Торгово-промислові палати країн-членів СНД

Інститути торгово-промислових палат існують у кожній країні-члені СНД. В усі часи вони були надійними поміч­никами вітчизняних виробників у розвитку експортного потенціалу, роз­ширенні поставок продукції на експорт; організовували участь підприємств у міжнародних ярмарках за кордоном; здійсню­вали розробку та розповсюдження серед іноземних фірм рекламних видань. Спеціалісти палат здійснювали експертизу імпорто­ва­них із-за кордону обладнання, технологій і товарів на предмет відповідності їх за якістю, кількістю та комплектністю умовам укладених вимог.

У радянські часи зв’язок між державною планово-еконо­міч­ною системою та ринками Заходу забезпечувався діяльністю Торгово-промислової палати СРСР, заснованої у 1932 році. По­чаток економічних реформ сигналізував про нову епоху у роз­витку торгових палат цих країн. Зараз вони знаходяться на вістрі вирішення важливих державних завдань, пов’язаних з рефор­му­ванням економіки, розвитком зовніш­ньоекономічних зв’язків країн-членів СНД.

Правовою основою для створення та функціонування тор­гових палат країн-членів СНД є законодавчі акти та статути, які визначають порядок створення, правочинність, основні напрями та сфери діяльності, управління, структури виконавчих органів тощо.

Міжнародні об’єднання ТПП

Нині у світі функціонують понад 140 національних і близько 10 тис. регіональних ТПП. Найбільшою неурядовою міжна­род­ною організацією є Міжнародна торгова палата, заснована у Парижі в 1919 році. Вона є найавторитетнішою у світі орга­ні­за­цією підприємців; у ній представлені ТПП, ділові кола, компанії та банки з усіх країн світу.

З 2001 року до цієї організації входить і ТПП України.

У Міжнародної торгової палати найвищий консультативний статус в ООН. Вона підтримує тісні зв’язки з ГАТТ, із Ор­га­ні­за­цією еконо­мічного співробітництва і розвитку, з Європейським Союзом, іншими організаціями. Членство в ній відкриває пала­там доступ до розгалу­жених каналів інформації, збагачення між­народним досвідом.

Органами Міжнародної торгової палати є Конгрес (скли­ка­єть­ся раз у три роки), Рада (у складі представників усіх націо­наль­них комітетів та певного числа «прямих членів») на чолі з Президентом МТП, Виконавчий комітет (у складі представників найвпливовіших національних комітетів), Фінансовий комітет, Міжнародний секре­таріат на чолі з Генеральним секретарем.

Міжнародна торгова палата займається також виданням та роз­­повсюдження цілої низки спеціальних видань, таких як до­від­­ники тор­гових термінів, міжнародні арбітражні правила, транс­портні доку­менти тощо.

Асоціація європейських торгово-промислових палат (скоро­че­на офіційна назва – «Єврошамбр») – регіональне об’єднання торгово-про­мислових палат західноєвропейських країн. Засно­ва­на у 1958 році під назвою «Постійна конференція торгово-про­мислових палат Євро­пейського економічного співтовариства». Штаб-квартира «Євро­шамбр» розташована у Брюсселі (Бельгія).

Офіційні цілі Асоціації полягають у розробці узгодженої по­зиції її членів щодо проблем укріплення західноєвропейської ін­теграції та доведення її до відома основних інститутів ЄС (ко­мі­сії, Європар­ламенту, Ради), а також питань промислової та тор­гової політики у сфері послуг. Єврошамбр як лідируюча ор­га­нізація бере участь у роботі ряду консультативних комітетів у рамках Комісії ЄС.

Єврошамбр займається організацією конференцій, нарад та семі­нарів щодо внутрішньо-регіонального співтовариства тор­го­вих палат і сприяє підготовці і публікації економічних допо­ві­дей та досліджень, інформаційних бюлетенів та довідників, здій­снює стажування та навчання спеціалістів з програм, що фінан­суються із бюджету ЄС.

Членами Асоціації більшістю є національні федерації (союзи) тор­гово-промислових палат західноєвропейських та деяких ін­ших країн. Розрізняють повні члени (по одному від кожної краї­ни-члена ЄС), асоційовані члени (від більшості країн-членів ЕАСТ та ряду середзем­номорських країн, що уклали з ЄС угоду про соціально-економічне співтовариство), члени-кореспон­ден­ти. Різниця між повними, асо­ційованими членами та членами-кореспондентами полягає, перш за все, у повноті прав, яким во­ни користуються у межах Єврошамбр, і, відповідно, у ступені їх участі в її діяльності, роботі керівних органів, розмірі внеску до бюджету Асоціації.

Фінансові ресурси Єврошамбр складаються з членських внес­ків, які встановлюються верховним органом Асоціації, а також прибутків, отриманих завдяки діяльності підприємств, якими вона володіє.

Структура Єврошамбр включає:

– Генеральну асамблею – скликається два рази на рік у скла­ді всіх членів Асоціації;

– Виконавчий комітет – у складі керівників палат-членів Єв­ро­шамбр;

– Правління – у складі представників окремих палат-членів; займається координацією робочих груп;

– Секретаріат;

– робочі групи (транспорт та зв’язок, навколишнє сере­до­ви­ще, підготовка кадрів, оподаткування, туризм).

Торгово-промислова палата України співпрацює з Асоціа­ці­єю тор­гово-промислових палат Європи. Налагоджено зв’язки з аналогічними національними та регіональними структурами в багатьох країнах світу. Більш міцні зв’язки встановлені на ос­но­ві двосторонніх і бага­тосторонніх договорів з палатами, які до­помагають суб’єктам підприємницької діяльності в пошуку парт­нерів у сфері діяльності виробництва і торгівлі, обміну де­ле­гаціями, організації навчання, проведення виставок та ярмар­ків тощо [10, 25].

Питання для самоперевірки

1. Охарактеризуйте особливості функціонування торгово-про­ми­с­­лових палат у світі.

2. Які існують основні підходи до формування членської бази торгової палати?

3. Охарактеризуйте діяльність ТПП України.

4. Особливості функціонування торгово-промислових палат кра­їн СНД.

5. Сутність міжнародних об’єднань ТПП.