Порядок проведення експертизи якості товарів

При проведенні експертизи якості товарів, крім документів, що супроводжують партію товарів, включаючи договір, експерт повинен розглянути законодавчі та регламентуючі вимоги щодо цих товарів.

Залежно від поставленого замовником завдання при ви­зна­ченні показників якості товару з урахуванням вимог до якості, які містяться в нормативно-технічній документації або конт­рактних (договірних) умовах, експерт вибирає метод перевірки (вимірювальний або органолептичний) і вид перевірки (вибір­ко­ва або суцільна).

Органолептичний метод – визначення показників якості про­дукції, який здійснюється на основі аналізу сприйняття органів відчуттів, яким визначаються такі показники якості товару: зов­нішній вигляд (колір, форма, консистенція та ін.), запах, смак, звук, сприйняття на дотик, наявність дефектів.

Органолептичний метод не виключає можливості вико­рис­тан­ня технічних засобів (лупа, лінійка, ваги, мікроскоп, мікро­фон, слухова трубка та ін.), які підвищують сприйнятливість та можливості органів відчуття.

Вимірювальний метод – метод визначення показників якості продукції, що здійснюється на основі технічних засобів вимі­рювання. За допомогою вимірювального методу визначають такі показники якості як маса виробу, сила струму, швидкість автомобіля та ін.

Вибіркова перевірка – перевірка, під час якої висновок роб­лять за результатами перевірки однієї або декількох вибірок з поширенням результатів експертизи на всю партію, що до­зво­ля­ється у випадках, передбачених вимогами контрактів (дого­во­рів) і стандартами.

Якщо контрактом (договором) не передбачається перевірка якості вибірковим методом, то здійснюється суцільна перевірка.

Суцільна перевірка – перевірка кожної одиниці продукції в партії.

При проведенні експертизи якості товарів важливе значення має вибір виду випробувань (руйнівних або неруйнівних) та умов і місця їх проведення.

Руйнівні випробування – випробування з використанням руй­нівних методів контролю, під час яких може бути порушена придатність об’єкта до використання.

Неруйнівні випробування – випробування із застосуванням не­­руйнівних методів контролю, які не порушують придатність об’єк­та до використання.

Лабораторні випробування проводяться тоді, коли конт­ракт­ними (договірними) умовами або вимогами нормативно-техніч­ної документації якість регламентується фізико-хімічними, фі­зико-механічними, медико-біологічними та іншими показ­ни­ка­ми, які визначаються за допомогою лабораторних випробувань.

Для лабораторних випробувань відбір зразків (проб) про­во­диться безпосередньо експертом. Обсяг вибірки (кількість зраз­ків, маса чи міра проб), засоби упаковки та зберігання віді­бра­них зразків (проб) мають відповідати вимогам нормативно-тех­нічної документації.

Відібрані зразки (проби) мають супроводжуватися оформ­ле­ною етикеткою із вказівкою найменування товару, дати відбору зразків (проб), номер партії та інших даних, які вказують на при­належність відібраних зразків (проб) до пред’явленої на експер­тизу партії. Зразок (проба) має бути опломбований або опеча­та­ний особистим штампом експерта, або іншим чином, що забез­печить схоронність зразків (проб) від підробки (заміни).

В обов’язковому порядку оформлюється акт відбору зразків (проб) (додаток Б), який разом з відібраним зразком (пробою) експерт передає замовнику експертизи для відправлення на ви­пробовування (або для зберігання як арбітражного зразка).

На підставі протоколу випробувань, в якому відображені ре­зультати проведення лабораторних випробувань, оформлюється акт експертизи. Протокол випробувань є невід’ємною частиною акта експертизи. Його копія зберігається в Палаті разом з ар­хів­ним екземпляром акта експертизи. Про існування протоколу ла­бораторних випробувань експерт робить позначку в акті екс­пер­тизи. Експерт може, посилаючись на протокол випробувань, ві­до­­бразити в акті експертизи результати випробувань, але це не позбавляє його обов’язку додавати протокол до акта експер­тизи.

Відмова замовника від проведення лабораторних випро­бу­вань, якщо експерт вважає доцільними, є підставою для анулю­вання замовлення.

Експерт здійснює перевірку якості пред’явленого товару, ро­бить у робочому зошиті записи про наявність, характер, розміри та місце знаходження виявлених дефектів і причину їх ви­ник­нення; у разі потреби визначає втрату якості у відсотках, крім випадків, коли завдання експертизи передбачає інший порядок. На перевірених та забракованих експертом виробах, які мають дефекти та не відповідають вимогам нормативно-технічної до­ку­ментації або умовам контракту (договору), експертом ста­виться:

– особиста відмітка (штамп або підпис) – на споживчі то­ва­ри при узгодженні із замовником, якщо це можливо, не по­шкод­жуючи товарного вигляду виробів;

– особисте клеймо – на обладнання та на вироби з металу при узгодженні із замовником.

Особисті штампи та клейма виготовляє кожна Палата. Їх розмір і форма можуть бути будь-якими (овал, ромб, квадрат тощо), оптимальний розмір – 1,5 × 2,5 см.

Палата також встановлює порядок видачі та зберігання штам­пів та клейм. Під час перевірки технічного стану приладів, ма­шин та устаткування забороняється, якщо інше не передбачене умовами контракту (договору), розкривати без участі гаран­тій­ної майстерні або представника виробника частини та вузли, які мають пломби виробника.

Якщо були порушені умови транспортування або зберігання товару, що призвело до виникнення дефектів, експерт може про­водити експертизу якості тільки після приведення замовником товару в стан, який дозволить об’єктивно визначити його якість. Відмова замовника від виконання вказаної вище умови є під­ста­вою для анулювання заявки.

Експерт систематизує результати перевірки якості товару, під­раховує кількість товару, якість якого відповідає вимогам нор­мативних документів, та кількість товару, що не відповідає цим вимогам [10, 25, 48].

 

Питання для самоперевірки

1. Дайте основне визначення експертизи.

2. Що являється об’єктом експертизи?

3. Що таке товарознавча експертиза?

4. Класифікація товарознавчої експертизи.

5. Як поділяється експертиза в залежності від основи її про­ве­дення?

6. У яких випадках призначається додаткова експертиза?

7. У яких випадках призначається повторна експертиза?

8. У яких випадках призначається контрольна експертиза?

9. У яких випадках призначається комплексна експертиза?

10. Як поділяється товарна експертиза в залежності від номен­кла­тури вимог?

11. Дайте визначення понять щодо класифікації товару.

12. Дайте визначення понять щодо відбору проб.

13. Дайте визначення понять щодо відхилення по якості.

14. Відмінні особливості експертизи і контролю якості.