≥њ, €к так≥, що Ї фрагментарними, неспроможними забезпечити збалансований розвиток цив≥л≥зац≥њ.

—талий розвиток Ч це керований розвиток. ќсновою його керованост≥ Ї системний п≥дх≥д та сучасн≥ ≥нформац≥йн≥ технолог≥њ, €к≥ дозвол€ють дуже швидко моделювати р≥зн≥ вар≥анти напр€мк≥в розвитку, з високою точн≥стю прогнозувати њхн≥ результати та вибрати найб≥льш оптимальний.

ƒжерела небезпеки, небезпечн≥ та шк≥длив≥ фактори

ƒл€ того щоб про€вилась шкода джерела потенц≥йноњ небезпеки, потр≥бен конкретний вражаючий фактор, €кий власне ≥ призводить до збитк≥в.

ѕ≥д вражаючими факторами розум≥ють так≥ чинники життЇвого середовища, €к≥ за певних умов завдають шкоди €к люд€м, так ≥ системам життЇзабезпеченн€ людей, призвод€ть до матер≥альних збитк≥в.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-23; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 559 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

¬ моем словаре нет слова Ђневозможної. © Ќаполеон Ѕонапарт
==> читать все изречени€...

1978 - | 1943 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.017 с.