Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


—уперечност≥ сусп≥льного розвитку. ѕроблеми в≥льного часу




—уперечност≥ особи ≥ сусп≥льства, соц≥ального ≥ ≥ндив≥дуального переход€ть у зм≥ст структури в≥льного часу, п≥дкреслюють нерозривний зв'€зок часу з

людським житт€м, з його проблемами. ƒос≠л≥дженн€ соц≥альних основ людськоњ життЇд≥€льност≥ неминуче зус≠тр≥чаЇтьс€ з тим, що в≥дм≥нн≥сть в≥льного ≥ робочого часу Ч один з важлив≥ших показник≥в соц≥олог≥чного анал≥зу. —оц≥олог≥€ у роз≠робленн≥ методолог≥њ анал≥зу часто звертаЇтьс€ до феноменолог≥чноњ ф≥лософ≥њ ≈дмунда √уссерл€. ќсновними вимогами феноменолог≥ч≠ного методу Ї, по-перше, феноменолог≥чна редукц≥€, тобто утриман≠н€ в≥д €кихось би не було суджень, що стосуютьс€ об'Їктивноњ ре≠альност≥ ≥ виход€ть за меж≥ Ђчистогої (тобто суб'Їктивного) досв≥ду; по-друге, трансцендентальна редукц≥€, тобто розгл€д самого суб'Їк≠ту п≥знанн€ не €к реальноњ, емп≥ричноњ, соц≥альноњ ≥ психолог≥чноњ ≥стоти, а €к чисто трансцендентальноњ св≥домост≥. ѕо праву основною категор≥Їю феноменолог≥њ може стати категор≥€ часу, а важливою ме≠тодолог≥чною позиц≥Їю в≥дм≥нност≥ внутр≥шнього ≥ зовн≥шнього часу. ќдин з в≥домих соц≥олог≥в ћакс Ўеллер в≥дм≥чав, що ≥снуЇ р≥зниц€ м≥ж реальною соц≥олог≥Їю ≥ соц≥олог≥Їю культури. ѕредмет реальноњ соц≥олог≥њ Ч практико-життЇва, ≥нстинктивна сфера житт€ людини. ѕредмет же соц≥оло≠г≥њ культури Ч сфера духовного житт€, ≥деальна. јле в≥дм≥нн≥сть не абсолют≠на, а випливаЇ з того, що в основ≥ будь-€коњ д≥њ людини лежить так звана антрополог≥чна, тобто природна дл€ людини подв≥йн≥сть ≥нстинктивного ≥ духовного. ћакс Ўеллер ≥ вид≥л€Ї дв≥ сфери житт€ людини. “а мова-то йде про Їдине житт€ ≥ Їдину людину. ™дн≥сть випливаЇ з невизначеного €ви≠ща Ч пон€тт€ ≥нтенц≥ональн≥сть. ≤нтенц≥ональн≥сть Ч основна характерис≠тика часу означаЇ здатн≥сть св≥домост≥ людини бути спр€мованою, ц≥л≥сною ≥ Їдиною, незважаючи на багато способ≥в, що зм≥нюютьс€ в ньому, а також па те, що св≥дом≥сть може бути звернена ≥ в середину, до самоњ людини, ≥ на ззовн≥, на зовн≥шн≥й св≥т. ƒл€ феноменолог≥њ характеристика повнокровного житт€ св≥домост≥ в протилежн≥сть ще не розвинутоњ св≥домост≥ дитини, зату≠хаючоњ св≥домост≥ л≥тньоњ людини, €ка не може н≥ на чому зосередитис€, в≥др≥зн€Їтьс€ поганою пам'€ттю та ≥н. ≤накше, ≥нтенц≥ональн≥сть Ч здатн≥сть до саморегул€ц≥њ, самоорган≥зац≥њ. ¬ феноменолог≥њ самоорган≥зац≥€ зв'€зу≠Їтьс€ з внутр≥шн≥м часом. «вичайно ж, часом називають особливу форму життЇвоњ Їдност≥.

¬≥дм≥нност≥ внутр≥шнього ≥ зовн≥шнього часу показують, що форм житт€ Ч неск≥нченно багато.  ожна особлива форма, характеризуЇтьс€ своњм власним внутр≥шн≥м часом. ≤сторики зустр≥лись з проблемами складност≥ встановленн€ Їдиноњ хронолог≥њ под≥й у стародавн≥х культурах. Ћокальн≥сть њх ≥снуванн€ привела до формуванн€ у кожн≥й культур≥ власного у€вленн€ про л≥точисленн€. ’ристи€нське у€вленн€ про час довго не приживалось на територ≥њ, населеноњ людьми, €к≥ визнавали €зичество, залишаючись зовн≥шн≥м часом сп≥в≥снуванн€ христи€н, €к≥ належать до р≥зних етн≥чних культур. ÷≥кава дол€ ф≥зичного або астроном≥чного часу. Ќа певному етап≥ ≥стор≥њ людства час теж став зовн≥шн≥м. …ому на зм≥ну прийшло у€вленн€ про час, зв'€заний культур ними под≥€ми ≥ ≥ндив≥дуальними переживанн€ми. —тародавн≥ Їгипт€ни м≥р€ли час правл≥нн€ми фараон≥в; греки Ч ол≥мп≥йськими ≥грами; стародавн≥ скандинави под≥лили час на Ђв≥к кремац≥йї, зв'€заний з≥ спалюванн€м померлих, ≥ Ђв≥к курган≥вї, коли померлих ховали в курганах. “а ж участь д≥сталась ≥ часу прац≥, що ставав з по€вою в≥льного часу зовн≥шн≥м дл€ людини. јле в≥льний в≥д прац≥, час залишавс€ ≥ндив≥дуальним часом конкретних людей ≥ все ж ча≠сом, наданим сусп≥льством, сусп≥льним виробництвом. «в≥дси Ч концентрац≥€ у сфер≥ в≥льного часу проблем соц≥ального ≥ психолог≥чного дискомфорту, зв'€заного з ≥ндив≥дуальним переживанн€м кожною конкретною людиною. ¬≥льний час Ч дозв≥лл€, що маЇ безумовну ц≥нн≥сть.  олись осв≥чен≥ кола ™вропи були приголомшен≥ вчинком √огена, процв≥таючого буржуа, €кий знех≠тував достоњнствами цив≥л≥зац≥њ в ≥м'€ ≥люзорних ц≥нностей в≥льного часу. « позиц≥й безроб≥тного статус людини в≥льного часу може здаватись лише в≥≠дображенн€м њњ непотр≥бност≥ сусп≥льству, байдужост≥ сусп≥льства до нењ, в≥ль≠ний час Ї не њњ власний час, а час, в≥д €кого в≥дмовилось сусп≥льство.

” сучасних умовах розвиток напр€мк≥в, зв'€заних з новими соц≥альними реал≥€ми, зм≥ною соц≥ально-економ≥чноњ ситуац≥њ в св≥т≥, що породжуЇ €к≥с≠но нов≥ проблеми под≥лу прац≥, становища ≥ використанн€ ринку робочоњ сили, освоЇнн€ крањнами з р≥зним р≥внем культури прац≥ нових технолог≥й та ≥н. Ї основним зм≥стом сучасноњ соц≥олог≥њ прац≥. —оц≥альн≥ насл≥дки тех≠н≥чних ≥нновац≥й ведуть до нових тип≥в под≥лу прац≥, п≥двищенн€ гнучкост≥ ринку робочоњ сили, формуванн€ зайн€тост≥ в нових економ≥чних ≥ соц≥аль≠них умовах. –≥ст повного або часткового безроб≥тт€ веде до виникненн€ психолог≥чного дискомфорту ≥ соц≥альноњ нестаб≥льност≥.

ѕо€ва резервноњ арм≥њ прац≥ Ч природний насл≥док вив≥льненн€ часу в межах дедал≥ ≥нтенсивн≥шого розвитку промисловост≥. јле в≥льний в≥д робо≠ти час ≥ в≥льн≥ робоч≥ руки не т≥льки результат розвитку сусп≥льного вироб≠ництва, але ≥ його необх≥дна умова. ћожлив≥сть швидкоњ перебудови всього сусп≥льного господарства, безбол≥сне перекачуванн€ кап≥талу з одн≥Їњ галуз≥ в ≥ншу, зн€тт€ в≥джилих соц≥альних ≥ виробничих форм орган≥зац≥њ прац≥, моб≥льн≥ зм≥ни всього сусп≥льного орган≥зму Ч необх≥дна передумова нор≠мального розвитку сучасного сусп≥льного виробництва. –азом з тим напру≠жен≥сть життЇвих ритм≥в, пост≥йна загроза зм≥ни статус≥в-кво окремого ≥нди≠в≥ду, можлив≥сть втрати робочого м≥сц€, потреба у пост≥йному оновленн≥ знань, профес≥йних €костей, на€вн≥сть у сусп≥льств≥ рухомих форм безроб≥тт€ (част≠кове, скрите, рег≥ональне та ≥н.), породжують в≥дхиленн€ в≥д сусп≥льних норм, ведуть до соц≥ального конформ≥зму. ≤ хоча застар≥лий терм≥н класичноњ по≠л≥теконом≥њ резервна арм≥€ прац≥ не втрачаЇ актуальност≥ економ≥чного ≥ соц≥≠ального резерву, показника динам≥ки сусп≥льного виробництва, за певних умов резерв ви€вл€Їтьс€ важливим фактором загостренн€ соц≥альних суперечнос≠тей. —фера в≥льного часу Ч сфера свободи людини в≥д сусп≥льства.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 519 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќасто€ща€ ответственность бывает только личной. © ‘азиль »скандер
==> читать все изречени€...

1341 - | 1180 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.01 с.