Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


”рахуванн€ ≥нфл€ц≥њ у проектних розрахунках




5.1 ѕон€тт€ майбутньоњ ≥ тепер≥шньоњ вартост≥.

ќдн≥Їю з основоположних концепц≥й проектного анал≥зу Ї концепц≥€ вартост≥ грошей в час≥, €ку було сформовано ≤рв≥нгом ‘≥шером. ÷€ концепц≥€ т≥сно пов'€зана з концепц≥Їю альтернативноњ вартост≥ ≥ даЇ п≥дстави дл€ м≥ркуванн€ про те, €кою м≥рою вкладенн€ в≥дпов≥дають ≥нтересам власник≥в.

¬арт≥сть грошей у час≥ Ц це норма прибутковост≥, що в≥дображаЇ ц≥нн≥сть розпор€дженн€ грошима прот€гом певного пер≥оду часу, €к правило, року. “обто це прибутков≥сть, €ку повинн≥ принести грош≥ дл€ того, щоб вони себе виправдали з погл€ду ≥нвестора.

« часом економ≥чн≥ умови в крањн≥ зм≥нюютьс€, зм≥нюЇтьс€ ц≥нн≥сть волод≥нн€ грошовими коштами, а, отже, зм≥нюЇтьс€ ≥ варт≥сть грошей в час≥.

¬арт≥сть грошей залежить в≥д р≥зних чинник≥в. ѕо-перше, в≥д альтернативних можливостей вкладенн€ кап≥талу, тому варт≥сть грошей не може бути нижче за ставку по депозитах в банку, а в крањн≥ з розвиненим ринком ц≥нних папер≥в Ц прибутковост≥ по низькоризиковим ц≥нним паперам.

ѕо-друге, в≥д р≥вн€ ≥нфл€ц≥њ в економ≥ц≥. ÷ей чинник надаЇ безпосередн≥й вплив на попередн≥й Ц ставка по депозитах коректуЇтьс€ на р≥вень ≥нфл€ц≥њ. “ому при прогнозуванн≥ вартост≥ грошей дл€ довгострокових проект≥в маЇ бути зроблено прогноз ≥нфл€ц≥њ.

ѕо-третЇ, на варт≥сть грошей впливаЇ ступ≥нь ризику. —туп≥нь ризику залежить в≥д особливостей кожного конкретного проекту, його тривалост≥, галуз≥ в €к≥й в≥н реал≥зуЇтьс€, а також в≥д пол≥тичноњ ≥ економ≥чноњ ситуац≥њ в крањн≥ в ц≥лому.

¬арт≥сть грошей в час≥ виражаЇтьс€ у вигл€д≥ процентноњ ставки.

ѕроцентна ставка Ц вим≥рюванн€ вартост≥ грошей в час≥, що в≥дображаЇ прибутков≥сть, €ку м≥г би отримати ≥нвестор. –озр≥зн€ють дв≥ схеми нарахуванн€ в≥дсотк≥в: прост≥ в≥дсотки ≥ складн≥ в≥дсотки.

ѕри використанн≥ схеми простих в≥дсотк≥в дох≥д на ≥нвестовану суму нараховуЇтьс€ виход€чи т≥льки з початковоњ суми ≥нвестиц≥й. ѕри цьому, сума, €ку зможе отримати ≥нвестор через певний пер≥од часу, розраховуватиметьс€ за наступною формулою.

(5.1)

де FV Ц майбутн€ варт≥сть;

PV Ц тепер≥шн€ варт≥сть;

r Ц процентна ставка, €ку виражено у коеф≥ц≥Їнтн≥й форм≥;

n Ц к≥льк≥сть пер≥од≥в, на €к≥ зд≥йснюютьс€ ≥нвестиц≥њ.

ћайбутн€ варт≥стьгрошей FV (Future Value) - це сума грошей, €ка буде отримана в≥д ≥нвестиц≥њ через певний пер≥од часу з урахуванн€м певноњ процентноњ ставки, тобто це варт≥сть ≥нвестиц≥й в майбутньому.

ѕри використанн≥ схеми складних в≥дсотк≥в дох≥д нараховуЇтьс€ не т≥льки на суму ≥нвестиц≥й, але ≥ на нарахован≥ ран≥ше в≥дсотки. ” проектному анал≥з≥ дл€ розрахунку майбутньоњ вартост≥ використовуЇтьс€ схема нарахуванн€ складних в≥дсотк≥в, оск≥льки проектний анал≥з засновано на вибор≥ найкращоњ з можливих альтернатив. ћайбутн€ варт≥сть в проектних розрахунках визначаЇтьс€ за наступною формулою.

(5.2)

де FV Ц майбутн€ варт≥сть;

PV Ц тепер≥шн€ варт≥сть;

r Ц процентна ставка, виражена в коеф≥ц≥Їнтн≥й форм≥;

n Ц к≥льк≥сть пер≥од≥в, на €к≥ зд≥йснюютьс€ ≥нвестиц≥њ.

ѕроцес розрахунку майбутньоњ вартост≥ називаЇтьс€ компаундуванн€м. ≤нод≥ використовуютьс€ синон≥ми компаундинг, нарощуванн€.

 омпаундуванн€ - процес розрахунку майбутньоњ вартост≥ первинноњ грошовоњ суми через певний пром≥жок часу з використанн€м певноњ ставки в≥дсотка.

ѕроцентна ставка, €ка використовуЇтьс€ при розрахунку майбутньоњ вартост≥, називаЇтьс€ ставкою компаундуванн€. ј значенн€, на €ке помножуЇтьс€ тепер≥шн€ варт≥сть, називаЇтьс€ фактором майбутньоњ вартост≥, або коеф≥ц≥Їнтом компаундуванн€ ≥ позначаЇтьс€ FVIF (Future Value Interest Factor), €кий розраховуЇтьс€ за наступною формулою.

(5.3)

де FVIF (n,r) Ц коеф≥ц≥Їнт компаундуванн€, €кщо процентна ставка дор≥внюЇ r, а пер≥од ≥нвестуванн€ - n;

r Ц процентна ставка, €ку виражено в коеф≥ц≥Їнтн≥й форм≥;

n Ц к≥льк≥сть пер≥од≥в, на €к≥ зд≥йснюютьс€ ≥нвестиц≥њ.

“аким чином, €кщо п≥дставити формулу (5.3) до формули (5.2), можна розрахувати майбутню варт≥сть так.

(5.4)

де FV Ц майбутн€ варт≥сть;

PV Ц тепер≥шн€ варт≥сть;

FVIF(n,r) Ц коеф≥ц≥Їнт компаундуванн€, €кщо процентна ставка дор≥внюЇ r, а пер≥од ≥нвестуванн€ - n.

ƒл€ полегшенн€ розрахунк≥в можна скористатис€ таблицею стандартних значень FVIF, в €к≥й FVIF визначаЇтьс€ на перетин≥ к≥лькост≥ рок≥в ≥ процентноњ ставки, на €ких зд≥йснюЇтьс€ ≥нвестиц≥€.

якщо ≥нвестиц≥њ зд≥йснюютьс€ не на ц≥лий пер≥од, а на його частину, розрахунок майбутньоњ вартост≥ зд≥йснюЇтьс€ за наступною формулою.

(5.5)

де t - к≥льк≥сть дн≥в, на €к≥ зд≥йснюЇтьс€ ≥нвестиц≥€;

FV Ц майбутн€ варт≥сть;

PV Ц тепер≥шн€ варт≥сть;

r Ц процентна ставка, €ку виражено в коеф≥ц≥Їнтн≥й форм≥.

якщо в≥дсотки на ≥нвестиц≥њ нараховуютьс€ к≥лька раз≥в за пер≥од (р≥к), розрахунок майбутньоњ вартост≥ виконуЇтьс€ за наступною формулою:

(5.6)

де FV Ц майбутн€ варт≥сть;

PV Ц тепер≥шн€ варт≥сть;

r Ц процентна ставка, виражена в коеф≥ц≥Їнтн≥й форм≥;

m - к≥льк≥сть нарахувань за пер≥од, од.

якщо прот€гом терм≥ну проекту ставка в≥дсотку зм≥нюватиметьс€, то майбутн€ варт≥сть буде розраховуватис€ за наступною формулою.

(5.7)

де FV Ц майбутн€ варт≥сть;

PV Ц тепер≥шн€ варт≥сть;

r Ц процентна ставка, €ку виражено в коеф≥ц≥Їнтн≥й форм≥;

k Ц к≥льк≥сть вар≥ант≥в процентноњ ставки.

ќдн≥Їю з ознак проекту Ї його тривал≥сть у час≥. “обто м≥ж моментом первинних ≥нвестиц≥й ≥ моментом отриманн€ останнього результату прот≥каЇ певний часовий пром≥жок, ≥нод≥ досить значний. ѕрот€гом цього пром≥жку часу варт≥сть грошей пост≥йно зм≥нюЇтьс€. ј, отже, пор≥внювати вигоди ≥ витрати р≥зних рок≥в без приведенн€ њх до з≥ставного вигл€ду некоректно. ÷е все одно, що п≥дсумовувати сантиметри ≥ метри, не перев≥вши одн≥ до ≥нших. ¬арт≥сть грошей сьогодн≥ б≥льше, н≥ж в майбутньому, оск≥льки у майбутньому первинна сума зб≥льшуЇтьс€ за рахунок процентноњ ставки. ƒл€ того, щоб привести грошов≥ потоки р≥зних рок≥в до з≥ставного вигл€ду використовуЇтьс€ процедура дисконтуванн€.

ƒисконтуванн€ - процес розрахунку тепер≥шньоњ вартост≥ грошових сум, €к≥ в≥днос€тьс€ до майбутн≥х пер≥од≥в часу.

“епер≥шн€ варт≥сть грошей Ц це варт≥сть майбутн≥х грошових поток≥в гот≥вки, €к≥ дисконтован≥ за в≥дпов≥дною ставкою.

–озрахунок тепер≥шньоњ вартост≥ проводитьс€ за наступною формулою.

(5.8)

де PV Ц тепер≥шн€ варт≥сть;

FV Ц майбутн€ варт≥сть;

r Ц процентна ставка, виражена в коеф≥ц≥Їнтн≥й форм≥;

n Ц к≥льк≥сть пер≥од≥в, на €к≥ зд≥йснюютьс€ ≥нвестиц≥њ.

 

 оеф≥ц≥Їнт маЇ дек≥лька назв Ц коеф≥ц≥Їнт дисконтуванн€, коеф≥ц≥Їнт приведенн€ тепер≥шньоњ вартост≥, чинник тепер≥шньоњ вартост≥ ≥ позначаЇтьс€ PVIF (Present Value Interest Factor).

(5.9)

де PVIF (n,r) Ц коеф≥ц≥Їнт дисконтуванн€, €кщо процентна ставка дор≥внюЇ r, а пер≥од ≥нвестуванн€ - n;

r Ц процентна ставка, €ку виражено в коеф≥ц≥Їнтн≥й форм≥;

n Ц к≥льк≥сть пер≥од≥в, на €к≥ зд≥йснюютьс€ ≥нвестиц≥њ.

“обто, визначити тепер≥шню варт≥сть можна, п≥дставивши формулу (5.9) до формули (5.8).

(5.10)

де PV Ц тепер≥шн€ варт≥сть;

FV Ц майбутн€ варт≥сть;

PVIF (n,r) Ц коеф≥ц≥Їнт дисконтуванн€, €кщо процентна ставка дор≥внюЇ r, а пер≥од ≥нвестуванн€ - n.

ƒл€ полегшенн€ розрахунк≥в можна скористатис€ таблицею стандартних значень PVIF.

ќдн≥Їю з основних проблем при дисконтуванн≥ грошових поток≥в Ї обірунтуванн€ ставки дисконтуванн€ r (≥нод≥ говор€ть Ђставки дисконтуї). ≤снуЇ дв≥ основн≥ точки зору на виб≥р ставки дисконтуванн€. “ак, виб≥р може ірунтуватис€ на прибутковост≥ альтернативних можливостей використанн€ кап≥талу аналог≥чного ступеню ризику. “ак, наприклад, €кщо в середньому на п≥дприЇмств≥ прибутков≥сть по проектах складаЇ 22%, то ≥ ставка дисконтуванн€ анал≥зованого проекту маЇ бути не менше 22 %. якщо ризик анал≥зованого проекту вище чим середн≥й р≥вень ризику проект≥в п≥дприЇмства, то ≥ ставка дисконтуванн€ маЇ бути вище. ≤нод≥, ставка дисконтуванн€ вибираЇтьс€ €к середн€ прибутков≥сть в галуз≥ або в крањн≥.

ƒругий п≥дх≥д до вибору ставки дисконтуванн€ заснований на ц≥н≥, €ку платить замовник за використанн€ ресурс≥в. “обто, на виб≥р ставки дисконтуванн€ робить вплив те, €к≥ джерела ф≥нансуванн€ Ї у п≥дприЇмства.

¬ процес≥ оц≥нки проект≥в необх≥дно зупинитьс€ на одному способ≥ приведенн€ грошових поток≥в до з≥ставного вигл€ду Ц або дисконтуванн€, або компаундуванн€. як правило, використовуЇтьс€ метод дисконтуванн€, ≥ вс≥ грошов≥ потоки привод€ть у в≥дпов≥дн≥сть з нульовим роком (роком зд≥йсненн€ первинних ≥нвестиц≥й). ѕри використанн≥ компаундуванн€ вс≥ грошов≥ потоки привод€ть до останнього року.

ƒл€ того, щоб оц≥нити прибутков≥сть ≥нвестуванн€ при в≥домих значенн€х тепер≥шньоњ ≥ майбутньоњ вартостей, необх≥дно перетворити формулу компаундуванн€.

 

(5.11)

де r Ц процентна ставка, €ку виражено в коеф≥ц≥Їнтн≥й форм≥;

FV Ц майбутн€ варт≥сть;

PV Ц тепер≥шн€ варт≥сть;

n Ц к≥льк≥сть пер≥од≥в, на €к≥ зд≥йснюютьс€ ≥нвестиц≥њ.

5.2 ¬изначенн€ ануњтету.

јнуњтет - однонаправлений грошовий пот≥к, €кий зд≥йснюЇтьс€ через р≥вн≥ пром≥жки часу в р≥вному розм≥р≥.

јнуњтет пренумерандо, або авансов≥ платеж≥Ц це грошовий пот≥к, €кий зд≥йснюЇтьс€ через р≥вн≥ пром≥жки часу в р≥вному розм≥р≥ на початку пер≥оду.

Ќаприклад, п≥дприЇмство плануЇ придбати буд≥влю п≥д оф≥с ≥ з ц≥Їю метою на початку кожного року зд≥йснюЇ внески р≥вними сумами.

ƒл€ оц≥нки майбутньоњ вартост≥ ануњтету пренумерандо використовують наступну формулу:

(5.12)

де FVApre - майбутн€ варт≥сть ануњтету пренумерандо;

ј - сума ануњтету;

r Ц процентна ставка, €ку виражено в коеф≥ц≥Їнтн≥й форм≥;

n Ц к≥льк≥сть пер≥од≥в, на €к≥ зд≥йснюютьс€ ≥нвестиц≥њ.

ƒл€ оц≥нки тепер≥шньоњ вартост≥ ануњтету пренумерандо використовують наступну формулу:

(5.13)

де PVApre - тепер≥шн€ варт≥сть ануњтету пренумерандо;

ј - сума ануњтету;

r Ц процентна ставка, €ку виражено в коеф≥ц≥Їнтн≥й форм≥;

n Ц к≥льк≥сть пер≥од≥в, на €к≥ зд≥йснюютьс€ ≥нвестиц≥њ.

јнуњтет постнумерандо - грошовий пот≥к, €кий зд≥йснюЇтьс€ через р≥вн≥ пром≥жки часу в р≥вному розм≥р≥ наприк≥нц≥ пер≥оду.

Ќаприклад, п≥дприЇмство придбало автомоб≥ль в кредит, €кий погашаЇ р≥вними сумами в к≥нц≥ року.

ƒл€ оц≥нки майбутньоњ вартост≥ ануњтету постнумерандо використовують наступну формулу:

(5.14)

де FVApst - майбутн€ варт≥сть ануњтету постнумерандо;

ј - сума ануњтету;

r Ц процентна ставка, €ку виражено в коеф≥ц≥Їнтн≥й форм≥;

n Ц к≥льк≥сть пер≥од≥в, на €к≥ зд≥йснюютьс€ ≥нвестиц≥њ.

ƒл€ полегшенн€ розрахунк≥в можна скористатис€ таблицею стандартних значень FVIFA - чинника майбутньоњ вартост≥ ануњтету, €кий розраховуЇтьс€ за наступною формулою:

(5.15)

де FVIFA (n,r) - чинник майбутньоњ вартост≥ ануњтету;

r Ц процентна ставка, виражена в коеф≥ц≥Їнтн≥й форм≥;

n Ц к≥льк≥сть пер≥од≥в, на €к≥ зд≥йснюютьс€ ≥нвестиц≥њ.

ѕ≥дставивши формулу (5.15) до формули (5.14), процес розрахунку майбутньоњ вартост≥ можна представити за допомогою наступноњ формули:

(5.16)

де FVApst - майбутн€ варт≥сть ануњтету постнумерандо;

ј - сума ануњтету;

FVIFA(n,r) - чинник майбутньоњ вартост≥ ануњтету, €кщо процентна ставка дор≥внюЇ r, а пер≥од ≥нвестуванн€ - n.

ƒл€ оц≥нки тепер≥шньоњ вартост≥ ануњтетупостнумерандо використовують наступну формулу:

(5.17)

де PVApst - тепер≥шн€ варт≥сть ануњтету постнумерандо;

ј - сума ануњтету;

r Ц процентна ставка, €ку виражено в коеф≥ц≥Їнтн≥й форм≥;

n Ц к≥льк≥сть пер≥од≥в, на €к≥ зд≥йснюютьс€ ≥нвестиц≥њ.

ƒл€ полегшенн€ розрахунк≥в можна скористатис€ таблицею стандартних значень PVIFA - чинника тепер≥шньоњ вартост≥ ануњтету, €кий розраховуЇтьс€ за наступною формулою:

 

(5.18)

де PVIFA (n,r) - чинник тепер≥шньоњ вартост≥ ануњтету, €кщо процентна ставка дор≥внюЇ r, а пер≥од ≥нвестуванн€ - n;

r Ц процентна ставка, €ку виражено в коеф≥ц≥Їнтн≥й форм≥;

n Ц к≥льк≥сть пер≥од≥в, на €к≥ зд≥йснюютьс€ ≥нвестиц≥њ.

якщо п≥дставити формулу (5.18) до формули (5.17), процес розрахунку майбутньоњ вартост≥ можна представити за допомогою наступноњ формули:

(5.19)

де PVApst - тепер≥шн€ варт≥сть ануњтету постнумерандо;

ј - сума ануњтету;

PVIFA (n,r)- чинник тепер≥шньоњ вартост≥ ануњтету, €кщо процентна ставка дор≥внюЇ r, а пер≥од ≥нвестуванн€ - n;

” тому випадку, коли ≥снуЇ необх≥дн≥сть визначити суму ануњтету, його вивод€ть з формули дисконтуванн€ або компаундуванн€.

“ак, €кщо необх≥дно визначити суму ануњтету на основ≥ ≥нформац≥њ про майбутню варт≥сть ануњтету постнумерандо, використовують наступну формулу.

(5.20)

де FVApst - майбутн€ варт≥сть ануњтету постнумерандо;

ј - сума ануњтету;

r Ц процентна ставка, €ку виражено в коеф≥ц≥Їнтн≥й форм≥;

n Ц к≥льк≥сть пер≥од≥в, на €к≥ зд≥йснюютьс€ ≥нвестиц≥њ.

якщо наведено дан≥ про тепер≥шню варт≥сть ануњтету постнумерандо, суму ануњтету визначають за наступною формулою.

(5.21)

де PVApst - тепер≥шн€ варт≥сть ануњтету постнумерандо;

ј - сума ануњтету;

r Ц процентна ставка, виражена в коеф≥ц≥Їнтн≥й форм≥;

n Ц к≥льк≥сть пер≥од≥в, на €к≥ зд≥йснюютьс€ ≥нвестиц≥њ.

5.3 ”рахуванн€ ≥нфл€ц≥њ в проектних розрахунках.

ѕроблема урахуванн€ ≥нфл€ц≥њ Ї важливою в проектних розрахунках, особливо в крањнах з г≥пер≥нфл€ц≥Їю або галопуючою ≥нфл€ц≥Їю.

«ахистити дох≥д ≥нвестора в≥д д≥њ ≥нфл€ц≥њ можна, €кщо включати в ставку дисконтуванн€ ≥нфл€ц≥йну прем≥ю.

≤нфл€ц≥йна прем≥€(IP) Ц це надбавка до ставки прибутковост≥, €ку спр€мовано на н≥велюванн€ д≥њ ≥нфл€ц≥њ на дох≥д ≥нвестора.

≤нфл€ц≥йну прем≥ю можна представити таким чином.

(5.22)

де IP Ц ≥нфл€ц≥йна прем≥€, €ку виражено в коеф≥ц≥Їнтн≥й форм≥;

rp Ц реальна процентна ставка, €ку виражено в коеф≥ц≥Їнтн≥й форм≥;

τ Ц темп ≥нфл€ц≥њ в економ≥ц≥ у коеф≥ц≥Їнтн≥й форм≥.

” формул≥ (5.22) вживанн€ значенн€ темпу ≥нфл€ц≥њ τ забезпечуЇ урахуванн€ д≥њ ≥нфл€ц≥њ на суму ≥нвестиц≥й в ≥нфл€ц≥йн≥й прем≥њ, а значенн€ r×τ - урахуванн€ д≥њ ≥нфл€ц≥њ на суму доходу,що отримуЇтьс€ (д≥€ ≥нфл€ц≥њ на в≥дсотки, що нараховуютьс€).

–еальна процентна ставка (реальна прибутков≥сть) Ц це прибутков≥сть, €ку очищено в≥д д≥њ ≥нфл€ц≥њ. “обто, це прибутков≥сть, €ку д≥йсно плануЇ отримати ≥нвестор, €ку в≥н заробив би, €кби ц≥ни залишалис€ незм≥нними.

 оли ≥нвестор обгрунтовуЇ ставку дисконтуванн€, в≥н завжди повинен враховувати ≥нфл€ц≥ю Ц закладати ≥нфл€ц≥йну прем≥ю.

якщо ставка прибутковост≥ менше темпу ≥нфл€ц≥њ, тобто r<τ, то ≥нвестор втрачаЇ б≥льше, н≥ж вкладаЇ Ц ≥нфл€ц≥€ знец≥нюЇ не т≥льки отриманий дох≥д, але ≥ частину або всю суму ≥нвестиц≥й.

якщо ставка прибутковост≥ дор≥внюЇ темпу ≥нфл€ц≥њ, тобто r=τ, то ≥нфл€ц≥€ знец≥нюЇ повн≥стю дох≥д ≥нвестора, проте не впливаЇ на суму ≥нвестиц≥й.

якщо ставка прибутковост≥ б≥льше за темп ≥нфл€ц≥њ, тобто r>τ, то ≥нвестор отримуЇ дох≥д в≥д ≥нвестиц≥њ Ц ≥нфл€ц≥€ знец≥нюЇ т≥льки частину доходу. яку частину доходу знец≥нюЇ ≥нфл€ц≥€, залежить в≥д р≥вн€ ≥нфл€ц≥њ ≥ р≥вн€ ном≥нальноњ прибутковост≥.

Ќом≥нальна прибутков≥сть (ном≥нальна процентна ставка) Ц це прибутков≥сть, €ка не враховуЇ знец≥ненн€ доходу ≥нвестора п≥д впливом ≥нфл€ц≥њ. “обто, ≥з значенн€ ном≥нальноњ процентноњ ставки неможливо зрозум≥ти, ск≥льки д≥йсно заробл€Ї ≥нвестор, а ск≥льки знец≥нюЇтьс€ п≥д впливом ≥нфл€ц≥њ.

ƒл€ того, щоб н≥велювати вплив ≥нфл€ц≥њ на прибутков≥сть, необх≥дно до прибутковост≥, €ку плануЇ ≥нвестор, додати ≥нфл€ц≥йну прем≥ю.

(5.23)

де r Ц ном≥нальна дох≥дн≥сть у коеф≥ц≥Їнтн≥й форм≥;

rp Ц реальна процентна ставка, €ку виражено у коеф≥ц≥Їнтн≥й форм≥;

IP Ц ≥нфл€ц≥йна прем≥€, €ку виражено у коеф≥ц≥Їнтн≥й форм≥.

“обто, €кщо п≥дставити формулу (5.22) до формули (5.23), ном≥нальну ставку в≥дсотка можна визначити за наступною формулою.

(5.24)

де r Ц ном≥нальна дох≥дн≥сть у коеф≥ц≥Їнтн≥й форм≥;

rp Ц реальна процентна ставка, €ку виражено у коеф≥ц≥Їнтн≥й форм≥;

τ Ц темп ≥нфл€ц≥њ в економ≥ц≥ у коеф≥ц≥Їнтн≥й форм≥.

« формули (5.23) можна вивести формулу, зг≥дно €к≥й можна визначити реальну прибутков≥сть на основ≥ даних про ном≥нальну прибутков≥сть ≥ темп ≥нфл€ц≥њ.

(5.25)

де rp Ц реальна процентна ставка, €ку виражено у коеф≥ц≥Їнтн≥й форм≥;

r Ц ном≥нальна дох≥дн≥сть у коеф≥ц≥Їнтн≥й форм≥;

τ Ц темп ≥нфл€ц≥њ в економ≥ц≥ у коеф≥ц≥Їнтн≥й форм≥.

ƒл€ того, щоб оц≥нити, чому б дор≥внювада майбутн€ варт≥сть, €кби ц≥ни не зм≥нювалис€, використовуЇтьс€ пон€тт€ Ђ–еальна майбутн€ варт≥стьї.

–еальна майбутн€ варт≥сть - це варт≥сть тепер≥шн≥х грошових поток≥в через певний пром≥жок часу з урахуванн€м певноњ ставки в≥дсотка ≥ за в≥драхуванн€м суми кошт≥в, €к≥ знец≥н€тьс€ п≥д впливом ≥нфл€ц≥њ.

–≥зниц€ м≥ж майбутньою варт≥стю та реальною майбутньою варт≥стю показуЇ, €ку суму знец≥нено п≥д впливом ≥нфл€ц≥њ.

якщо ≥нвестор закладав у ном≥нальну процентну ставку ≥нфл€ц≥йну прем≥ю, то реальну майбутню варт≥сть можна представити €к р≥зницю м≥ж майбутньою варт≥стю ≥ ≥нфл€ц≥йною прем≥Їю у варт≥сному вираз≥.

–еальну майбутню варт≥сть можна визначити за наступною формулою.

(5.26)

де FVр Ц це реальна майбутн€ варт≥сть;

PV Ц тепер≥шн€ варт≥сть;

r Ц ном≥нальна дох≥дн≥сть у коеф≥ц≥Їнтн≥й форм≥;

τ Ц темп ≥нфл€ц≥њ в економ≥ц≥ у коеф≥ц≥Їнтн≥й форм≥.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 781 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

„то разум человека может постигнуть и во что он может поверить, того он способен достичь © Ќаполеон ’илл
==> читать все изречени€...

1563 - | 1436 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.058 с.