Аналіз як метод пізнання.
Отже, аналіз- це метод пізнання явищ, предметів та процесів шляхом їх розкладання на складові частини. Проте, аналіз сам по собі існувати не може, Поряд з аналізом використовують синтез. Синтез –це метод пізнання явищ, предметів і процесів шляхом об”єднання їх складових частин в єдине ціле.
Аналіз у відриві від синтезу не має пізнавального значення. Аналіз і синтез як загальні способи пізнання становлять базис економічного аналізу Поєднання аналізу і синтезу являється одним із елементів діалектики.
Економічний аналіз як один із різновидів аналізу взагалі, являє собою скупуність послідовних аналітичних процедур, які мають на меті одержання висновків та екомендацій, щодо прийняття оптимальних рішень стосовно досліджуваного економічного об”акта чи явища.
Зміст економічного аналізу складається з визначення конкретного завдання дослідження певних процесів або явищ господарсько-фінансової діяльності підприємства, комплексної їх оцінки у взаємозв”язку, взаємозалежності, дослідження причин та наслідків цих зв”язків, обчислення величини впливу факторів на кінцевий результативний показник. Зміст економічного аналізу визначає його як конкретну функціональну науку.
Кожне підприємство функціонує з одного боку, в умовах дії ринкових механізмів, які постійно змінюються, а з другого боку – в умовах конкретних особливостей і специфічних завдань конкретного підприємства. Ефективність функціонування кожного підприємства залежить від того, чи відповідають управлінські рішення, якими керується дане підприємство для досягнення успіху на ринку, цим умовам. Базоюдля обгрунтування і прийняття оптимальних управлінських рішень може бути тільки глибокийкомплексний аналіз діяльності підприємства.
Поняття аналізу властиве всім галузям науки. Проте, в залежності від об”єкту дослідження розрізняють аналіз фізичний, хімічний, математичний і ін. Використання аналізу в різних галузях, а особливо в природничих і суспільних науках має свої особливості. В природничих науках, щоб виявити головне в явищі, треба вивчити його абстрагуючись від всього. В аналізі економічних явищ не завжди можна скористатись експертним методом. Тут більше використовується метод наукової абстракції. Отже, економічний аналіз в широкому розумінні являє собою наукове вивчення суспільно - виробничих відносин людей в їх зв”язках і залежностях. Економічний аналіз повинен давати цифрові дані, матеріали для розробки економічної політики кожного підприємства. В зв”язку з цим економічний аналіз як наука розвиває і удосконалює методологію і методи дослідження економічних явищ в теоретичному плані. Такий аналіз дістав назву загально –теоретичного аналізу. Аналіз показників фінансово-господарської діяльності підприємств дістав назву конкретно-економічного аналізу.
Конкретно-економічний аналіз поділяють на макроекономічний і мікроекономічний аналіз. Макроекономічний аналіз проводиться на народногосподарському та галузевому рівнях. Мікроекономічний аналіз здійснюється на рівні підприємства, організації, установи та їх структурних підрозділів.
Аналіз г.д. можна розглядати в двох аспектах: як функцію управління і як самостійну економічну дисципліну, яка вивчає цю функцію. Економічний аналіз поряд з обліком, контролем являється однією з головних функцій управління господарською діяльністю підприємств.Він займає проміжне значення між збором і обробкою економічної інформації.
В умовах переходу до ринкових відносин значення економічного аналізу в управлінні зростає. Ринкова орієнтація в управлінні вимагає глибокого аналізу коньюктури ринку, вимагає аналізу альтернативних можливостей впровадження.
