Індивід і суспільство перебувають у діалектичних взаєминах, їх не можна протиставляти, тому що індивід є суспільною істотою й усякий прояв його життя може виступати і як самобутня індивідуальність. У сучасних умовах прискореного розвитку цивілізації роль особистості в суспільстві стає суттєвішою, у зв'язку із цим актуалізується проблема волі й відповідальності особистості перед суспільством.
Перша спроба обґрунтування взаємозв'язок волі й необхідності належить Б.Спинозі, що визначив волю, як усвідомлену необхідність. Розгорнута концепція діалектичної єдності волі й необхідності з ідеалістичних позицій була дана Г.Гегелем. Наукове, діалектико-матеріалістичне рішення проблеми волі й необхідності виходить із визнання об'єктивної необхідності необхідного як первинного, а волі й свідомості людини - як вторинного похідного.
У суспільстві свобода особи обмежується інтересами суспільства. Кожна людина, її бажання й інтереси не завжди збігаються з інтересами суспільства. У цьому випадку особистість під впливом суспільних законів повинна поводитися в окремих випадках так, щоб не порушувати інтересів суспільства, у противному випадку їй загрожує покарання від імені суспільства.
У сучасних умовах, в епоху розвитку демократії проблема свободи особи стає ще більш глобальною. Особистості в суспільстві на даний момент обчислюються мільярдами й щохвилини на землі зіштовхуються особистісні інтереси, права й свободи.
Нероздільні й такі поняття як воля й відповідальність, тому що воля не вседозволеність, за порушення чужих прав і свобод особистість несе відповідальність перед суспільством за законом, прийнятому суспільством.
Відповідальність - це категорія етики й права, що відбиває особливе соціальне й морально-правове відношення особистості до суспільства, людства в цілому. Побудова сучасного суспільства, впровадження свідомої основи в соціальне життя, прилучення народних мас до самостійного керування суспільством і історичним творенням різко збільшує значення особистої волі й одночасно соціальної й моральної відповідальності кожного.
Цивільна, адміністративна й кримінальна відповідальність установлюється не формальним шляхом з'ясування складу злочину, але й з урахуванням виховання правопорушника, його життя й діяльності, ступені свідомості провини й можливості виправлення надалі. Це зближає правову відповідальність із моральною, тобто усвідомлення індивідом інтересів суспільства в цілому й в остаточному підсумку розуміння законів поступального розвитку історії.
Дотримання прав і свобод особи й відповідальність перед законом за злочин - є одним з ознак правової держави. Розвиток людської цивілізації вимагає й цивілізованого розвитку права, тому виникла концепція правової держави як визначальної щодо будь-якої державності. Час правового свавілля вичерпаний, позаду період, коли права й свободи особи нічим не гарантувалися й не захищалися. Суспільство формує нові шляхи правової облаштованості людини, що буде впевненою у завтрашньому дні.
Правова держава гарантує особистості її права й свободи і їхній правовий захист – це найважливіший принцип сучасної України. Наступний принцип - підпорядкування тільки закону й діяльність на підставі закону, прийнятого суспільством в умовах повної демократії. Таким чином, правова держава є свого роду сполученням свободи й відповідальності, коли людина повністю вільна у моральному й правовому змісті з одного боку, а – з іншого боку - за здійснення злочину наступає відповідальність.
Правова держава й народовладдя - це нероздільні поняття, керування й самоврядування народних мас, підзвітність виборних органів своїм виборцям і зміна цих органів при необхідності чи при порушенні ними закону. Правова держава припускає закріплення інтересів особистості на першому місці, усуває нерівноправність націй, ставить на одну лінію чоловіка й жінку, створює всі умови для абсолютної рівності всіх членів суспільства перед законом незалежно від походження, положення в суспільстві. Конституція України поставила інтереси особистості на перше місце, установила статус особистості, гарантії прав і свобод. Це підкреслює зростаючу роль особистості в сучасних умовах для її розвитку в суспільстві.
