Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ѕерш≥ учбов≥ заклади, що виучували грамот≥, отримали р≥зн≥ назви




Ќаприклад, Ђбудинками табличокї називалис€ школи грамоти в древн≥й ћесопотам≥њ, а в пер≥од розкв≥ту ¬авилонськоњ держави вони переросли в Ђбудинки знаньФ.

” ƒавньому ™гипт≥ школи виникли €к родинний ≥нститут, а надал≥ вони почали з'€вл€тис€ при храмах, палацах цар≥в ≥ вельмож.

” ƒревн≥й ≤нд≥њ з'€вилис€ спочатку родинн≥ школи ≥ л≥сов≥ школи (довкола гуру-в≥длюдника збиралис€ його в≥рн≥ учн≥; навчанн€ проходило на св≥жому пов≥тр≥). ” будд≥йську епоху виникли школи вед, навчанн€ в €ких носило св≥тський ≥ кастовий характер. ¬ пер≥од в≥дродженн€ ≥ндуњзму в ≤нд≥њ (II-VI стол≥тт€) при храмах орган≥зовуютьс€ два типи шк≥л Ч початкова (толь) ≥ учбовий заклад б≥льш високого р≥вн€ (аграхар).

”  итањ перш≥ школи з'€вилис€ в 3-м тис€чол≥тт≥ до н.е. ≥ називалис€ Ђс€нї ≥ Ђсюйї.

” –имськ≥й ≥мпер≥њ оформилис€ трив≥альн≥ школи, зм≥ст осв≥ти в €ких€ €ких представл€в трив≥ум Ч граматика, риторика, д≥алектика, ≥ граматичн≥ школи Ч учбов≥ заклади вищого р≥вн€, де виучували чотирьом предметам Ч арифметиц≥, геометр≥њ, астроном≥њ, музиц≥, або квадрив≥уму. “р≥в≥ум ≥ квадрив≥ум складали програму семи в≥льних мистецтв. ” IV стол≥тт≥ з'€вилис€ риторичн≥ школи, €к≥ головним чином готували оратор≥в ≥ юрист≥в дл€ –имськоњ ≥мпер≥њ.

¬же на початку I стол≥тт€ христи€нська церква почала орган≥зовувати власн≥ школи катехумен≥в. «годом на њх основ≥ були створен≥ школи катех≥зису, що надал≥ трансформувалис€ в кафедральн≥ ≥ Їпископальн≥ школи.

” епоху становленн€ триступ≥нчатоњ системи осв≥ти у ¬≥зант≥њ з'€вилис€ граматичн≥ школи (церковн≥ ≥ св≥тськ≥, приватн≥ ≥ державн≥). √раматичн≥ школи зм≥стовно збагачували програму семи в≥льних мистецтв.

” ≥сламському св≥т≥ склалис€ два р≥вн≥ осв≥ти. ѕочатковий р≥вень осв≥ти надавали рел≥г≥йн≥ школи при мечет€х, що в≥дкриваютьс€ дл€ д≥тей рем≥сник≥в, торговц≥в, спроможних сел€н (китаб). ƒругий р≥вень осв≥ти отримували в просв≥тницьких кухл€х при мечет€х (фикхах ≥ каламах). “ут вивчали шар≥ат (мусульманське право) ≥ теолог≥ю, а також арабську ф≥лософ≥ю, риторику, лог≥ку, математику, астроном≥ю, медицину.  р≥м того ≥снували чотири типи шк≥л початковоњ ≥ п≥двищеноњ початковоњ осв≥ти: школи  орану, персидськ≥ школи, школи перськоњ мови ≥  орану, араб≠ск≥ школи дл€ дорослих.

¬ пер≥од середньов≥чч€ (XIII-XIV в≥к) з системи учн≥вства в ™вроп≥ заро≠дились цехов≥ ≥ г≥льд≥йськ≥ школи, а також школи рахунку дл€ д≥тей торговц≥в ≥ рем≥сник≥в, в €ких навчанн€ велос€ на р≥дн≥й мов≥. ¬ цей же час по≠€вились м≥ськ≥ школи дл€ хлопчик≥в ≥ д≥вчаток, де викладанн€ велос€ €к на р≥дному, так ≥ латинському мовах, ≥ навчанн€ мало прикладний характер (кр≥м латин≥ вивчали арифметику, елементи д≥ловодства, географ≥ю, техн≥≠ку, природн≥ науки). ¬ процес≥ диференц≥ац≥њ м≥ських шк≥л вид≥лилис€ латинськ≥ школи, €к≥ давали осв≥ту п≥двищеного типа ≥ служили €к би сполучною ланкою м≥ж початковою ≥ вищою осв≥тою. Ќаприклад, у ‘ранц≥њ так≥ школи отримали назву колег≥й. « середини XV стол≥тт€ коле≠г≥њ орган≥зовувалис€ при ун≥верситетах. « часом вони переросли в сучасн≥ коледж≥ або загальноосв≥тн≥ учбов≥ установи.

–озвиток зах≥дноЇвропейськоњ школи в пер≥од з XV до першоњ третини XVII стол≥тт€ т≥сно пов'€заний з переходом феодального сусп≥льства до ≥ндустр≥ального. ƒаний перех≥д зробив певний вплив на формуванн€ шк≥л трьох основних ти≠п≥в, в≥дпов≥дно ор≥Їнтованих на елементарну, сп≥льну п≥двищену ≥ вищу осв≥ту.

” католицьких ≥ протестантських крањнах зростало число м≥ських шк≥л початкового навчанн€, €к≥ фундирувалис€ власт€ми ≥ рел≥г≥йними общинами. Ќаприклад, мал≥ школи у ‘ранц≥њ, кутов≥ школи в √ерман≥њ. ѕроте римско-катол≥чна церква в≥дставала в≥д протестантськоњ в процес≥ орган≥зац≥њ елементарного навчанн€. “ому у вс≥х католицьких центрах в≥дкривалис€ нед≥льн≥ шко≠л≥ дл€ нижчих верств населенн€ ≥ початков≥ учбов≥ заклади дл€ знат≥. ј так≠ож створювалис€ благочестив≥ школи дл€ б≥дних.

¬продовж XV-XVII стол≥ть м≥сце вчител€-св€щеника в початков≥й школ≥ поступово займаЇ профес≥йний педагог, €кий отримав спец≥альну осв≥ту ≥ п≥дготовку. ” зв'€зку з цим зм≥нюЇтьс€ соц≥альне положенн€ вчител€. –ан≥ше в≥н жив на п≥дношенн€ в≥д общини ≥ прихожан. « к≥нц€ XVI стол≥тт€ прац€ вчител€ оплачувалас€ общиною. ќдночасно нам≥тилис€ пол≥пшенн€ в органи≠зации осв≥тнього процесу: у класах з'€вл€ютьс€ п≥дручники ≥ шк≥льн≥ дошки.

ƒо учбових заклад≥в загальноњ осв≥ти XV-XVII вв. в≥дносили:

Х м≥ськ≥ (латинськ≥) школи, г≥мназ≥њ (у √ерман≥њ в —трасбурз≥, √ольдельберг≥ ≥ ≥нших м≥стах);

Х граматичн≥ ≥ публ≥чн≥ школи (у јнгл≥њ у ¬≥нчестер≥, ≤тон≥, Ћон≠дон≥);

Х коледжи (у ‘ранц≥њ при —орбонн≥ ≥ ун≥верситет≥ Ќаваррському, в Ѕордо, ¬андом≥е, ћеце, Ўат≥йон≥, ѕариж≥, “улуз≥);

Х школи ≥ерон≥мит≥в (рел≥г≥йна община брат≥в сп≥льного житт€);

Х двор€нськ≥ (палацов≥) школи (у √ерман≥њ ≥ ≤тал≥њ), школи ≥Їзуњт≥в (у ¬≥дн≥, –им≥, ѕариж≥).

” пер≥од з XVII по XVIII стол≥тт€ у зв'€зку ≥з зб≥льшеним впливом св≥тськоњ осв≥ти основною формою навчанн€ стала школа класичного типу.

¬ першу чергу класична школа ор≥Їнтувалас€ на вивченн€ древн≥х мов ≥ л≥тератури:

Х у √ерман≥њ Ч м≥ська (латинська) школа (надал≥ Ч реальне училище) ≥ г≥мназ≥€;

Х у јнгл≥њ Ч граматична ≥ публ≥чна (панс≥онати дл€ д≥тей ел≥ти сусп≥льства) школа;

Х у ‘ранц≥њ Ч коледж ≥ л≥цей;

Х у —Ўј Ч граматична школа ≥ академ≥€.

¬ процес≥ розвитку шк≥льноњ осв≥ти кожен тип збагачувавс€ ≥ удосконалювавс€ в педагог≥чному план≥, а також набував нац≥ональних меж ≥ особливостей.

” XIX стол≥тт≥ в «ах≥дн≥й ™вроп≥ ≥ —Ўј були закладен≥ законодавч≥ основи школи. “аким чином клас промисловоњ буржуаз≥њ, дом≥нуючий в сусп≥льств≥, прагнув зм≥цнити своњ позиц≥њ в перспектив≥ майбутнього. ” ведучих промислових крањнах зд≥йснювалос€ становленн€ нац≥ональноњ системи шк≥льноњ осв≥ти ≥ розширенн€ участ≥ держави в педагог≥чному процес≥ (його управл≥нн≥, у взаЇминах приватноњ ≥ сусп≥льноњ школи, в р≥шенн≥ питанн€ про в≥дд≥ленн€ школи в≥д церкви). ¬ результат≥ створювалис€ державн≥ бюро, ради, департаменти, ком≥тети, м≥н≥стерства осв≥ти. ¬с≥ учбов≥ заклади п≥дл€гали державному контролю. ѕрот€гом XIX стол≥тт€ зд≥йснилас€ диференц≥ац≥€ на школи класичного зразка ≥ сучасн≥.

“аким чином, були орган≥зован≥:

Х неокласична г≥мназ≥€, реальне училище ≥ школа зм≥шаного типа в √ерман≥њ;

Х мун≥ципальн≥ коледж≥ ≥ л≥цењ у ‘ранц≥њ;

Х академ≥њ ≥ додатков≥ учбов≥ заклади (high school) в —Ўј.

¬ результат≥ ≥сторичних шк≥льних реформ в XX стол≥тт≥ були укр≥плен≥ основи обов'€зкового безкоштовного початкового навчанн€ ≥ платноњ (за вин€тком —Ўј ≥ ‘ранц≥њ: у —Ўј д≥Ї державна система безкоштовного обучани€ до 16-18 рок≥в, у ‘ранц≥њ навчанн€ в середн≥й школ≥ стало часткове безкоштовним з початку 1940-х рок≥в) державноњ середньоњ осв≥ти; збер≥гс€ прив≥лей спроможних шар≥в сусп≥льства на повноц≥нну ≥ €к≥сну осв≥ту; була розширена програма початкового навчанн€; з'€вилис€ пром≥жн≥ типи шк≥л, Їднальн≥ початкову ≥ середню осв≥ту; була розширена програма природничонауковоњ середньоњ осв≥ти.

” —Ўј у наш час реал≥зуютьс€ два принципи орган≥зац≥њ шк≥л: 8 рок≥в навчанн€ (початкова осв≥та) + 4 року (середн€ осв≥та) ≥ 6 рок≥в (початкове) + 3 року (молодша середн€ школа) + 3 року (старша середн€ школа, а також приватн≥ школи ≥ ел≥тн≥ академ≥њ).

” јнгл≥њ ≥снують два типи загальноосв≥тньоњ школи Ч початкова (з 6 до 11 рок≥в) ≥ середн€ (з 11 до 17 рок≥в). ƒ≥ти до 14 рок≥в вчатьс€ безкоштовно.

ƒо середн≥х учбових заклад≥в в≥днос€тьс€: граматична ≥ публ≥чна (эл≥т≠на) школи дл€ п≥дготовки в ун≥верситети, сучасна школа дл€ середнього класу британського сусп≥льства, центральна школа з ухилом в профес≥йно-техн≥чну п≥дготовку.

” ‘ранц≥њ склалис€ дв≥ структури початковоњ осв≥ти: безкоштовного навчанн€ з 6 до 14 рок≥в, з практичним ухилом, ≥ платного навчанн€ з 6 до 11 рок≥в, з продовженн€м осв≥ти в середн≥й школ≥. —ередн≥ учбов≥ заклади Ч ли≠цей, коледж, приватна школа (з 7-р≥чним курсом навчанн€), в≥дкривають дорогу в ун≥верситети ≥ вищ≥ техн≥чн≥ учбов≥ заклади.

¬ ”крањн≥ д≥ють дв≥ системи шк≥л Ч державна (безкоштовна) ≥ приватна школи.

ƒо к≥нц€ XX стол≥тт€ склалас€ наступна шк≥льна система:

Х початкова осв≥та, що починаЇтьс€ з 6 або 7 рок≥в (4 або 3-р≥чне навчанн€ на виб≥р батьк≥в);

Х базова середн€ школа (5-9 клас≥в);

Х повна середн€ школа (10-11 клас≥в).

як основн≥ осв≥тн≥ системи функц≥онують масо≠в≥ загальноосв≥тн≥ школи, г≥мназ≥њ, л≥цењ, школи-лаборатор≥њ, школи-≥нтернати (дл€ обдарованих д≥тей або д≥тей з в≥дхиленн€ми в розвитку).

≤снують наступн≥ критер≥њ оц≥нки результативност≥ школи €к соц≥ально-осв≥тнього ≥нституту:

Х в≥дпов≥дн≥сть ц≥лей ≥ результат≥в, м≥ра освоЇнн€ випускниками школи осв≥тнього державного стандарту €к базовоњ норми;

Х р≥вень ≥ €к≥сть шк≥льноњ осв≥ти ≥ вихованн€; к≥льк≥сть меда≠л≥ст≥в ≥ в≥дм≥нник≥в;

Х в≥дс≥вши з школи унасл≥док неусп≥шност≥, систематичного порушенн€ правил повед≥нки або за станом здоров'€;

Х соц≥альний статус школи серед населенн€ ≥ педагог≥чноњ громадськост≥;

Х в≥дсоток випускник≥в, що вчинили у вузи;

Х к≥льк≥сть випускник≥в, що стали в≥домими людьми в рамках рег≥ону або крањни.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 559 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќаука Ч это организованные знани€, мудрость Ч это организованна€ жизнь. © »ммануил  ант
==> читать все изречени€...

1352 - | 1209 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.01 с.