Предмет історії економіки був визначений вже в другій половині XIX ст. як еволюція господарської діяльності народів від первісної епохи до сучасності. Протягом 150 років існування зазначеної науки змінилося декілька її назв: історія господарського побуту, історія народного господарства, історія економіки. На думку П.І. Юхименка,економічна історія – це наука, яка вивчає економічне життя людей у всій його багатогранності, з найдавніших часів до наших днів.Історія економічної думки розкриває передумови та закономірності еволюції світової економічної науки, систематизує та аналізує економічні знання, знайомить із науковою спадщиною видатних учених-економістів, сприяє усвідомленню досягнень основних шкіл та напрямів економічної думки. Предметом історії економічної думки є історичний процес виникнення та розвитку системи економічних ідей, течій і шкіл, формування і розвиток економічної науки як особливої системи знань.
Метод – це шлях пізнання, спосіб та інструмент дослідження, наукова значущість та пізнавальна цінність якого визначаються насамперед його евристичним потенціалом, здатністю збагатити науку новими знаннями.
Узагальнюючи досвід теоретичної діяльності економістів різних шкіл і напрямів, слід виділити такі методи дослідження: метод спостереження економічних явищ, історико-генетичний, системно-структурний, проблемно-логічний, компаративний економічний аналіз, статистичний аналіз, експеримент.
Наприклад, застосування методу спостереження такого економічного явища, як банкрутство середнього класу внаслідок інфляції, що спричинило в свою чергу зростання соціального неспокою (безробіття), дозволило Дж. Кейнсу обґрунтувати теорію державного втручання в економіку.
Історико-генетичний метод дослідження дає змогу виявити історичні умови виникнення та розвитку економічних ідей, їх спадкоємність, загальні закономірності та історичну специфіку у змісті та пізнавальних пріоритетах економічних теорій, взаємозв’язок економічних учень з політикою та господарською практикою.
Системно-структурний метод дослідження сприяє усвідомленню еволюції економічної науки як цілісного системного процесу у всій різноманітності його внутрішніх і зовнішніх зв’язків, структур-
них елементів і рівнів.
Проблемно-логічний метод дослідження розкриває глибинні сутнісні характеристики історії розвитку економічної науки на основі виявлення внутрішньої логіки економічних теорій, їх категоріального та понятійного апаратів.
Компаративний (порівняльно-історичний) метод дослідження дає можливість виявити загальне й особливе у різних економічних ученнях, простежити роль традицій та революцій в історії ідей, взаємодію загального, особливого та одиничного в той чи інший період розвитку економічної науки.
Історичні факти є основою для економічної науки, та до них слід долучати економічний аналіз, бо саме через розвиток і перевірку економічних теорій можна впорядкувати і організувати сукупність даних і фактів у чітку систему. Цілісне розуміння економічної діяльності потребує використання економічних даних і статистичного аналізу. Кількісні характеристики економічної діяльності наведені в урядових статистичних збірниках. Практичне дослідження економічної діяльності потребує розвиненого апарата теорії ймовірності та економетрики.
Економічне життя суспільства надзвичайно складне, тому дослідники досить часто вдаються до контрольованого експерименту. Для його проведення певну кількість населення або суб’єктів господарювання ділять на дві або більше груп, кожна з яких досліджується в один і той же спосіб, за винятком одного фактора. Дослідник вимірює вплив фактора, що досліджується, за інших незмінних факторів. Про ведення експериментів в економіці ускладнюється тим, що складно
відтворити реальну економіку в лабораторних умовах. Незважаючи на це, економісти покладаються дедалі більше на експерименти. Наприклад, такі експерименти досить часто застосовують задля вивчення реакції різних верств населення на різні види урядових програм, що підтримують малозабезпечених.
Таким чином, застосування зазначених методів забезпечує прогрес економічної науки щодо дослідження історії економічної діяльності людства та історії економічної думки.
