Лекции.Орг


Поиск:




Підручна й додаткова література




2. Ансофф И. Стратегическое управление. – М., 1988.

3. Беркович Д.М. Формирование науки управления производством. Краткий исторический очерк. – М., 1973.

4. Вилюнас В.К. Психологические механизмы мотивации человека. – М., 1990.

5. Гвишиани Д.М. Организация и управление. – М., 1972.

6. Герчиков В.И. Социальное планирование и социологическая служба в промышленности. Методология с позиции практики. – Новосибирск, 1984.

7. Громов И.В., Максимов Б.И., Ющенко М.Н. Социологическая лаборатория предприятия. – Л., 1971.

8. Замфир К. Удовлетворенность трудом. Мнение социолога. – М., 1983.

9. Зиммель Г. Философия труда. – К.-Харьков, 1990.

10. История буржуазной социологии ХIХ – начала ХХ века. – М., 1979.

11. История буржуазной социологии первой половины ХХ в. – М., 1979.

12. Кайдалов Д.П., Суименко Е.И. Актуальные проблемы социологии труда. – М., 1974.

13. Кононова Г.А. Управление трудовыми ресурсами предприятия. – Л., 1985.

14. Котелова Ю.В. Очерки по психологии труда. – М., 1986.

15. Кравченко А.И. Социология труда в ХХ веке. Историко-критический очерк. – М., 1987.

16. Смелзер Н. Социология. – М.. 1994.

17. Суслов В.Я. Социология труда: теоретические и методологические проблемы. – Л., 1971.

18. Ткачук В.Г., Хапко В.Е. Психофизиология труда.- К., 1999.

19. Тягушев А.Ф., Федотова А.П. Социологическая служба. – Л., 1985.

20. Фролов С.Ф. Социальное планирование на промышленном предприятии. – Горький, 1971.

21. Чангли И.И. Труд. Социологические аспекты теории и методологии исследования. – М., 1972.

22. Эпштейн С.И. Индустриальная социология в США. – М., 1972.

81. Янг С. Системное управление организацией., особливості.

82. Протестантизм про працю (загальний огляд). Ідеї про працю у вченнях М.Лютера і Ж.Кальвіна.

83. Що таке “трудове суспільство”?

84. Вчення про працю В.Петті та А.Сміта.

85. Французька соціологічна школа. О.Конта та його “закон трьох стадій” та “поділ й кооперація праці”.

86. Діяльність Е.Дюркгейма. Його вчення про поділ праці: “солідарне буття”.

87. Марксистська школа соціології праці. Діяльність К.Маркса.

88. Німецька школа політекономії (чи “школа німецьких соціальних політиків”).

89. Інституціоналізм. Діяльність Т.Веблена.

90. Німецька школа соціології праці. Діяльність Г.Зіммеля і М.Вебера.

91. Емпірична соціологія праці в ХІХ – 1-й пол. ХХ ст.ст. Її характерні особливості, визначні постаті.

92. Соціальна статистика. Діяльність А.Кетле.

93. Прикладна соціологія. Діяльність Ф.Тенніса.

94. Англійські “ранні наукові менеджери” як перші експериментатори в області соціальних резервів і людського фактору на виробництві.

95. Рух “науковий менеджмент”. Діяльність Ф.У.Тейлора.

96. Теоретичні погляди та практичні експерименти в царині економічних явищ Р.Оуена.

97. Сучасний етап розвитку соціології праці: історико-часові рамки, географічна локалізація, особливості.

98. Чиказька школа соціології, її характерні особливості, основні ідеї.

99. Гарвардська школа соціології праці та управління. Діяльність наукової групи під проводом Е.Мейо: Хотторнські експерименти.

100. Гарвардська школа соціології та доктрина “людських відносин”. А.Маслоу та його ієрархічна теорія потреб.

101. Фізикалізм і прагматична епістеміологія Дж.Ландберга.

102. Розкрити суть теорії “постіндустріального суспільства”.

103. Розкрити суть теорії “революції менедерів”.

104. Програма “гуманізації праці”.

105. Прикладна соціологія в США.

106. Соціальна інженерія.

107. Французька соціологія праці на сучасному етапі: стан, напрямки, ідеї, тенденції.

108. Визначити історико-часові рамки, охарактеризувати особливості і назвати визначних представників (та обстоювані ними ідеї) “першого періоду” вітчизняної соціології праці.

109. Визначити історико-часові рамки, охарактеризувати особливості і назвати визначних представників (та обстоювані ними ідеї) “другого періоду” вітчизняної соціології праці.

110. Визначити історико-часові рамки, охарактеризувати особливості і назвати визначних представників (та обстоювані ними ідеї) “третього періоду” вітчизняної соціології праці.

111. Теорія наукової організації праці у радянській соціології 20-х рр.

112. Доктрина “переростання соціалістичної праці в комуністичну”. Її негативна роль в розвитку вітчизняної соціології праці.

113. В чому полягає головний зміст ідеї “великого стрибка”? Розкрити негативний її вплив на долю вітчизняної соціології.

114. Відродження вітчизняної соціології. Вітчизняна соціологія в 60-70-ті рр. ХХ ст.

115. Етапи розвитку теорії соціального управління.

116. Тенденції у розвитку наукового управління в 90-ті рр. ХХ ст.

117. Соціальна поведінка.

118. Трудова діяльність.

119. Трудова поведінка, її структура та диференціація.

120. Мотивація. Структурні елементи процесу мотивації.

121. Сутність мотиваційного процесу. Назвати притаманні його реалізації функції.

122. Найбільш відомі в сучасній науці теорії (концепції) мотивації.

123. Що слугує основою для розробки мотиваційних моделей? Які мотиваційні моделі ви знаєте?

124. Мотиви трудової поведінки та їх вивчення в соціології.

125. Трудова мотивація.

126. Що включається в зміст мотиву?

127. Що таке мотиватор? Внутрішні мотиватори активізації здібностей працівника, які формують мотиваційне “ядро” трудової поведінки.

128. Рівні мотивації.

129. Що таке цінність? В чому полягає суть цінності праці?

130. Поняття “стимулювання”. Стимулювання трудової діяльності.

131. Стимули, їх спрямованість. Матеріальні і моральні стимули до праці.

132. Умови оптимального залучення до праці.

133. Право на працю та його реалізація. Чому між ними простежується певна дистанція?

134. Що таке статус? Статус і трудова поведінка.

135. Три виміри соціального статусу, їх суть.

136. Функції статусу. Назвати і охарактеризувати їх.

137. Соціальні інститути.

138. В чому полягає основна функція регуляції організаційно-управлінських інститутів?

139. Виробнича (трудова) адаптація. Основні структурні елементи виробничої адаптації.

140. Від чого залежить успіх (чи трудність) проходження адаптації молодого працівника?

141. Управління виробничою адаптацією.

142. Сутнісні ознаками трудової адаптації.

143. Структура орієнтованих потреб. Процес реалізації орієнтованих потреб.

144. З якими характеристиками трудового колективу пов’язана соціально-психологічна адаптація?

145. Регулювання трудової адаптації. Етапи організації робіт по регулюванні трудової адаптації.

146. Коефіцієнт плинності кадрів серед молодих працівників. Формула його визначення.

147. Наставництво і його значення в процесі трудової адаптації молоді на підприємстві.

148. Основні задачі наставника молоді.

149. Трудовий колектив як соціальна спільнота. Соціальна роль трудового колективу.

150. Соціальне управління. Рівні реалізації соціального управління.

151. Сутність соціального управління. Принципи, на яких грунтується соціальне управління.

152. Соціальні резерви трудового колективу.

153. Згуртованість трудового колективу. Ступінь інтеграції, визначений рівні.

154. Який колектив вважається соціально зрілим?

155. Три стадії згуртованості трудового колективу.

156. Імітація і ідентифікація як способи формування єдиних установок поведінки членів колективу.

157. Три типи колективів в залежності на ступені згуртованості.

158. Спілкування і трудовий колектив. Функції які виконує спілкування як засіб згуртування трудового колективу.

159. Колектив і формальні відносини.

160. Колектив і неформальні відносини.

161. Згуртованість трудового колективу і соціально-психологічний клімат. Від яких чинників залежить соціально-психологічний клімат в колективі?

162. Сприятливий (здоровий) соціально-психологічний клімат і його вплив на згуртування колективу.

163. Несприятливий (нездоровий) соціально-психологічний клімат і його вплив на згуртування колективу.

164. Характеристики, що слугують критеріями сприятливого соціально-психологічного клімату.

165. Соціологічний підхід до діагностики згуртованості трудового колективу. Мета діагностики.

166. Соціальний конфлікт. Його суттєва відмінність від інших форм конфронтації.

167. Поняття “конфлікт”. Назвати близькі до нього за замістом поняття, що поруч з ним використовуються в соціології праці.

168. Який підхід застосовується в соціології конфлікту щодо визначення реальних протиріч інтересів соціальних груп?

169. Три стадії протікання конфлікту.

170. Специфічні функції трудових конфліктів. Негативний і позитивний аспекти трудового конфлікту.

171. Процес розв’язання трудових конфліктів.

172. Три позиції відношення до конфлікту.

173. Методи розв’язання соціальних конфліктів у виробничому середовищі.

174. Компроміс як метод розв’язання конфлікту.

175. Переговори як метод розв’язання конфлікту.

176. Умови, що сприяють веденню переговорів між конфліктуючими сторонами.

177. Прямий діалог як метод розв’язання конфлікту.

178. Використання сили як метод розв’язання конфлікту.

179. Поняття “організація” в соціології. Його характерна відмінність від поняття “організація”, що використовується, як наприклад, в економіці, кібернетиці, технічних науках.

180. Засади для соціологічного визначення організації.

181. Адміністративні організації.

182. Громадські організації.

183. Асоціативні організації.

184. Визначити суттєві ознаки організації, дати їм характеристику.

185. Визначити специфічні властивості організації як соціальної системи, дати їм характеристику.

186. Волюнтаристське раціональне і нераціональне начала як компоненти, що характеризують організацію як специфічну соціальну систему.

187. Формальна організація.

188. Функція і статус робочого місця окремого працівника в системі формальної організації.

189. Неформальна організація.

190. Фактори, що обумовлюють необхідність і доцільність існування неформальної організації як елементу соціальної структури на підприємстві.

191. Блоки, на які поділяється неформальна організація.

192. Головний принцип керівництва.

193. Хто такий керівник? Дати визначення.

194. До яких двох протилежних груп належить одночасно керівник?

195. Прокоментувати тезу: “Керівник явно перебуває на стикові різних інтересів, перебуває в позиції споконвічно усталеної внутрішньої неузгодженості і конфлікту”.

196. Авторитарний стиль керівництва.

197. Попускальний стиль керівництва.

198. Метод прямого організаційного впливу як засіб коректування поведінки підлеглих і стимулювання їх до конкретних дій. Непрямий метод

 





Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-11-05; Мы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 323 | Нарушение авторских прав


Поиск на сайте:

Лучшие изречения:

Большинство людей упускают появившуюся возможность, потому что она бывает одета в комбинезон и с виду напоминает работу © Томас Эдисон
==> читать все изречения...

1464 - | 1254 -


© 2015-2024 lektsii.org - Контакты - Последнее добавление

Ген: 0.011 с.