Аналіз виконання плану і динаміки роздрібного товарообороту
За часовими формами аналіз роздрібного товарообороту можна поділити на стратегічний, оперативний та ретроспективний.
Стратегічний (перспективний) аналіз є інструментом (засобом) стратегічного планування. План роздрібного товарообороту є орієнтиром господарсько-фінансової діяльності підприємства, у той же час він є критерієм оцінки її ефективності. У залежності від часового періоду, який охоплює план, виділяють стратегічне (більше 5 років), тактичне (1 – 5 років) та оперативне (до 1 року) планування. Стратегічний аналіз передбачає дослідження причин відхилень фактичних показників господарської діяльності підприємства, зокрема обсягу роздрібного товарообороту від планових і розробку оптимальних перспективних управлінських рішень.
Роль оперативного аналізузначно зросла в умовах конкурентної економіки. Його ефектиність є високою лише в умовах комп’ютерної обробки економічної інформації, коли дані про хід реалізації безпосередньо з касового апарату вводяться у комп’ютер. Автоматизований облік, а відповідно і аналіз дозволяють одержувати у оперативному режимі відомості про хід реалізації товарів у розрізі асортиментних позицій та окремих товарних груп, дані про залишки товарних запасів на складах підприємства, оперативно приймати міри щодо їх поповнення з метою більш повного задоволення потреб населення.
Найбільш методично та інформаційно забезпеченим є ретроспективний аналіз. Він дозволяє провести діагностику господарської діяльності підприємства, виявити резерви росту її ефективності для їх мобілізації.
На підприємствах торгівлі аналіз роздрібного товарообороту починають з загальної оцінки виконання плану роздрібного товарообороту торговим підприємством та його структурними підрозділами (магазинами, секціями, відділами). Аналітичним періодом може бути будь-який проміжок часу, залежно від мети та програми дослідження: день, тиждень, місяць, квартал, рік, чи інший визначений період.
Загальна оцінка включає визначення рівня виконання плану роздрібного товарообороту підприємством у цілому, за структурними підрозділами (магазинами, торговими секціями, відділами), за асортиментом товарообороту та його структурою. Рівень виконання плану роздрібного товарообороту визначається як процентне відношення фактичного його обсягу до планового.
У процесі аналізу вивчається і оцінюється ритмічність та рівномірність реалізації товарів. Ритмічність характеризує відповідність фактичного продажу товарів запланованому – за декілька місяців, кварталів, тижднів, днів. Рівномірність – це виконання плану роздрібного товарообороту окремими структурними підрозділами (магазинами) за один період часу.
Алгоритм розрахунку коефіцієнтів ритмічності (Критм) і рівномірності однаковий. Відмінність полягає у різній вхідній інформації. Ці коефіцієнти доцільно розраховувати з використанням коефіцієнта варіації (V), тобто за формулою:
Критм=1–V; V=s/Xсер, s= 
,
деКритм – коефіцієнт ритмічності (рівномірності); Xсер=100% виконання плану; Хі – % виконання плану роздрібного товарообороту за і-тий період або і-тим підприємством, n – кількість періодів або кількість підприємств.
Тенденцію розвитку товарообороту характеризує його динаміка. Для її правильного визначення необхідно:
- обсяг товарообороту звітного періоду привести у співставлений вигляд з урахуванням індексу цін:
РТОпорівн=РТО1/Іцін,
де РТОпорівн – роздрібний товарооборот звітного періоду в цінах базового року; РТО1 – фактичний роздрібний товарооборот звітного періоду в діючих цінах; Іцін – індекс цін;
- врахувати організаційно-структурні зміни на підприємстві та зміни адміністративного характеру в районі його діяльності (об’єднання підприємств, розділення організації і т.п.).
В процесі аналізу товарообороту визначають та оцінюють наступні показники його динаміки
Таблиця
Показники динаміки роздрібного товарообороту
| Показники | Алгоритм розрахунку |
| 1. Абсолютне відхилення (∆ РТО), тис.грн. | РТО1–РТО0 |
| 2. Темп зміни товарообороту (Т), % | РТО1/РТО0*100 |
| 3. Темп приросту / спаду (∆Т), % | Т–100 або (РТО1–РТО0)/РТО0*100 |
| 4. Середньорічний темп зміни товарообороту (Тсер.), % | n-1ÖРТОn/РТО0 |
| 5. Середній темп приросту (∆Тсер), % | 100–Тсер |
| 6. Абсолютне значення 1% приросту (спаду), тис.грн. | РТОn-1/100 |
де n – кількість років у періоді дослідження; РТО0 та РТО1 – роздрібний товарооборот базового чи звітного періоду дослідження.
Аналіз динаміки роздрібного товарообороту за показниками, наведеними у табл. 5.2 проводять у цілому по підприємству, за структурними підрозділами, за видами товарообороту (продаж населенню, дрібний гурт), за товарними групами.
У процесі аналізу виявляють внутрішньорічну динаміку товарообороту шляхом визначення місячних або квартальних ланцюгових та базисних індексів.
Внутрішньорічна динаміка визначається з метою дослідження сезонного характеру продажу товарів, який характеризується коефіцієнтом сезонності (Ксез)
Ксез=РТОі/РТОn,
де РТОі – середній товарооборот і-го місяця; РТОn – середньомісячний товарооборот за весь період дослідження; n – кількість років у періоді дослідження.
РТОn=åртоj/m/12,
де m – кількість років у періоді (наприклад 5), 12 – кількість місяців у році.
Коефіцієнт сезонності показує стійку закономірність коливань товарообороту протягом року. Дослідження проводять за окремими товарними групами, а його результати дозволяють більш обгрунтовано прогнозувати обсяг товарообороту на певний період, покращити організацію товаропостачання підприємств торгівлі з урахуванням попиту споживачів у окремі періоди року
Визначення сезонної хвилі сприяє нейтралізації випадкових коливаннь, властивих кожному року, і виділенню найбільш характерних сезонних відхилень. Виявлені закономірності сприяють більш обгрунтованому плануванню товарообороту у розрізі місяців і кварталів. Крім того, фактичний товарооборот можна порівнювати з сезонною хвилею, об’єктивно виявляти негативні відхилення, їх причини та винуватців.
Аналізуючи роздрібний товарооборот розглядають не лише виконання плану і динаміку товарообороту у цілому і за видами обороту (продаж товарів населенню, дрібний гурт), але і за товарними групами. В результаті аналітичного дослідження роблять висновки про ступінь задоволення попиту покупців окремими видами товарів, виявляються прорахунки торгових підприємств в організації торгівлі. Аналізуючи стан задоволення попиту споживачів на товари певної групи, його динаміку, порівнюють середні показники душового споживання з рекомендованими нормами і роблять відповідні висновки. При цьому доцільно оформляти розрахунки аналітичною таблицею за формою табл.
Таблиця
Реалізація товарів на душу населення торговою мережею
сума – тис.грн.
| Товари і товарні групи | Базисний рік | Звітний рік | Відхилення | |||||
| сума | на душу населення | у діючих цінах | у порівняльних цінах | сума | на душу населення | |||
| сума | на душу населення | сума | на душу населення | |||||
Знаючи продаж товарів за окремими товарними групами можна оцінити структуру товарообороту і дослідити її відповідність плановій структурі. Знаючи структуру товарообороту у базовому періоді можна визначити структурні зрушення у динаміці (табл.), їх вплив на зміну роздрібного товарообороту.
Таблиця
Асортимент та структура роздрібного товарообороту торгового підприємства у _________ рр.
сума – тис.грн., структура _%
| Товари і товарні групи | Минулий рік | Звітний рік | Відхилення | |||||
| сума | структура | у діючих цінах | у порівняльних цінах | за сумою | за структурою | |||
| сума | структура | сума | структура | |||||
Джерелом даних про реалізацію товарів населенню в асортименті для аналізу служить форма №3-торг “Звіт про продаж та запаси товарів у торговій мережі і мережі ресторанного господарства” за відповідний період. Для оперативного аналізу можуть використовуватись шоденні звіти продавців про хід реалізації, одержані з касового апарату в умовах комп’ютерної обробки даних. Такий аналіз доцільно проводити за товарними групами та за найбільш цінними видами товарів.
Впливзміни структурних зрушень на зміну роздрібного товарообороту (РТО) визначається за формулою:
РТО=å(dіS*РТО),
де dіS – питома вага і-тої товарної групи у загальному обсязі у сумовому вираженні.
Вплив структурних зрушень на зміну роздрібного товарообороту визначають:
DdS ® DРТО=CК1 – РТО0;
CК1=å(dі1S*РТОi0)/100,
де РТО0 – роздрібний товарооборот торгового підприємства за планом або базового періоду; dі1S – питома вага у % роздрібного товарообороту і-тої товарної групи звітного періоду у сумовому виразі; РТОi0 – сума реалізації товарів за і-тою товарною групою у базовому періоді.
Методика розрахунку показана за даними табл..
Таблиця
Вплив зміни структури реалізації товарів на зміну обсягу товарообороту
сума – тис.грн., питома вага – %
| Вид товару | Минулий рік | Звітний рік | Відхилення за сумою | СК1 | ||
| сума (РТОi0) | питома вага | сума | питома вага (dі1S) | |||
| А | 36,4 | -200 | ||||
| В | 18,2 | |||||
| С | 45,5 | |||||
| Разом | 100,0 | -100 |
Сукупний вплив зміни структури реалізації на загальний обсяг товарообороту визначається:
DdS ® DРТО=СК1–РТО0=390–1100=-710.
Тобто, на досліджуваному підприємстві зміна асортименту обсягу продажу у звітному році спричинила зменшення загальної суми товарообороту на 710 грн.
Одним із основних факторів, які впливають на зміну структури товарообороту, є зміна купівельних фондів населення. Їх вплив на попит за окремими товарними групами вивчають за допомогою коефіцієнта еластичності, який визначається за формулою:
e=(Dy/y0)/(Dx/x0),
або e=DТy/DТx.
Коефіцієнт показує, на скільки відсотків зміниться показник Y при зміні показника Х на 1 %.
Завдання та інформацйне забезпечення аналізу товарних запасів
Товарні запаси – це сукупність товарів у сфері обігу (від моменту надходження до моменту реалізації).
Вони є матеріальними ресурсами торгівлі. З фінансової точки зору товарні запаси – це основна частка оборотних активів підприємств торгівлі, їх оборотного капіталу.
Розмір товарних запасів та час їх перебування в сфері обігу безпосередньо впливає на ефективність торгівлі (обсяг роздрібного товарообороту, витрати обігу, прибуток). В свою чергу, комерційний успіх торговельного підприємства значною мірою залежить від структури товарообороту, яка відповідає вимогам споживачів. Це пояснюється різними рівнями витратомісткості та рентабельності окремих товарів і товарних груп. Тому вивчення товарних ресурсів, їх стану, динаміки, структурних змін, ефективності використання, є необхідною умовою управління торговим процесом і вказує на важливу економічну роль товарних запасів у торгівлі.
Роль товарних запасів обгрунтовує завдання їх аналізу:
- оцінити стан та динаміку товарних запасів – в цілому і за товарними групами;
- визначити відповідність фактичних товарних запасів встановленими нормативам та рівень забезпечення ними товарообороту;
- визначити оптимальність розміщення товарних запасів у системі торгівлі (гурт, роздріб, окремі магазини);
- провести факторний аналіз оборотності товарів (тобто виявити і оцінити фактори, що спричинили зміну оборотності);
- виявити резерви та розробити заходи щодо підвищення ефективності використання товарних запасів та їх оптимізації.
Для ефективного управління товарними запасами, їх планування та аналізу використовують їх класифікацію за наступними ознаками:
1) за місцезнаходженням і регулярністю постачання, наприклад, на підприємствах роздрібної і гуртової торгівлі; товари відвантажені);
2) за призначенням і регулярністю постачання (товарні запаси поточного зберігання; товарні запаси сезонного зберігання (сезонного виробництва і постійного попиту, наприклад, консервна промисловість; постійного виробництва і сезонного попиту, наприклад, ялинкові прикраси); товарні запаси цільового призначення і дострокового завозу (для зустрічної торгівлі – за макулатуру, сільськогосподарські продукти, лікарські трави, гриби, ягоди);
3) за товарним складом і споживчим призначенням – продовольчі і непродовольчі товари;
4) за принципом планування – нормовані (поточного зберігання) і ненормовані (всі інші).
5) за розміром – запаси оптимального розміру, що забезпечують безперервну торгівлю, та понаднормативні запаси.
Класифікація товарних запасів дозволяє використовувати відповідну методику аналізу і більш виважено робити висновки.
Інформаційне забезпечення аналізу товарних запасів:
1. Планова інформація – показники бізнес-плану, нормативи товарних запасів (на рік і за кварталами).
2. Фактичні дані:
- фінансова звітність – ф.№1”Баланс”;
- статистична звітність – форми №3-торг. (квартальна і річна) “Звіт про продаж та запаси товарів у торговій мережі і мережі ресторанного господарства”;
- дані аналітичного бухгалтерського обліку;
- товарно-грошові звіти матерально відповідальних осіб, інвентаризаційні описи;
- позаоблікова інформація: акти документальних ревізій тощо.
Аналіз забезпечення товарообороту товарними запасами
Найбільшу питому вагу у товарних запасах торгових організацій займають поточні запаси товарів, для яких фінансовими менеджерами розробляються нормативи. Тому аналіз починається саме з цих товарних запасів. У першу чергу досліджується відповідність фактичних товарних запасів встановленим нормативам (в цілому по організації та за окремими підрозділами, у загальній сумі та у розрізі товарних груп).
Торгові організації розробляють нормативи поточних товарних запасів в сумі і в днях на кожний квартал як у цілому для торгової організації, так і для підрозділів. Для визначення стану відповідності фактичних товарних запасів нормативам, в днях і в сумі, фактичний запас товарів теж визначається в днях:
Запас товарів на останню дату кварталу в днях розраховують діленням фактичної суми товарних запасів у грошових одиницях на одноденний плановий товарооборот наступного кварталу.
Наприклад, товарний запас в днях на початок року визначається діленням суми товарних запасів станом на 01.01. на одноденний плановий товарооборот І кварталу нового року.
Цей показник називають показником забезпеченості товарообороту товарними запасами, тому, що він показує, на скільки днів вистачить товарів у торгівлі у наступному кварталі.
Оскільки запаси товарів на певну дату використовуватимуться у торгівлі і у наступному кварталі, в розрахунковій формулі застосовується товарооборот саме наступного кварталу, а фактичний запас товарів в днях порівнюється з нормативним також наступного кварталу.
При проведенні поточного аналізу стану товарних запасів на внутрішньоквартальні дати фактичні товарні запаси порівнюють з нормативом товарного запасу поточного кварталу.
У подальшому аналізі вивчаються зміни, що відбулися у товарних запасах у звітному періоді (за квартал, рік за даними товарних запасів на початок і кінець періоду або за даними кількох років). При цьому враховують зміну цін на товари. Складають аналітичну таблицю, за якою визначають тенденції розвитку господарської діяльності. При аналізі динаміки товарних запасів визначають їх абсолютне відхилення в сумі, в днях, темп зміни, показники помісячних коливань товарних запасів протягом тривалого часу.
Аналізуючи стан товарних запасів як джерело забезпечення виконання плану роздрібного товарообороту використовують сумові показники товарних запасів у роздрібних цінах. Аналізуючи товарні запаси як елемент оборотних активів при оцінці фінансового стану підприємствасумові показники товарних запасів показують за собівартістю.
Розрахунок факторного впливу на зміну товарних запасів проводять з використанням адіативної моделі
ТЗк=ТЗп+П–Р–В.
Базою порівнянь фактичних даних можуть бути планові показники та показники попередніх періодів. Аналіз проводять як за загальною сумою товарних запасів, так і за товарними групами, у цілому по підприємству та окремо за підрозділами.
Дають оцінку раціональності розміщення товарів, відповідності їх попиту населення. При значному перевищенні нормативів говорять про суттєві недоліки у роботі комерційних служб. Якщо в процесі аналізу виявлені залежалі або неходові товари, то розробляють заходи щодо їх реалізації (зниження ціни, переробка тощо).
Вивчаючи динаміку товарних запасів, доцільно співставити темп їх зміни з темпом зміни товарообороту і визначити коефіцієнт випередження чи відставання (К).
К=ТРТО/ТТЗ³1,
де ТРТО – темп зміни товарообороту, ТТЗ – темп зміни товарних запасів.
Бажаним є незначне випередження темпу зміни товарообороту темпу зміни товарних запасів (коефіцієнт К³1), так як різкі відхилення призведуть до дисбалансу торгового процесу. Якщо ж темп росту товарообороту значно перевищує темп росту товарних запасів, то це може свідчити про наявність товарів, що не користуються попитом і відволікання коштів на їх зберігання. Якщо ж товарні запаси зростають швидше їх реалізації, то це є ознакою неефективної господарської діяльності, зростання витрат на зберігання товарів, появи боргів і загрози банкрутства.
Тому управління товарними запасами вимагає їх оперативного аналізу. Він проводиться за даними товарно-грошових звітів, дозволяє оперативно контролювати організацію комерційної роботи, хід виконання плану товарообороту для прийняття своєчасних рішень щодо підвищення ефективності управління товарними запасами (уцінка, переробка, переміщення в інший підрозділ, сезонний розпродаж і т.д.).
Аналіз інтенсивності та ефективності використання товарних запасів
Факторний аналіз товарних запасів, інтенсивності та ефективності їх використання проводиться як на якісному рівні, так і за допомогою кількісних параметрів. Якісними характеристиками, що підлягають прямій формалізації і які чинять вплив на стан і рух товарних запасів, є:
- розмір торгового підприємства;
- галузь діяльності (роздрібна торгівля, гурт);
- віддаленість від споживачів та постачальників;
- система розрахунків за товари і послуги;
- кваліфікація менеджерів;
- якість банківського обслуговування та ціна кредиту (рівень відсотків оплати за кредит);
- частка ПДВ у ціні товару, інфляція тощо.
Кількісною характеристикою інтенсивності торговельної діяльності є показники оборотності товарних запасів. В аналізі вивчають і досліджують наступні показники оборотності:
- коефіцієнт оборотності товарів в разах (Коб);
- оборотність товарів в днях (Одн).
Коб – це швидкість обороту товарних запасів в разах або кількість оборотів коштів, вкладених у товарні запаси, у аналітичному періоді:
Коб=РТО/ТЗ,
де РТО – роздрібний товарооборот за період дослідження; ТЗ – середні товарні запаси за цей же період.
Високе значення коефіцієнта оборотності (Коб) та його зростання свідчать у загальному про ефективну роботу підприємства. Проте цей показник може бути високим і тоді, коли підприємство не може мати достатнього обсягу товарних запасів, а саме через неможливість їхнього придбання у зв’язку з відсутністю власних оборотних коштів, відмову банків надати кредит за різними обставинами.
Подальший аналіз передбачає порівняння визначеного коефіцієнта оборотності підприємства з середнім значенням коефіцієнта оборотності галузі (на розмір цього показника впливає галузева належність підприємства).
Швидкість обороту товарних запасів у разах є одночасно показником віддачі товарних запасів, тобто показує розмір товарообороту (виторгу), що приходиться на 1 грн. товарних запасів.
Показник, обернений до коефіцієнта оборотності, – це коефіцієнт завантаження (закріплення) товарообороту товарними запасами (Кз):
Кз=ТЗ/РТО.
Коефіцієнт завантаження товарообороту показує суму оборотних активів у вигляді товарних запасів, авансованих на 1 грн. реалізації (роздрібного товарообороту), тобто це – фондомісткість реалізації.
Показник “оборотність товарів в днях (Одн)” – відображає тривалість обороту в днях, тобто час перебування товарів у вигляді запасів. Він показує, за який період реалізується і поповнюється середня величина товарних запасів.
Оборотність товарних запасів в днях (Одн) визначається:
Одн=ТЗ/РТОодн,
