Класифікація економічного аналізу за його видами ,формами і основними напрямками

Класифікація економічного аналізу господарської діяльності має важливе значення для правильного розуміння його змісту і завдань. За економічним змістом аналіз господарської діяльності поділяється на фінансово-економічний і техніко-економічний. Різновидом техніко-економічного аналізу є функціонально-вартісний аналіз (ФВА). Фінансово-економічний основну увагу приділяє фінансовим результатам діяльності підприємств, виконанню фінансового плану, виявленню резервів збільшення суми прибутку, покращенню фінансового стану і платоспроможності підприємства. Фінансово-економічний аналіз розкриває зміст фінансових показників в їх зв”язку з виробничими показниками. Базується на звітності підприємств, як на основному джерелі інформації. Проте, зміст такої інформації не дозволяє глибоко розкрити вплив на фінансові показники факторів, пов”язаних з технікою, технологією, організацією виробництва. Прагнення до максимальної деталізації узагальнюючих показників, доведення їх до рівня цеху, робочого місця привело до виникнення техніко-економічного аналізу. Зміст техніко-економічного аналізу відображає особливості техніки, технології і організації даного виду виробництва, тому він завжди носить чітко виражений галузевий характер. Слід також відмітити, що бувають випадки, коли техніко-економічний аналіз грає ведучу роль порівняно з фінансово-економічним. Це відбувається тоді, коли фактори, пов”язані з технікою, технологією і організацією бувають вирішеними для підвищення ефективності виробництва. Джерелом для проведення техніко-економічного аналізу є періодична та оперативна звітність. Його метою є оцінка результатів господарської діяльності, виявлення причинних взаємозв”язків і взаємодії різних факторів та резервів виробництва, відпрацювання заходів раціоналізації використання ресурсів.

Діяльність будь-якого підприємства складається за багатьох господарських операцій. Аналіз проводиться до здійснення господарських процесів чи після їх завершення.

В залежності від часу проведення і характеру рішень аналіз поділяється на:

- оперативний;

- ретроспективний (поточний);

- попередній (прогнозний).

Оперативний аналіз використовується для вирішення завдань, що пов”язані з оперативним управлінням. Він проводиться щоденно, тим і відрізняється від ретроспективного аналізу. Оперативний аналіз дозволяє безпосередньо в процесі господарської діяльності виявити негативні фактори та встановити їх вплив на виробництво, оцінити можливі наслідки цього впливу і застосувати засоби для усунення або попередження небажаних наслідків. Цей аналіз надає можливість оперативно обгрунтувати управлінські рішення та координувати виробництво. Завданнями оперативного аналізу є:

- виявлення відхилень від плану по основних показниках діяльності підприємства;

- оцінка відхилень від плану на основі вивчення факторів, що впливають на ці відхилення;

- оперативна розробка заходів, щодо усунення негативних факторів і забезпечення виконання завдань.

Недоліком оперативного аналізу є те, що на його основі не можна одержати повне уявлення про господарську діяльність в цілому. Крім того оперативний аналіз грунтується на оперативній інформації, яка не завжди є точною.

Найбільш поширеним видом аналізу є ретроспективний аналіз. Він проводиться після завершення господарської операції. Основними завданнями ретроспективного аналізу є:

- об”єктивна оцінка результатів діяльності підприємств;

- комплексне виявлення невикористаних резервів з метою підвищення ефективності виробництва;

Ретроспективний аналіз використовує результати оперативного і служить базою для прогнозного аналізу. Недоліком ретроспективного аналізу є: виявлені в процесі аналізу резерви відносяться до вже здійсненої господарської операції. Тобто, недоліком є його неоперативність. Переваги ретроспективного аналізу (порівняно з оперативним та перспективним) полягають в тому, що інформація яка використовується при його проведенні, має системний, комплексний характер, бо звітність підприємств базується на строго регламентованій системі бухгалтерського і статистичного обліку.

Аналіз, який передує здійсненню господарських процесів, має попередній характер. Прогнозним називається аналіз господарської діяльності в динаміці з метою виявлення основних тенденцій і факторів розвитку економіки підприємства на перспективу. Основими його завданнями є:

- наукове обгрунтування перспективних планів;

- оцінка очікуваного виконання цих планів.

Успішне застосування попереднього аналізу залежить від його організації. В першу чергу треба обрати ті економічні показники, аналіз яких має найбільше значення для підприємства. На другому етапі уточнюються, які методи слід використовувати при аналізі того чи іншого показника. Заключним етапом є здійснення попереднього аналізу. При цьому чітко формулюється мета аналізу, вивчається структура аналізуємого показника, визначаються фактори, які на нього впливають, аналізується динаміка показника. Достовірність результатів прогнозного аналізу залежить від якості та об”єктивності інформації. Впровадження попереднього аналізу в поєднанні з іншими видами аналізу значно підвищує рівень економічної роботи і посилює її дієвість.

До просторових форм аналізу належить:

- внутрішньогосподарський;

- галузевий;

- міжгосподарський (міжзаводський).

Внутрішньогосподарський аналіз проводять на окремих виробництвах чи структурних підрозділах.

Внутрішньогосподарський аналіз є основним засобом об”єктивної і всебічної оцінки діяльності підприємств. При проведенні даного аналізу використовують дані бухгалтерського та оперативного обліку. Здійснюють цей аналіз як економічна служба, так і керівники виробничих підрозділів.

Галузевий аналіз здійснюється на рівні управління окремою галуззю. Метою галузевого аналізу є об”єктивна оцінка виконання завдань по виробництву продукції даної галузі, виявлення внутрішньогалузевих резервів та їх мобілізації з метою покращення роботи в даній галузі. Джерелом інформації для проведення галузевого аналізу є бухгалтерська та статистична звітність, нормативно-довідкові матеріали, дані спеціальних досліджень та перевірок.

Міжгалузевий(міжгосподарський, порівняний) аналіз здійснюється на підприємствах та різних рівнях управління з метою виявлення передового досвіду і резервів. В сучасних умовах проводять порівняння показників окремих підприємств з середньогалузевими, а також найкращими показниками в даній галузі. Це надає можливість окремому підприємству оцінити свої досягнення порівняно з іншими.

За іншими ознаками розрізняють наступні напрямки аналізу господарської діяльності:

1) за галузевою ознакою: (аналіз промисловості, будівництва, транспорту торгівлі);

2) по споживачах інформації (внутрішній аналіз, зовнішній аналіз (банк, КРУ);

3) за періодичністю проведення (річний, квартальний, місячний, декадний);

4) за методами вивчення об”єкту (комплексний, системний, вибірковий (локальний),повний);

5) по суб”єктах проведення аналізу (аналіз економічних служб,технічних служб);