Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


” ≤нд≥њ мусульмани здобували вищу осв≥ту в медресе ≥ монастирських учбових закладах (даргаб)




”  итањ в пер≥од Ђзолотого стол≥тт€ї (III-X в≥к) з'€вилис€ учбов≥ заклади ун≥верситетського типа. ” них випускники отримували вчену м≥ру фах≥вц€ з п'€ти класичних трактат≥в  онфуц≥€: Ђ нига зм≥нї, Ђ нига етикетуї, Ђ¬есна ≥ ос≥ньї, Ђ нига поез≥њї, Ђ нига ≥стор≥њї.

” ™вроп≥ впродовж XII-XV стол≥ть починають з'€вл€тис€ ун≥верситети. ѕроте в кожн≥й крањн≥ цей процес проходив по-р≥зному. як правило, система церковних шк≥л виступала €к вит≥к зародженн€ б≥льшост≥ ун≥верси≠тет≥в.

¬ к≥нц≥ XI Ч початку XII стол≥тт€ р€д кафедральних ≥ монастирських шк≥л ™вропи перетворюютьс€ на крупн≥ учбов≥ центри, €к≥ пот≥м почали називатис€ ун≥верситетами. Ќаприклад, саме так виник ѕаризький ун≥верситет (1200 р≥к), €кий вир≥с з об'Їднанн€ богословськоњ школи —орбонни з медичною ≥ юридичною школами. “ак само виникли ун≥верситети в Ќеапол≥ (1224 р≥к), ќксфорд≥ (1206 р≥к),  ембр≥дж≥ (1231 р≥к), Ћ≥сабон≥ (1290 р≥к).

ќснови ≥ права ун≥верситету п≥дтверджувалис€ прив≥ле€ми. ѕрив≥лењ були особливими документами, €к≥ закр≥плювали ун≥верситетську автоном≥ю (власний суд, управл≥нн€, право на присудженн€ вчених м≥р, на вив≥льненн€ студент≥в в≥д в≥йськовоњ служби). ћережа ун≥верситет≥в в ™вроп≥ поширилась досить швидко. якщо в XIII стол≥тт≥ нал≥чувалос€ 19 ун≥верситет≥в, то до XIV стол≥тт€ њх число зросло до 44.

≤з самого початку церква прагнула утримати ун≥верситетську осв≥ту п≥д своњм впливом. ≤ у наш час ¬атикан Ї оф≥ц≥йним покровите≠лем р€ду ун≥верситет≥в. Ќе дивл€чись на дан≥ обставини, по своњй орган≥з≥ц≥њ, програм≥ ≥ методам навчанн€ ун≥верситети раннього середньов≥чч€ вже були альтернативою св≥тськоњ осв≥ти церковному. ”н≥верситети протиставили схоластиц≥ д≥€льне ≥нтелектуальне ≥ духовне житт€. —аме завд€ки ним духовний св≥т ™вропи став набагато багатший.

≤стор≥€ перших ун≥верситет≥в т≥сно пов'€зана з творч≥стю мислител≥в, €к≥ надали новий поштовх до розвитку культури, науки ≥ осв≥ти, Ч –. Ѕекона, я. √уса, ј. ƒанте, ƒж. ”њнкл≥, Ќ.  оперника, ‘. ѕетрарки.

ѕерш≥ ун≥верситети були вельми моб≥льн≥, оск≥льки њх ≥стотною рисою був, певною м≥рою, наднац≥ональний ≥ демократичний характер. ¬ раз≥ загрози еп≥дем≥њ або в≥йни ун≥верситет м≥г перебратис€ в ≥нше м≥сто або нав≥ть крањну. ј м≥жнародн≥ студенти ≥ викладач≥ об'Їднувалис€ в нац≥ональних земл€цтва (нац≥њ, колег≥њ). Ќаприклад, в ѕаризькому ун≥верситет≥ нал≥чувалис€ 4 земл€цтва: французьке, п≥кард≥йське, англ≥йське ≥ н≥мецьке, а в ун≥верситет≥ Ѕолонському Ч 17.

” друг≥й половин≥ XIII стол≥тт€ в ун≥верситетах з'€вилис€ факультети, або коледж≥. ‘акультети присуджували вчен≥ ступен≥ Ч спочатку бакалавра (п≥сл€ 3-7 рок≥в усп≥шного навчанн€ п≥д кер≥вництвом професора), а пот≥м Ч маг≥стра, доктора або л≥ценц≥ата. «емл€цтва ≥ факультети визначали житт€ перших ун≥верситет≥в ≥ разом вибирали оф≥ц≥йного главу ун≥верситетуЧректора. –ектор мав тимчасов≥ повноваженн€ €к правило, що тривали один р≥к. ‘актична влада в ун≥верситет≥ належала факультетам ≥ земл€тствам.

ѕроте такий стан речей зм≥нивс€ до к≥нц€ XV стол≥тт€. ‘акультети ≥ земл€цтва втратили минулий вплив, ≥ головн≥ посадов≥ особи ун≥верситету почали призначатис€ власт€ми.

Ќайперш≥ ун≥верситети мали всього дек≥лька факультет≥в, проте њх спец≥ал≥зац≥€ пост≥йно заглиблювалас€. Ќаприклад, ѕаризький ун≥верситет славивс€ викладанн€м теолог≥њ ≥ ф≥лософ≥њ, ќксфордський Ч канон≥чного права, ќрлеанський Ч цив≥льного права, ун≥верситети ≤тал≥њ Ч римського права, ун≥верситети ≤спан≥њ Ч математики ≥ природних наук.

¬продовж стол≥ть, аж до к≥нц€ XX стол≥тт€, мережа вищих учбових заклад≥в швидко розширюЇтьс€, представл€ючи сьогодн≥ широкий ≥ вс≥л€кий спектр спец≥ал≥зац≥й.

≤де€ ун≥верситету розкриваЇтьс€ в сам≥й назв≥ Universitas, що в переклад≥ з латинського означаЇ сукупн≥сть.

¬же в пер≥од зародженн€ ун≥верситет≥в в Ђсукупн≥стьї вкладали р≥зний сенс. ¬ першу чергу акцентувавс€ орган≥зац≥йний аспект; по сут≥, ун≥верситетом почали називати результат об'Їднанн€ р≥зних тип≥в вищих учбових заклад≥в. Ќаприклад, ѕаризький ун≥верситет вир≥с з об'Їднанн€ богословськоњ школи —орбони з медичною ≥ юридичною школами. ѕроте основна м≥с≥€ ун≥верситету пол€гала в залученн≥ молодоњ людини до сукупност≥ вс≥х вид≥в знань. ≤з старовини ун≥верситет (Alma Mater) був джерелом наукових знань, мудрост≥ ≥ осв≥ти. …ого завданн€ пол€гало не лише в збереженн≥ ≥ передач≥ ≥снуючих знань, духовних ≥ культурних ц≥нностей, вищих зразк≥в людськоњ д≥€льност≥, але ≥ в розвитку ≥нтелекту ради оновленн€ культури. ¬ процес≥ ≥стор≥њ саме в ун≥верситетах народжувалос€ нове знанн€, створювалис€ науков≥ теор≥њ ≥ формувалис€ ун≥версальн≥ св≥тогл€дн≥ позиц≥њ дл€ розум≥нн€ житт€, миру, космосу, людини. ”н≥верситет прагнув дати ун≥версальну осв≥ту таким, що вчитьс€, €к≥ згодом входили в ел≥ту сусп≥льства (учен≥, державн≥ ≥ сусп≥льн≥ д≥€ч≥).

як правило, вид≥л€ють ще один аспект Ђсукупност≥ї, що в≥дноситьс€ до принцип≥в орган≥зац≥њ ун≥верситетськоњ осв≥ти. ¬ першу чергу до них в≥днос€ть т≥ принципи, €к≥ забезпечують безперервн≥сть науковоњ творчост≥: викладанн€ наукових основ ≥ метод≥в п≥знанн€, залученн€ студент≥в до досл≥дницькоњ д≥€льност≥.

√оловними принципами ун≥верситетськоњ осв≥ти вважають:

Х повноту представленого в ун≥верситет≥ наукового знанн€;

Х дух свободи ≥ творчост≥ в процес≥ викладанн€ ≥ навчанн€;

Х зд≥бн≥сть ун≥верситету до самов≥дтворенн€ шл€хом п≥дготовки викладач≥в ≥ вчених.

÷≥ принципи властив≥ будь-€кому ун≥верситету незалежно в≥д ≥сторичноњ епохи ≥ характеру його розвитку. ѕри цьому сл≥д зазначити те, що розум≥нн€ науки, ун≥верситетськоњ самовр€дност≥ ≥ свободи зм≥нювалос€ ≥сторично.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 375 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќеосмысленна€ жизнь не стоит того, чтобы жить. © —ократ
==> читать все изречени€...

1415 - | 1246 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.012 с.